Постанова № 47159800, 22.07.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2015 р. Справа № 805/2661/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом приватного акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «КОНТІ»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про скасування податкового повідомлення - рішення від 18 червня 2015 року № 0000264700/3861/10/28-03-47

Приватне акціонерне товариство «Виробниче об’єднання «КОНТІ» звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення від 18 червня 2015 року № 0000264700/3861/10/28-03-47.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував безпідставністю висновків фіскального органу, викладених в акті камеральної перевірки № 195/28-03-47/25112243 від 20 травня 2015 року про порушення п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту на суму ПДВ та податок на додану вартість, який підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду за березень 2015 року на суму 55572,20 гривень.

Прийнятим на підставі акту камеральної перевірки від 20 травня 2015 року податковим повідомленням-рішенням від 18 червня 2015 року № 0000264700/3861/10/28-03-47 позивачеві збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ у розмірі 55572,20 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 27786,00 гривень.

Сутність порушень, визначених при проведенні камеральної перевірки полягає у тому, що податкові накладні, виписані контрагентами позивача – ДП «Донецька залізниця» та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» виключені зі складу податкового кредиту ПрАТ «Виробниче об’єднання «КОНТІ» через не відображення у складі податкових зобов’язань постачальників послуг. Таке порушення при формуванні податкового кредиту в розмірі 55572,20 гривень у березні 2015 року призвело, на думку фіскального органу, до заниження сум ПДВ, який підлягає нарахуванню по декларації за березень 2015 року.

В подальшому позивач звернувся із запереченнями від 04 червня 2015 року, які було відхилено відповідачем та винесене спірне податкове повідомлення-рішення.

Позивач зазначає, що податкові накладні, надані його постачальниками послуг ДП «Донецька залізниця» та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», включені ним до складу податкового кредиту у березні 2015 року виписані у відповідності до приписів статті 201 Податкового кодексу України та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Факт отримання ПрАТ «Виробниче об’єднання «КОНТІ» послуг підтверджується договорами та первинними документами до них.

Таким чином, фіскальний орган дійшов висновку про безпідставність включення позивачем сум податкового кредиту через не декларування його контрагентами сум податкових зобов’язань з ПДВ за березень 2015 року та не визнав податковими документами включені до складу податкового кредиту податкові накладні, виписані ДП «Донецька залізниця» та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз».

Зазначає, що вищезазначені контрагенти отримали сертифікати (висновки) Торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили, та у відповідності до листа Міністерства доходів і зборів України від 07 липня 2014 року № 16042/7/99/99-19-03-02-17 мають право подати заяву про перенесення граничних строків подання податкових декларацій.

З зазначених підстав позивач вважає висновки акту камеральної перевірки від 20 травня 2015 року неправомірними, а винесене на його підставі податкове повідомлення - рішення від 18 червня 2015 року № 0000264700/3861/10/28-03-47 просить скасувати.

Позивач через канцелярію суду надав клопотання від 17 липня 2015 року про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 132).

Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав письмові заперечення від 21 липня 2015 року (а.с. 160-164). В обґрунтування незгоди із позовом зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення - рішення стали висновки, що викладені в акті камеральної перевірки позивача від 20 травня 2015 року.

Актом камеральної перевірки позивача встановлено, що у додатку № 5 до декларації з ПДВ та реєстру отриманих та виданих податкових накладних за березень 2015 року позивачем включено до складу податкового кредиту у зазначеному періоді суми ПДВ по податкових накладних, виписаних постачальником послуг - ДП «Донецька залізниця» та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», які не надали звітність та не задекларували податкові зобов’язання з ПДВ.

З зазначених підстав відповідач вважає, що податкові накладні, виписані контрагентом позивача, у разі не відображення в податкових зобов’язаннях продавця послуг втрачають статус податкового документу.

Посилаючись на відповідність вимогам чинного законодавства викладених в акті камеральної перевірки висновків, що стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, відповідач зауважував на необґрунтованості заявлених позивачем вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Крім того, відповідачем надано клопотання від 21 липня 2015 року про розгляд справи за відсутності представників СДПІ (а.с. 165).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в письмовому провадженні у відповідності до приписів ч. 4 ст. 122 КАС України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Виробниче об’єднання «КОНТІ» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з кодом 25112243, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідкою Управління статистики у місті Костянтинівці (а.с.12-13).

Позивач перебуває на податковому обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів, про що зазначено у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Позивач є платником податку на додану вартість, про що свідчить витяг з реєстру платників податку на додану вартість (а.с. 14).

Фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведено камеральну перевірку приватного акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «КОНТІ» задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2015 року, про що складено акт від 20 травня 2015 року № 195/28-03-47/25112243 (а.с. 18-23).

