Ухвала суду № 47115750, 15.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2015 року м. Київ К/800/56978/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І.,

Шипуліної Т.М.,

за участю секретаря Титенко М.П.

представників сторін:

позивача Нікульников Д.О.

відповідача 1 не з'явився

відповідача 2 не з'явився

Генеральної прокуратури України Кузнєцова Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постановуДонецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 рокута ухвалуДонецького апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 рокуу справі№808/4037/13-аза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс»до за участюСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області Прокуратури Донецької областіпростягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Тар Альянс») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі по тексту - відповідач 1, СДПІ з обслуговування великих платників у м. Донецьку) та Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (далі по тексту - відповідач 2, ГУ ДКСУ у Донецькій області), в якому просило стягнути з Державного бюджету України заборгованість з відшкодування податку на додану вартість за квітень 2012 року у розмірі 8871065,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року, позов задоволено.

Вважаючи, що рішення суду першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач 1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідач 2 та прокуратура Донецької області подали заяви про приєднання до касаційної скарги СДПІ з обслуговування великих платників у м. Донецьку.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких зауважив на законності та обґрунтованості оскаржуваних відповідачем 1 рішень. Додатково зазначив про надання судами першої та апеляційної інстанції належної правової оцінки доводам податкового органу, викладеним у касаційній скарзі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 18 травня 2012 року позивачем була подана до відповідача 1 податкова декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період - квітень 2012 року, у рядку 23 якої визначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 8871065,00 грн.

20 липня 2012 року відповідачем 1 була складена довідка про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «Тар Альянс» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника податку у банку за квітень 2012 року, відповідно до якої не встановлено порушень при відображені ТОВ «Тар Альянс» у декларації за квітень 2012 року бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 8871065,00 грн.

Крім того, відповідачем 1 було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 31 березня 2012 року, за наслідками якої складено акт від 01 жовтня 2012 року №412/15-17-2-33853132.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем 1 було прийняте податкове повідомлення - рішення №0000151520/23184/10/15-17-2 від 23 жовтня 2012 року, яким зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 127003,00 грн.

Вказане податкове повідомлення - рішення було скасовано постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року по справі №805/1807/13-а. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2013 року зазначена постанова залишена без змін, а отже набрала законної сили.

Проте, станом на момент звернення до суду з відповідним позовом, висновок до органу державного казначейства податковим органом не наданий, у зв'язку з чим сума бюджетного відшкодування позивачу не перерахована.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Тар Альянс», суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що під час розгляду справи було встановлено, що позивач має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, перерахування якого не здійснено останньому у зв'язку з порушенням податковим органом порядку та строків надання органам держказначейства висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. При цьому суди дійшли висновку, що, оскільки право платника податку порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, належним способом захисту такого порушеного права має бути стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на користь позивача.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків визначені у статті 200 Податкового кодексу України в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України). Саме нормами зазначеної статті регулюються всі питання, пов'язані із порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

За приписами пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається митним органом органу державної податкової служби в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України закріплено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Судами попередніх інстанцій правильно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідач 1 не заперечує правомірність задекларованого позивачем розміру бюджетного відшкодування та наявність заборгованості перед позивачем у сумі 8871065,00 грн.

Водночас, у разі безпідставної відмови платнику податку у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість чи безпідставного невідшкодування бюджетної заборгованості з цього податку, право платника податку фактично порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту такого порушеного права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (бюджетне відшкодування), яку позивачем і було заявлено до суду першої інстанції.

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про непроведення погашення суми бюджетної заборгованості позивачу, а тому вимоги ТОВ «Тар Альянс» про стягнення з Державного бюджету України заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 8871065,00 грн. є належним способом захисту його порушеного права та підлягають задоволенню.

Посилання відповідач 1 на положення пункту 200.15 статті 200 ПК України колегія суддів до уваги не приймає.

Так, названим пунктом закріплено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Станом на момент звернення ТОВ «Тар Альянс» з позовом до суду про стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 8871065,00 грн. податкове повідомлення - рішення відповідача 1, яким зменшено відповідну суму, визнано в судовому порядку протиправним та скасовано

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить висновку, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про задоволення позову, а доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 210, 214, 215, 220, 223, 224, 230, 231, 236, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року у справі №805/4037/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна