Постанова № 4715233, 28.08.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
28.08.2009
Номер справи
2-а-4458-09
Номер документу
4715233
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

1

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2009 року

м. Полтава

Справа № 2а-4458/09

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - С.С. Бойко,

при секретарі - В.В.Білан ,

за участю:

представника позивача: Івіна В.В.,

представників відповідача: Куришко О.Я.,

прокурора відділу представництва інтересів громадян і держави в судах: Батраченко В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Гадяцький Елеватор" до Гадяцької міжрайонної податкової інспекції у Полтавській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000372301/0/65 від 20.08.2008 року, № 0000382301/0/66 від 20.08.2008 року, №0007301701/0/19 від 20.08.2008 року, № 0000392301/0/67 від 20.08.2008 року , -

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2008 року позивач ВАТ «ГАДЯЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гадяцької міжрайонної ДПІ про визнання не чинними:

- повністю податкового повідомлення - рішення № 0000372301/0/65 від 20.08.2008 р. за основним платежем: податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 745344,39 грн., та за штрафними санкціями в розмірі 745344,39 грн.,

- повністю податкового повідомлення - рішення № 0000382301/0/66 від 20.08.2008 р. за основним платежем: податок на додану вартість в розмірі 1117510,85 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 1117510,85 грн.;

- повністю податкового повідомлення - рішення № 0007301701/0/19 від 20.08.2008 р. за основним платежем: податок з доходів найманих працівників по актах в розмірі 19586,7 грн. та за штрафними санкціями 39173,4 грн.;

- повністю податкового повідомлення - рішення № 0000392301/0/67 від 20.08.2008 р. щодо завищення бюджетного відшкодування в розмірі 7072,49 грн.

Винесення зазначених податкових повідомлень - рішень Позивач вважає незаконним, безпідставним та такими, що порушують норми матеріального права, а тому таких, що підлягають визнанню не чинними в повному обсязі.

Представник відповідача надав суду заперечення на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування заперечення зазначив, що податкові повідомлення - рішення №0000372301/0/65 від 20.08.2008 року, № 0000382301/0/66 від 20.08.2008 року, №0007301701/0/19 від 20.08.2008 року, № 0000392301/0/67 від 20.08.2008 року прийняті правомірно. Податкове повідомлення - рішення №0000372301/0/65 від 20.08.2008 року винесено у зв'язку з тим, що: - позивачем до складу валового доходу за 1 півріччя 2007 року не включені суми попередніх оплат, отриманих від підприємства ТОВ «СК-АГРО» загальним розміром 1458333,34 грн., а тому згідно пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Гадяцькою МДПІ визначені податкові зобов'язання позивачу по податку на прибуток в сумі 364583,34 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 364583,34 грн.; - позивачем до складу валового доходу за 1 квартал 2007 року не включена сума попередньої оплати в розмірі 74708,81 грн., а тому згідно пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Гадяцькою МДПІ визначені податкової зобов'язання позивачу по податку на прибуток в сумі 18677,20 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 18677,20 грн.; - позивачем до складу валових витрат зайво включено витрати по придбанню товарів від приватних підприємців ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3, а тому згідно пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Гадяцькою МДПІ визначені податкові зобов'язання позивачу по податку на прибуток в сумі 302875,46 грн. по ПП ОСОБА_1., 8815,75 грн. по ПП ОСОБА_2, 50392,64 грн. по ПП ОСОБА_3. та застосовані штрафні санкції в розмірі 302875,46 грн. по ПП ОСОБА_1., 8815,75 грн. по ПП ОСОБА_2, 50392,64 грн.

 Податкове повідомлення - рішення № 0000382301/0/66 від 20.08.2008 року винесено у зв'язку з тим, що: - позивачем до складу податкового кредиту зайво включені витрати по придбанню товарів приватних підприємців ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3, а тому згідно пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Гадяцькою МДПІ визначені податкові зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 511927,38 грн. по ПП ОСОБА_1., 239907,39 грн. по ПП ОСОБА_2, 52326,08 грн. по ПП ОСОБА_3. та застосовані штрафні санкції в розмірі 511927,38 грн. по ПП ОСОБА_1., 239907,39 грн. по ПП ОСОБА_2, 52326,08 грн. по ПП ОСОБА_3.; - позивачем до складу податкового кредиту зайво включені витрати по придбанню товарів від ПП ОСОБА_4., а тому згідно пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Гадяцькою МДПІ визначені податкові зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 21683,34 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 21683,34 грн.

Податкове повідомлення - рішення № 0000392301/0/67 від 20.08.2008 року винесено у зв'язку з тим, що позивачем до складу податкових зобов'язань по податку на додану вартість не включено отримання попередньої оплати від ТОВ «СК-Агро», а тому згідно пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Гадяцькою МДПІ визначені податкові зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 291666,66 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 291666,66 грн.

Податкове повідомлення - рішення №0007301701/0/19 від 20.08.2008 року винесено у зв'язку з тим, що позивачем як податковим агентом не утримано із сум доходів ОСОБА_5. та ОСОБА_6. податок з доходів фізичних осіб, в результаті чого додатково нараховано податок з доходів найманих працівників в розмірі 19 586,70 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 39173,40 грн.

Представник Позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити повністю.

Представник Відповідача у судовому засіданні позов не визнав та просив у його задоволенні відмовити.

Заслухавши у судовому засіданні представників Сторін, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив наступне:

Гадяцькою міжрайонною державною податковою інспекцією Полтавської області було проведено виїзну планову комплексну документальну перевірку ВАТ «ГАДЯЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» за період з 01.01.2007 р. по 31.03.2008 року. За результатами проведеної перевірки був складений Акт від 07.08.2008 р. вих. № 27/23-00955650 від 07.08.2008 року (далі Акт перевірки), примірник якого отриманий головним бухгалтером ОСОБА_7. 20.08.2008 року. Перевіркою не було встановлено відсутність податкового обліку. Перевіркою були встановлені наступні порушення:

порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що висловилось у наступному:

- порушення п.11.3.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334 від 28.12.1994 р.(далі Закон № 334) заниження валових доходів ВАТ «ГАДЯЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» у 1 кварталі 2007 року на суму 74708,31 грн., у 2 кварталі 2007 року на суму 1 458 333,34 грн. (стор. 56,57 Акту перевірки);

- порушення п 5.1, 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334 від 28.12.1994 р. завищення валових витрат ВАТ «ГАДЯЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» за 1 квартал 2007 рік в сумі 924238,85 грн., за 2 квартал 2007 рік 268479,58, за 3 квартал 2007 року 220353,96 грн., за 4 квартал 2007 року 20746,35 грн., 1 квартал 2008 року на суму1 448 335,39 грн. (стор. 58 Акту перевірки)

В результаті виявлених порушень Закону № 304 було занижено податок на прибуток в розмірі 745344,39 грн.

