Ухвала суду № 47173908, 16.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 липня 2015 рокусправа № 804/6470/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Прокопчук Т.С. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Губар Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.Е.Р.К.У.Т." на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 р. по справі за позовом Прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровськав в інтересах держави в особі , Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.Е.Р.К.У.Т." про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2014 року Прокурор Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровського районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.Е.Р.К.У.Т.", в якому просив стягнути з рахунків у банках обслуговуючих Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.Е.Р.К.У.Т." (ЄДРПОУ 33973433) на користь державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб в сумі 1189317,45 грн..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 р. адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом, встановлений ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, а судом першої інстанції безпідставно не застосовано до позову наслідків пропущення такого строку, передбачених ст.100 КАС України.

Сторони, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю, у зв'язку з чим, відповідно до ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.01.2014р., відповідач зареєстрований як юридична особа Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради Дніпропетровської області 20.01.2006р. та знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

На підставі п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 та п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України державним податковим інспектором сектору місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська проведено невиїзну перевірку податкової звітності з орендної плати за землю за період липень-грудень 2011 року, січень-квітень 2012 року ТОВ "Б.Е.Р.К.У.Т.", результати якої зафіксовані Актом №1090/15-3/33973433 від 07.06.2012р. про результати документальної невиїзної перевірки з питання достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати орендної плати за землю.

Перевіркою встановлено порушення п.п. 288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України - розмір податкового зобов'язання по орендній платі за землю, зазначений платником у податковій декларації менший, ніж визначено Податковим кодексом України, з урахуванням рішення Господарського суду яким визначена сума орендної плати за земельну ділянку, внасладок чого занижено податкове зобов'язання по орендній платі за землю на суму 858856,18 грн.; порушення п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України - не подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2012 рік, терміном подання 20.02.2012р.. Також визначено суму штрафної санкції за порушення п.п. 288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України згідно п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у розмірі 25 відсотків нарахованого податкового зобов'язання та за порушення граничних строків подання податкової звітності з орендної плати за землю відповідно до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України.

У зв'язку з наявним у відповідача податковим боргом, позивачем було направлено на адресу платника податку податкову вимогу форми "Ю" № 1234 від 03.11.2011р. про загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 03.11.2011р. на суму 32628,00 грн.. Вказана вимога була повернута відправнику із відміткою поштового відділення про причини неможливості вручення.

Згідно Довідки про стан розрахунків з бюджетом Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровського районі м.Дніпропетровська станом на 06.02.2014р. недоїмка ТОВ "Б.Е.Р.К.У.Т." по платі з орендної плати за землю (земельний податок) складає 1188725,59 грн., із якої нараховано -1073740,23 грн., сальдо на початок року - 114985,36 грн., пеня - 591,86 грн., штрафна санкція за невчасну сплату платежу - 13358,06 грн..

Наявність даної заборгованості також підтверджується зворотнім боком облікової картки відповідача по орендній платі з юридичних осіб станом на 05.02.2014р., відповідно до якої недоїмка ТОВ "Б.Е.Р.К.У.Т." складає 1188725,59 грн., пеня - 591,86 грн., загальна заборгованість всього - 1189317,45 грн..

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що не сплачена сума податкового боргу відповідача є узгодженою та підлягає стягненню в судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Тобто сума узгодженого грошового зобов'язання набуває якості податкового боргу у разі її несплати у встановлений цим Кодексом строк, з наступного дня після граничного строку її сплати.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95- 99 Податкового кодексу України.

У відповідності до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України).

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Відповідно до пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно із п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Підстави для відкликання податкової вимоги встановлені ст.60 Податкового кодексу України.

Положеннями Податкового кодексу України не передбачено направлення податкової вимоги на кожну нову суму податкового боргу. Виставлення нової податкової вимоги на нову суму податкового боргу можливе лише після відкликання попередньої податкової вимоги за наявності підстав, передбачених ст.60 Податкового кодексу України.

Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною, а у разі виникнення в майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.

Щодо доводів відповідача про пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом, встановленого ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень щодо справ, зазначених у пункті 5 частини першої статті 183-2 цього Кодексу, встановлюється 15-денний строк, який обчислюється з дня виявлення суб'єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень (ч.2 ст.99 КАС України).

Згідно з п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції-,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.Е.Р.К.У.Т."- залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 р. - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.М. Лукманова