Ухвала суду № 47174522, 15.07.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 р.Справа № 820/3728/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Водолажської Н.С. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

представників позивача - Кізілова О.В., Стороженко С.О.

представника відповідача - Шляхти В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Компанія БІР" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2015р. по справі № 820/3728/15

за позовом Приватного підприємства "Компанія БІР"

до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Компанія БІР", звернувся до суду із адміністративним позовом до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківський області, в якому просив визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.04.2015 року №0000112202.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення податковий орган дійшов до помилкового висновку про зниження підприємством збору на розвиток виноградарства садівництва і хмелярства за вересень 2014 року на суму 128547 грн., за жовтень 2014 року на суму 135349 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2015 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Зазначив, що підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання, слугували висновки податкового органу про зниження підприємством збору на розвиток виноградарства садівництва і хмелярства. Разом з тим, дійшовши вказаних висновків податковий орган помилково ототожнює поняття пива та пива безалкогольного, що має наслідком помилковість висновків про наявність у позивача обов'язок сплати збору на розвиток виноградарства садівництва і хмелярства під час реалізації пива безалкогольного.

Відповідач правом надання письмових заперечень на апеляційну скаргу не скористався.

У судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ПП "Компанія БІР" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та перебуває на обліку як платник податків та зборів в Дергачівській ОДПІ.

Співробітниками Дергачівської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Компанія БІР" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за вересень, жовтень 2014 року, за наслідками якої складено Акт від 18.03.2015 року за №255/20-11-22-01/36457368.

Під час перевірки встановлені порушення позивачем вимог п. 16 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до зниження збору на розвиток виноградарства садівництва і хмелярства за вересень 2014 року на суму 128547 грн., за жовтень 2014 року на суму 135349 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Дергачівською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000112202 від 06.04.2015 року, яким визначено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем «збір на розвиток виноградарства садівництва і хмелярства» у загальному розмірі 395844 грн., у т.ч. за основним платежем 263896 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) 131948 грн.

Позивач, не погоджуючись із правомірністю винесення вказаного податкового повідомлення-рішення, звернувся до суді із даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені за наслідком проведеної перевірки порушення є обґрунтованими, в зв'язку з чим, нарахована позивачу на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення сума грошового зобов'язання є правомірною.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.

Згідно з підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України, платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності, зокрема, торговельна діяльність у пунктах продажу товарів. Для провадження передбачених цією статтею видів підприємницької діяльності суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем сплати збору заявку на придбання торгового патенту (підпункт 267.4.1 пункту 267.4 статті 267 ПК України).

Відповідно до п.п. 9.1.15 п. 9.1 ст. 9 ПК України, до загальнодержавних зборів відноситься, також, збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

За приписами пункту 16 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, тимчасово, до 1 січня 2018 року, встановлюється збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Підпунктом 1.1. пункту 16 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України визначено, що платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво.

Об'єктом оподаткування збором є виручка - товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплати у грошовій формі (підпункт 1.3. пункту 16 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України).

Згідно підпункту 1.4. пункту 16 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, ставка збору становить півтора відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.3 цього пункту.

За несвоєчасну сплату збору справляються пеня та штрафи у порядку, визначеному цим Кодексом (абз. 2 п.п.1.5 п.16 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України).

Механізм справляння збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (далі - збір) в розмірах, встановлених ПК України, та використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" (далі - бюджетні кошти) визначені Порядком справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2005 р. № 587 (далі - Порядок).

Пунктом 2 Порядку визначено, що платники збору самостійно обчислюють його суму, яку зазначають у розрахунку за формою, затвердженою наказом Мінфіну.

Платники збору подають щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця, зазначений розрахунок органові державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку.

Згідно акту перевірки вказано, що за даними ІС «Податковий блок» ПП "Компанія БІР" за вересень 2014 року та жовтень 2014 року нараховано суму збору на розвиток на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у розмірі 27135 грн. та 25379 грн. відповідно.

Перевіркою повноти визначення збору на розвиток на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за період вересень 2014 року та жовтень 2014 року встановлено його заниження на суму 128547 грн. та 135349 грн. відповідно.

Як було встановлено під час перевірки, істотний вплив на формування даного показника мало отримання виручки від здійснення операцій із продажу пива, у т.ч. безалкогольного.

Позивач не погодився із даними висновками та зазначив, що податковий орган помилково ототожнює поняття пива та пива безалкогольного, що має наслідком помилковість висновків про наявність у позивача обов'язок сплати збору на розвиток виноградарства садівництва і хмелярства під час реалізації пива безалкогольного.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до абз. 9, 10 ста.1 Закону України "Про державне регулювання виробництва i обiгу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробiв" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пиво - це насичений дiоксидом вуглецю пiнистий напiй, отриманий пiд час бродiння охмеленого сусла пивними дрiжджами, що вiдноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.

Пиво безалкогольне - це насичений дiоксидом вуглецю пiнистий напiй, одержаний пiд час бродiння охмеленого сусла пивними дрiжджами з об'ємною часткою спирту не більш як 0,5 вiдсотка, отриманий шляхом дiалiзу або переривання головного бродiння, або виготовлення пивного сусла зi зниженою часткою сухих речовин у початковому суслі, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2202.

Законом України "Про ставки акцизного збору i ввізного мита на деякі товари (продукцiю)" визначено пiдакцизним та встановлено ставки акцизного збору на пиво солодове, що вiдноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203 00.

Водночас до платникiв збору на розвиток виноградарства, садівництва i хмелярства вiдповiдно до ПК України вiднесено суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, якi реалiзують в оптово-роздрiбнiй торговельнiй мережi та мережi громадського харчування пиво, незалежно вiд того, чи належить воно до пiдакцизних товарiв (код за УКТ ЗЕД 2203 00) чи нi (2202).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що збiр на розвиток виноградарства, садівництва i хмелярства сплачують суб'єкти пiдприємницької дiяльностi, якi реалiзують в оптово-роздрiбнiй торговельнiй мережi та мережi громадського харчування пиво, незалежно вiд того, чи належить останнє до пiдакцизних товарiв.

Також, відповідно до абз. 12-13 Закону України "Про державне регулювання виробництва i обiгу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробiв" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що оптова торгівля - діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб'єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам господарювання.

Роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Аналізуючи вищевказані положення Закону, колегія суддів дійшла висновку, що визначальною умовою для віднесення суб'єкта підприємницької діяльності до платника збору є саме факт реалізації ним алкогольних напоїв та пива. В свою чергу, характер проведення вказаної діяльності (оптова торгівля, роздрібна торгівля) не випливає на наявність або відсутність обов'язку сплачувати вказаний збір.

На підставі викладеного, посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що обов'язковою умовою для нарахування збору є наявність сукупності мереж, а саме: оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Крім того, як вбачається з акту перевірки, позивач у перевіряємий період подавав до податкового органу відповідні декларації, у яких визначив розмір збору на розвиток на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за вересень 2014 року та жовтень 2014 року у сумі 27135 грн. та 25379 грн. відповідно.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги наявність у позивача обов'язку сплачувати збір на розвиток на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість висновків податкового органу про заниження підприємством у спірний період суми вказаного зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Колегія суддів зазначає, що позивачем, як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час її апеляційного перегляду, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Натомість, відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти позову, довів правовірність нарахування позивачу суми грошового зобов'язання на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2015р. по справі № 820/3728/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Компанія БІР" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2015р. по справі №820/3728/15 за позовом Приватного підприємства "Компанія БІР" до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомленння-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Калиновський В.А.

Повний текст ухвали виготовлений 21.07.2015 р.