Вирок № 47129763, 22.07.2015, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кримінальне провадження № 622/315/15-к

1-кп/622/92/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2015 року смт.Золочів

Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Шабас О.С.,

при секретарі Бойко І.О.,

з участю: прокурора Соболя А.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

в ході відкритого судового засідання, що відбулося у залі судового засідання приміщення суду, по розгляду кримінального провадження №12015220310000119 від 03.03.2015 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Бабаї Харківського району Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, не працюючого, не судимого в силу положень ст. 89 КК України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, якому 13.03.2015 року було обрано захід забезпечення кримінального провадження у вигляді особистого зобов`язання,

- що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

03.03.2015 року працівниками міліції Золочівського РВ ГУМВС України в Харківській області в ході патрулювання території смт. Золочів, Харківської області було виявлено ОСОБА_1, який, знаходячись у громадському місці по вул. Коника, перебував у стані алкогольного сп'яніння, при цьому розпивав спиртні напої та мав неохайний вигляд.

В ході складання відносно останнього протоколу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 178 КУпАП, в присутності понятих, правоохоронцями при проведенні огляду речей в полімерному пакеті, який мав при собі ОСОБА_1, було виявлено та вилучено металеву банку, в якій знаходилася вибухова речовина метальної дії - двохосновним бездимним порохом, що виготовлений промисловим способом та здатний до вибухового перетворення, загальною масою - 173 грама.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, а саме, зберігання та носіння вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, визнав у повному обсязі, пояснивши суду про обставини його вчинення, як це зазначено в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, а саме, зазначив, що дійсно за вказаних обставин в нього було вилучено вибухову речовину, яку він знайшов, коли збирав банки та мав намір продати.

Під час судового слідства між прокурором прокуратури Золочівського району Харківської області Соболем А.Г., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, і обвинуваченим ОСОБА_1, в присутності його захисника ОСОБА_2, 22 липня 2015 року укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_1 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. Крім того, сторони погодили звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. Обвинуваченому роз'яснені наслідки укладення угоди та наслідки її невиконання.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні повідомив, що між прокурором та обвинуваченим укладено вищевказану угоду про визнання винуватості, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений та його захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні також просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Зміст угоди регламентований ст. 472 КПК України.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди можливе в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду у нарадчу кімнату для ухвалення вироку.

Частиною 3 ст.474 КПК України передбачено, що розгляд угоди проводиться судом під час судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

В наданій суду угоді від 22 липня 2015 року зазначено сторони, що її уклали, та дату складання, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація, істотні для кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, узгоджене покарання та згода обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. Угода скріплена підписами сторін.

05 березня 2015 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

До групи прокурорів в рамках кримінального провадження №12015220310000119 від 03.03.2015 року входять Соболь А.Г., Маргарян А.А.

Згідно положень ст. 12 КК України злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, є тяжким злочином. Потерпілих від злочину немає. Угода сторонами укладена в період судового слідства, про що заявлено в судовому засіданні.

В судовому засіданні шляхом опитування сторін судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди судом витребувані та досліджені матеріали (досудового) кримінального провадження. Встановлено відсутність скарг з боку обвинуваченого в період досудового слідства. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується формально, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має неповну середню освіту, не судимий в силу положень ст. 89 КК України. Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, є щире каяття та активна допомога в розкритті злочину. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Зі змісту угоди вбачається, що сторонами, узгоджено покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. Крім того, сторони погодили звільнення від відбування покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України.

Аналізуючи зміст угоди в частині обраного сторонами покарання, суд доходить висновку, що воно відповідає вимогам ст. 65 КК України, а саме: пропонується у межах встановлених в санкції частини статті Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, а також обставину, яка пом'якшує покарання.

Таким чином, суд доходить висновку, що законом передбачена можливість укладення угоди про визнання винуватості за даним складом злочину. Угода укладена уповноваженими особами та своєчасно, про що сторонами заявлено у передбаченому законом порядку. Угода про визнання винуватості укладена добровільно, вона не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, а за своєю формою та змістом відповідає вимогам КПК та КК України.

В зв'язку з наведеним суд, маючи правові підстави, затверджує угоду і призначає обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, яка відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Одночасно вважає можливим призначити мінімальний іспитовий строк 1 рік із покладенням обов'язків передбачених п.п.2,3 ч. 1 ст. 76 КК України.

Цивільний позов не заявлений. Запобіжний захід ОСОБА_1 після набрання вироком законної сили має бути скасований. Речові докази їх доля має бути віиршеня в порядку ст. 100 КПК України, процесуальні витрати мають бути стягнуті з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 478- 475 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

угоду від 22 липня 2015 року по кримінальному провадженню №12015220310000119 від 03.03.2015р. про визнання винуватості укладену між прокурором прокуратури Золочівського району Харківської області Соболем А.Г., ОСОБА_1 в присутності його захисника ОСОБА_2 - затвердити.

Визнати ОСОБА_1, винуватим

- за ч. 1 ст. 263 КК України, призначити узгоджене покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Покласти на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені п.п.2,3 ч. 1 ст. 76 КК України:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Запобіжний захід обраний ОСОБА_1 - особисте зобов'язання, до набрання вироком законної сили залишити без змін, після набранням вироку законної сили скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертного дослідження - 921 гривню 60 копійок.

Речові докази по справі - двохосновний бездимний порох масою 173 грами, що знаходиться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Золочівського РВ ГУМВС України в Харківській області - знищити.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Шабас О. С.