Ухвала суду № 47113951, 25.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2015 року м. Київ К/9991/29944/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Маринчак Н.Є.

за участю секретаря судового засідання: Міщенко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, до якої приєдналась Прокуратура Запорізької області,

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 липня 2011 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року

у справі № 2а-0870/537/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжнерудпром»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби,

за участю Прокуратури Запорізької області,

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 липня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року, позов Публічного акціонерного товариства «Запоріжнерудпром» (далі - ПАТ «Запоріжнерудпром»; позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС; відповідач) задоволено. Визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0092171600/0 від 11 червня 2010 року, № 0092171600/2 від 04 листопада 2010 року, № 0092171600/3 від 14 лютого 2011 року, № 0094311600/2 від 04 листопада 2010 року.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 липня 2011 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В заяві про приєднання до касаційної скарги Прокуратура Запорізької області підтримує її вимоги.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга, до якої приєдналась прокуратура, не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку податкової звітності ПАТ «Запоріжнерудпром» з податку на додану вартість за березень 2010 року, за результатами якої складено акт № 407/16-00292333 від 21 травня 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0092171600/0 від 11 червня 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5 451 685,05 грн. (5 192 081,00 грн. - основний платіж, 259 604,05 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

За наслідками адміністративного оскарження, названий акт індивідуальної дії скасовано в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 259 604,05 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та додатково визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 557 624,30 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, що стало підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень № 0092171600/2 від 04 листопада 2010 року та № 0094311600/2 від 04 листопада 2010 року.

В подальшому, остаточно прийнято податкове повідомлення-рішення № 0092171600/3 від 14 лютого 2011 року, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 6 749 705,35 грн. (5 192 081,00 грн. - основний платіж, 1 557 624,30 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення ПАТ «Запоріжнерудпром» пункту 6.2 статті 6, підпунктів 7.4.2, 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пункту 5.10, підпунктів 5.12.4, 5.12.5 пункту 5.12 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у зв'язку з неврахуванням після набрання законної сили постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2010 року у справі № 23/393/08-АП-5/500/08-АП-23/47/09-АП при заповненні рядка 23.4 «зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу» декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року висновків акту перевірки № 43/23-1/00292333 від 08 квітня 2008 року щодо необхідності зменшення товариством залишку від'ємного значення в розмірі 6 552 469,00 грн., а відображенням лише суми в розмірі 903 876,00 грн., визначеної податковим повідомленням-рішенням № 0000022600/0 від 13 травня 2008 року.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, контролюючий орган наголошував на тому, що названим судовим рішенням визнано правильними висновки фахівців ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС, викладені в акті перевірки № 43/23-1/00292333 від 08 квітня 2008 року, про завищення позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за липень 2007 року в розмірі 599 972,00 грн. та завищення ним від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, який зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за липень 2007 року в розмірі 5 952 497,00 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій цілком об'єктивно врахували те, що акт перевірки є лише носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватись контролюючим органом для прийняття рішення про визначення платнику податкових зобов'язань. Висновки акту перевірки є лише здійсненою посадовими особами контролюючого органу оцінкою відповідності діянь платника вимогам законодавства. А відтак, сам собою акт перевірки не породжує для платника правових наслідків, не змінює стану його суб'єктивних прав та не створює жодних додаткових обов'язків, у зв'язку з чим у платника відсутній обов'язок враховувати висновки акту податкової перевірки під час подальшого формування даних податкового обліку.

Податкове ж повідомлення-рішення має обов'язковий характер для платника після його узгодження у встановленому порядку.

Зокрема, відповідно до підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

За правилами частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно з частиною 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про правильність зазначення товариством в рядку 23.4 «зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу» декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року лише суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 903 876,00 грн., визначеної податковим повідомленням-рішенням № 0000022600/0 від 13 травня 2008 року, після її узгодження у встановленому порядку (набрання законної сили постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2010 року у справі № 23/393/08-АП-5/500/08-АП-23/47/09-АП) та неврахування висновків акту перевірки № 43/23-1/00292333 від 08 квітня 2008 року як таких, що не породжуються жодних правових наслідків для платника.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 липня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, до якої приєдналась Прокуратура Запорізької області, залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 липня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Маринчак Н.Є.