Ухвала суду № 47234882, 22.02.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"22" лютого 2010 р. Справа № 37/73-09

вх. № 1806/4-37

Суддя господарського суду Харківської області Аюпова Р.М.

розглянувши заяву Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк про забезпечення позову по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Харківської філіїВАТ ВТБ Банк, м. Харків

до 1.Закритого акціонерного товариства "Плавлені сири", м. Харків; 3- тя особа на стороні 1-го відповідача АТЗТ "Харківська виробничо-технічна база "Молпром" 2. Відкритого акціонерного товариства "Богодухівський молокозавод", м. Богодухів; 3. Відкритого акціонерного товариства "Красноградський маслосирзавод", м. Красноград; 3-тя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні другого та третього відповідачів АТ „Укрексімбанк” в м. Харкові

до Закритого акціонерного товариства "Плавлені сири", м. Харків

стягнення 29714600,25 грн.

та зустрічний позов Закритого акціонерного товариства "Плавлені сири" до Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Харківської філії ВАТ ВТБ Банк

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів - ЗАТ “Плавлені сири», ВАТ «Богодухівський молокозавод», ВАТ «Красноградський маслосирзавод» 29 714 600,25 грн. заборгованості, також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09грудня 2009 року прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог (вх. № 30768 від 09.12.2009 року), в якій позивач, керуючись ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача загальну суму боргу у розмірі 29714600,25 грн. Окрім того зазначеною ухвалою суду залучено до участі у справі Акціонерне товариство закритого типу "Харківська виробничо-технічна база "Молпром" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні першого відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 грудня 2009 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву першого відповідача (№ 30752 від 09.12.2009 р.) Закритого акціонерного товариства "Плавлені сири" до Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Харківської філії ВАТ ВТБ Банк про визнання недійсним договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 182-Ю від 24.06.2008 року, з договорами про внесення змін до нього № 1 від 17.07.2008 року, № 2 від 19.09.2008 року, № 3 від 27.11.2008 року, № 4 від 30.12.2008 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області першим відповідачем за первісним позовом надано клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи (вх. № 31543 від 16.12.2009 року).

Ухвалами господарського суду Харківської області від 16.12.2009 року, 21 січня 2010 року, 09 лютого 2010 року розгляд справи відкладався у зв’язку з необхідністю витребування у сторін додаткових доказів.

Також позивачем була подана заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно, які належать відповідачам, в рівних частинах відносно вартості позову.

Позивач обґрунтовує свої вимоги ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України та посилається на імовірність неможливості виконання рішення суду, оскільки на рахунках відповідачів відсутні грошові кошти, першим відповідачем за первісним позовом вчиняються дії на розірвання договорів поруки № 182-П/1 від 24.06.2008 та визнання недійсним договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 182-Ю від 24.06.2008 року.

Дослідивши подані позивачем разом із позовною заявою та заявою про забезпечення позову матеріали, враховуючи підтверджені ними обставини справи, проаналізувавши доводи заяви про забезпечення позову, керуючись вимогами ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, а також Роз’ясненням Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову" від 23.08.1994 року №02-5/611, інформаційним листом Вищого господарського суду України від 12.12.2006 року № 01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову ”, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Статтею 65 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду: зобов’язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи. їх посадових осіб виконати певні дії (звіряти розрахунки, провести огляд доказів у місті їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості. Висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомитись з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження; вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову; вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного та своєчасного розгляду справи.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору, отже, приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен визначитись як з предметом спору у співвідношенні з певними заходами забезпечення позову, які вимагається до застосування, і певними діями, які вимагається заборонити вчиняти, так і з доцільністю та обґрунтованістю вжиття таких заходів.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до Роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №02-5/611 від 23.08.1994 року заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Отже, заходи до забезпечення позову вживаються судом з метою запобігання можливим порушенням майнових інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Причому оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України №01-8/2776 від 12.12.2006 року "Про деякі питання практики забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд повинен оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:

- наявність зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками судового розгляду.

Вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги та повинен бути спів розмірним, а заборона на вчинення дій може стосуватися лише предмета спору.

Право здійснення забезпечення позову та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, в силу вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу повинна довести його необхідність та адекватність.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно ( в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог є стягнення заборгованості у зв’язку з невиконанням відповідачами умов договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 182-Ю від 24.06.2008 року та договорів поруки № 182- П/1 від 24.06.08; № 182- П від 24.06.08 року.