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту на суму ПДВ та податок на додану вартість, який підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду за березень 2015 року на суму 55572,20 гривень (а.с.23).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі – ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 ст. 187 ПК України)

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.6 ст. 198 ПК України, порушення якого також вказано у акті перевірки, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Разом, з тим, в акті перевірки не зазначено, що спірні податкові накладні не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто, цей факт не є спірною обставиною, а лише вказано, що податковий кредит позивача не підтверджено податковими накладними виключно через не декларування контрагентами-постачальниками - ДП «Донецька залізниця» та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» об’єкта оподаткування та податкових зобов’язань з ПДВ за березень 2015 року.

Слід зазначити, що зазначені контрагенти позивача значаться на обліку у податкових інспекціях, розташованих у місті Донецьку, який знаходиться у зоні проведення АТО, на території, тимчасово не підконтрольній Україні, що є загальновідомою обставиною і не підлягає доказуванню в силу приписів статті 72 КАС України. Отже, можливо факт перереєстрації фіскальних органів та підприємств на територію, підконтрольну Україні вплинув на порушення податкового законодавства з боку вказаного підприємства, і в подальшому дане порушення буде усунуте.

Як зазначає позивач, вищезазначені контрагенти отримали сертифікати (висновки) Торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили, та у відповідності до листа Міністерства доходів і зборів України від 07 липня 2014 року № 16042/7/99/99-19-03-02-17 мають право подати заяву про перенесення граничних строків подання податкових декларацій.

В матеріалах справи наявні сертифікати (висновки) Торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили № 1360 та № 1361 від 14 жовтня 2014 року стосовно ДП «Донецька залізниця» про настання форс-мажорних обставин з 01 серпня 2014 року (а.с. 47-50) та № 2059/05-4 стосовно ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про настання форс-мажорних обставин з 01 липня 2014 року (а.с. 51-52).

Вказані сертифікати звільняють платників податків від відповідальності за невиконання обов’язків, встановлених ПК України.

При цьому, спірним питанням даної справи є не факт декларування чи не декларування контрагентами позивача своїх податкових зобов’язань з ПДВ, а наявність у позивача права на формування складу податкового кредиту з ПДВ у випадку недекларування податкових зобов’язань з боку його постачальників послуг.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою правомірності нарахування податкового кредиту за березень 2015 року встановлено, що відповідно до додатку № 5 до декларації та Єдиного реєстру податкових накладних до податкової декларації за березень 2015 року включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по податкових накладних, отриманих від ДП «Донецька залізниця» на суму 46666,65 гривень та від ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на суму 8905,55 гривень (а.с. 19-20).

Отже, відповідач фактично не визнав податкові накладні, виписані зазначеними вище постачальниками послуг, які в порушення пп.14.1.156 п.14.1 ст. 14 ПК України, п.185.1 ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 203.1 ст. 203 ПК України не задекларували об’єкти оподаткування та податкові зобов’язання.

Суд зауважує, що посилань на проведення зустрічних звірок стосовно контрагентів позивача - ДП «Донецька залізниця» та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» акт перевірки не містить.

Таким чином, правомірність формування податкового кредиту позивача фіскальним органом встановлена, зокрема, шляхом співставлення податкових зобов’язань його контрагента шляхом опрацювання даних АІС «Податковий блок».

Сторонами також не спростовується факт отримання позивачем податкових накладних від ДП «Донецька залізниця на суму ПДВ 46666,65 гривень та від ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на суму 8905,55 гривень, які було включено до складу податкового кредиту у березні 2015 року. В акті перевірки не зазначено, що зазначеним постачальником послуг порушено порядок заповнення податкових накладних чи вони не зареєстровані в ЄРПН.

Відповідач фактично виключив зі складу податкового кредиту позивача за березень 2015 року суми ПДВ з причин не декларування та несплати контрагентом його податкових зобов’язань, про що прямо зазначив у акті (а.с.19-20).

Ні підставі акту камеральної перевірки від 20 травня 2014 року № 195/28-03-47/25112243 фіскальним органом винесене спірне податкове повідомлення-рішення від 18 червня 2015 року № 0000264700/3861/10/28-03-47, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ у розмірі 55572,00 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 27786,00 гривень (а.с. 15).

Суд зауважує, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено стосовно акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «КОНТІ», в той час, коли назва позивача згідно даних, зазначених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - приватне акціонерне товариство «Виробниче об’єднання «КОНТІ».

В пункті 2 акту камеральної перевірки зазначено, що 20 квітня 2015 року позивачем було надано декларацію з ПДВ за березень 2015 року (а.с.19).

Суму податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2015 року у розмірі 10939578,00 гривень відображено відповідно у рядку 17 декларацій з ПДВ у спірному періоді (а.с. 34).

В додатку № 5 до декларації з ПДВ за березень 2015 року наведено розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с. 43-46).

Перелік спірних податкових накладних, виписаних ДП «Донецька залізниця», які не визнані фіскальним органом як податкові документи зазначено у акті перевірки у вигляді таблиці (а.с.19). Перелік спірних податкових накладних, виписаних ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», які не визнані фіскальним органом як податкові документи зазначено також у вигляді таблиці (а.с. 10).

Судом встановлено, що між приватним акціонерним товариством «Виробниче об’єднання «КОНТІ» (замовник) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (виконавець) було укладено договір № 07/189/Т від 03 вересня 2012 року на надання послуг з транспортування по газорозподільчій мережі виконавця обсягів природного газу, які належать замовнику на підставі договору купівлі-продажу природного газу (а.с. 53-58). У подальшому до вказаного договору сторонами було укладено декілька додаткових угод (а.с. 61-65) та договір на розподіл природного газу № 107/89Т від 01 грудня 2012 року (а.с. 66).

Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» у березні 2015 року було виписано чотири податкових накладні на загальну суму 53433,29 гривень, у тому числі 8905,55 гривень (а.с.68, 70, 76, 80), описані відповідачем в акті камеральної перевірки (а.с. 20) та не визнані у якості податкових документів через юридичну дефектність з підстав несплати контрагентом його податкових зобов’язань (а.с.22).

Позивачем надано до матеріалів справи акти виконаних робіт в межах договору на надання послуг з транспортування природного газу (а.с.72, 78), рахунки-фактури (а.с. 73-74) та платіжні доручення на сплату послуг ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (а.с. 67, 75, 79).

Отже, сторони угоди виконали свої зобов’язання по зазначеному вище договору.

Крім того, між приватним акціонерним товариством «Виробниче об’єднання «КОНТІ» (замовник) та ДП «Донецька залізниця» (виконавець) було укладено договір від 26 грудня 2011 року № 1320/9/11/329 на надання послуг з перевезення вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги з додатковими угодами та протоколами (а.с. 138-158).

У подальшому між сторонами було укладено договір № 193 від 30 грудня 2014 року з тим же предметом договору (а.с. 133-137).

У березні 2015 року виконавцем було виписано п’ять податкових накладних на загальну суму 280000,00 гривень, у тому числі ПДВ – 46666,65 гривень ( а.с.82-86). Вказані податкові накладні позивачем було віднесено до складу податкового кредиту у березні 2015 року, описаних відповідачем в акті камеральної перевірки (а.с. 19).

На виконання договору про надання послуг позивачем було сплачено послуги залізниці на суму 280000,00 гривень, у тому числі ПДВ – 46666,65 гривень, про що свідчать платіжні доручення (а.с. 87-91).

Також контрагентом позивача надано перелік виконаних робіт з сумами вартості виконаних робіт за березень 2015 року (а.с. 94-120).

Проте, всі описані вище судом податкові накладні не визнані податковими документами з посиланням на пункт 198.6 статті 198 ПК України саме через не декларування контрагентом позивача його податкових зобов’язань.

Як зазначено вище, суми ПДВ по податкових накладних, отриманих від ДП «Донецька залізниця» та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» позивачем задекларовано у складі податкового кредиту у податковій декларації за березень 2015 року (а.с. 33-46).

Як зазначає в акті камеральної перевірки відповідач, згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними, не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (а.с. 22).

Всупереч наведеному, позивачем надано податкові накладні, виписані його контрагентами належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України визначає податкову накладну, як єдиний документ, який підтверджує суми податкового кредиту і на підставі якого платник податків має право формувати податковий кредит. При цьому, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від факту декларування та сплати контрагентом його зобов’язань.

Податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит у березні 2015 року, виписані контрагентами, які на момент спірних правовідносин були зареєстровані платниками ПДВ, що не спростовано в акті камеральної перевірки відповідачем та зареєстровані в ЄРПН.

Стаття 8 КАС України передбачає принцип верховенства права при здійсненні адміністративного судочинства. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного платника податків, у випадку за неправомірні дії іншого платника податків підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в п. 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: «... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов’язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Європейський суд з прав людини визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом. Аналогічні положення містяться й в Конституції України.

Крім того, первинними документами, наданими позивачем підтверджено правомірність виписаних спірних податкових накладних, а отже, позбавлення позивача права на формування податкового кредиту у березні 2015 року є протиправним.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 18 червня 2015 року № 0000264700/3861/10/28-03-47.

З огляду вище викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «КОНТІ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення від 18 червня 2015 року № 0000264700/3861/10/28-03-47- задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 18 червня 2015 року № 0000264700/3861/10/28-03-47.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «КОНТІ» (код ЄДР 25112243) судові витрати з судового збору у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 22 липня 2015 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Голубова Л.Б.