Постанова № 4723794, 08.09.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.09.09Справа №2а-5486/09/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Слабун О.М. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства «Центральна міська аптека № 240» ТОВ Республіканська компанія «Крим-Фармація», м. Євпаторія

до Державної податкової інспекції в м. Євпаторія

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача Чукаткіна Т.В. пред-к, дов. від 31.05.2007 р.

Від відповідача Євтодієва Г.В. пред-к, дов. № 7285/10/10/0 від 20.08.2009 р

Суть спору: Дочірнє підприємство «Центральна міська аптека № 240» ТОВ Республіканська компанія «Крим-Фармація» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом, в якому просило визнати нечинними податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторія (далі відповідач) №00023323/0 від 25.12.1008 р., № 0002332302/1 від 29.01.2009 р., № 0002332302/2 від 04.03.2009 р. в частині донарахування податку на прибуток за 4 квартал 2005 р. в сумі 14283грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7141,50 грн. Вимоги мотивовані тим, що під час винесення вказаного повідомлення-рішення відповідачем невірно застосовані положення Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в частині визначення податкового зобовязання за операціями щодо продажу лікарських засобів пільговикам та бюджетним установам.

Відповідач надіслав до суду заперечення на позов (вих. № 4064/10/10-0 від 08.05.2009 р.), в яких вказав, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог, податкові зобовязання розраховані позивачу відповідно до положень Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав визначених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 08.09.2009 р. надав заперечення на позов (вих. № 6904/10/10-0 від 06.08.2009 р.), в яких вказав на відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Під час проведення судових засідань представники сторін наполягали на вимогах та доводах, викладений у позові та запереченнях до нього.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач провів планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.10.2005 р. по 30.09.2008 р., за результатами якої 12.12.2008 р. був складений акт № 2607/23-2/31670215. У зазначеному акті зафіксоване, зокрема, порушення позивачем п.п.1.22.1. п.1.22, п.1.32. ст.1, п.п. 4.1.1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст.4, п. 5.9, п.5.10 ст.5, п.п. 11.1, п.п. 11.3.1 п. 11.1. ст..11, п.п. 12.5 п.12.1 ст.12, п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст.5 , п.п. 5.3.2 п. 5.2. ст.5 , п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст.5, ст..12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в наслідок чого йому донараховано податок на прибуток у сумі 20344 грн.

На підставі акту перевірки від 12.12.2008 р. № 2607/23-2/31670215 відповідачем 25.12.2008 р прийнято податкове повідомлення рішення №0002332302/0 , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобовязання по податку на прибуток у сумі 30524 грн., в тому числі 20344 грн. за основним платежем та 10180 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Діючи відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, позивач звернувся до відповідач зі скаргою по перегляд податкового повідомлення-рішення від 25.12.2008 р. №0002332302/0.

Відповідач 26.01.2009 р. відмовив у задоволені скарги позивача.

На підставі акту перевірки № 2607/23-2/31670215 відповідачем 29.01.2009 р прийнято податкове повідомлення рішення №0002332302/1, згідно з яким позивачу нараховане податкове зобовязання по податку на прибуток у сумі 30524 грн., в тому числі 20344 грн. за основним платежем та 10180 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач звернувся до ДПА в АРК зі скаргою на зазначені повідомлення - рішення відповідача.

ДПА в АРК 23.02.2009 р. прийняла рішення по результатам розгляду скарги позивача, відмовила у її задоволені.

Відповідач 04.03.2009 р. прийняв податкове повідомлення-рішення №0002332302/2, згідно з яким позивачу нараховане податкове зобовязання по податку на прибуток у сумі 30524 грн., в тому числі 20344 грн. за основним платежем та 10180грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязани діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1.22.1 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” безповоротною фінансовою допомогою - є сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Безоплатно надані товари (роботи, послуги) це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості;товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті ( п.1.23 ст.1 Закону)

У п. 1.25 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що безнадійною заборгованістю є заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності;

прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, направлені на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості;

заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна:

фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення;

фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності);

заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості;

заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі. Про оподаткування прибутку підприємств

Ст. 2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлює, що платниками податку з числа резидентів є субєкти господарської діяльності , бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 .ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

У п. 5.10 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” зафіксовано, що у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації. Цей пункт не регулює правила визначення та коригування валових витрат та валових доходів внаслідок проведення процедур урегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості чи визнання боргу покупця безнадійним, що визначаються статтею 12 цього Закону.

Порядок врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості визначений у п.12.1 ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, згідно з п.п. 12.1.1 якої платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій:

а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;

б) зазначена затримка в оплаті (наданні інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів та платник податку - продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку досудового врегулювання спору або не отримує відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством;

в) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

Відповідно до п.п. 12.1.2. п. 12.1 ст. 12 Закону платник податку - продавець зобов'язаний збільшити валовий дохід відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), попередньо віднесеної ним до складу валових витрат згідно з підпунктом 12.1.1 цього пункту або відшкодованої за рахунок страхового резерву згідно із пунктом 12.3 цієї статті, у разі коли протягом такого податкового періоду відбувається будь-яка з таких подій:

а) суд не задовольняє позов (заяву) продавця або задовольняє його частково чи не приймає позов (заяву) до провадження (розгляду) або задовольняє позов (заяву) покупця про визнання недійсними вимог щодо погашення цієї заборгованості або її частини;

б) сторони договору у досудовому порядку досягають згоди щодо продовження строків погашення заборгованості чи списання всієї суми заборгованості або її частини (крім випадків укладення мирової угоди в межах процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, визначених законом);

в) продавець, який не отримав відповіді на претензію протягом строків, визначених законодавством, або отримав від покупця відповідь про визнання наданої претензії, але не отримує оплати (інших видів компенсацій у рахунок погашення заборгованості) протягом визначених у такій претензії строків, та при цьому протягом наступних 90 днів не звертається до суду (господарського суду) із заявою про стягнення заборгованості або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна.