порушення Закону України «Про податок на додану вартість», що висловились у наступному:

-  порушення п. 7.4.1, 7.4.4.,7.3.1, ст.3, 4.1. Закону України «Про податок на додану вартість» № 168 (далі Закон № 168) завищення податкового кредиту за січень-липень 2007 року, жовтень-грудень 2007 року, січень 2008 р., березень 2008 р. на загальну суму 1117510,85 грн.;

В результаті виявлених порушень Закону № 168 були занижені суми податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 1117510,85 грн., зменшено суму бюджетного відшкодування за вересень 2007 року на 7072,49 грн.;

Порушення Закону України « Про податок з доходів фізичних осіб», що висловилось у наступному:

-  порушення п.3.1.3, 7.1,8.1,9.12.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889 (далі Закон № 889), що висловилось у неутриманні та не перерахуванні сум податку з доходів фізичних осіб з виплачених доходів Ф.О-П ОСОБА_5. та ОСОБА_6. за здійснення видів діяльності не зазначених в Свідоцтві про сплату єдиного податку.

В результаті виявлених порушень було не утримано та не перераховано в бюджет податок з доходів фізичних осіб в сумі 19586,70 грн.

На підставі вищенаведеного Відповідачем були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення: № 0000392301/0/67 від 20.08.2008 р, №0000372301/0/65 від 20.08.2008 р., № 0000382301/0/66 від 20.08.2008 р., № 0007301701/0/19 від 20.08.2008 р.

Відносно податкового повідомлення - рішення № 0000372301/0/65 від 20.08.2008 р.:

Перевіркою було встановлення заниження валових доходів ВАТ «ГАДЯЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» у 2 кварталі 2007 року на суму 1 458 333,34 грн., яке полягало у не включенні до валових доходів сум попередніх оплат, отриманих від ТОВ «СК-АГРО» згідно платіжних доручень № 177 від 12.06.2007 р., № 176 від 12.06.2007 р. за якими Позивач отримав грошові кошти від ТОВ «СК-АГРО» в якості передплати за Договором № 1-15 від 03.07.06 р.

Відповідач не прийнято до уваги той факт, що зазначена сума попередніх оплат, які були отримані за платіжними дорученнями № 176,177 від ТОВ «СК-АГРО» були повернуті наступного дня (13.06.2007 р.) ТОВ «СК-АГРО», про що свідчить платіжне доручення № 874 від 13.06.2007 р.

Згідно п. 11.3.1 Закону № 334 датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

А відповідно до п. 11.2.1 цього ж Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

При цьому згідно п. 3.1 Закону № 334 об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

З огляду на вищезазначене, визначення розміру оподатковуваного прибутку підприємства відбувається наприкінці звітного періоду, під час такого визначення враховуються сума валових витрат платника податку за звітний період, сума амортизаційних відрахувань.

Враховуючи той факт, що згідно п. 11.1 Закону № 334 податковим періодом є календарні квартал, півріччя, три квартали, рік, та у 2 кварталі 2007 року в розумінні Закону № 334 у Позивача відбулися дві події, з яким Закон № 334 пов'язує як обов'язок включення сум передплати до складу валових доходів, так і право на включення суми поверненої передплати до складу валових витрат, а саме отримання попередньої оплати та її повернення.

Згідно заперечень на позов, відповіді про розгляд заперечень на Акт перевірки від 15.08.2008 року відповідачем зазначено, що 13.06.2007 року на поточний рахунок №26007100000902 від підприємства ТОВ «СК-АГРО» надійшли кошти загальною сумою 1692000,00 грн. згідно наступних платіжних документів:

- № 182 на суму 692000,00 грн. призначення платежу «попередня оплата за с/г продукцію згідно договору № КМ-13/06/07 від 13.06.2007»;

- № 180 від 13.06.2007 року 1000000,00 грн., призначення платежу «попередня оплата за с/г продукцію згідно договору № КМ-13/06/07 від 13.06.2007 року».

Відповідач дійшов висновку при досліджені оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 «Розрахунки з покупцями та замовниками» по контрагенту «ТОВ «СК-АГРО», що в перевіряємому періоді ВАТ «ГАДЯЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» з ТОВ «СК-АГРО» за договорами комісії взагалі не працював, що призвело до не включення до складу валового доходу сум отриманих по передній оплаті.

Зазначений висновок Відповідача не підтверджується фактичними обставинами справи та спростовується наданими до суду документами.

Позивачем було надано до суду копію Договору № КМ-13/06/07 комісії на придбання товару від 13.06.2007 року. За умовами вищевказаного Договору Позивач виступав Комісіонером, а ТОВ «СК-АГРО» Комітентом. Згідно п.1.1. Договору № КМ-13/06/07 комісії на придбання товару від 13.06.2007 року Комісіонер зобов'язувався за дорученням та за рахунок Комітента здійснити в інтересах останнього придбання сільськогосподарської продукції, також п.1.4. Договору було зазначено, що придбана Комісіонером сільськогосподарська продукція за Договором є власністю Комітента, тобто ТОВ «СК-АГРО».

Твердження відповідача про відсутність або приховування позивачем від перевіряючих зазначеного договору не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді оскільки в своїй вимозі під час проведення перевірки відповідачем про надання документів зазначений договір не значиться.

Згідно платіжних доручень № 182 на суму 692000,00 грн., № 180 від 13.06.2007 року 1000000,00 грн. як призначення платежу вказується попередня оплата за договором № КМ-13/06/07 від 13.06.2007 року.

Згідно п. 7.9.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334 не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно.

Пунктом 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. N 87 термін "доходи" визначено як збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

 Враховуючи, що кошти за договором комісії підлягають поверненню, їх отримання не призводить до зростання власного капіталу платника податку, а отже такі кошти не підлягають оподаткуванню.

З огляду на зазначене, отримання платником податків грошових коштів за договором комісії не збільшує валового доходу отримувача грошових коштів (Комісіонера).

Договір № КМ-13/06/07 комісії на придбання товару від 13.06.2007 року на момент судового розгляду не чинним не визнаний, сторонами не оскаржується.

Враховуючи ці факти, надані до суду документи, а саме Договір № КМ-13/06/07 комісії на придбання товару від 13.06.2007 року, платіжні доручення № 180, 182 достатнім чином підтверджують факт отримання Позивачем грошових коштів від ТОВ «СК-АГРО» за договором комісії, а отже висновок Відповідача про порушення Позивачем п. 11.3.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є помилковим.

Щодо встановлення перевіркою факту заниження валових доходів ВАТ «ГАДЯЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» у 1 кварталі 2007 року на суму 74708,31 грн. (стор. 57 Акту перевірки)в порушення п.11.3.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334 від 28.12.1994 р.(далі Закон № 334):

Перевіркою було встановлено не включення до складу валових доходів суми отриманої передплати від ТОВ «ТД Сумський Хліб» в розмірі 74708,31 грн.

Зазначене порушення на думку Відповідача підтверджувались наступними доказами:

В лютому 2007 року Позивачем були виписані податкові накладні на відпуск товару-пшениці під отриману попередню оплату від ТОВ «ТД Сумський Хліб», а саме:

податкова накладна № 174 від 08.02.2007 р. на суму 95083,80 грн.;

податкова накладна № 184 від 14.02.2007 р. на суму 67917,00 грн.

Загальний обсяг поставки склав 163000,80 грн. В той же час згідно платіжних документів ВАТ «ГАДЯЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» отримав від ТОВ «ТД Сумський Хліб» наступні грошові кошти:

за платіжним дорученням № 123 від 08.02.2007 р. на суму 55251,00 грн.;

за платіжним дорученням № 128 від 12.02.2007 року на суму 24500,00 грн.;

за платіжним дорученням № 156 від 14.02.2007 р. на суму 15000,00 грн.;

за платіжним дорученням № 147 від 14.02.2007 р. на суму 81500,00 грн.;

за платіжним дорученням № 159 від 15.02.2007 р. на суму 26078,86 грн.

Всього було отримано попередньої оплати за поставку пшениці на суму 136751,40 грн. та оплати за послуги по переробці в сумі 65578,86 грн.

В березні місяці було відвантажено продукції ТОВ «ТД Сумський Хліб» за видатковими накладними № 273 від 15.03.2007 р., № 275 від 15.03.2007 р. на загальну суму 88219,99 грн.. На думку Відповідача, до складу валових доходів за 1 квартал 2007 року підприємством включено дохід від реалізації пшениці 4 класу лише в сумі 88291,99 грн., а невключеною до валового доходу залишилась сума попередньої оплати в розмірі 74708,31 грн.

Судом встановлено наступне:

Між Позивачем та ТОВ «ТД Сумський Хліб» було укладено ряд договорів: Договір на переробку зерна на борошно № п-15 від 15.01.2007 р. , Договір на переробку зерна на борошно № п-16 від 01.03.2007 року, Договір купівлі-продажу № КП-07/20/06 від 20.12.2006 року, Договір купівлі-продажу № КП-02/02/07 від 02.02.2007 року, Договір купівлі-продажу № КП-09/02/07 від 09.02.2007 р.

Згідно наданого Акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.03.2007 року між ТОВ «ТД Сумський Хліб» та ВАТ «ГАДЯЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» станом на 01.01.2007 року у ТОВ «ТД Сумський Хліб» існувала кредиторська заборгованість перед ВАТ «ГАДЯЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» в розмірі 375853,49 грн. В періоді, в якому Відповідач розрахував поставку товару та зроблену попередню оплату - лютому, березні 2007 року крім вказаних Відповідачем сум попередніх оплат та поставок товарів було здійснено ряд інших поставок товару та оплат, які не були враховані Відповідачем під час складання Акту перевірки.

Враховуючи суму зроблених попередніх оплат, суму поставлених товарів, наявність кредиторської заборгованості ТОВ «ТД Сумський Хліб» станом на 01.01.2007 року відсутні підстави для включення до складу валових витрат суми попередніх оплат.

При цьому підтвердженням факту отримання попередньої оплати слугує не документ, з яким Закон № 334 пов'язує дату збільшення валових доходів - виписки по руху грошових коштів на поточному рахунку, платіжне доручення або видаткова накладна, Акт прийому-передання виконаних робіт (послуг), а податкові накладні, з якими Закон «Про податок на додану вартість» пов'язує виникнення права на податковий кредит.

Закон № 334 чітко регламентує дату збільшення валових доходів. Серед подій, зазначених п. 11.3.1 відсутня така подія, як дата видання податкової накладної.

Щодо встановлення перевіркою факту завищення валових витрат ВАТ «ГАДЯЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» за 2007 рік, 1 квартал 2008 року на суму1 448 335,39 грн. (стор. 58 Акту перевірки)в порушення п.5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334 від 28.12.1994 р.(далі Закон № 334):

Підставою для прийняття такого рішення слугував висновок Відповідача щодо нікчемності правочинів згідно ст. 228 ЦК України, здійснених з Ф.О.П ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3.

Відповідачем також було зазначено, що згідно ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Таким чином, оскільки нікчемний правочин, який згідно з видатковими та податковими накладними був укладений з Позивачем та зазначеними Ф.О.П не створює ніяких юридичних наслідків, то збільшення Позивачем валових витрат на підставі таких правочинів суперечить ст. 228 ЦК України, п.5.1., 5.3.9 Закону України № 334, в якому зазначається що до складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996 (далі Закон № 996) податкова та інші види звітності, що використовують як грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ст. 9 Закону № 996 підставою для бух. обліку господарських операцій служать первинні документи, які фіксують здійснення таких операцій, таким чином, саме первинні бухгалтерські документи беруть до уваги для підтвердження валових витрат, необхідно, щоб документ підтверджував подію, що відбулась та мав обов'язкові реквізити.

Висновок Відповідача, що витрати, які понесли ВАТ «ГАДЯЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» не підтверджені належним чином оформленими документами не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Крім того, судом було встановлено наступне:

Позивачем була укладена угода з Ф.О.П ОСОБА_1

Так згідно видаткових накладних № И-00000103 від 15.01.2007 р., И-00000003 від 25.01.2007 р., И-00000004 від 31.01.2007 р., И-00000011 від 28.02.2007 р., И-00000007 від 19.02.2007 р., И-00000005 від 09.02.2007 р., И-00000023 від 28.03.2007 р., И-00000024 від 29.03.2007 р., И-00000014 від 05.03.2007 р., И-00000018 від 16.03.2007 р., И-00000019 від 19.03.2007 р., И-00000020 від 21.03.2007 р., И-00000021 від 23.03.2007 р., И-00000027 від 26.04.2007 р., И-25 від 05.04.2007 р., И-00000031 від 17.05.2007 р., И-00000033 від 19.06.2007 р., И-00000051 від 25.07.2007 р. Ф.О.П ОСОБА_1 було поставлено Позивачу товару на загальну суму 1211501,84 грн.

Вищевказані видаткові накладні були залучені до справи.

Позивачем був сплачений товар, отриманий за видатковими накладними від Ф.О.П ОСОБА_1. в повному обсязі, що підтверджується виписками по руху грошових коштів на розрахунковому рахунку за № 26002100010102.

Вказані видаткові накладні містять всі необхідні реквізити первинних бухгалтерських документів всі реквізити первинного бухгалтерського документу, передбачені п.2.4. ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАПИСІВ У БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ, яке затверджене Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., а саме:

назва підприємства, установи, від імені яких складений документ,

 назва документа (форми), код форми, дата і місце складання,

зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі),

посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Факт наявності видаткових накладних, накладних та перерахування грошових коштів Позивачем на адресу Ф.О.П ОСОБА_1. у сумі 1211501,84 грн. Відповідачем під час розгляду справи не заперечувався.

Виходячи з цього, видаткові накладні, які видані Ф.О.П ОСОБА_1 є належним доказом отримання від нього товару Позивачем.

Згідно п.5.3.9. Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Але Позивачем були надані всі оригінали документів, які підтверджували факт поставки товарів та здійснення оплати за них.

Відповідно до пп. 5.2.1 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Згідно пп. 11.2.3 ст. 11 вказаного Закону Датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є:

а) нерезидентами;

б) резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у статті 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством, -

є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Вищевказана фізична особа-підприємець не є платниками податку на прибуток, тому Позивачем було віднесено в склад валових витрат витрати щодо поставки товарів за датою їх оприбутковування Позивачем.

Станом на час розгляду справи видаткові накладні не чинними не визнані, не скасовані.

З огляду на це матеріали справи, а саме видаткові накладні № И-00000103 від 15.01.2007 р., И-00000003 від 25.01.2007 р., И-00000004 від 31.01.2007 р., И-00000011 від 28.02.2007 р., И-00000007 від 19.02.2007 р., И-00000005 від 09.02.2007 р., И-00000023 від 28.03.2007 р., И-00000024 від 29.03.2007 р., И-00000014 від 05.03.2007 р., И-00000018 від 16.03.2007 р., И-00000019 від 19.03.2007 р., И-00000020 від 21.03.2007 р., И-00000021 від 23.03.2007 р., И-00000027 від 26.04.2007 р., И-25 від 05.04.2007 р., И-00000031 від 17.05.2007 р., И-00000033 від 19.06.2007 р., И-00000051 від 25.07.2007 р., виписки по руху грошових коштів на поточному рахунку за № 26002100010102 повністю підтверджують факт наявності фінансово-господарських взаємовідносин між ВАТ «ГАДЯЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» та Ф.О.П ОСОБА_1

Твердження Відповідача відносно нікчемності правочину згідно ст. 228 ЦК України, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні з огляду на наступне:

Свої висновки щодо нікчемності правочину за ст. 228 ЦК України Відповідач обґрунтовує тим, що згідно п. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Порушення моральних засад суспільства на думку Відповідача полягало у здійсненні Ф.О.П ОСОБА_1 діяльності, яка суперечить суті підприємництва, як діяльності метою якої згідно з ст. 42 ГК України є досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку. А Ф.О.П ОСОБА_1. за зазначеним правочином щодо поставки товарів, не мав та не міг мати на меті отримання прибутку та соціальних результатів від здійснення господарської діяльності оскільки взагалі не мав наміру здійснювати підприємницьку діяльність. Порушення ж публічних засад суспільства з боку Позивача на думку Відповідача полягало в наявності мети на заволодіння державним майном, що висловилось заниженні податкових зобов'язань з податку на прибуток за 1 квартал 2007 року, 1 півріччя та за 9 місяців 2007 року та не сплаті відповідно податку до державного бюджету України.

Такі висновки Відповідача не відповідають фактичним обставинам справи за якими розрахунки за поставлений товар здійснювались Позивачем виключно у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок, який був відкритий ОСОБА_1, як фізичною особою-підприємцем. Отримання Ф.О.П ОСОБА_1 оплати в безготівковій формі, свідчить про те, що останній особисто відкривав у банківській установі свій поточний рахунок, підписував картки із зразками своїх підписів, укладав з банківськими установами відповідні договори на розрахункове-касове обслуговування.

Відповідності до п. 2.1 «Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. № 492 , банкам забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки. Банки зобов'язані ідентифікувати клієнтів, які відкривають рахунки, а також осіб, уповноважених діяти від їх імені, у порядку, установленому законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку. Рахунок клієнту відкривається лише після його ідентифікації банком.

Тобто наявність у Ф.О.П ОСОБА_1. відкритого поточного рахунку в банківській установі свідчить про здійснення ідентифікації його при відкритті рахунку та наявність наміру на здійснення господарської діяльності.

Встановлено, що товар який закуплявся у Ф.О.П ОСОБА_1. був закуплений для використання в господарській діяльності та фактично використовувався в господарській діяльності Позивача.

Надані Позивачем первинні документи, відповідають нормам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

За період I квартал - 9 місяців 2007 року Позивачем до складу валових витрат відносились витрати, пов'язані з придбанням товару у Ф.О.П ОСОБА_1. на підставі видаткових накладних № И-00000103 від 15.01.2007 р., И-00000003 від 25.01.2007 р., И-00000004 від 31.01.2007 р., И-00000011 від 28.02.2007 р., И-00000007 від 19.02.2007 р., И-00000005 від 09.02.2007 р., И-00000023 від 28.03.2007 р., И-00000024 від 29.03.2007 р., И-00000014 від 05.03.2007 р., И-00000018 від 16.03.2007 р., И-00000019 від 19.03.2007 р., И-00000020 від 21.03.2007 р., И-00000021 від 23.03.2007 р., И-00000027 від 26.04.2007 р., И-25 від 05.04.2007 р., И-00000031 від 17.05.2007 р., И-00000033 від 19.06.2007 р., И-00000051 від 25.07.2007 р., які сторонами виконані, є дійсними, у встановленому законом порядку недійсними не визнавались, податок на прибуток сплачений Позивачем в повному обсязі.

Таким чином, витрати, понесені Позивачем на підставі вказаних накладних на поставку, віднесені Позивачем до складу валових витрат правомірно.

Позивачем була укладена угода з Ф.О.П - ОСОБА_2.

Так Ф.О.П. ОСОБА_2. було поставлено товару Позивачу за видатковими накладними № ДЧ-0000025 від 13.12.2007 р., № ДЧ-0000018 від 04.03.2008 р. на загальну суму 35263,00 грн.

Вищевказані видаткові накладні були залучені до справи.

Позивачем був сплачений товар, отриманий за видатковими накладними від Ф.О.П ОСОБА_2 в повному обсязі, що підтверджується виписками по руху грошових коштів на розрахунковому рахунку за № 2600482715.

Вказані видаткові накладні містять всі необхідні реквізити первинних бухгалтерських документів всі реквізити первинного бухгалтерського документу, передбачені п.2.4. ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАПИСІВ У БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ, затв. Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., а саме:

назва підприємства, установи, від імені яких складений документ,

 назва документа (форми), код форми, дата і місце складання,

зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі),

посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Факт наявності видаткових накладних, накладних та перерахування грошових коштів Позивачем на адресу Ф.О.П ОСОБА_2 у сумі 35263,00 грн. Відповідачем під час розгляду справи не заперечувався.

Виходячи з цього, видаткові накладні, які видані Ф.О.П ОСОБА_2. є належним доказом отримання від нього товару Позивачем.

Згідно п.5.3.9. Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Але Позивачем були надані всі оригінали документів, які підтверджували факт поставки товарів та здійснення оплати за них.

Відповідно до пп. 5.2.1 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Згідно пп. 11.2.3 ст. 11 вказаного Закону Датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є:

а) нерезидентами;

б) резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у статті 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством, -

є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Вищевказана фізична особа-підприємець не є платниками податку на прибуток, тому Позивачем було віднесено в склад валових витрат витрати щодо поставки товарів за датою їх оприбутковування Позивачем.

Станом на час розгляду справи видаткові накладні не чинними не визнані, не скасовані, матеріали справи у їх сукупності , а саме видаткові накладні № ДЧ-0000025 від 13.12.2007 р., № ДЧ-0000018 від 04.03.2008 р., виписки по руху грошових коштів на поточному рахунку за № 2600482715 повністю підтверджують факт наявності фінансово-господарських взаємовідносин між ВАТ «ГАДЯЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» та Ф.О.П ОСОБА_2.

Щодо твердження Відповідача відносно нікчемності правочину згідно ст. 228 ЦК України, то судом встановлено наступне:

Свої висновки щодо нікчемності правочину за ст. 228 ЦК України Відповідач обґрунтовує тим, що згідно п. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Порушення моральних засад суспільства на думку Відповідача полягало у здійсненні Ф.О.П ОСОБА_2. діяльності, яка суперечить суті підприємництва, як діяльності метою якої згідно з ст. 42 ГК України є досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку. А Ф.О.П ОСОБА_2. за зазначеним правочином щодо поставки товарів, не мав та не міг мати на меті отримання прибутку та соціальних результатів від здійснення господарської діяльності оскільки взагалі не мав наміру здійснювати підприємницьку діяльність. Порушення ж публічних засад суспільства з боку Позивача на думку Відповідача полягало в наявності мети на заволодіння державним майном, що висловилось заниженні податкових зобов'язань з податку на прибуток за 1 квартал 2007 року, 1 півріччя та за 9 місяців 2007 року та не сплаті відповідно податку до державного бюджету України.

Такі висновки Відповідача не відповідають фактичним обставинам справи за якими розрахунки за поставлений товар здійснювались Позивачем виключно у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок, який був відкритий ОСОБА_2., як фізичною особою-підприємцем. Отримання Ф.О.П ОСОБА_2. оплати в безготівковій формі, свідчить про те, що останній особисто відкривав у банківській установі свій поточний рахунок, підписував картки із зразками своїх підписів, укладав з банківськими установами відповідні договори на розрахункове-касове обслуговування.

Відповідності до п. 2.1 «Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. № 492 , банкам забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки. Банки зобов'язані ідентифікувати клієнтів, які відкривають рахунки, а також осіб, уповноважених діяти від їх імені, у порядку, установленому законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку. Рахунок клієнту відкривається лише після його ідентифікації банком.

Наявність у Ф.О.П ОСОБА_2 відкритого поточного рахунку в банківській установі свідчить про здійснення ідентифікації його при відкритті рахунку та наявність наміру на здійснення господарської діяльності.

Встановлено, що товар який закуплявся у Ф.О.П ОСОБА_2 був закуплений для використання в господарській діяльності та фактично використовувався в господарській діяльності Позивача.

Надані Позивачем первинні документи, відповідають нормам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

За період 3 квартал 2007 року - 1 квартал 2008 року Позивачем до складу валових витрат відносились витрати, пов'язані з придбанням товару у Ф.О.П ОСОБА_2 на підставі видаткових накладних № ДЧ-0000025 від 13.12.2007 р., № ДЧ-0000018 від 04.03.2008 р., які сторонами виконані, є дійсними, у встановленому законом порядку недійсними не визнавались, податок на прибуток сплачений Позивачем в повному обсязі.

Таким чином, витрати, понесені Позивачем на підставі вказаних накладних на поставку, віднесені Позивачем до складу валових витрат правомірно.

Отже правочини, вчинені ВАТ «ГАДЯЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» та Ф.О.П ОСОБА_1, ОСОБА_2. не може бути нікчемними, оскільки дії вказаних осіб свідчать про реальне настання правових наслідків.

Згідно наданих до суду позивачем витягів із єдиного державного реєстру суб'єкти підприємницької діяльності ОСОБА_1, ОСОБА_2. на момент здійснення правочинів із позивачем, розгляду справи в суді зареєстровані в єдиному державному реєстрі, як суб'єкти підприємницької діяльності.

Позивачем була укладена угода з Ф.О.П ОСОБА_3.

Так Ф.О.-П ОСОБА_3. було поставлено Позивачу товар за видатковими накладними № БВ-000001 від 08.08.07 р., № БВ-000003 від 08.08.07 р. на загальну суму 201570,55 грн. Вищевказані видаткові накладні були залучені до справи.

Позивачем був сплачений товар, отриманий за видатковими накладними від Ф.О.П ОСОБА_3. в повному обсязі, що підтверджується виписками по руху грошових коштів на розрахунковому рахунку за № 2600780202.

Старшим слідчим Кременчуцької ОДПІ порушена кримінальна справа по факту замаху на незаконне відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету по ВАТ «ГАДЯЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» згідно Постанови про порушення кримінальної справи від 05.04.2008 року, копія якої була надана Відповідачем до суду. Підставою для порушення кримінальної справи слугував висновок спеціаліста № 252 від 28.03.2008 року за яким підпис на видаткових, податкових накладних, які складені від Ф.О.П ОСОБА_3. виконаний не ОСОБА_3., а ймовірно виконані комерційним директором ВАТ «ГАДЯЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» Коваленко О.С. Зазначений висновок разом з копією протокола допиту свідка ОСОБА_3., знаходиться в матеріалах справи і був залучений Відповідачем.

Виходячи з наданих суду документів вбачається відсутність наміру Ф.О.П ОСОБА_3. на здійснення господарської діяльності, відсутність факту безпосереднього здійснення господарської діяльності і підписання та складання документів щодо поставки товарів Позивачу.

За таких обставин висновок Відповідача щодо нікчемності правочину щодо поставки товару Ф.О.П ОСОБА_3. Позивачу на суму 201570,55 грн. є доведеним, а отже згідно ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Таким чином, оскільки нікчемний правочин, який згідно з видатковими та податковими накладними був укладений з Позивачем та Ф.О.П ОСОБА_3. не створює ніяких юридичних наслідків, то збільшення Позивачем валових витрат на підставі такого правочину суперечить ст. 228 ЦК України, п.5.1., 5.3.9 Закону України № 334, в якому зазначається що до складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Податкове повідомлення - рішення № 0000382301/0/66 від 20.08.2008 р.:

Перевіркою було встановлено безпідставне завищення податкового кредиту за січень-липень 2007 року, жовтень-грудень 2007 року, січень 2008 р., березень 2008 р. на загальну суму 1117510,85 грн., в наслідок порушення Позивачем п. 7.4.1, 7.4.4.,7.3.1, ст.3, 4.1. Закону України «Про податок на додану вартість» № 168 (далі Закон № 168)

Підставою для винесення такого рішення слугував висновок Відповідача щодо неправомірного включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, які видані Ф.О.-П ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3. при поставці товару та суми податку на додану вартість, сплачених за отримання послуг від Ф.О.П ОСОБА_4.

Відповідачем на підставах вказаних вище був зроблений висновок щодо того, що видані фізичними особами - підприємцями Ф.О.П ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3. податкові накладні були підписані від їх імені, але не ними самими, а тому не є підставою для збільшення податкового кредиту і правочини щодо поставки товарів зазначеними фізичними особами-підприємцями є нікчемними.

Судом було встановлено наступне:

За перевіряємий період ВАТ «ГАДЯЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» включив до реєстру отриманих прдаткових накладних та відніс до податкового кредиту податкові накладні від Ф.О.П ОСОБА_1. на загальну суму ПДВ 511927,38 грн.

Ф.О.П ОСОБА_1 є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 80305503 від 13.07.2006 року. Вказане Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ на момент видання податкових накладних не анульовано, державна реєстрація фізичної особи-підприємця не скасована.

Згідно п.7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168 від 03.04.1997 (в редакції Закону 07.07.2005 р.) (далі Закон № 168) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому згідно п.7.5.Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідно до пп. 7.2.6 п.7.2. ст.7 Закону податкова накладна видається платником податку, що здійснює поставку товарів (послуг), за вимогою особи, що їх отримує, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Тобто підставою для включення сум податку на додану вартість, сплачених при придбані товарів (послуг) є належним чином оформлена податкова накладна.

Діюче законодавство містить виключні випадки, при яких сума ПДВ, сплачена платниками податку при придбані товарів (послуг) не включається до податкового кредиту -

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно із пп. 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону, будь - яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів у оплату вартості таких робіт (послуг).

Позивачем при проведенні перевірки були надані податкові накладні від Ф.О.П ОСОБА_1. на всю суму податку на додану вартість, включену до складу податкового кредиту

Щодо висновку Відповідача, про те, що зазначені податкові накладні від Ф.О.П ОСОБА_1. не можуть бути належною підставою для збільшення податкового кредиту так як складені і підписані від його імені, але не ним самим не відповідають фактичним обставинам справи.

Згідно п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30 травня 1997 р. N 165 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Але Відповідачем не заперечувався факт складання податкової накладної саме фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1

Також згідно п. 18 цього Порядку всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Тобто діюче законодавство містить можливість підписання податкової накладної уповноваженою платником податків особою.

Відповідачем не було надано доказів підписання податкових накладних від Ф.О.П ОСОБА_1. іншою особою, відсутність повноважень такої особи на підписання таких податкових накладних.

За таких обставин Позивач правомірно включив до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену у зв'язку з придбанням товарів від Ф.О.П ОСОБА_1. з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

ВАТ «ГАДЯЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» у перевіряємому періоді включило до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачених у зв'язку з придбанням товарів у Ф.О.П ОСОБА_2 на загальну суму ПДВ 239907,39 грн.

Ф.О.П ОСОБА_2. є платником ПДВ згідно Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № НОМЕР_1.

Вказане Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ на момент видання податкових накладних не анульовано, державна реєстрація фізичної особи-підприємця не скасована.

Згідно п.7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168 від 03.04.1997 (в редакції Закону 07.07.2005 р.) (далі Закон № 168) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому згідно п.7.5.Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідно до пп. 7.2.6 п.7.2. ст.7 Закону податкова накладна видається платником податку, що здійснює поставку товарів (послуг), за вимогою особи, що їх отримує, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Тобто підставою для включення сум податку на додану вартість, сплачених при придбані товарів (послуг) є належним чином оформлена податкова накладна.

Діюче законодавство містить виключні випадки, при яких сума ПДВ, сплачена платниками податку при придбані товарів (послуг) не включається до податкового кредиту -

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно із пп. 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону, будь - яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів у оплату вартості таких робіт (послуг).

Позивачем при проведенні перевірки були надані податкові накладні від Ф.О.П ОСОБА_2 на всю суму податку на додану вартість, включену до складу податкового кредиту.

Щодо висновку Відповідача, про те, що зазначені податкові накладні від Ф.О.П ОСОБА_2 не можуть бути належною підставою для збільшення податкового кредиту так як складені і підписані від його імені, але не ним самим не відповідають фактичним обставинам справи.

Згідно п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30 травня 1997 р. N 165 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Але Відповідачем не заперечувався факт складання податкової накладної саме фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.

Також згідно п. 18 цього Порядку всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Тобто діюче законодавство містить можливість підписання податкової накладної уповноваженою платником податків особою.

Відповідачем не було надано доказів підписання податкових накладних від Ф.О.П ОСОБА_2 іншою особою, відсутність повноважень такої особи на підписання таких податкових накладних.

За таких обставин Позивач правомірно включив до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену у зв'язку з придбанням товарів від Ф.О.П ОСОБА_2 з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

ВАТ «ГАДЯЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» у перевіряємому періоді включило до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачених у зв'язку з придбанням товарів у Ф.О.П ОСОБА_3. на загальну суму ПДВ 157272,94 грн.

Старшим слідчим Кременчуцької ОДПІ порушена кримінальна справа по факту замаху на незаконне відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету по ВАТ «ГАДЯЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» згідно Постанови про порушення кримінальної справи від 05.04.2008 року, копія якої була надана Відповідачем до суду. Підставою для порушення кримінальної справи слугував висновок спеціаліста № 252 від 28.03.2008 року за яким підпис на видаткових, податкових накладних, які складені від Ф.О.П ОСОБА_3. виконаний не ОСОБА_3., а ймовірно виконані комерційним директором ВАТ «ГАДЯЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» Коваленко О.С. Зазначений висновок разом з копією протокола допиту свідка ОСОБА_3., знаходиться в матеріалах справи і був залучений Відповідачем.

Виходячи з наданих суду документів вбачається відсутність наміру Ф.О.П ОСОБА_3. на здійснення господарської діяльності, відсутність факту безпосереднього здійснення господарської діяльності і підписання та складання документів щодо поставки товарів Позивачу.

За таких обставин висновок Відповідача щодо нікчемності правочину щодо поставки товару Ф.О.П ОСОБА_3. Позивачу на суму 201570,55 грн. є доведеним, а отже згідно ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Таким чином, оскільки нікчемний правочин, який згідно з видатковими та податковими накладними був укладений з Позивачем та Ф.О.П ОСОБА_3. не створює ніяких юридичних наслідків, то включення Позивачем до податкового кредиту за таким правочином суперечить ст. 228 ЦК України, п.7.4.1, 7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість», в якому зазначається що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Крім того, донарахування платнику податків податкових зобов'язань з податку на додану вартість також обумовлено тим, що Ф.О.П ОСОБА_4. (ІПН НОМЕР_2), який виконував для ВАТ “ГАДЯЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР” підрядні роботи видав підприємству акти виконаних робіт не по формі № КБ-2, не надав довідку про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3, які затверджені спільним наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з питань будівництва та архітектури від 21.06.2002 р. № 237/5 “Про затвердження типових форм первинних документів з обліку у будівництві” та не мав ліцензії на здійснення такого виду діяльності.

Судом було встановлено наступне:

Між Позивачем та Ф.О.П ОСОБА_4. було укладено ряд договорів - № 1 від 26.06.2007 року, № 2 від 27.07.2007 р., № 3 від 27.07.2007 р., № 4 від 07.09.2007 р., № 5 від 08.09.07 р., № 5а від 20.09.2007 р., № 6 від 22.09.2007 р., № 7, № 8 від 07.09.2007 р., № 9 від 20.09.2007 р. За умовами перерахованих договорів Ф.О.П ОСОБА_4. зобов'язувався на власний ризик виконати певну роботу для Позивача., а Позивач зобов'язувався прийняти зазначену роботу та оплатити її. За характером укладених договорів зазначені договори відносяться до договорів підряду.

Наказ Державного комітету статистики України та Державного комітету України з питань будівництва та архітектури від 21.06.2002 р. № 237/5 “Про затвердження типових форм первинних документів з обліку у будівництві” розповсюджуються на будівельні організації, їх структурні підрозділи, які виконують монтажні роботи, роботи по капітальному та поточному ремонту споруд та будівель та інші підрядні роботи.

Також відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7 статті 1). Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7). Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку з операцій поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України, не підтверджених податковими накладними (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7).

Вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю платником податку-продавцем, визначено підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Згідно цієї норми податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З огляду на зазначене, Законом України "Про податок на додану вартість" можливість видачі податкової накладної не обумовлено наявністю ліцензії на право здійснення певного виду діяльності. Відсутність ліцензії тягне інші правові наслідки, ніж визначені пунктом 7.2.6 Закону України "Про податок на додану вартість".

Також на час судового розгляду справи договори, укладені між Позивачем та Ф.О.П ОСОБА_4. сторонами виконані в повному обсязі, є дійсними, у встановленому законом порядку недійсними не визнавались.

Таким чином, суми ПДВ, які сплачені Позивачем за виконання робіт за такими договорами, включені Позивачем до складу податкового кредиту правомірно.

Також ще одною підставою на думку Відповідача для донарахування податку на додану вартість є невключення до складу податкових зобов'язань з ПДВ у червні 2007 р. сум попередніх оплат, отриманих від ТОВ “СК-АГРО” за платіжними дорученнями від 12.06.2007 р. за № 177 на суму 500 000,00 грн. та № 176 на суму 1 250 000,00 грн. (сторінка 56 Акту перевірки).

Відповідачем при донарахуванні податку не було прийнято до уваги те що:

Станом на 12.06.2007 р. (до моменту надходження грошових коштів від ТОВ “СК-АГРО” на поточний рахунок ВАТ “Гадяцький елеватор” у загальній сумі 1 750 000 грн.) в бухгалтерському обліку ВАТ “Гадяцький елеватор” по ТОВ “СК-АГРО” рахувалося початкове сальдо по дебету рахунку 361 на суму 57 242,06 грн.;

13.06.2007 р. ВАТ “Гадяцький елеватор” за платіжним дорученням № 874 повернуло до ТОВ “СК-АГРО” грошові кошти в сумі 1 692 000,00 грн.

Таким чином, перша частина отриманих 12.06.2007 р. від ТОВ “СК-АГРО” грошових коштів погашала наявну дебіторську заборгованість перед ВАТ “Гадяцький елеватор”, тобто не була «першою подією», за якою повинні виникати податкові зобов'язання з ПДВ, а друга частина була повернута протягом того ж місяця на поточний рахунок покупця.

Податкове повідомлення - рішення № 0000392301/0/67 від 20.08.2008 р.:

Перевіркою було зменшено суму бюджетного відшкодування за вересень 2007 року на 7072,49 грн. Підставою для прийняття рішення щодо зменшення суми бюджетного відшкодування слугував висновок Відповідача щодо неправомірного включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, яка була сплачена Ф.О.П ОСОБА_4. за виконання підрядних робіт згідно підписаних Сторонами Актів виконаних робіт.

Судом було встановлено наступне:

Згідно абз. 1, 3 пп. 7.2.3, пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону№168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках; оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг); податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Ф.О-П ОСОБА_4. є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ.

Згідно п.7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168 від 03.04.1997 (далі Закон № 168) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому згідно п.7.5.Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідно до пп. 7.2.6 п.7.2. ст.7 Закону податкова накладна видається платником податку, що здійснює поставку товарів (послуг), за вимогою особи, що їх отримує, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Тобто підставою для включення сум податку на додану вартість, сплачених при придбані товарів (послуг) є належним чином оформлена податкова накладна.

З вказаного слідує, що в разі видачі контрагентами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість, покупцю податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, передбаченими Законом України "Про податок на додану вартість", останній має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітний податковий період.

Відповідач не оспорює факт видання податкових накладних від Ф.О.П ОСОБА_4. та їх наявність під час перевірки, на всю суму податку на додану вартість, яка була включена до складу податкового кредиту.

З огляду на зазначене Позивачем правомірно враховано до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від Ф.О.П ОСОБА_4.

Податкове повідомлення - рішення № 0007301701/0/19 від 20.08.2008 р.:

Перевіркою було встановлено порушення п.3.1.3, 7.1,8.1,9.12.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889 (далі Закон № 889), що висловилось у неутриманні та не перерахуванні сум податку з доходів фізичних осіб з виплачених доходів Ф.О.П ОСОБА_5. та ОСОБА_6. за здійснення видів діяльності не зазначених в Свідоцтві про сплату єдиного податку.

Судом було встановлено наступне:

Вказані підприємці є платниками єдиного податку, що підтверджується Свідоцтвами про сплату єдиного податку № НОМЕР_3, НОМЕР_4.

Ф.О.П ОСОБА_5 надавались Позивачу неодноразово послуги з ремонту обладнання, що підтверджується Актами виконаних робіт (додаються до позовної заяви).

Ф.О.П ОСОБА_6. були надані послуги з проведення семінару, що підтверджується Актом виконаних робіт.

Відповідно до положень ст. 1 та ст. 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 3 липня 1998 року N 727/98 суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць (ч. 2 ст. 2 вищезазначеного Указу Президента України).

Частиною другою ст. 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 3 липня 1998 року N 727/98 передбачено, що у разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

В Свідоцтві про сплату єдиного податку від 19.12.2006 року № НОМЕР_4, яке було видане Ф.О.П ОСОБА_5., зазначено вид діяльності: ремонт і технічне обслуговування електронно-обчислювальної і офісної техніки. Термін дії Свідоцтва про сплату єдиного податку становив 2007 рік та був продовжений на 2008 рік.

Ставки єдиного податку в м. Гадяч на 2007 рік встановлені Гадяцькою міською радою Полтавської області сьомої сесії п'ятого скликання Рішенням від 09.01.2007 року. За зазначеним Рішенням ставка єдиного податку для обслуговування та ремонту технологічного обладнання становить 60 грн. на місяць, для ремонту та технологічного обслуговування офісної техніки 60 грн. на місяць.

Станом на 01.01.2008 року в ставки єдиного податку по м. Гадяч були внесені зміни Рішенням Гадяцької міської ради Полтавської області від 28.11.2007 року, за яким ставка єдиного податку для здійснення діяльності з обслуговування та ремонту технологічного обладнання становила 60 грн., а для здійснення діяльності з ремонту та технічного обслуговування офісної техніки 80 грн.

З огляду на зазначене здійснення Ф.О.П ОСОБА_5 виду діяльності не вказаного в Свідоцтві про сплату єдиного податку - обслуговування та ремонту технологічного обладнання, для якого встановлена менша ставка єдиного податку ніж для виду діяльності вказаного в Свідоцтві про сплату єдиного податку не призводить до заниження єдиного податку і не є підставою для оподаткування на загальних підставах доходів цього підприємця від цього виду діяльності, висновок про нарахування Позивачу податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб з урахуванням того, що відповідно до положень ст. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 3 липня 1998 року N 727/98 суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, звільняється від сплати податку на доходи фізичних осіб є неправомірним.

В Свідоцтві про сплату єдиного податку № НОМЕР_3, яке видано Ф.О.П ОСОБА_6 встановлені наступні види діяльності: ремонт і обслуговування комп'ютерної техніки, оргтехніки, торгівельна діяльність, бухгалтерські послуги, юридичні послуги, консультаційні, рекламні, маркетингові та інші інформаційні послуги, послуги ксерокопіювання.

Ставки єдиного податку в м. Харкові встановлені рішенням 7 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 22.11.2006 року № 147/06 за яким максимальна ставка для здійснення одного з видів діяльності, вказаного в Свідоцтві про сплату єдиного податку - юридичні послуги становить 200 грн., а за здійснення навчання та тренування становить 100 грн.

З огляду на зазначене здійснення Ф.О.П ОСОБА_6. виду діяльності не вказаного в Свідоцтві про сплату єдиного податку-навчання та тренування, для якого встановлена менша ставка єдиного податку ніж для виду діяльності вказаного в Свідоцтві про сплату єдиного податку не призводить до заниження єдиного податку і не є підставою для оподаткування на загальних підставах доходів цього підприємця від цього виду діяльності, висновок про нарахування Позивачу податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб з урахуванням того, що відповідно до положень ст. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 3 липня 1998 року N 727/98 суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, звільняється від сплати податку на доходи фізичних осіб є неправомірним.

Враховуючи те, що не зазначення Ф.О.П ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в свідоцтві про сплату єдиного податку інших видів діяльності, які здійснювались ним в 2007, 1кварталу 2008 року, не призвело до заниження єдиного податку і не є підставою для оподаткування на загальних підставах доходів цих підприємців від цих видів діяльності, висновок про нарахування Позивачу податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб з урахуванням того, що відповідно до положень ст. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 3 липня 1998 року N 727/98 суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, звільняється від сплати податку на доходи фізичних осіб є неправомірним.

Твердження того, що Позивач є податковим агентом щодо зазначених приватних підприємців через прирівняння Відповідачем виплат зроблених за підписаними актами до оплат за роботу за трудовим договором не підтверджується жодним доказом.

Факт того, що роботи та послуги були надані підприємцями ОСОБА_5 та ОСОБА_6. саме як підприємцями, а не за трудовими договорами підтверджує як факт підписання Актів виконаних робіт, наданих послуг, так і відсутність таких осіб в штаті Позивача, де вони повинні були бути в разі роботи за трудовим договором згідно ст. 24 КЗпП України.

Щодо розміру штрафних санкцій, застосованих Відповідачем і вказаних в податкових повідомлення-рішення: №0000372301/0/65 від 20.08.2008 р., № 0000382301/0/66 від 20.08.2008 р., № 0007301701/0/19 від 20.08.2008 р.

За вказаними податковими повідомленнями-рішеннями Відповідачем застосовані штрафні санкції в розмірі 100 % від суми донарахованих податкових зобов'язань, що протирічить п. 17.1.3 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181 за яким розмір штрафних санкцій складає десять відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З огляду на зазначене застосуванню підлягає розмір штрафних санкцій десять відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Підпунктом 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону N 2181-III встановлено, що у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі 50 відсотків від суми недоплати, але не менше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Представником відповідача не надано вироку суду відносно посадової особи позивача, якого засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків.

Заниженням податкового зобов'язання у великих розмірах вважається сума недоплати, яка встановлюється Кримінальним кодексом України.

Суд визнає неправомірним застосування до позивача штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та на підставі підпункту 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 цього ж Закону згідно податкових повідомлень - рішень №0000372301/0/65 від 20.08.2008 р., № 0000382301/0/66 від 20.08.2008 р., № 0007301701/0/19 від 20.08.2008 р. через відсутність заниження податкових зобов'язань з боку позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення Сторін суд вважає, що позовні вимоги ВАТ «ГАДЯЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» підлягають задоволенню часткове, а саме податкові повідомлення-рішення № 0000372301/0/65 від 20.08.2008 р. підлягає частковому визнанню не чинними з підстав його невідповідності Закону України «Про оподаткуванню прибутку підприємств», № 0000382301/0/66 від 20.08.2008 р. підлягає частковому визнанню не чинними з підстав його невідповідності Закону України «Про податок на додану вартість», № 0007301701/0/19 від 20.08.2008 р., № 0000392301/0/67 від 20.08.2008 р. підлягають повному визнанню не чинними з підстав їх не відповідності Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ВАТ «ГАДЯЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень задовольнити частково:

- Визнати нечинним податкове повідомлення - рішення № 0000372301/0/65 від 20.08.2008 року частково в частині нарахування податкового зобов'язання в сумі 1482908 гривень 89 копійок, з них за основним платежем 740157 гривень 08 копійок, за штрафними санкціями 742751 гривень 09 копійок.;

- Визнати нечинним податкове повідомлення - рішення № 0000382301/0/66 від 20.08.2008 року частково в частині нарахування податкового зобов'язання в сумі 1999112 гривень 29 копійок., з них за основним платежем 960237 гривень 91 копійка, за штрафними санкціями 1038874 гривень 38 копійок;

- Визнати повністю нечинним податкове повідомлення - рішення № 0007301701/0/19 від 20.08.2008 року;

- Визнати повністю нечинним податкове повідомлення - рішення № 0000392301/0/67 від 20.08.2008 року.

Стягнути з державного бюджету на користь ВАТ «Гадяцький елеватор» судові витрати у розмірі 1 гривня 70 копійок.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному статтею 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 2 вересня 2009 року.

Суддя С.С.Бойко

Часті запитання

Який тип судового документу № 4715233 ?

Документ № 4715233 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 4715233 ?

Дата ухвалення - 28.08.2009

Яка форма судочинства по судовому документу № 4715233 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 4715233 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 4715233, Полтавський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 4715233, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 28.08.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 4715233 відноситься до справи № 2-а-4458-09

Це рішення відноситься до справи № 2-а-4458-09. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 4715221
Наступний документ : 4715256