Ухвала суду № 4720748, 20.08.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-8794/07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2009                                                                                                                      м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Брайка А.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Рибченка А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державного підприємства «Донецька залізниця»

на постанову Донецького апеляційної  господарського сулу від 12.03.2007

у справі№ 22/428а Господарського суд Донецької області

за позовомДержавного підприємства «Донецька залізниця»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками  податків у м. Донецьку

про визнання недійсним рішень про застосування штрафних /фінансових/ санкцій

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Донецької області від 15.01.2007 позов задоволено, визнані недійсними рішення  про застосування штрафних фінансових санкцій СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 11.03.2006                                          № 0000070821/0/6500/10/15-16-23/4 та від 22.05.2006 № 0000070821/1/13576/10/15-16-23/4 якими визначено ДП «Донецька залізниця» штрафні (фінансові) санкції у розмірі            4044,26 грн.

Судове рішення першої інстанції вмотивоване тим, що розрахунки між резидентом та нерезидентом  здійснювались у національній валюті, відповідно, підстав для їх проведення саме через уповноважений банк не було, а тому висновки податкового органу про порушення позивачем частини 1 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» № 15-93 від 19.02.1993 (далі – Декрет) є неправомірними.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.03.2007 постанову суду першої інстанції скасовано, в позові відмовлено з тих підстав, що розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту, у відповідності до частини 1 ст. 7 вказаного Декрету, мають проводитись саме в іноземній валюті, однак, в порушення наведеного припису, розрахунки  проведено у національній валюті та не через уповноважений банк.

В касаційній скарзі ДП «Донецька залізниця» просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом частини  1, 3 ст. 7 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», ст.ст. 69, 71 КАС України.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Податковим органом було проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, про що складено акт № 49-15-16-23/4/01074957 від 27.02.2006.

На підставі вказаного акту перевірки було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.03.2006 № 0000070821/0/6500/10/15-16-23/4 у зв’язку із порушенням позивачем частини 1 ст. 7 Декрету.

В рамках зазначеної перевірки встановлено, що 01.01.2005 між Краснолиманським центром по вантажній і комерційній роботі Донецької залізниці (підрядник) та Відкритим акціонерним товариством «Гуковвугілля» м. Гукове (Росія) укладено договір № 03/05 про надання метрологічних послуг, відповідно до якого підрядник  прийняв на себе зобов’язання надати метрологічні послуги, а ВАТ «Гуковвугілля» - прийняти та оплатити їх вартість. Згідно акту виконаних робіт № 18 від 07.02.2005 позивачем виконано роботи по огляду та перевірці терезів, загальна вартість яких  становить 4044,26 грн. Замовником  ВАТ «Гуковвугілля» внесено попередню оплату у касу Краснолиманського центру по вантажній і комерційній роботі Донецької залізниці  в сумі 4044,26 грн. (а.с. 8-10).

Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших кредитно-фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства визначаються нормами Декрету «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

Пунктом 1 ст. 3 Декрету встановлено, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

Однак, згідно частини 1 ст. 7 Декрету у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки.

При цьому частиною 3 цієї статті Декрету визначено, що здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України допускається лише за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання умов зазначеного договору нерезидентом  ВАТ «Гуковвугілля»  у якості передплати внесено до каси              ДП «Донецька залізниця» готівкові кошти у сумі 4044,26 грн., що підтверджується   прибутковим касовим ордером. Отже, у розрахунках між резидентом та нерезидентом  не використовувалась іноземна валюта, крім того, розрахунки не проводились через уповноважений банк, а індивідуальна  ліцензія Національного банку України на проведення таких операцій не видавалась  (а.с. 39-41).

Абзацом 6 пункту 2 ст. 16 Декрету встановлено відповідальність за порушення резидентами порядку розрахунків, установленого статтею 7 цього Декрету, у вигляді  штрафу у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків.

Отже, рішення податкового органу про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 4044,26 грн. є правомірним.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Донецька залізниця» залишити  без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного  господарського суду від 12.03.2007 залишити без змін.

Ухваланабирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

підписЄ.А. УсенкоСудді

підписА.І. Брайко

підписМ.І. Костенко

підписН.Є. Маринчак

підписА.О. Рибченко