Постанова № 4725818, 07.05.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2009 р.                                                                       справа № 2а-3018/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Кірієнка В.О.

при секретарі                                                  Ломиног А.М.

за участю:

представників позивача: Клочкова С.М., Приходченко М.С.

представника відповідача: Медянської О.В.                                                  

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі відокремленого підрозділу ««Шахта «Моспінська»» звернулося в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Пролетарському районі м. Донецька про визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків,

                                                                                                                                                                 В С Т А Н О В И В:                                                                                                                                                                                              Позивач Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі відокремленого підрозділу ««Шахта «Моспінська»» звернулося в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Пролетарському районі м. Донецька про визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків.

          В обґрунтування позову вказав, що рішеннями управління Пенсійного фонду України у Пролетарському районі м. Донецька № 895 від 23.09.2008р. № 896 від 23.09.2008р., № 897 від 23.09.2008р. було застосовано суми пені та штрафу за несвоєчасно сплачені ним суми страхових внесків за період з 22.06.2007р. по 28.08.2008р. у розмірі 2948991,01 грн.

Вважають, що вищевказані рішення є незаконними та винесеними Управлінням Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька в порушення законодавчих вимог щодо нарахування штрафу та пені на суми страхових внесків.

Позивач зазначив, що Пенсійним фондом зазначені кошти були спрямовані на погашення фінансових санкцій, недоїмки та пені, що утворилася у попередніх звітних періодах. У зв’язку з чим на ці суми відповідач нарахував відповідні штрафні санкції та пеню.

          Крім того, зазначив, що періоди які зазначені у спірних рішеннях, згідно рішень №№ 144,145 від 04.06.2007р., №№ 210,211 від 01.08.2007р., №№ 261,262 від 03.09.2007р. вже у судовому порядку були оскаржені, внаслідок чого Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.05.2008р. були скасовані в повному обсязі. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.07.2008р. постанова першої інстанції залишена без змін.

Відповідно до п.2 ч. 9. ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідальність передбачена за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків.

Відповідно до п. 10.3 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» днем сплати вважається у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду – день списання установою банку суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.

Частиною 5 ст. 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058 передбачено: «суми, що надходять від страхувальників або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та страхових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення».

Як вбачається з вищенаведеного, прийнявши рішення всупереч вимогам ст. 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” Управління Пенсійного фонду України у Пролетарському районі м. Донецька порушило встановлені положення Закону України та перевищило свої повноваження щодо накладення штрафних санкцій.

          Тому просить визнати рішення № 895 від 23.09.2008р. № 896 від 23.09.2008р., № 897 від 23.09.2008р. недійсними.

          В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

          Представник відповідача вимоги позивача не визнав, надавши заперечення на позовну заяву, яким зазначив наступне: згідно з ч. 3 ст. 18 Закону № 1058 страхові внески є загальнообов’язковими платежами, які справляються на всій території України в порядку, встановленому цим законом, а відповідно до ч. 4 цієї статті страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, регулюються виключно Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. (1058-15)

Відповідно до абзацу 1 частини 6 ст. 20 Закону (1058-150 страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до частини 2 п. 9 ст. 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, „за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) страхувальниками страхових внесків, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

          10 % своєчасно не сплачених зазначених сум – у разі затримки сплати у строк до 30 календарних днів включно;

          20 % зазначених сум – у разі затримки сплати у строк до 90 календарних днів включно;

          50 % зазначених сум – у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів”.

          Згідно з п. 8 ст. 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч.5 ст.106 Закону України № 1058 у разі, коли страхувальник має неоплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені, штрафних санкцій у порядку їх календарної черговості їх виникнення.

Оскільки підприємство своєчасно не сплачувало суми страхових внесків, управлінням Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецьку було правомірно винесені рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені № № 895 від 23.09.2008р. № 896 від 23.09.2008р., № 897 від 23.09.2008р.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради від 02.09.2004 року за № 1266108 0001 000843, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 33161769 і є юридичною особою.                              

Позивач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідачем до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» були винесені рішення застосовані фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату /несвоєчасне перерахування/ страхувальниками страхових внесків № 895 від 23.09.2008р. у розмірі 10% - 16402,10 грн. та нарахована пеня в розмірі 1163,96 грн. за період з 28.11.2007р. по 22.08.2008р./а.с.8/ та № 896 від 23.09.2008р. у розмірі 20% - 2729,35 грн. та нарахована пеня в розмірі 486 грн. за період з 28.11.2007р. по 22.08.2008р. /а.с11/, № 897 від 23.09.2008р. у розмірі 50% - 2119625,53 грн. та нарахована пеня в розмірі 808584,07 грн. за період з 22.06.2007р. по 28.08.2008р.

Фактично Позивачем були сплачені страхові внески за поточний період, а саме за період з серпня 2007р. по серпень 2008р., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с.62-167).

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено поясненнями представника позивача, рішеннями №№ 144,145 від 04.06.2007р., №№ 210,211 від 01.08.2007р., №№ 261,262 від 03.09.2007р. до ДП «ДВЕК» ВП «Шахта «Моспінська» були застосовані фінансові санкції та нарахована пеня у розмірі 1141110,12 грн. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.05.2008р. вказані рішення були скасовані. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.07.2008р. постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування регулюються ЗУ № 1058 від 09.07.2003р. «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

У відповідності до п.4 ст.20 Закону сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.

