Постанова № 4725762, 07.09.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2009 р.                                                                       справа № 34630/08/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Христофорова А.Б.

при секретарі                                                  Аржанові А.С.

представника позивача –                     Бабченкової Н.П.,

представника відповідача – Максимчук С.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Красноармійськвугілля» до Управління Пенсійного фонду України м. Красноармійська Донецької області про визнання недійсним рішення № 201-ю від 16.07.2008 року про нарахування штрафу в розмірі 300710, 47 грн. та нарахування пені в розмірі 59199, 65 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Красноармійськвугілля» звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України м. Красноармійська Донецької області про визнання недійсним рішення № 201-ю від 16.07.2008 року про нарахування штрафу в розмірі 300710, 47 грн. та нарахування пені в розмірі 59199, 65 грн.

В обґрунтування позову вказав, що відповідачем в порушення законодавчо встановлених вимог щодо нарахування штрафу та пені на суми страхових внесків, які не були сплачені прийнято спірне рішення № 201-ю від 16.07.2008 року про нарахування штрафу в розмірі 300710, 47 грн. та нарахування пені в розмірі 59199, 65 грн.

Вважає, що відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України від 09.07.03 року № 1058 –ІУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для Державне підприємство «Красноармійськвугілля» відокремленого підрозділу „Шахта „Родинська” з урахуванням приписів та вимог п. 1 ст. 14, п. 6 ст. 20 цього Закону є календарний місяць. В рішенні 201-ю від 16.07.08 року сума штрафу 300710,47 гривень, а в розрахунку 362150,56 гривень, нараховано пені -59199,65 гривень, а в розрахунку 83133,97 гривень. В обґрунтування своєї позиції посилається на п. 5.1, 5.2, 5.3, 5.1.1, 5.1.4, 5.1.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України.

Зазначає, що позивач страхові внески сплачував у визначені строки, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Відповідач нарахував штрафні санкції і пені керуючись п. 5 ст. 106 Закону України № 1058 не враховуючи, що в платіжних документах вказаний період оплати. Вважає, що у даному пункті мова іде про зарахування сум у рахунок оплати заборгованості, але нічого не говориться про те, що це не змінює . 5.1.4 інструкції строк сплати внесків та не змінює порядок стягнення заборгованості (п.8.1 Інструкції). Тобто цей пункт встановлює порядок погашення заборгованості, але не змінює строків обчислення пені та штрафів.

Звертає увагу суду, що відповідач не приймаючи до уваги ч. 2 п. 9 ст. 106 Закону № 1058 застосував штраф у розмірі 20 % та 50 %, що призвело до застосування штрафу у відповідному розмірі 300710,47 гривень замість 68961,90 гривень та суми пені у розмірі 59199,65 гривень замість 311, 13 гривень вказаної у рішенні суми.

Не погодившись із спірним рішенням позивач оскаржив його в головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області 24.07.08 року.

ГУПФУ в Донецькій області своїм рішенням від 18.08.08 року № 16766/06 відмовив в задоволенні скарги. Зазначене рішення було оскаржено до УПФУ м. Києва, але УПФУ м. Києва 30.10.08 року прийняло рішення про відмову в задоволенні скарги.

Оскільки відповідач своїми діями порушує інтереси позивача просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення відповідно до яких зазначив, що вважає спірне рішення правомірним, а посилання позивача на невідповідність сум штрафу і пені за рішенням № 201 і сумою розрахунку необґрунтованими. Вважає, що посилання позивача на своєчасну сплату страхових внесків одночасно з одержанням коштів на оплату праці було б справедливим, якби у підприємства була відсутня заборгованість за попередні часи, а за наявності такої заборгованості необхідно отримуватись вимог ч. 5 ст. 106 Закону 1058. Також вважає помилковим твердження позивача, що достатньо при перерахуванні страхових внесків до Пенсійного фонду у банківському документі вказати у призначенні платежу місяць за який, на його думку він проплачує страхові внески і автоматично відбудеться зарахування страхових внесків за цей термін. Зазначає, що ані підприємство ані ПФ не може відмінити дії ст. ст. 20, 106 Закону 1058, як і низки інших правових норм.

З огляду на вищенаведене просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 19.01.09 року у справі було призначено судово-економічну експертизу, перед судовим експертом було поставлено наступні питання:

1. На підставі первинних документів та регістрів бухгалтерського та податкового обліку позивача визначити документальну обгрунтованість позовних вимог Державного підприємства «Красноармійськвугілля» щодо визнання недійсним рішення Управління Пенсійного фонду України Красноармійська Донецької області № 201-ю від 16.07.2008 року про нарахування штрафу в розмірі 300710, 47 грн. та нарахування пені в розмірі 59199, 65 грн.

