Рішення № 47240599, 22.07.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №289/412/15-ц Головуючий у 1-й інст. Свінцицький Л. В.

Категорія 23 Доповідач Товянська О. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого: судді Товянської О.В.

суддів: Микитюк О.Ю., Гансецької І.А.

при секретарі: Кравчук Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом прокуратури Радомишльського району Житомирської області в інтересах ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - Регіон Радомишль» про стягнення орендної плати, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - Регіон Радомишль» на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 08 травня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

В березні 2015р. прокурор Радомишльського району Житомирської області звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 Просив достроково розірвати договір оренди земельної ділянки, стягнувши заборгованість з орендної плати, зобов'язати ТОВ повернути позивачу земельну ділянку. Зазначав, що 03.06.2011р. позивач уклала із ТОВ "Агро-Регіон» договір оренди земельної ділянки площею 3,27га, зареєстрований у Відділі Держкомзему у Радомишльському районі Житомирської області. Земельна ділянка належить позивачу на праві приватної власності, що підтверджується державним актом на право власності на землю. ОСОБА_1 на виконання умов п.20 Договору, на підставі акту прийому-передачі земельних ділянок від 03.06.2011р., передала ТОВ у строкове платне користування земельну ділянку на території Заньківської сільської ради Радомишльського району Житомирської області (НОМЕР_1), площею 3,27га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішенням Радомишльського райсуду Житомирської області від 08 травня 2015р. позов задоволено. Розірвано договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Агро-Регіон Радомишль» від 03.06.2011р., зареєстрований у Відділі Держкомзему у Радомишльському районі Житомирської області, запис у Державному реєстрі земель від 29.12.2012р. за №182500004003220, стягнуто з ТОВ "Агро-Регіон Радомишль" на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 03.06.2011р. за 2014 рік у розмірі 1337,46грн.; зобов'язано ТОВ повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,27га, розташовану на території Заньківської сільської Ради Радомишльського району Житомирської області в стані, придатному для цільового використання; стягнуто з ТОВ "Агро-Регіон Радомишль» в дохід держави 459,20грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ТОВ "Агро-Регіон Радомишль" просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції не надав належну оцінку умовам договору оренди земельної ділянки. Крім того, судом не було досліджено питання істотності порушення відповідачем умов договору та наскільки орендодавець позбавився того, на що він розраховував.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як видно із матеріалів справи, 03.06.2011р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро-Регіон Радомишль» було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 3,27га, розташованої на території Заньківської сільради Радомишльського району Житомирської області, строком на 10 років зі сплатою орендної плати в розмірі 349,17грн. за кожен рік. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 11638грн.93коп. За умовами договору орендна плата повинна виплачуватися до 30 грудня поточного року.

Судом встановлено, що ТОВ не виплатило ОСОБА_1 орендну плату за 2014 рік.

Згідно правового висновку Верховного Суду України у справі №6-146цс12, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України «Про оренду землі»). За змістом ст.21 Закону України «Про оренду землі» розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди. Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст..ст.24,25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України. Відповідно до п.«д» ч.1 ст.141 ЗК підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що у справі, яка переглядається, суд касаційної інстанції залишив поза увагою положення п.«д» ч.1 ст.141 ЗК України та дійшов помилкового висновку про те, що положення закону, які регулюють спірні правовідносини не вимагають систематичної несплати орендної плати як підстави для розірвання договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК). Ст.15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені в ст. 16 ЦК України. Згідно з п.1 ч.2 ст.16 ЦК одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків. Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст.55,124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст.8,9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

За таких обставин, коли прокурор не довів систематичність невиплати орендної плати ОСОБА_1, а розрахунок орендної плати проведений ним по грошовій оцінці землі в 2015 році, а не 2014 році, застосувавши коефіцієнт співвідношення на 1995 рік, а не на рік укладення договору оренди (а.с.9), рішення в частині задоволення позову про розірвання договору оренди, повернення земельної ділянки підлягає скасуванню із ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у позові за безпідставністю, а розмір орендної плати слід зменшити до суми, передбаченої договором.

Керуючись ст.ст.209,218,303,304,307,309,314,316,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ТОВ «Агро-Регіон Радомишль» задовольнити частково.

Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 08 травня 2015 року скасувати в частині задоволення позову про розірвання договору оренди, повернення земельної ділянки та ухвалити в цій частині нове рішення. Відмовити прокурору Радомишльського району Житомирської області у позові в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Регіон Радомишль» про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки за безпідставністю.

В решті рішення змінити. Зменшити розмір орендної плати за 2014 рік, стягнутої з ТОВ «Агро-Регіон Радомишль» на користь ОСОБА_1 з 1337грн.46коп. до 349грн.17коп. Зменшити розмір судового збору, стягнутого з ТОВ «Агро-Регіон Радомишль» на користь держави із 459грн.92коп. до 243грн.60коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: