Постанова № 47160143, 15.07.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

15 липня 2015 року (14 год. 40 хв.) Справа № 808/3510/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Киселя Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Мащенко Д.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфо-Сигнал» про стягнення коштів з рахунків платника податків.

30.06.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфо-Сигнал» (далі відповідач), в якому позивач просить: стягнути кошти з рахунків відповідача у банках, які його обслуговують, у розмірі суми податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 93047,42 грн., з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 37784,30 грн. та з земельного податку з юридичних осіб у сумі 2330,51 грн.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідач, згідно даних обліку та звітності, має податковий борг перед бюджетом на загальну суму 133162,23 грн., в тому числі: з податку на додану вартість в сумі 93047,42 грн., з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 37784,30 грн., з земельного податку з юридичних осіб у сумі 2330,51 грн. Борг виник в результаті несплати відповідачем узгоджених сум податкових зобовязань, визначених самостійно у податковій звітності, а також в наслідок несплати відповідачем донарахованої за податковим повідомленням-рішенням суми штрафних санкцій.

Ухвалою від 02.07.2015 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 15.07.2015.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні відповідач зазначив, що визнає наявність зазначеної у позові заборгованості на загальну суму 133162,23 грн., проти задоволення позову не заперечує. Несвоєчасна сплата викликана важким фінансовим становищем підприємства.

У судовому засіданні 15.07.2015 було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач 15.02.2001 зареєстрований в якості юридичної особи.

За результатами проведення господарської діяльності відповідачем було подано позивачу податкові декларації з податку на додану вартість, а саме:

-№ НОМЕР_1 від 20.01.2015 по строку сплати на 30.01.2015, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 71097,00 грн. Відповідачем було частково сплачено суму у розмірі 50561,58 грн. Сума несплачених зобов'язань складає 20535,42 грн.

-№ НОМЕР_2 від 18.02.2015 по строку сплати на 02.03.2015, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 43967,00 грн. Сума зобов'язань не була сплачена та набула статусу податкового боргу;

-№ НОМЕР_3 від 17.03.2015 по строку сплати на 30.03.2015, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 28545,00 грн. Сума зобов'язань не була сплачена та набула статусу податкового боргу.

Крім того, відповідачу була нарахована пеня в розмірі 7681,19 грн.

Отже, згідно даних облікової картки відповідача заборгованість відповідача з податку на додану вартість складає 93047,42 грн.

За результатами проведення господарської діяльності відповідачем було подано позивачу податкову декларацію з податку на прибуток № НОМЕР_4 від 02.03.2015 по строку сплати на 11.03.2015, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 37828,00 грн. Відповідачем було частково сплачено суму у розмірі 43,70 грн. Сума несплачених зобов'язань складає 37784,30 грн.

За результатами проведення господарської діяльності відповідачем була подана позивачу податкова декларація з плати за землю від 18.02.2015 №9020552581, відповідно до якої відповідачем самостійно були визначені податкові зобовязання з плати за землю за 2015 рік в розмірі 6531,28 грн., з щомісячним платежем 544,27 грн.

Борг виник у звязку з не сплатою відповідач податкових зобовязань з плати за землю за березень-травень 2015 року на загальну суму 2177,08. Відповідачем було частково сплачено суму заборгованості у розмірі 9,99 грн. Сума несплачених зобов'язань складає 2167,09 грн.

Крім того, позивачем на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, ст. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку податкової звітності відповідача з земельного податку, за наслідками якої складено акт від 27.03.2015 №214/15-03/31380144 (далі ОСОБА_2 перевірки).

За наслідками проведеної перевірки позивач дійшов висновку, що відповідачем порушено вимоги п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, а саме порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобовязання з земельного податку (граничний термін сплати 30.12.2014, дата сплати 27.01.2015).

У звязку з встановленням зазначеним ОСОБА_2 перевірки порушень, позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 03.04.2015 №0001761503, яким відповідачу було нараховано штраф у розмірі 10% грошового зобовязання, погашеного з затримкою у сумі 163,42 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було отримане відповідачем 03.04.2015, про що свідчить підпис наявний на корінці податкового повідомлення-рішення.

Отже, згідно даних облікової картки відповідача заборгованість відповідача з земельного податку складає 2167,09 грн. + 163,42 грн. = 2330,51 грн.

Враховуючи вищевикладене, загальна сума податкового боргу відповідача становить 133162,23 грн.

Вищезазначена сума грошових зобовязань відповідачем не сплачена.

У звязку з несплатою самостійно визначених податкових зобовязань 10.06.2014 позивачем була сформована податкова вимога форми «Ю» №495-25, яка визначала суму податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобовязанням у розмірі 72889,60 грн. Вказана податкова вимога була отримана відповідачем 26.06.2014, про що свідчить підпис наявний на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Надаючи оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно п. 286.2 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

За правилами п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобовязання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу, платник податку зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У зазначені строки нараховані податкові зобовязання не сплачено, тому згідно п.п. 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання зазначеної норми права, у звязку з непогашенням відповідачем податкового боргу, податківцями була направлена в його адресу податкова вимога від 03.02.2015 №416-25, сума грошового зобовязання визначена у розмірі 805948,58 грн. Вказана податкова вимога була отримана відповідачем 04.02.2015, про що свідчить підпис наявний на корінці податкової вимоги.

Оскільки відповідач не надав заперечень проти вимог заявленого позову, то у суду відсутні підстави вважати податкову вимогу від 10.06.2014 №495-25 відкликаною. Крім того, наданою заявником обліковою карткою відповідача підтверджується, що податковий борг з моменту направлення вказаних податкових вимог збільшився, але податковий борг повністю не погашений. Відтак, податкова вимога позивача від 10.06.2014 №495-25 є чинною.

Згідно пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Пунктами 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів на спростування вимог позивача, тому, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 71 КАС України, суд доходить висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого позову.

Отже, з огляду на те, що на даний час податкова заборгованість не сплачена, а також оскільки відповідач визнав суму позовних вимог, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфо-Сигнал» про стягнення коштів з рахунків платника податків задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфо-Сигнал» у банках, які обслуговують це підприємство, на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 93047,42 грн. (девяносто три тисячі сорок сім гривень 42 коп.), з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 37784,30 грн. (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні 30 коп.) та з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 2330,51 грн. (дві тисячі триста тридцять гривень 51 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяР.В. Кисіль