Вирок № 47242159, 09.09.2011, Кагарлицький районний суд Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

м. Кагарлик, вул. Московська, 3, 9200, (04453) 5-13-39

Справа № 1 77\11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2011 року Кагарлицький районний суд Київської області

В складі:

Головуючого- судді Закаблук О.В.

При секретарі Галабурда В.О.

З участю прокурора Підгурська В.В.

Захисника ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, 11.01.1970 року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, не працюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В :

18 березня 2011 року, близько 16 години, ОСОБА_2 з метою крадіжки зерна ячменю, зі свого постійного місця проживання, що знаходиться по вул. Радянська, 4-А в с. Го-рохуватка Кагарлицького району Київської області, на автомобілі НОМЕР_1 зеленого кольору, яким згідно довіреності має право керувати та розпоряджатись, прибув до неогородженої, однак охоронюваної фізичною охороною території, що розташована в с. Іванівка Кагарлицького району Київської області і належить ДП «Ферма Данам», там, скориставшись тим, що охоронник знаходився у приміщенні охорони, проник на вказану територію де, у заздалегіть наготовлені та взяті із собою два мішки, у незамкненому приміщені зерноскладу набрав, а потім таємно від оточуючих викрав, 90 кг зерна ячменю, викрадене завантажив до свого автомобіля та вивіз його за межі території, чим завдав вказаному підприємству збитків на загальну суму 180 грн.

Дії підсудного ОСОБА_2 органами досудового слідства кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України як навмисні, протиправні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна - крадіжка, вчиненими з проникненням у сховище.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України визнав та показав, що

На момент скоєння злочину працював охоронником ДП «Ферма Данам» , а саме на зерноскладі, що розташований в с. Іванівка Кагарлицького району Київської області.

У власному користуванні має автомобіль НОМЕР_1 зеленого кольору.

Вказаним автомобілем керує по дорученню.

Охороняючи вищевказаний склад знав, що у ньому зберігається зерно ячменю. У зв'язку з цим 18.03.2011 року у нього виник намір вчинити крадіжку невеликої кількості даного зерна щоб посіяти на власній присадибній ділянці. Втілюючи у життя свій намір, будучи вихідним, 18.03.2011 року приблизно о 14 годині у себе вдома взяв два порожні синтетичні мішки білого кольору та поклав їх до автомобіля. Того дня у конторі ДП «Ферми Данам», що розташована в с. Новосілки Кагарлицького району Київської області, робітникам виплачували заробітну плату.

Десь близько 15 години він приїхав до контори, де отримав свою зарплату та зарплату свого напарника ОСОБА_3 який того дня ніс чергування. Десь приблизно о 15 годині 30 хвилин з с. Новосілки автомобілем поїхав до с. Іванівка.

Приїхавши до охоронюваної території, де розташоване складське приміщення заїхав на територію, де і зупинив автомобіль неподалік складу.

Охоронник на двір не вийшов, на що він і розраховував. Потім він взяв отриману зарплату ОСОБА_3 та поніс її йому у приміщення охорони, де і віддав у руки.

На час приїзду ОСОБА_3 весь час перебував у приміщенні охорони і на вулицю не виходив. Віддавши йому гроші він нічого про свої наміри не сказав і вийшов на двір та пішов до свого автомобіля де взяв наготовлені мішки.

На той час крім охоронника на території нікого не було. Він через відчинені ворота складу прийшов у середину де швидко руками наповнив свої мішки зерном ячменю. Потім зав'язав обидва мішки та через ворота по черзі виніс їх і поклав у багажний відсік автомобіля. Коли мішки були у автомобілі виїхав ним за територію і став їхати у бік свого місця проживання. До ОСОБА_3 більше не заходив. Всього пробув на території приблизно 10 хвилин і переконаний, що його, коли він викрадав зерно, ніхто не бачив. Коли виїжджав з території то побачив, що назустріч їде автомобіль менеджера ОСОБА_4. Останній зупинився і змусив його. Потім ОСОБА_4 попросив показати вміст багажного відділення автомобіля, що йому довелося зробити. Коли він відчинив багажне автомобіля то ОСОБА_4 побачив там викрадені два мішки зерна ячменю. Не вимагаючи пояснень ОСОБА_4 зразу зателефонував та викликав на місце працівників міліції. Через деякий час приїхали працівники міліції і зафіксували у автомобілі наявність вищевказаних мішків із зерном. Потім всі поїхали в с. Новосілки де зерно було зважено. Всього у мішках знаходилось 90 тсг зерна ячменю. Свою вину у вчиненому злочині визнає повністю і кається.

В зв»язку з тим, що в суду немає сумнівів у правдивості показів підсудного ОСОБА_2, а тому суд вважає за доцільне обмежити обсяг доказів по справі допитом підсудного та дослідженням матеріалів, що характеризують особу підсудного.

При цьому судом підсудному ОСОБА_2 роз»яснено наслідки, передбачені ст.. 299 КПК України щодо обсягу досліджуваних доказів по справі, які йому зрозумілі.

