Вирок № 47129753, 21.07.2015, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кримінальне провадження № 622/457/15-к

1-кп/622/111/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2015 року смт.Золочів

Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Шабас О. С.,

при секретарі Бойко І.О.,

з участю: прокурора Соболь А.Г.,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, що відбулося у Золочівському районному суді Харківської області кримінальне провадження №12015220310000132 від 11.03.2015р. відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Золочів Харківської області, громадянина України, одруженого, не працюючого, з середньою спеціальною освітою, в силу ст.89 КК України не судимого,

проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

що обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 згідно виконавчого листа № 2015/2-337/11 від 10.08.2011 року, виданого Золочівським районним судом Харківської області, зобов'язаний виплачувати ОСОБА_1 аліменти на утримання свого сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 травня 2011 року і до повноліття дитини.

ОСОБА_2, достовірно знаючи про вищевказане рішення суду, починаючи з 05 квітня 2012 року і до 05 березня 2015 року не виплачував аліменти. Будь-яку іншу матеріальну допомогу на утримання сина у будь-якому вигляді не надавав і не надає. На неодноразові виклики до відділу державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції Харківської області не прибував, у зв'язку з чим, відповідно до розрахунку, здійсненого відділом державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції Харківської області в порядку ч.3 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» та п. 7.5.2. «Інструкції про проведення виконавчих дій», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.09.2003 року, станом на 05.03.2015 року заборгованість ОСОБА_2 по аліментам складає 17835 гривень 72 копійок.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав у повному обсязі та пояснив суду про обставини скоєння кримінального правопорушення, як це зазначено в обвинувальному акті, а саме, що дійсно за вказаних у вироку обставинах не сплачував аліменти на утримання сина, хоча певний час працював та перебував на обліку як безробітний, отримуючи соціальні виплати. Проте, через важкі сімейні обставини та скрутне матеріальне становище. не сплачував аліменти. У вчиненому щиро розкаюється, при першій нагоді має намір відшкодувати завдану шкоду та погасити заборгованість.

Під час судового розгляду відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження тих обставин, які ніким не оспорювалися. Перед встановленням такого порядку дослідження доказів судом було з'ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів в частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин, їм роз'яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.

Таким чином, суд вважає вину обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненні вказаного злочину доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

При призначенні покарання суд у відповідності до вимог положень ст. 65 КК України приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що відповідно до положень ст. 12 КК України є невеликої тяжкості злочином, обставини, що пом'якшують покарання, а також дані про особу обвинуваченого.

При вивченні особи обвинуваченого ОСОБА_2 судом встановлено, що він не судимий в силу положень ст.89 КК України, одружений, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується формально, має на утриманні малолітню дитину 2014 року народження та батька пенсіонера, дружину. Остання не працює, перебуваючи у декретній відпустці по догляду за дитиною та після оперативного втручання.

Судом, відповідно до положень ст. ст. 67, 66 КК України, встановлено в якості обставин, що пом'якшують покарання, щире каяття, обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено. За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_2 покарання у мінімальних межах санкції статті, за якою він засуджується у вигляді громадських робіт. Суд, беручи до уваги матеріальний стан обвинуваченого, а саме, наявність в нього кількох утриманців, вважає неможливим призначення йому покарання у вигляді штрафу.

Процесуальні витрати, речові докази по справі відсутні, запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2 винуватим за ч. 1 ст. 164 КК України та призначити покарання у вигляді громадських робіт строком 80 годин.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку суду. Вручити копію вироку негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: Шабас О. С.