Зокрема, між позивачем за первісним позовом та позичальником (першим відповідачем за первісним позовом) було укладено договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 182-Ю від 24.06.2008 року, згідно до якого першому відповідачу за первісним позовом була надана відзивна відновлювальна кредитна лінія з правом конвертації в інші валюти, з лімітом в сумі 4 000 000 дол. США 00 центів, строк користування - по 23.12.2009 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 182-Ю від 24.06.2008 року було укладено договір поруки № 182- П/1 від 24.06.08 між позивачем за первісним позовом та другим відповідачем за первісним позовом договір поруки № 182- П від 24.06.08 року, укладений між позивачем за первісним позовом та третім відповідачем за первісним позовом.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед боржником солідарно, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Пунктом 4. Договорів поруки встановлена солідарна відповідальність відповідачів.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання, інші учасники відносин у сфері господарювання мають здійснювати свою діяльність у межах встановленого господарського правопорядку, додержуючись визначених законодавством вимог.

Згідно зі статтею 66 Господарського кодексу України майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства, частиною 2 зазначеної статті передбачено, що джерелами формування майна підприємства є, зокрема, кредити банків та інших кредиторів.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодаця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст. 3 Закону України "Про іпотеку", іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання, виконання якого забезпечено іпотекою або до закінчення строку дії іпотечного договору. "Основне зобов'язання" - це зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечено іпотекою (ст. 1 ЗУ "Про іпотеку").

Відповідно до статті 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

В матеріалах справи наявні докази порушення відповідачами умов договірних зобов’язань та вчинення дій, направлених на ухилення від їх виконання.

Суд враховує, що Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції" № 475/97- ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до конвенції.

Згідно із ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини "Стретч проти Сполученого Королівства" від 24 червня 2003 року майном у значенні ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором.

Укладаючи договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 182-Ю від 24.06.2008 року з урахуванням додаткових угод до нього позивач за первісним позовом мав право очікувати на повернення кредитних коштів та отримання відсотків за користування ними в значенні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, проте відповідачі отримавши від позивача кошти, їх не повернули, відсотки за користування ними не сплатили, окрім цього ухиляються від їх виконання, зокрема, подачею відповідних позовів про визнання договорів недійсними та призначення експертиз.

Суд зазначає, що взаємопов'язаність заходів забезпечення та позовних вимог обумовлюється спроможністю перших забезпечити реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, оскільки згідно зі ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за рішенням суду здійснюється за рахунок грошових коштів та майна боржника.

Враховуючи викладене та ту обставину, що предметом даного спору є солідарне стягнення заборгованості з відповідачів у значній сумі, відсутність грошових коштів на рахунках відповідачів, суд дійшов висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідачів, в тому числі, що є предметом договір застави та іпотеки, укладені відповідачами за первісним позовом з позивачем за первісним позовом, в рівних частинах в межах вартості позову, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, що буде достатнім для виконання судового рішення, в разі задоволення позовних вимог.

Вимоги позивача щодо вжиття заходів для забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти, які містяться на рахунках відповідачів є необґрунтованим, оскільки в позовному провадженні при накладанні арешту на майно або грошові кошти відповідача слід обмежувати піддане арешту майно та грошові кошти у розмірі суми позову та можливих судових витрат.

Керуючись ст.ст. 65, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України,-

УХВАЛИВ:

Заяву про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити частково.

З метою забезпечення позову Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (м. Київ, бул. Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) до відповідачів - Закритого акціонерного товариства «Плавлені сири»(61019, м. Харків, вул. Калініна, 91, код ЄДРПОУ 30237452), Відкритого акціонерного товариства «Богодухівський молокозавод»(62103, Харківська обл., м. Богодухів, пров. Харківський, 6 код ЄДРПОУ 00447404), Відкритого акціонерного товариства «Красноградський маслосирзавод» (63050, Харківська обл., м. Красноград, вул. Котляревського, 48, код ЄДРПОУ 00447296) до набрання чинності рішення у справі № 37/73-09 в межах ціни позову в розмірі 29 714 600,25 грн.:

1. Накласти арешт на рухоме майно Закритого акціонерного товариства "Плавлені сири" (61019, м. Харків, вул. Калініна, 91, код ЄДРПОУ 30237452), яке належить йому на праві власності, а саме основні засоби, які знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Калініна, 91, загальною вартістю 290 110, 00 грн. згідно договору застави № 182-z/2 від 24.06.2008 року:

- Випарювач конденсат ТКА-140, Місцерозташування - Градирня, інв.. номер, 196, рік випуску, 1968, ринкова вартість, грн., 17 330.00

- Випарювач конденсат ИК-125 Місцерозташування - Градирня, інв.. номер, 210, рік випуску, 2001, ринкова вартість, грн., 18 290.00

- Ресівер ж/д аміачний РВ=2,5, Місцерозташування - аміакосховище, інв.. номер, 176, рік випуску, 1963, ринкова вартість, грн., 1 580.00

- Ресівер ж/д аміачний РВ=2,5, Місцерозташування - аміакосховище, інв.. номер, 177, рік випуску, 1963, ринкова вартість, грн., 1 580.00

- Ресівер ж/д аміачний РВ=2,5, Місцерозташування - аміакосховище, інв.. номер, 178, рік випуску, 1963, ринкова вартість, грн., 1 580.00

- Ресівер ж/д аміачний РВ=2,5, Місцерозташування - аміакосховище, інв.. номер, 179, рік випуску, 1963, ринкова вартість, грн., 1 580.00

- Ресівер ж/д аміачний РВ=2.5, Місцерозташування - аміакосховище, інв.. номер, 180, рік випуску, 1963, ринкова вартість, грн., 1 580.00

- Ресівер ж/д аміачний РВ=2,5, Місцерозташування - аміакосховище, інв.. номер, 181, рік випуску, 1963, ринкова вартість, грн., 1 580.00

- Ресівер ж/д аміачний РВ=2,5, Місцерозташування - аміакосховище, інв.. номер, 182, рік випуску, 1963, ринкова вартість, грн., 1 580.00

- Ресівер ж/д аміачний РВ=2,5, Місцерозташування - аміакосховище, інв.. номер, 183, рік випуску, 1963, ринкова вартість, грн., 1 580.00

- Ресівер ж/д аміачний РВ=3,5, Місцерозташування –Машзал, інв.. номер, 198, рік випуску, 1963, ринкова вартість, грн., 1 980.00

- Ресівер ж/д аміачний РВ=3,5, Місцерозташування –Машзал, інв.. номер, 198, рік випуску, 1963, ринкова вартість, грн., 1 980.0

- Ресівер ж/д аміачний РВ=3,5, Місцерозташування –Машзал, інв.. номер, 199, рік випуску, 1963, ринкова вартість, грн., 1 980.00

- Ресівер ж/д аміачний РВ=3,5, Місцерозташування –Машзал, інв.. номер, 200, рік випуску, 1963, ринкова вартість, грн., 1 980.00

- Ресівер ж/д аміачний РВ=3,5, Місцерозташування –Машзал, інв.. номер, 201, рік випуску, 1963, ринкова вартість, грн., 1 980.00

- Сосуд пром. ам. Вертикальний, Місцерозташування –Машзал, інв.. номер, 191, рік випуску, 1962, ринкова вартість, грн., 6 650.00

- Сосуд пром. ам. Вертикальний, Місцерозташування –Машзал, інв.. номер, 192, рік випуску, 1961, ринкова вартість, грн., 6 650.00

- Сосуд пром. ам. Вертикальний, Місцерозташування –Машзал, інв.. номер, 193, рік випуску, 1962, ринкова вартість, грн., 6 650.00

- Ресівер аміачний горизонтальний, Місцерозташування –Градирня, інв.. номер, 194, рік випуску, 1961, ринкова вартість, грн., 2 470.00

- Ресівер аміачний горизонтальний, Місцерозташування –Градирня, інв.. номер, 195, рік випуску, 1961, ринкова вартість, грн., 2 470.00

- Отделитель ж/аміачний ОК-125, Місцерозташування –Машзал, інв.. номер, 202, рік випуску, 1963, ринкова вартість, грн., 1 680,00

- Насос аміачний АЦ-4, Місцерозташування –Машзал, інв.. номер, 207, рік випуску, 1963, ринкова вартість, грн., 1 990,00

- Компресор аміачний NF-802, Місцерозташування –Машзал, інв.. номер, 187, рік випуску, 1962, ринкова вартість, грн., 17 050.00