2. З урахуванням результатів дослідження по питанню № 1, керуючись нормами законодавства, що застосоване УПФУ м. Красноармійська Донецької області у рішенні № 201-ю від 16.07.2008 року, визначити розмір штрафу та пені, що підлягає нарахуванню.

19 серпня 2009 року до суду надійшов висновок судово-економічної експертизи відповідно до якого по першому питанню документально не підтверджується застосування штрафної санкції у розмірі 50 %, та підтверджується документально наявність підстав для застосування штрафної санкції у розмірі 20 % у відповідності до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058-ІУ від 09.07.03 року, тобто документально підтверджується сума штрафних санкцій у розмірі 120284,18 гривень та пені у розмірі 40924,63 гривень, в тому числі: -(33,2 %)- штрафні санкції у сумі 120079,93 гривень, пеня у сумі 40853,84 гривень; (1-5%)- штрафні санкції у сумі 204,25 гривень, пеня у сумі 70,79 гривень.

Розбіжності даних дослідження з даними УПФУ в м. Красноармійську у бік зменшення сум нарахованих фінансових санкцій та пені на загальну суму штрафних санкцій 180426,29 гривень, та пені 18257,02 гривень, в тому числі - (33,2 %)у бік зменшення штрафної санкції на суму 180119,91 гривень, та зменшення пені на суму 18 245,73 гривень; (1,5%) у бік зменшення штрафної санкції на суму 306,38 гривень та зменшення пені на суму 29,29 гривень, виникли внаслідок розбіжностей при формуванні дати нарахування та черговості зарахування платежів по страхових внесках (33,2%), (1-5%).

В результаті дослідження по другому питанню встановлено, що у відповідності до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 ІУ від 09.07.2003р.підтверджується документально сума штрафних санкцій 120284,18 гривень, у розмірі 20 % та пені 40924,63 гривень, в т.ч. (33,2%)- штрафні санкції у сумі 120079,93 гривень, пеня –у сумі 40853,84 гривень, (1-5%) штрафні санкції у сумі 204,25 гривень, пеня - у сумі 70,79 гривень.

Розбіжності даних дослідження з даними відповідача у бік зменшення сум нарахованих фінансових санкцій та пені на загальну суму штрафних санкцій 180426,29 гривень, та пені 18275,02 гривень, в тому числі (33,2%) у бік зменшення штрафної санкції на суму 180119,91 гривень, та зменшення пені на суму 18245,73 гривень; (1-5%) у бік зменшення штрафної санкції на суму 306,38 гривень, та зменшення пені на суму 29,29 гривень, виникли внаслідок розбіжностей при формуванні дати нарахування та черговості зарахування платежів по страховим внесках (32,3%), (1,5%).

Суд погоджується із висновком судово-економічної експертизи і приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що Державне підприємство „Красноармійськвугілля” (далі за текстом ДП „Красноармійськвугілля”) згідно свідоцтва про державну реєстрацію від 25.03.2003 року є юридичною особою ідентифікаційний код 32087941 (а.с.15).

Відокремлений підрозділ „Шахта Родинська” Державного підприємства „Красноарміськвугілля” здійснює свою діяльність відповідно до Положення затвердженого В.О. ген. Директора ДП „Красноарміськвугілля” і не є юридичною особою (а.с.23-28).

Згідно довідки Управління пенсійного фонду України в м. Красноармійську Донецької області Відокремлений підрозділ „Шахта Родинська” Державного підприємства „Красноарміськвугілля” 09.06.2005 року взято на облік у якості платника страхових внесків (а.с.34).

16.07.2008 року Управлінням пенсійного фонду України в м. Красноармійську Донецької області було прийнято рішення № 201-Ю про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, згідно якого до Відособленого підрозділу „Шахта Родинська” Державного підприємства „Красноарміськвугілля” застосовано у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 300710,47 гривень та нарахування пені у розмірі 59199,65 гривень (а.с.8).

Позивач не погодившись із зазначеним рішенням 24.07.08 року оскаржив його до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (а.с.9-11) .

Рішенням Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 16766/06 від 18.08.08 року за результатами розгляду вищевказану скаргу задовольнив частково – залишивши без змін рішення Управління пенсійного фонду України в м. Красноармійську Донецької області № 201-Ю 16.07.2008 року (а.с.5-6).

Позивач не погодившись із рішенням Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 16766/06 від 18.08.08 року, 27.08.08 року оскаржив його до Пенсійного фонду України (а.с.12).

Пенсійний фонд України розглянувши вказану скаргу прийняв рішення № 18992/09-10 від 30.10.08 року яким рішення Управління пенсійного фонду України в м. Красноармійську Донецької області № 201-Ю 16.07.2008 року залишив без змін (а.с.7).

