Ухвала суду № 47174508, 09.07.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/2515/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єщенка О.В.,

суддів Димерлія О.О.

ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія "Ленд-ліз" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія "Ленд-ліз" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 13 березня 2014 року № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що висновки в акті перевірки від 19.02.2014 року № 1157/15-53-22-4/31502612, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, містять відомості щодо виявлених порушень, факт існування яких не підтверджений належними засобами доказування та допустими доказами, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено всупереч законодавству, що регулює спірні правовідносини. Зокрема, перевіряючим встановлено порушення позивачем податкового законодавства на підставі акту перевірки контрагента позивача - ТОВ «Євро Лізинг», яким встановлено ознаки нікчемності правочинів; неможливість контрагента здійснювати господарську діяльність. Разом із тим, позивач зазначає, що формування податкового кредиту здійснювалося за наявності усіх визначальних факторів, що є підставою для зменшення об'єкту оподаткування. Висновки про неправомірність віднесення до податкового кредиту коштів, сплачених за взаємовідносинами із контрагентом не підтверджені жодним документом бухгалтерського та податкового обліку, або іншими доказами, які є допустимими у розумінні чинного податкового законодавства та, відповідно, є незаконними. Отже покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення висновки за актом перевірки є необґрунтованими, у зв'язку із чим зазначене податкове повідомлення-рішення неправомірне та підлягає скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2014 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 13 березня 2014 року № НОМЕР_1.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У звязку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не зявилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлення від 29.01.2014 року № 000097/161, згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, відповідно до наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 29.01.2014 року № 214 співробітником податкової інспекції проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ленд-Ліз» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків - ТОВ «Євро Лізинг» за липень 2013 року, їх реальності та повноти відображення в податковому обліку, за результатами якої складено акт від 19.02.2014 року № 1157/15-53-22-4/31502612.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Універсальна лізингова компанія «Ленд-ліз» п.198.2 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на загальну суму 201564 гривень.

Не погодившись із викладеними в акті перевірки висновками, ТОВ «Універсальна лізингова компанія «Ленд-ліз» надало заперечення до податкової інспекції, які за результатами розгляду податковим органом не прийняті, що викладено в листі від 07.03.2014 року.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.03.2014 року № НОМЕР_1, яким позивачу зменшено розмір залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду у розмірі 201564 гривень.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з акту перевірки від 19.02.2014 року № 1157/15-53-22-4/31502612, перевіряючий дійшов висновку про порушення ТОВ «Універсальна лізингова компанія «Ленд-ліз» вимог п.198.2 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України та безпідставність формування податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Так, апелянт стверджує що судом першої інстанції було порушено ст. 11 КАС України, саме не з'ясовано всі обставини справи, однак це не відповідає дійсності.

Судом першої інстанції перевірено та встановлено, ОВ «Універсальна лізингова компанія «Ленд-ліз» у перевіреному періоді мало господарські відносини із ТОВ «Євро Лізинг» на підставі укладеного договору купівлі-продажу б/н від 30.07.2013 року (а.с.50-52).

Відповідно до п.1.1 ТОВ «Євро-Лізинг» (Продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ «Універсальна лізингова компанія «Ленд-ліз» (Покупець) транспортні засоби, перелік яких вказаний у Специфікації (Додатку № 1 до Договору), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Згідно з п.1.3, п.1.4 Покупець повідомлений про те, що автомобілі передані у заставу ПАТ «Альфа-Банк» і на моменту укладення Договору Продавцем отримана письмова згода Заставодержателя; транспортні засоби знаходяться у третіх осіб - Лізингоотримувачів за договорами оперативного лізингу. Відповідно п.2.1 Договору ціна Товару складає 1209383,10 гривень, у т.ч. ПДВ - 201563,852 гривень.

На виконання зазначеного Договору, у зв'язку із тим, що транспортні засоби знаходилися у Лізингоотримувачів за договором оперативного лізингу, право власності на транспортні засоби передано згідно з актом приймання-передачі права власності від 31.07.2013 року (додаток до акту приймання приймання-передачі права власності на транспортні засоби до Договору про виправлення технічної помилки, а.с. 53, 54).

У відповідності до ст.770 ЦК України, згідно з якою у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця, ТОВ «Універсальна лізингова компанія «Ленд-ліз», набувши право власності на транспортні засоби, стало наймодавцем у договорі найму. У зв'язку із цим між ТОВ «Універсальна лізингова компанія «Ленд-ліз» та ТОВ «Євро Лізинг» було укладено Договір про відступлення права вимоги № 1 ЕЛ-ЛЛ від 30 липня 2013 року (а.с.56-57).

За змістом вищевказаного Договору позивач (Новий Кредитор, новий лізингодавець за Основним договором) набув право вимоги за Договорами оперативного лізингу (п.1.1, п.1.3), зазначеними в Додатку № 1, укладеними між ТОВ «ОСОБА_2 (Первісний кредитор) та Боржниками (Лізингоотримувачі за Основним договором).