Терміни сплати і обов’язки страхувальника з цим пов’язані встановлені п.6 ст.20 Закону. Нормою закону передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.

При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати.

У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.

У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій ( п.2 ст. 106 Закону).

У разі несвоєчасної сплати страхувальником страхових внесків і наявності у нього заборгованості по сплаті недоїмки, штрафної санкції та пені, Законом встановлений порядок зарахування сум, що надходять від страхувальника. Норма п. 5 ст. 106 Закону складається із двох гіпотез та двох диспозицій.

Перша диспозиція статті визначає дії органу Пенсійного фонду по зарахуванню сум, що надходять від страхувальника або державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки. В цьому випадку, тобто коли страхувальник визначає призначення платежу на сплату недоїмки, суми страхових внесків, що надійшли погашають суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

В тому ж випадку, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій. Таким чином, норми другої диспозиції п.5 ст.106 Закону встановлюють черговість погашення страхувальниками різних складових частин заборгованості перед Пенсійним фондом, але не встановлюють залежність від дати виникнення заборгованості. Тобто, поки у страхувальника існує заборгованість по сплаті страхових внесків (недоїмка), поточні платежі не повинні зараховуватись у сплати фінансових санкції та пені.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов’язання та її розкриття у фінансовій звітності визначені П(С)БО 11 «Зобов’язання» , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №20 від 31.01.2000 року. Це Положення (стандарт) застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо зобов’язань, які встановлені іншими нормативними документами. У Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» надається визначення зобов’язань як категорії бухгалтерського обліку та фінансової звітності: «зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди». Зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Порядок класифікації зобов’язань визначено П(С)БО 2 «Баланс» та ПБО 11 «Зобов’язання». За тривалістю терміну погашення заборгованості виділяють поточні та довгострокові. Поточні зобов’язання – зобов’язання які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу. Зобов’язання зі сплати страхових внесків відноситься до заборгованості, яка виникає у зв’язку з нарахуванням витрат на заробітну плату.

Позивач одночасно з нарахуванням заробітної плати робітникам за відпрацьований час і відображені в бухгалтерському обліку поточного зобов’язання по її виплаті, здійснює і нарахування поточної заборгованості по страховим внескам. При цьому у відповідності до п.11 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», поточні зобов’язання включають : поточну заборгованість за розрахунками з позабюджетних платежів, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці. Отримуючи грошові кошти на виплату поточної заборгованості з заробітної плати, позивач здійснює сплату поточних сум страхових внесків, які є авансовими платежами до Пенсійного фонду.

Крім цього, у відповідності до п.10.11 розд.10 Інструкції про порядок обчислення та сплати страховиками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України, в редакції затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 18.01.2007 р. № 2-2, при здійснені органом Пенсійного фонду самостійного перерозподілу отриманих від страхувальника страхових внесків, протягом п'яти робочих днів після закінчення базового звітного місяця орган Пенсійного фонду складає повідомлення, у якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 22 цієї Інструкції, яке надсилається (вручається) платнику. При цьому корінець повідомлення залишається в органі Пенсійного фонду.

Відповідно до ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов’язаний сплачувати страхові внески не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення відповідного базового періоду, за який вони нараховані.

Таким чином, на підставі п.1 ст.14, п.6 ст.20 цього Закону, базовим звітним періодом для ДП «ДВЕК» ВП «Шахта «Моспінська» є календарний місяць.

У пункті 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних стравах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відвідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність своїх дій по зарахуванню поточних платежів страхувальника в рахунок штрафних санкцій та пені в порядку календарної черговості виникнення заборгованості по їх сплаті.

Суд приходить до переконання, що оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату(неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків є прийнятими з порушенням норм діючого законодавства і підлягає визнанню частково протиправним виходячи із наступного.

Стаття 86 КАС України передбачає, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному досліджені. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Пункти 1 та 9 абзацу 3 статті 2 КАС України передбачають, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та Законами України; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

У відповідності до п.2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

У відповідності до Закону (п.9 ст. 106) Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, у вигляді штрафу, який розраховується залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.           

Відповідачем не доведено правомірність прийняття вищезазначеного спірного рішення у частині нарахування штрафних санкцій та пені.

Суд вважає, що вимоги позивача про визнання не дійсними рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату, або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків до Пенсійного фонду обґрунтовані на законодавстві та підлягають задоволенню, а саме суд вважає необхідним визнати недійсним рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або не своєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду у частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 2138756,98 грн. та пені у розмірі 810234,03 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-III, Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003р., керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 суд,                                                                                                                                                       П О С Т А Н О В И В :                                                                                                                                                                                                         Позов Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Моспінська» до Управління Пенсійного фонду України у Пролетарському районі м. Донецька про визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків задовольнити.                                                  

Рішення Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м.Донецька № № 895 від 23.09.2008р. № 896 від 23.09.2008р., № 897 від 23.09.2008р. визнати недійсними.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена 07 травня 2009 року.

Повний текст постанови складений 12 травня 2009 року.

          Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Кірієнко В.О.