- Компресор аміачний NF-802, Місцерозташування –Машзал, інв.. номер, 188, рік випуску, 1962, ринкова вартість, грн., 17 050.00

- Компресор аміачний NF-802, Місцерозташування –Машзал, інв.. номер, 189, рік випуску, 1962, ринкова вартість, грн., 17 050.00

- Компресор аміачний NF -802, Місцерозташування –Машзал, інв.. номер, 190, рік випуску, 1962, ринкова вартість, грн., 17 050.00

- Котел паровой Е1/9-ЗГ, Місцерозташування –Котельна, інв.. номер, 142, рік випуску, 1992, ринкова вартість, грн., 37 410,00

- Котел паровой Е1/9-ЗГ, Місцерозташування –Котельна, інв.. номер, 143, рік випуску, 1992, ринкова вартість, грн., 37 410,00

- Котел паровой Е1/9-ЗГ, Місцерозташування –Котельна, інв.. номер, 144, рік випуску, 1983, ринкова вартість, грн., 29 090, 00

- Випарювательний конденсатор ИК 125, Місцерозташування –Градирня, інв.. номер, 351, рік випуску, 2004, ринкова вартість, грн., 18 290,00

- Ресівер линейный, Місцерозташування –Градирня, інв.. номер, 197, рік випуску, 1962, ринкова вартість, грн., 2 470,00

- Насос 1 ст аміачний ЗЦ-4, Місцерозташування –Машзал, інв.. номер, 174, рік випуску, 1963, ринкова вартість, грн., 1 990,00

- Насос 1 ст аміачний ЗЦ-4, Місцерозташування –Машзал, інв.. номер, 175, рік випуску, 1963, ринкова вартість, грн., 1 990,00

- Насос роторний ЦГ25/32-Н-АБ-7.5-У2, Місцерозташування –Машзал, інв.. номер, 124, рік випуску, 1994, ринкова вартість, грн., 2 840,00

- Насос аміачний ЦГ25/32-Н-АБ-7.5-У2, Місцерозташування –Машзал, інв.. номер, 211, рік випуску, 1994, ринкова вартість, грн., 2 840,00

- Насос аміачний ЦГ25/32-Н-АБ-7.5-У2, Місцерозташування –Машзал, інв.. номер, 212, рік випуску, 1994, ринкова вартість, 2 840,00 грн. та на інше рухоме майно, яке належить на праві власності Закритого акціонерного товариства «Плавлені сири (61019, м. Харків, вул. Калініна, 91, код ЄДРПОУ 30237452).

2. Накласти арешт на нерухоме майно Закритого акціонерного товариства «Плавлені сири»(61019, м. Харків, вул. Калініна, 91, код ЄДРПОУ 30237452), яке належить йому на праві власності, а саме нежитлову будівлю літ. «Д-4»заг. пл. 7 124, 8 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Г-1», заг. пл.. 563, 6 кв.м., нежитлові приміщення підвалу № 1, 2, 1-го поверху № 6-14 в літ. «С-1»заг. пл. 206, 8 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Х-2»загальною площею 258, 9 кв.м. загальною вартістю 13 672 363, 00 грн. згідно договору іпотеки № 182-z/1 від 24.06.2008 року (з врахуванням договору № 1 про внесення змін до нього від 27.11.08 ) та на інше нерухоме майно, яке належить на праві власності Закритого акціонерного товариства «Плавлені сири»(61019, м. Харків, вул. Калініна, 91, код ЄДРПОУ 30237452).

3. Накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, яке належить на праві власності Відкритому акціонерному товариству «Богодухівський молокозавод»(62103, Харківська обл., м. Богодухів, пров. Харківський, 6, код ЄДРПОУ 00447404).

4. Накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, яке належить на праві власності Відкритому акціонерному товариству «Красноградський маслосирзавод»(63050, Харківська обл., м. Красноград, вул. Котляревського, 48, код ЄДРПОУ 00447296).

В інший частині відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменту її винесення, підлягає негайному виконанню та є виконавчим документом відповідно Закону України “Про виконавче провадження ”.

Ухвала дійсна для пред’явлення до виконання з 19 лютого 2010 року по 20 лютого 2013 року.

Дану ухвалу направити на адресу позивача за первісним позовом, відповідачам за первісним позовом до державної виконавчої служби, П’ятої державної нотаріальної контори м. Харкова.

Суддя Аюпова Р.М.

справа № 37/73-09