Вирок № 47242154, 04.08.2011, Кагарлицький районний суд Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

м. Кагарлик, вул. Московська, 3, 9200, (04453) 5-13-39

Справа № 1 87\11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«04» серпня 2011 року Кагарлицький районний суд Київської області

В складі:

Головуючого- судді Закаблук О.В.

При секретарі Галабурда В.О.

З участю прокурора Задерей Т.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого ВАТ «Більшовик», токарем, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, в скоєнні злочину, який передбачено ч. 1 ст. 286 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Так,в судовому засіданні встановлено, що 03 березня 2010 близько 17.00 год. ОСОБА_1І в денний час доби, при сприятливих погодних умовах, сухому асфальтному покритті, керуючи власним технічно справним автомобілем М-2140, державний номерний знак НОМЕР_1, рухався на ньому зі швидкістю близькій 60-70 км/год. по автодорозі Київ-Знам'янка із с. Луківка, Черкаської області в напрямку до м. Києва.

Проїжджаючи відрізок вище вказаної автодороги на 83км+700м, що поблизу м. Кагарлика Київської області, в порушення вимог 1.3,1.5,2.3.6), 12.1,13.1 Правил дорожнього руху України, був не уважний до дорожньої обстановки, не стежив за дорожніми обставинами, своєчасно не зреагував на зміну дорожньої обстановки, під час руху не дотримався безпечної дистанції з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, який рухався в попутному з ним напрямку, з м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області до м. Києва, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пасажирка автомобіля М-2140, - ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому тіла грудини в її середній третині зі зміщенням уламків, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи №.8/4 від 21.02.11 відповідає середньому ступеню тяжкості.

Таким чином водій ОСОБА_1 грубо порушив вимоги Правил Дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, а саме:

- п. 1.3., де вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також; бути взаємно ввічливими;

- п. 1.5., де вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.З., де вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 12.1., де зазначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

- п. 13.1, де вказано, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Порушення водієм ОСОБА_1 п.п. 1.3,1.5,2.3.б),12.1,13.1 правил дорожнього руху України лежить в прямому причинному зв'язку з вищевказаною дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, які наступили, - отриманням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Дії підсудного ОСОБА_1 органами досудового слідства кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України, як дії, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілій.

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину в скоєнні злочину, який передбачено ч. 1 ст. 286 КК України визнав повністю та показав, що має посвідчення водія з 1995 року. Має відкритими категорію «В». Стаж водія рахується з моменту отримання посвідчення водія. Раніше у ДТП не потрапляв, за порушення ПДР України не притягувався.

У своїй власності має автомобіль НОМЕР_3. Свій автомобіль завжди підтримує в технічно справному стані. Ніяких нарікань на свій автомобіль не мав. На даному автомобілі він їздить з 1996 року.

01.10.10 він разом із своєю дружиною ОСОБА_3 поїхав до її батьків у Черкаську область. Пробувши у гостях до 03.10.10, вони вирішили повертатися додому в м. Київ.

Виїхавши від батьків дружини о 15.00 год., рухалися на автомобілі Москвич, про який зазначено вище. Дружина знаходилася на передньому пасажирському сидінні, він керував автомобілем. Рухався із швидкістю 60-70 км/год.

На автодорозі того дня був рух інтенсивний, багато транспорту рухалося в бік м. Києва. Від керування не відволікався. Дружина по дорозі почала дрімати. Він почувався добре, спиртних напоїв не вживав, самопочуття було добрим.

Коли він почав наближатися до м. Кагарлика, то на 83 км автодороги Київ - Знам'янка по якій рухався, раптово побачив, що його автомобіль обігнав автомобіль КІА , який пестроївся різко з лівої смуги в праву, прямо попереду нього.

Побачивши, що відстань між автомобілями незначна, різко натиснув на гальма, але уникнути зіткнення не вдалося і він допустив зіткнення передньої частини свого автомобіля із задньою частиною автомобіля КІА, внаслідок чого сталася ДТП, в результаті якої його дружина отримала тілесні ушкодження, а автомобілі зазнали технічних пошкоджень. В даний час він розуміє, що не дотримався безпечної дистанції, але усе сталося дуже швидко.

У вчиненому щиросердно розкаюється та просить суд суворо його не карати, та не застосовувати міру покарання, яка пов»язана з позбавленням волі.