У бухгалтерському обліку господарська операція відображена проводкою Дт181 «Довгострокова дебіторська заборгованість» (субконто Боржники - Лізингоотримувачі за договором фінансового лізингу) Кт6851 (субконто ТОВ «Євро-лізинг»): 554110,68 грн. - операція з відступлення права вимоги з переходом права власності на транспортні засоби, що є предметом фінансового лізингу; Дт6851 (субконто ТОВ «Євро-лізинг»): 5541110,68 грн. - перерахування грошових коштів за договором відступлення права вимоги з переходом права власності на транспортні засоби, що є предметом договорів фінансового лізингу. Заборгованість по розрахункам між сторонами відсутня.

На підставі виписаної ТОВ «Євро Лізинг» податкової накладної від 30.07.2013 року № 3007004 на суму 1209383,10 гривень, у т.ч. ПДВ - 201563,85 гривень, ТОВ «Універсальна лізингова компанія «Ленд-ліз» включено до складу податкового кредиту 201563,85 гривень.

Судом першої інстанції встановлено, що основним видом господарської діяльності ТОВ «УЛК «Ленд-ліз» є КВЕД 64.91 Фінансовий лізинг, а також 77.33; 77.39,77.11, 77.12 (оренда) відповідно до Довідки з ЄДРПОУАА №668161. Коди КВЕД-2010 не передбачають виду господарської діяльності як оперативний лізинг замість нього передбачається - оренда.

Також: судом першої інстанції перевірено та встановлено, що транспортні засоби, які були придбані знаходились у третіх осіб лізингоотримувачів за договорами оперативного лізингу.

Позивачем було надано копію Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємств; Копія Довідки з ЄДРПОУ АА №668161; Довідки Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг серії ФЛ №28 від 05.08.2004р.; ТОВ «УЛК «Ленд-ліз», клопотанні вих. №0449/14 від 14 травня 2014 року - Роздрук з ДП «ІРЦ» Державне підприємство «Інформаційний ресурсний центр» ТОВ «ОСОБА_2 лізинг» код ЄДРПОУ (32774741), а також платіжне доручення №16981 від 31 липня 2013 року про сплату ТОВ «УЛК «Ленд-ліз» грошових коштів за договором купівлі продажу б/н від 30.07.2013 р. ТОВ «ОСОБА_2 лізинг» на суму 1 209,383,10 в тому числі ПДВ 201563,85 гривень, та банківські виписки по рахунку ТОВ «УЛК «Ленд-ліз» про отримані кошти від контрагента ТОВ «ОСОБА_3 Декор Україна»; банківська виписка по рахунку ТОВ «УЛК «Ленд-ліз» про отримані кошти від контрагента ТОВ «КОФІТІ»; банківська виписка по рахунку ТОВ «УЛК «Ленд-ліз» про отримані кошти від контрагента ТОВ «Медіаком Україна»; Банківська виписка по рахунку ТОВ «УЛК «Ленд-ліз» про отримані кошти від контрагента ТОВ «ПЕРША РЕНТНА КОМПАНІЯ»; банківська виписка по рахунку ТОВ «УЛК «Ленд-ліз» про отримані кошти від контрагента Фізична особа підприємець ОСОБА_4.

Як вбачається з відповіді ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 07.03.2014 року № 7845/10/15-53-22-04, основними причинами для висновку про завищення податкового кредиту є матеріали проведення зустрічної звірки (Довідка від 19.02.2014 року № 1158/15-53-22-4/31502612 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Універсальна лізингова компанія «Ленд-Ліз» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Євро Лізинг» за липень 2013 року, їх реальності та повноти відображення в податковому обліку. Зокрема, перевіряючим взято до уваги проведеної ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві перевірки ТОВ «Євро-лізинг», оформленої актом від 10.10.2013 року № 1587/26-57-22-02-09 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ОСОБА_2 лізинг» з питань повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток за період з 01.01.2013 року по 01.10.2013 року…».

Так, за висновком податкового органу відсутня сама подія, яка б надавала право на виписку ТОВ «Євро Лізинг» податкової накладної від 30.07.2013 року № 3007004. Натомість податковий органі дійшов висновку про те, що господарська операція фактично не відбулась, тому не може впливати на бухгалтерський та податковий обліки позивача.

Однак перевіряючими не надано оцінки фактам, що понесені позивачем витрати обумовлені виробничою необхідністю, а також направлені на організацію виробничого процесу та мали реальний характер; докази того, що дані, наведені в документах, не відповідають дійсності та товар не придбавались в ході перевірки не встановлені. При цьому перевіряючим не надано оцінки первинним документам, що підтверджують фактичність господарських операцій, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства. Натомість констатовано, що ці документи не доводять реальності операції.

В даному випадку податковий орган обмежився посиланням на акт перевірки іншої податкової інспекції та без самостійного дослідження господарської операції дійшов хибного висновку про безтоварність укладених позивачем із контрагентом правочину, залишивши поза увагою первинну документацію.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2014 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя О.В.Єщенко

суддя О.О.Димерлій

суддя В.Л.Романішин