На суму додаткового податкового зобов'язання, розрахованого внаслідок такого збільшення, нараховується пеня у розмірах, визначених законом для несвоєчасного погашення податкового зобов'язання. Зазначена пеня розраховується за строк з першого дня податкового періоду, наступного за періодом, протягом якого відбулося збільшення валових витрат згідно з підпунктом 12.1.1 цього пункту, до останнього дня податкового періоду, на який припадає збільшення валового доходу, та сплачується незалежно від значення податкового зобов'язання платника податку за відповідний звітний період. Пеня не нараховується на заборгованість (її частину), списану або розстрочену внаслідок укладення мирової угоди відповідно до законодавства з питань банкрутства, починаючи з дати укладення такої мирової угоди. Якщо у майбутньому (з урахуванням строку позовної давності) такий продавець звертається до суду, то він має право збільшити валові витрати на суму оскаржуваної заборгованості.

У разі коли дебітор повністю або частково погашає безнадійну заборгованість, попередньо віднесену кредитором до складу валових витрат або відшкодовану за рахунок страхового резерву згідно з положеннями пункту 12.1 і пункту 12.3 цієї статті, кредитор збільшує валовий доход на суму компенсації, одержаної від дебітора, у податковий період, протягом якого відбулося повернення зазначеної заборгованості або її частини (п.п.12.4.1. п. 12.4. ст.12 . Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”).

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обов язкових платежів) є Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом ( недоїмкою) є податкове зобовязання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня , нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Розмір штрафних санкції, які накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства , та порядок їх застосування визначені у ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач при проведені перевірки позивача донарахував податок на прибуток з суми 52348,13 грн. вартості медичних засобів, яки в період часу з 1996 по 2000 р.р. були надані бюджетним засобам та реалізовані пільговикам без здійснення розрахунків за них , не зважаючи на спроби платника податків отримати ці кошти.

Позивач підтвердив, що в зазначені звітні періоди в порядку, встановленому в Законі України “Про оподаткування прибутку підприємств”, ця сума безнадійної заборгованості була віднесена на валові витрати підприємства.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що і медикаменти були придбані позивачем без розрізнення , які з них будуть продаватись у загальному порядку, а які на пільгових умовах з відшкодуванням вартості за рахунок бюджетних асигнувань. В силу викладеного суд вважає помилковим висновки податкового органу про те, що витрати на придбання зазначених медикаментів слід розглядати як витрати на придбання товарів без мети їх подальшого використання у господарській діяльності позивача. Надані позивачем документи свідчать про те, що ним вживались заходи щодо повернення коштів, витрачених ним на придбання медикаментів, яки в подальшому реалізовувались на пільгових умовах та в бюджетні установи.

Відповідачем не надані докази того , що сума дебіторської заборгованості у розмірі 52348 грн. у період часу, який перевірявся , включалась до складу валових витрат позивача в порядку , передбаченому ст.12 та п. 5.2 . ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в наслідок чого суд вважає безпідставним корегування відповідачем на цю суму валових витрат платника податків або збільшення його валових доходів.

Податковий орган не довів те, що позивач списав на фінансовий результат податкового періоду, який перевірявся, дебіторську заборгованість , яка дорівнює вартості медикаментів, придбаних піль виками та бюджетними установи без здійснення розрахунків за них , в наслідок чого суд вважає, що не відбулася жодна з обставин, перелічених у п.п. 12.1.1 або п.п. 12.1.2. п. 12.1 ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” , в наслідок чого визначення йому податкового зобовязання по податку на прибуток з суми 52348,13 грн. на підставі ст. 12 Закону не є обґрунтованим.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач не збільшував суму валових витрат за правилами п..п. 12.1.1 п .12.1 ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у період, що перевірявся, чи попередніх податкових періодах, що підтверджено Декларацією по податку на прибуток за 2005 р., в наслідок чого стає зрозумілим, що у вказаний період часу ним не здійснювалось врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості за правилами ст.12 Закону.

За таких обставин суд вважає, що висновки відповідача про заниження позивачем протягом періоду часу, який перевірявся, валових витрат на суму 52348,13грн. або завищення ним валових доходів на вказану суму у 4 кварталі 2005 р. не відповідають дійсним обставинам справи, в наслідок чого були відсутні правові підстави для донарахування податку на прибуток у сумі 14283 грн. та застосування до нього штрафних санкцій у розмірі 7141,50 грн. В силу викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню

Під час судового засідання, яке відбулось 08.09.2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 15.09. 2009 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправнимита скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторія (далі відповідач) №0002332302/0 від 25.12.2008р., № 0002332302/1 від 29.01.2009 р., № 0002332302/2 від 04.03.2009 р. в частині донарахування податку на прибуток в сумі 14283 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7141,50 грн.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.