Ухвала суду № 4719916, 25.08.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-10267/07

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

“25” серпня 2009 року                                                                                          м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів:  Брайка А.І., Карася О.В., Рибченка А.О., Федорова М.О.

при секретаріПрудкій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків

на постанову господарського суду м.Києва від 22 грудня 2005р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04 квітня 2007р.

у справі № 46/416

за позовом Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта»(надалі – УДППЗ«Укрпошта»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків(надалі – СДПІ)

про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У червні 2005р. позивач звернувся до Господарського суду м.Києва з позовом, у якому, поставлено питання про визнання недійсним податкового повідомлення-рішенняСДПІ від 20.05.2005р. №0000191501/1 в частині нарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість (надалі – ПДВ) в сумі 11614705,00грн., в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій – на суму 5811504,00грн..

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач не погоджується з донарахуванням УДППЗ «Укрпошта» податкових зобов’язань з ПДВ в розмірі 11682669,00грн. та заперечує твердження податкового органу про неправомірність перерахування філіями (дирекціями) УДППЗ «Укрпошта» податкового кредиту в порядку, передбаченому п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Постановою Господарського суду м.Києва від 22 грудня 2005р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04 квітня 2007р., позовні вимоги було задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ від 20.05.2005р. №0000191501/1 в частині нарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість (надалі – ПДВ) в сумі 11614705,00грн., в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій – на суму 5811504,00грн.

Задовольняючи позов суди попередніх інстанцій виходили з того, що при нарахуванні консолідованого податку на прибуток і консолідованого податку на додану вартість, філії (дирекції) позивача самостійно ведуть облік своїх валових витрат та амортизаційних відрахувань відповідно до порядку, встановленого Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» та визначаютьсвої податкові зобов’язання з ПДВ та формують податковий кредит звітного періоду, внаслідок чого саме філії, відділення та інші відокремлені підрозділи мають здійснювати розрахунки, передбачені п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Не погоджуючись з рішеннями суду попередніх інстанцій, вказуючи на порушення норм процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій поставлено питання про скасування постанови господарського суду м.Києва від 22 грудня 2005р. та ухвали Київського апеляційного господарського суду від 04 квітня 2007р. і прийняття у справі нового рішення про відмову у позові.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Контролюючим органом було проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем за період з 01.01.2001р. по 31.12.2003р., про що складено акт №175/15-1/21560045 від 15.04.2005р..

Висновками зазначеного актв перевірки, зокрема, встановлено порушення УДППЗ «Укрпошта» вимог п.п.3.1.1 п.3.1, п.п.3.2.5 п.3.2 ст.3, п.4.1, п.4.5, п.4.9 ст.4, п.п.5.1.2 п.5.1 ст.5, п.п.7.2.1, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.2, п.п.7.4.3, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивачу донараховано зобов’язання зі сплати ПДВ у розмірі 11788466,00грн..

В ході проведення перевірки позивача податковим органом встановлено, що оскількі філії позивача не відповідають ознакам платника податку на додану вартість, вони не мають права здійснювати перерахунки податкового кредиту. Заниження підприємством зобов’язань з ПДВ податковий орган обґрунтовує неправомірністю перерахунку податкового кредиту по придбаних товарах, роботах, послугах основних фондах та нематеріальних активах, які частково використовуються в оподаткованих, частково в неоподаткованих операціях філіями позивача на підставі того, що філії не є самостійними платниками ПДВ. А при централізованій формі проведення розрахунків з бюджетом з ПДВ, відповідальність за своєчасність та повноту внесення сум ПДВ до бюджету несе головне підприємство УДППЗ «Укрпошта» у складі якого знаходяться ці філії.

На підставі вказаних висновків, з урахуванням процедури апеляційного узгодження, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.05.2005р. №0000191501/1, яким позивачу визначено зобов’язання зі сплати ПДВ у розмірі 17682669,00грн. у т.ч. основного платежу - 11788466,00грн., штрафних (фінансових) санкцій – 5894223,00грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач має розгалужену мережу філій (дирекцій), які розташовані в регіонах України, не мають статусу юридичної особи, здійснюють свою діяльність від імені позивача в межах повноважень, наданих та закріплених Типовим положенням про філію УДППЗ «Укрпошта». Філії мають окремий баланс, рахунки в банках, печатки, штампи, бланки зі своєю назвою. Філії (дирекції) є платниками податків та інших обов’язкових платежів, передбачених чинним законодавством України.

Позивач є платником консолідованого податку на додану вартість згідно наказу Державного комітету зв’язку України «Про реорганізацію об’єднання поштового зв’язку «Укрпошта» від 15.06.1999р. №93.

Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Наказом ДПА України від 30.05.1997р. «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» передбачано, якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють поставку товарів (послуг) та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі філії, може делегувати філії або структурному підрозділу право виписки податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та структурному підрозділу присвоїти окремий код (номер, шифр), про що письмово довести до відома державного податкового органу за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість. Відповідальність за недотримання вимог даного Порядку філіями та структурними підрозділами несе платник податку на додану вартість.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказами УДППЗ «Укрпошта» №17 від 15.01.2002р. та №384 від 25.09.2002р. філіям (дирекціям) позивача та їх відособленим виробничим підрозділам були присвоєні коди для ведення книг обліку придбання і книг обліку продажу товарів (робіт, послуг), які використовуються цими відокремленими підрозділами з метою ведення податкового обліку.

Згідно п.3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого  вищевказаним наказом ДПА України від 30.05.1997р. «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» встановлено, що при складанні податкової накладної філією чи структурним підрозділом платника податку порядковий номер податкової накладної встановлюється з урахуванням присвоєного коду (номера, шифру) і визначається числовим значенням через дріб. У чисельнику номера податкової накладної проставляється порядковий номер, а в знаменнику - код (номер, шифр).

Відповідно до п.2.1 ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платниками податку є філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (далі філії), зазначених у підпункті 2.1.1 цього пункту, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.

Платник податку, який має такі філії, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього Закону та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій.

Сума податку на прибуток філій за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми валових витрат філій та амортизаційних відрахувань, нарахованих по основних фондах такого платника податку, які розташовані за місцезнаходженням філії, у загальній сумі валових витрат та амортизаційних відрахувань цього платника податку.

Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються податкові органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів). Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. При цьому філії (відокремлені підрозділи) подають податковому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку, форма якого встановлюється центральним органом державної податкової служби України, виходячи з положень цього підпункту.

Відповідно до підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

За таких обставин судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками яких дійшли суди попередніх інстанцій, якщо нарахування та сплата консолідованого ПДВ саме філії або іншого відокремленого структурного підрозділу платника податку відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 , 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначають свої зобов’язання з ПДВ, то саме філії (інші відокремлені структурні підрозділи) визначають ту частку сплаченого (нарахованого) ПДВ яка має використовуватись або не використовуватись в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Крім того, висновком №9319 від 28.10.2005р. судово-бухгалтерської експертизи встановлено, що висновки, викладені в акті перевірки №175/15-1/21560045 від 15.04.2005р. в частині нарахування податкових зобов’язань з ПДВ по основному платежу в сумі 11614705,00грн. документально та нормативно не підтверджено.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в якихповно відображені обставини, що мають значення для справи, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків– залишити без задоволення.

Постанову господарського суду м.Києва від 22 грудня 2005р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04 квітня 2007р.– залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий                                                     (підпис)

Судді                                                                (підписи)

З оригіналом згідно:

          Секретар                                                                                                          Прудка О.В.