Постанова № 47236717, 22.07.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2015 р. Справа № 918/318/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуюча суддя Сініцина Л.М.

судді Бучинська Г.Б.

Розізнана І.В.

при секретарі судового засідання Карпович О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача - Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" від 25.06.2015 р. на рішення господарського суду Рівненської області від 11.06.15 р. у справі № 918/318/15

за позовом Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до відповідача Служби автомобільних доріг у Рівненській області

про стягнення заборгованості в сумі 458 162 грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Ковальчук І.В. - начальник юридичного відділу, довіреність в справі;

від відповідача: Дворак Т.Б - провідний юрисконсульт, довіреність в справі.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 11.06.2015 р. у справі № 918/318/15 (суддя Качур А.М.) в задоволенні позову Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Служби автомобільних доріг у Рівненській області про стягнення заборгованості в сумі 458 162 грн. 00 коп. відмовлено; судовий збір в сумі 9 163,24 грн. залишено за позивачем; вирішено ухвалою суду повернути в порядку статті 7 Закону України "Про судовий збір" з Державного бюджету України Дочірньому підприємству "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 1 825 грн. 76 коп. зайво сплаченого судового збору згідно платіжного доручення № 275 від 26.03.2015 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи. При прийнятті рішення суд виходив з того, що надані позивачем акти виконаних робіт не підтверджують факт надання відповідачу послуг за договором № 1 від 03.01.2012 р., оскільки вказані акти були складені та направлені з порушенням передбаченого умовами договору порядку, акти не містять реквізитів, щодо підстави їх складення (не зазначено договору), періоду надання послуг та номер акту; надіслані з пропущенням встановленого порядку акти були аргументовано повернуті та невизнані відповідачем; вказані акти суперечать положенням пунктів 3.1-3.3 договору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося з апеляційною скаргою від 25.06.2015 р., в якій просить її задовольнити; рішення господарського суду Рівненської області від 11.06.2015 р. по справі № 918/318/15 скасувати повністю та постановити нове, яким задоволити позовні вимоги позивача посилаючись на те, що рішення господарського суду Рівненської області є незаконним та необґрунтованим; судом неправильно і не в повній мірі встановлено обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів, а також порушення норм процесуального та матеріального права. Витяги з нормативних документів доводять, що роботи, стягнення вартості яких є предметом спору, виконувалися підрядником згідно умов договору № 1 від 03.01.2012 р. Замовнику 25.02.2015 р. було офіційно шляхом надіслання цінного листа представлено для приймання акти приймання виконаних підрядних робіт за період 2012 р. Період виконання робіт вказується не у самому акті форми № КБ-2, а у відомості ресурсів, що додається до акту і підписується відповідальним працівником, який її склав. Нумерація акту форми № КБ-2 здійснюється автоматично комп'ютерною програмою "Смета" в правому верхньому кутку даного документу. В 2012 році між позивачем та відповідачем інших договорів (контрактів) на виконання робіт по поточному та експлуатаційному утриманні автомобільних доріг за рахунок коштів державного бюджету не укладалося, відповідно відсутність найменування договору на акті форми № КБ-2 плутанини щодо підстав виконання та прийняття таких робіт не створює. Суд І інстанції, відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог, посилається на лист ДФІ у Рівненській області про відсутність перед позивачем у Служби автомобільних доріг у Рівненській області спірної заборгованості. Даний документ не може слугувати доказом по справі, оскільки ДФІ у Рівненській області стверджувало про відсутність дебіторської заборгованості, що обліковується у бухгалтерській звітності відповідача та зареєстрована у держказначействі. Оскільки заборгованість за надані послуги по чергуванню робітників 5 розряду та машиністів (без виїзду) в зимовий період на випадок погіршення погодних умов у розмірі 458 162,00 грн. є спірною, у звітності не проведена і не зареєстрована як бюджетне зобов'язання. Судом неповно з'ясовано обставини справи, невірно застосовано норми матеріального права, у результаті чого прийнято незаконне і необґрунтоване рішення, яке у силу статті 104 ГПК України повинно бути скасованим.