В зв»язку з тим, що в суду немає сумнівів у правдивості показів підсудного ОСОБА_1, а тому суд вважає за доцільне обмежити обсяг доказів по справі допитом підсудного, та дослідженням матеріалів, що характеризують особу підсудного.

При цьому судом підсудному ОСОБА_1 роз»яснено наслідки, передбачені ст.. 299 КПК України щодо обсягу досліджуваних доказів по справі, які їй зрозумілі.

- Згідно Паспорту серії СО № 696644, виданого 12 червня 2001 року Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві підсудний ОСОБА_1 народився 18 березня 1956 року в с. Плахтянка Макарівського району Київської області та є громадянином України.

(а.с, 86 )

- Згідно вимоги про судимість від 22.03.2001 року за № 189 22032011\1010 підсудний ОСОБА_1 не судимий та не притягувався до кримінальної відповідальності.

( а.с, 85 )

-По місцю проживання підсудний ОСОБА_1 характеризується позитивно.

( а.с, 87 )

- По місцю роботи підсудний ОСОБА_1 характеризується позитивно.

( а.с., - 88 )

- На обліку в лікаря - нарколога та лікаря психіатра підсудний ОСОБА_1 не перебуває.

( а.с, 90 )

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_1 в судовому засіданні доведена повністю і її дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України як дії, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу підсудного, його характеристики. Обставиною, що згідно ст.. 66 КК України помякшує покарання підсудного ОСОБА_1 по справі є щире її каяття і активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування збитків, завданих злочином, вчинення злочину вперше, вчинення злочину з необережності.

Обставин, що згідно ст.. 67 КК України обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 судом в судовому засіданні не встановлено.

Суд вважає, що оскільки підсудний ОСОБА_1 раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, не судимий, скоїв злочин невеликої тяжкості, скоїв злочин вперше, скоїв злочин з необережності, шкода, яка завдана злочином, відшкодована, то його подальше виправлення та перевиховання можливо здійснити в умовах без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України з застосуванням положення ст..ст. 75, 76 КК України, без застосування додаткової міри покарання.

Враховуючи вищевикладене та на підставі ст. 65 КК України суд вважає, що застосування до підсудного ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі з урахуванням особи підсудного та його характеризуючих обставин, які були досліджені судом, є необхідним та достатнім покаранням для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін, - підписка про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази по справі :

-автомобіль М 2140, д.н.з. НОМЕР_1, - передати підсудному, - ОСОБА_1;

- автомобіль НОМЕР_4, - передати за належністю, - свідку ОСОБА_2.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Що стосується судових витрат, то суд приходить до висновку щодо стягнення з підсудного ОСОБА_1 на користь Науково дослідного Експертно Криміналістичного Центру при ГУ МВС України в Київській області, м. Київ, вул.. Воздвиженська, 2, одержувач: НДЕКЦ МВС України, код ЗКПО: 25574713, реєстраційний рахунок: 31250272210700, банк одержувача: УДК у Київській області, МФО : 821018, призначення платежу: за експертні роботи, в т. ч. ПДВ 607 ( шістьсот сім ) грн.. 82 коп. за проведення судової авто технічної експертизи.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним:

- за ч. 1 ст. 286 КК України і призначити їй покарання у виді 2 ( двох ) років обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 від відбування основного покарання, призначивши йому випробування з іспитовим строком на 1 ( один ) рік.

В порядку п. 2,3,4 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов»язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни, - підписка про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази по справі :

-автомобіль М 2140, д.н.з. НОМЕР_1, - передати підсудному, - ОСОБА_1;

- автомобіль НОМЕР_4, - передати за належністю, - свідку ОСОБА_2.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Стягнути з підсудного ОСОБА_1 на користь Науково дослідного Експертно Криміналістичного Центру при ГУ МВС України в Київській області, м. Київ, вул.. Воздвиженська, 2, одержувач: НДЕКЦ МВС України, код ЗКПО: 25574713, реєстраційний рахунок: 31250272210700, банк одержувача: УДК у Київській області, МФО : 821018, призначення платежу: за експертні роботи, в т. ч. ПДВ 607 ( шістьсот сім ) грн.. 82 коп. за проведення судової авто технічної експертизи.

Вирок може бути оскаржено на протязі 15 діб з моменту проголошення учасниками процесу, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з часу вручення йому копії вироку до Апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд Київської області.

Суддя: