Постанова № 4725947, 16.06.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2009 р.                                                                       справа № 2а-8267/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Головіної К.І.

при секретарі                                                  Усатюк Я.О.

за участю представника позивача                                                            Рибалка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області до Приватного підприємства «Партнер» про стягнення заборгованості з податку на прибуток, -

В С Т А Н О В И В:

Добропільська об’єднана державна податкова інспекція Донецької області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «Партнер» про стягнення заборгованості з податку на прибуток.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що станом на 01.05.2009 року відповідач має податкову заборгованість з податку на прибуток у загальному розмірі 3190 грн. 76 коп. (податкові зобов’язання – 28 грн., штрафні санкції - 340 грн., пеня – 2822,76 грн.).

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачу були направлені податкові вимоги за № 1/10 від 26.01.2005 р. і № 2/57 від 12.03.2005р., але на теперішній час погашення податкового боргу не здійснено.

Просив стягнути з відповідача на користь держави зазначену суму податкової заборгованості з податку на прибуток.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про отримання судової повістки, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі. Також у заяві зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.

Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову, виходячи при цьому з наступного.

Судом встановлено, що ПП «Партнер» зареєстровано розпорядженням Виконавчого комітету Добропільської міської Ради Донецької області від 27.12.2000 року та є юридичною особою, знаходиться на обліку у Добропільської ОДПІ, як платник податків (а.с. 9-11).

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, позивач Добропільська ОДПІ є суб`єктом владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”

податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;

податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Таким чином, податковий борг може існувати у разі, коли існує податкове зобов’язання, узгоджене саме платником податків, статус якого визначається відповідним законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).

У відповідності до ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування” податок на прибуток є загальнодержавним податком.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Стосовно податку на прибуток підприємств, то відповідно до п. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” платниками податку на прибуток підприємств є з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами. Пунктом 16.4 ст. 16 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

Наявність податкового боргу з податку на прибуток підприємств у розмірі 3190,76 грн. підтверджується деклараціями з податку на прибуток підприємства, розрахунком суми заборгованості (а.с. 3,19-23)

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Крім того, в даному випадку, в тому числі, ставиться питання про стягнення з відповідача на користь державного бюджету штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати податку на прибуток, які у відповідності до п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства у розмірах, визначених цією статтею.

Як передбачено п. 17.3 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем були порушені вимоги п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та п. 16.4 ст. 16 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в частині несвоєчасної сплати податку на прибуток. Такі порушення податкового законодавства є підставою для накладення на відповідача штрафних санкцій відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Позивачем на відповідача були накладені такі штрафні санкції, та відповідач має сплатити суму штрафу за порушення граничного строку сплати податку на прибуток підприємств у розмірі 340 грн.

Крім того, підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 того ж Закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 зазначеного Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з п.п. 16.1.1 п. 16.1. ст. 16 цього Закону після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов’язання на суму податкового боргу по податковому зобов’язанню нараховується пеня.

Оскільки відповідач у встановлений законом строк не сплатив податок на прибуток у розмірі 28 грн., позивачем у відповідності до п.п. 16.1.1 п. 16.1. ст. 16 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами” на суму податкового боргу нарахована пеня у розмірі 2822,76 грн., що підтверджується розрахунком (а.с. 3).

Таким чином, з урахуванням приведених норм діючого законодавства з відповідача підлягає стягненню податковий борг з податку прибуток у розмірі 3190,76 грн. ( в тому числі податкове зобов’язання – 28 грн., фінансова санкція - 340 грн., пеня – 2822,76 грн.).

Позивачем були здійснені заходи, передбачені ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Суми, які визначені податковими вимогами, відповідачем сплачені не були.

У відповідності до п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Зазначена сума заборгованості представником відповідача визнається, у зв’язку з чим суд відповідно до вимог ч.3 ст. 72 КАС України вважає ці обставини доведеними як такі, що визнаються сторонами.

Таким чином, оскільки відповідач не сплатив самостійно узгоджені суми податкового боргу, суму позову визнав у повному обсязі, суд задовольняє позовні вимоги Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області до Приватного підприємства «Партнер» про стягнення заборгованості з податку на прибуток.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17-20, 51, 69-72, 86, 121, 158-164, 167 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити позов Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області до Приватного підприємства «Партнер» про стягнення заборгованості з податку на прибуток.

Стягнути з Приватного підприємства «Партнер» (85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Фрунзе, буд. 19, ЄДРПОУ 31247421) на користь державного бюджету заборгованість з податку на прибуток в сумі 3190 (три тисячі сто дев’яносто) грн. 76 коп.

          Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Головіна К.І.