Відповідач - Служба автомобільних доріг у Рівненській області у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення господарського суду Рівненської області № 918/318/15 від 11.06.2015 р. без змін, а апеляційну скаргу ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" без задоволення, посилаючись на те, що господарський суд Рівненської області прийняв законне та обґрунтоване рішення, а вимоги та доводи апелянта є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підтягають до задоволення. Підрядником, відповідно до наборів робіт, доведених замовником, були надані послуги з експлуатаційного утримання, в тому числі чергування робітників 5 розряду та чергування машиністів без виїздів та пред'явлені до прийняття та оплати акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, які прийняті, підписані та оплачені замовником відповідно до умов договору в повному обсязі. Будь-яких інших зобов'язань сторони щодо додаткових робіт, чи збільшення ціни договору не укладали. Сума коштів в розмірі 48 939 469,45 грн., яка була передбачена в рахунок витрат на 2012 рік зареєстрована та взята на облік до оплати та оплачена Державною казначейською службою України у Рівненській області в 2012 році. Господарський суд Рівненської області дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги в сумі 458 162,00 грн. виходять за межі передбаченого договором кошторису та суперечать пунктам 3.2, 3.3 договору № 1 від 03.01.2012 р. Листом № 17-06-17/2936 від 15.04.2015 р. Державна фінансова інспекція в Рівненській області повідомила Службу автомобільних доріг у Рівненській області, що дебіторська заборгованість в ДП "Рівненський облавтодор" за виконані роботи по укладеним договорам зі Службою автомобільних доріг у Рівненській області за 2012 рік відсутня. Відповідно до умов договору підрядник повинен був в разі виконання додаткових робіт по чергуванню робітників 5 розряду та машиністів без виїзду надати акти замовнику не пізніше, як за два останніх робочих дні звітного місяця, тобто 26.03.2013 р. Відповідно до Листів Міністерства фінансів України № 31-34000- 10-16/11926 від 11.06.2007 р. та № 31-08410-07/23-1994/1318 від 14.03.2012 р. акт наданих послуг має містити обов'язкові реквізити. Відсутність обов'язкових реквізитів позбавляє документ статусу первинного, а відтак, не є доказом проведення господарської операції. Зазначені позивачем роботи в актах приймання виконання будівельних робіт виставлені замовнику за межами виділеного фінансування, не передбачені в завданнях на виконання робіт з експлуатаційного утримання доріг для філій ДП "Рівненський облавтодор", крім того вказані роботи не були узгоджені відповідно до пункту 1.2 спільного наказу Служби автомобільних доріг у Рівненській області та ДП "Рівненський облавтодор" № 91/70 від 25.11.2013 р. "Про організацію зимового утримання автомобільних доріг загального користування". Суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що надані позивачем акти виконаних робіт не підтверджують факт надання відповідачу послуг за договором № 1 від 03.01.2012 р. Апелянтом надана неправдива інформація в апеляційній скарзі нібито інших договорів на виконання робіт з поточного та експлуатаційного утримання автомобільних доріг за рахунок коштів державного бюджету не укладалось і дані акти які були направлені на підписання 25.02.2015 р. можуть стосуватись лише договору № 1 від 03.01.2012 р., оскільки існують аналогічні договори укладені між Службою автомобільних доріг у Рівненській області та ДП "Рівненський облавтодор" за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015 роки.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Представник позивача (апелянта) в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в ній; пояснила, що роботи, стягнення вартості яких є предметом спору, виконувалися підрядником згідно умов договору № 1 від 03.01.2012 р.; у звязку з непідписанням актів замовником, їх підписано в односторонньому порядку; просила скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 11.06.15. у справі № 918/318/15 та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечила в повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві; пояснила, що згідно укладеного договору № 1 акти приймання виконаних робіт готує підрядник і разом з представником замовника протягом 3 днів перевіряє відповідність актів фактично виконаним роботам; надання актів замовнику здійснюється підрядником станом на 25 число місяця, не пізніше, як за два останніх робочих дні звітного місяця; крім того, вказала, що позивачем були надані послуги з експлуатаційного утримання в тому числі чергування робітників 5 розряду та чергування машиністів без виїздів, які були включені в акти за лютий-березень 2012 р. та оплачені відповідачем; просила рішення господарського суду Рівненської області від 11.06.15. у справі № 918/318/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Заслухавши пояснення представника позивача (апелянта) та відповідача; розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу; перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2012 р. Службою автомобільних доріг у Рівненській області (замовник) та Дочірнім підприємством "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (підрядник) було укладено договір № 1, відповідно до пункту 1.1 якого підрядник зобов'язався у 2012 році виконати роботи по поточному ремонту та експлуатаційному утриманню автомобільних доріг загального користування за рахунок коштів державного бюджету відповідно до кошторисної документації і умов договору, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи (а.с.21-24).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що підрядник повинен виконати передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає умовам П-Г.1-218-113:2009 "Технічні правила ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України", затверджених наказом Укравтодору від 01.07.2009 р. № 320 та вимогам інших нормативних документів.

Замовник здійснює контроль за якістю робіт, що виконуються по даному договору, згідно, вимог діючих нормативних документів. У разі виявлення порушень проектних рішень, будівельних норм і правил, інших нормативних документів замовник має право видати підряднику припис про усунення допущених недоліків, а за необхідності - про зупинення робіт (пункт 2.2 договору).

Згідно пунктів 4.1, 4.2 договору замовник здійснює щомісячні розрахунки за виконані роботи по мірі надходження коштів (бюджетного фінансування) на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) за рахунок джерел фінансування замовника. Акти виконаних робіт готує підрядник і разом з представником замовника протягом 3 днів перевіряє відповідність актів фактично виконаним роботам. Надання актів замовнику здійснюється підрядником станом на 25 число місяця, не пізніше, як за два останніх робочих дні звітного місяця. Несвоєчасне підписання актів, а також необґрунтовані претензії щодо представлених обсягів виконаних робіт вирішується у встановленому законодавством порядку. Оплата робіт, виконаних з недоробками і дефектами, проводиться після усунення останніх.

Пунктом 11.1 договору передбачено, що підрядник виконує по даному договору весь перелік робіт з поточного ремонту автомобільних доріг відповідно до ГБН Г.1-218-182:2011, експлуатаційного утримання автомобільних доріг відповідно до ВБН Г.1-218-530:2006 "Класифікація робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування", крім робіт з інженерно-технічного забезпечення (пункт 2.5 ВБН Г.1-218-530:2006), а також здійснює організацію та проведення вагового і габаритного контролю.

Відповідно до пункту 11.8 договору підрядник відповідає за забезпечення безпеки дорожнього руху на всій закріпленій за ним мережі автомобільних доріг (ліквідація причин дорожньо-транспортних пригод, оперативна і кваліфікована участь в розслідуванні ДТП з дорожнім фактором) в межах виділеного фінансування. Відшкодування збитків, заподіяних фізичним та юридичним особам при виникненні дорожньо-транспортних пригод, пов'язаних з незадовільними дорожніми умовами, здійснюється підрядником.

Пунктом 11.14 договору сторони домовилися, що підрядник крім робіт передбачених технічним завданням документації конкурсних торгів, виконує роботи по: усуненню загрози безпечного проїзду автотранспорту; ліквідації наслідків дорожньо-транспортних пригод; ліквідації наслідків надзвичайних та аварійних ситуацій; забезпеченню безперервного та безпечного руху автотранспорту.

На виконання умов даного договору, обома сторонами підписані та скріплені їхніми печатками акти приймання виконаних будівельних робіт за лютий та березень 2012 року форми № КБ-2в, а саме: № 7/1 від 08.02.2012 р., № 14/1 від 12.03.2012 р., № 8/2 від 22.02.2012 р., № 7/7 від 08.02.2012 р., № 14/7 від 12.03.2012 р., № 8/8 від 22.02.2012 р., № 10/8 від 02.03.2012 р., № 8/10/1 від 22.02.2012 р., № 8/10/2 від 22.02.2012 р., № 8/11/1 від 22.02.2012 р., № 10/11/2 від 02.03.2012 р., № 10/14 від 02.03.2012 р., № 10/17/3 від 02.03.2012 р., № 10/18 від 02.03.2012 р. (а.с.55-88).

Як вбачається з даних актів, в них включені такі роботи, як чергування машиністів без виїзду та чергування робітників 5 розряду (а.с.55-88).

Однак, листом від 25.02.2015 р. Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" направило на адресу Служби автомобільних доріг у Рівненській області 22 акти приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в за 2012 рік з вимогою про їх підписання у 10-тиденний термін та з посиланням на те, що на виконання умов договорів № 1 від 03.01.2013 р., № 29 від 27.09.2012 р., № 2 від 30.01.2013 р., № 34 від 06.11.2013 р., № 3 від 31.01.2014 р. та № 4 від 31.01.2014 р., укладених між ними, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху на випадок погіршення погодних умов у зимовий період на дорогах загального користування в межах Рівненської області здійснено чергування при зимовому утриманні працівниками їхніх філій за березень 2012 року на суму 458 162,00 грн. та за 2013 рік на суму 817 685,00 грн. (а.с.36-37).

У відповідь на вказану вимогу Служба автомобільних доріг у Рівненській області листом від 06.03.2015 р. зазначила, що згідно умов договору надання актів замовнику здійснюється підрядником станом на 25 число місяця, не пізніше, як за два останніх робочих дні звітного місяця; зазначені роботи в актах приймання виконання будівельних робіт виставлені замовнику за межами виділеного фінансування, не передбачені в завданнях на виконання робіт з експлуатаційного утримання доріг для філій ДП "Рівненський облавтодор", крім того вказані роботи не були узгоджені відповідно до пункту 1.2 спільного наказу Служби автомобільних доріг у Рівненській області та ДП "Рівненський облавтодор" № 91/70 від 25.11.2013 р. "Про організацію зимового утримання автомобільних доріг загального користування" (а.с.38-39).

Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор", вважаючи, що Служба автомобільних доріг безпідставно не погодила наданих актів виконаних робіт, зробило в них відмітки про одностороннє прийняття актів 20.03.2015 р. (а.с.25-35), а 31.03.2015 р. звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Служби автомобільних доріг у Рівненській області про стягнення 458 162.00 грн. (а.с.2-41).

Згідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 175 ГК України передбачено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Правовідносини, що виникли між сторонами спору є відносинами, що виникли з договору підряду.

Згідно частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до пункту 6 оглядового листа Вищого господарського суду України "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)" № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 р. відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов'язку щодо їх оплати.

Частиною 1 статті 853 ЦК України визначено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Отже, судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт), законом покладений саме на замовника.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення пункту 4.2 договору, підрядник (позивач) направив на адресу відповідача акти на послуги з чергування робітників 5 розряду та машиністів без виїзду в зимовий період за 2012 рік, лише 25.02.2015 р. (а.с.36-37), а не за 2 останні робочі дні звітного місяця, як це передбачено договором.

Крім того, в порушення пункту 4.2 договору позивачем не надано суду доказів того, що при складанні спірних актів підрядник разом з представником замовника перевірили відповідність актів фактично виконаним роботам.

Вказані акти не містять всіх реквізитів, зокрема договору, на підставі якого вони були складені, номеру акту та періоду, за який були виконані роботи, дати підписання актів (а.с.25-35), а отже, не відповідають вимогам встановленим чинним законодавством до даного типу документів. Відсутність обов'язкових реквізитів позбавляє документ статусу первинного, а відтак, він не є належним та допустимим доказом.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідач аргументовано відмовився від підписання вказаних актів, про що і повідомив позивача листом у встановленому порядку.

Крім того, додатковою угодою від 29.12.2012 р. № 1/26 до договору № 1 від 03.01.2012 р. сторони внесли зміни до пункту 3.1 договору, та виклали вказаний пункт в наступній редакції: "3.1 ціна цього договору становить 58 727 359,45 грн., з врахуванням ПДВ, в тому числі на 2012 рік 48 939 469,45 грн." (а.с.54,89).

Зазначені позивачем роботи в спірних актах приймання виконання будівельних робіт виставлені замовнику за межами виділеного фінансування.

Згідно пункту 3.3 договору вартість робіт є динамічною при цьому не може перевищувати ціни договору і може бути змінена з дотриманням чинного законодавства за взаємною згодою сторін.

Доказів на підтвердження укладення додаткового договору щодо збільшення ціни договору чи виконання додаткових робіт позивач суду не надав.

До того ж, в спірні акти, з посиланням на які позивач просить стягнути з відповідача 458 162,00 грн., включені роботи (чергування робітників 5 розряду, чергування машиністів без виїзду), які не передбачені завданнями на виконання робіт з експлуатаційного утримання доріг і які, як вбачається вже були включені в акти виконаних робіт форми № КБ-2в за лютий-березень 2012 року, що були підписані відповідачем та з пояснень представника відповідача в судовому засіданні, оплачені ним, що не заперечувалося представником позивача (а.с.55-88).

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку, що надані позивачем спірні акти виконаних робіт не підтверджують факт надання відповідачу послуг саме за договором № 1 від 03.01.2012 р. Вказані акти були складені та направлені з порушенням передбаченого умовами договору порядку, не містять реквізитів, щодо підстави їх складання (не зазначено договору), періоду надання послуг (виконання робіт), номерів актів та їх дати; вказані акти суперечать положенням пунктів 3.1-3.3 договору.

За наведених обставин, враховуючи наявні матеріали справи, позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 458 162,00 грн. є безпідставними, не ґрунтуються на нормах законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а тому не підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, місцевим господарським судом, правомірно прийнято рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості в сумі 458 162,00 грн. в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищенаведеним та матеріалами справи, не відповідають нормам законодавства, що регулюють дані правовідносини, не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення та не можуть бути підставою для його скасування.

Доводи апелянта щодо того, що період виконання робіт вказувався не у акті форми № КБ-2в, а у відомості ресурсів; нумерація актів здійснювалася автоматично комп'ютерною програмою "Смета" в правому верхньому кутку, колегією суддів не приймаються, оскільки відомості ресурсів позивачем суду не надавалися, згідно умов договору такі відомості не є додатками до нього і на відомості немає посилань в умовах договору; номери актів приймання виконаних будівельних робіт мають проставлятися на визначеному місці, а з правого верхнього кутка актів не вбачається, що там зазначено номер акта.

Посилання апелянта на те, що між позивачем та відповідачем в 2012 році інших договорів на виконання робіт по утриманню доріг не укладалося, спростовується його ж листом № 8/288 від 25.02.2015 р., яким надсилалися відповідачу спірні акти і в яких є посилання на два договори за 2012 рік, а саме: № 1 від 03.01.2012 р. та № 29 від 27.09.2012 р.

Відповідно до статті 49 ГПК України та Закону України "Про судовий збір" судом першої інстанції правомірно покладено на позивача судовий збір в сумі 9 163,24 грн. та встановлено, що позивачем при зверненні з позовом переплачено судовий збір в сумі 1 825,76 грн., який підлягає поверненню позивачу в порядку статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права та повним дослідженням усіх обставин справи, висновки суду відповідають матеріалам справи та ґрунтуються на нормах чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення.

Апеляційний господарський суд залишає рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення, якщо рішення є законним та обґрунтованим.

За таких обставин, підстав для скасування рішення не вбачається.

Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 11.06.2015 р. у справі № 918/318/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача - Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" від 25.06.2015 р. - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуюча суддя Л.М. Сініцина

Судді Г.Б. Бучинська

І.В. Розізнана