Судом встановлено, що відповідачем у картці особового рахунку страхувальника ВП „Шахта ”Родинська” ДП „Красноармійськвугілля” за період з 01.01.2008 року по 27.06.2008 року термін сплати в рахунку платника значиться за базовий звітний період не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду , при цьому не значаться нарахування зобов’язань зі сплати авансових страхових внесків на протязі базового звітного періоду, не значаться нарахування страхових внесків на дату фактичного одержання (перерахування коштів) на оплату праці (виплати доходу), що не відповідає п. 6 ст. 20, п. 2 ст. 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ від 09.07.2003 року - внаслідок того, що черговість погашення (сплати) страхових внесків, виходячи з даних карток особового рахунку страхувальника - платника страхових внесків, значиться здійсненною відповідачем без урахування призначення платежу, наведеного в платіжних (розрахункових) документах, а саме, не значиться зарахованим в рахунок сплати авансових платежів сплата страхових внесків згідно платіжних документів, де вказано призначення в рахунок сплати авансових внесків, що не відповідає п. 6 ст. 20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ від 09.07.2003 року, а також відповідачем при наявності недоїмки по страховим внескам сплачені поточні платежі значаться зарахованими у рахунок сплати пені та штрафних санкцій, що не відповідає п. 5 ст. 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ від 09.07.2003 року.

Згідно рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату, або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків до Пенсійного фонду № 201-ю від 16.07.2008 року визначено фінансові санкції в розмірі 50 % в сумі 300710,47 гривень та пеню в сумі 59199,65 гривень за період з 20.03.2008 року по 27.06.08 року які підлягають перерахуванню на рахунок для зарахування страхових внесків (33,2%) в сумі 359299,41 гривень, на рахунок для зарахування страхових внесків (1-5%) в сумі 610,71 гривень. Судом встановлено, що документально не підтверджується затримка сплати зобов’язань по розрахунку суми страхових внесків за лютий 2008 року в сумі 600399,67 гривень (33,2%), та 1021,25 гривень (1-5%) понад 90 календарних днів підтверджується документально затримка сплати зобов’язань по розрахунку страхових внесків за лютий 2008 року. Таким чином не підтверджується документально наявність підстав для застосування штрафної санкції у розмір 20% у відповідності до п. 2 ч. 9 ст. 1096 Закон України № 1058-ІУ від 09.07.03 року. Але документально підтверджена сума штрафних санкцій 120284,18 гривень та пені 40924,63 гривень. Розбіжності у бік зменшення сум нарахованих фінансових санкцій та пені на загальну суму штрафних санкцій 180426,29 гривень, та пені 18275,02 гривень.

Зазначені розбіжності між встановленими даними та даними відповідача виникли внаслідок розбіжностей при формуванні дати нарахування та черговості зарахування платежів по страхових внесках.

Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ від 09.07.2003 року страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць;

для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал.

При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).

Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Згідно до п. 14 прикінцевих положень цього Закону установлено, що у 2007 році гірничі підприємства зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніш як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

У відповідності до п.2 ст. 106 зазначеного Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно п. 5 ст. 106 цього Закону за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Згідно з п.9 ст. 106 цього Закону виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції:

у разі ухилення страхувальників, зазначених у пунктах 1 - 5 статті 14 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік в територіальних органах Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які підлягають сплаті за період ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу;

за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, передбачених цим Законом, - штраф у розмірі 50 відсотків сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем у повному обсязі не доведено правомірності свого рішення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином з огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства «Красноармійськвугілля» до Управління Пенсійного фонду України м. Красноармійська Донецької області про визнання недійсним рішення № 201-ю від 16.07.2008 року про нарахування штрафу в розмірі 300710, 47 грн. та нарахування пені в розмірі 59199, 65 грн.,- підлягають частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Державного підприємства «Красноармійськвугілля» до Управління Пенсійного фонду України м. Красноармійська Донецької області про визнання недійсним рішення № 201-ю від 16.07.2008 року про нарахування штрафу в розмірі 300710, 47 грн. та нарахування пені в розмірі 59199, 65 грн,- задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення Управління Пенсійного фонду України м. Красноармійська Донецької області № 201-ю від 16.07.2008 року в частині нарахування штрафу в розмірі 180426,29 гривень (сто вісімдесят тисяч чотириста двадцять шість гривень двадцять дев’ять копійок) та пені в розмірі 18275,02 гривень (вісімнадцять тисяч двісті сімдесят п’ять гривень дві копійки).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 07 вересня 2009 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 12 вересня 2009 року.

          Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Христофоров А.Б.