- Згідно паспорту серії СМ 169434, виданого 23 грудня 2000 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області підсудний ОСОБА_5 народився 11 січня 1970 року в м. Кагарлик Київської області, та є громадянином України.

( а.с, 51 )

- Згідно вимоги про судимість за № 380 05042011\32200 станом на 05.04.2011 року відомостей щодо підсудного ОСОБА_5 щодо притягнення його до кримінальної відповідальності чи судимості немає.

( а.с, 52)

- По місцю проживання підсудний ОСОБА_5 характеризується з позитивної сторони.

( а.с, 53 )

- По місцю роботи підсудний ОСОБА_5 характеризується з позитивної сторони.

( а.с, 54 )

- Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Горохуватської сільської ради Кагарлицького району Київської області, склад сім»ї піжсудного ОСОБА_2 слідуючий, - дружина, - ОСОБА_6, син, - ОСОБА_7.

( а.с, 55 )

- Згідно свідоцтва про народження серії 1 БК № 028728, виданого 30 листопада 1998 року Горохуватською сільською радою Кагарлицького району Київської області підсудний ОСОБА_2 має неповнолітню дитину, - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4.

( а.с, 56 )

- Згідно свідоцтва про народження № 468442, виданого 24 вересня 1993 року, підсудний ОСОБА_2 має дитину, - дочку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5.

( а.с, 57 )

- Згідно довідок, виданих поліклінічним відділенням Кагарлицькою ЦРЛ підсудний ОСОБА_2 на обліку в лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.

( а.с, 58 - 59 )

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_2 доведена повністю і його дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як навмисні, протиправні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна - крадіжка, вчиненими з проникненням у сховище.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу підсудного, його характеристики.

Обставиною, що згідно ст.. 66 КК України помякшує покарання підсудного ОСОБА_2 по справі є щире його каяття і активне сприяння в розкриттю злочину, добровільне відшкодування збитків, завданих злочином, малий розмір заподіяної шкоди.

Обставин, що згідно ст.. 67 КК України обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2 по справі відсутні.

Суд вважає, оскільки підсудний ОСОБА_2 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, не судимий, скоїв злочин вперше, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, потерпіла сторона претензій матеріального та морального характеру до підсудного не має в зв»язку з добровільним відшкодуванням збитків, завданих злочином, має на утриманні неповнолітню дитину, то його подальше виправлення та перевиховання можливо здійснити в умовах без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України з застосуванням положень ст. 69 КК України.

Крім того, суд вважає за можливе застосувати до підсудного ОСОБА_2 положення ст.. 69 КК України, зокрема, застосувати більш м»яке покарання, ніж передбачено законом, обґрунтовуючи своє рішення щодо застосуванням положення ст.. 69 КК України відносно підсудного ОСОБА_2 наступними нормами діючого КК України.

Так, в ст.. 69 КК України зазначено, - за наявності декількох обставин, що пом»якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивуваши своє рішення, може за особливо тяжкий, тяжкий злочин, або злочин середньої тяжкості призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті особливої частини цього кодексу, або перейти до іншого, більш м»якогог виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин.

У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Санкція ч. 3 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, відповідно, згідно положення ч. 4 ст. 12 КК України, злочин, вчинений підсудним ОСОБА_2 відноситься до категорії тяжких злочинів, тому є всі підстави застосувати до підсудного положення ст.. 69 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів громадян, так як підсудний ОСОБА_2 ОСОБА_9 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, не судимий, скоїв злочин вперше, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, потерпіла сторона претензій матеріального та морального характеру до підсудного не має в зв»язку з добровільним відшкодуванням збитків, завданих злочином, має на утриманні неповнолітню дитину, збитки, заподіяні злочином, не значні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що застосування до підсудного ОСОБА_2 покарання у виді штрафу з урахування особи підсудного та його характеризуючих обставин, які були досліджені судом, будуть достатніми для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу змінити з тримання під вартою вартою в СІЗО № 13 УДДУ ПВП в м. Києві і Київській області на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши його з під варти в залі судового засідання.

Речові докази по справі: автомобіль НОМЕР_1 зеленого кольору, - передати за належністю власнику, - ОСОБА_10, паспорт СМ № 049533, виданий 30 березня 1999 року Обухівським РВ ГУ МВС України в Київській області.

Судові витрати по справі відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним:

- за ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання з застосуванням положення ст.. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів громадян.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу змінити з тримання під вартою в СІЗО № 13 УДДУ ПВП в м. Києві і Київській області на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши його з під варти в залі судового засідання.

Речові докази по справі: автомобіль НОМЕР_1 зеленого кольору, - передати за належністю власнику, - ОСОБА_10, паспорт СМ № 049533, виданий 30 березня 1999 року Обухівським РВ ГУ МВС України в Київській області.

Вирок може бути оскаржено на протязі 15 діб з часу проголошення учасниками процесу а осудженим в той же строк з часу вручення копії вироку до Апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд Київської області.

Суддя: