Постанова № 47112258, 15.07.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2015 р. Справа№ 910/2575/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тищенко А.І.

за участі представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: П'ятецька Я.І. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2015 року у справі №910/2575/15-г (суддя: Бондарчук В.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта»

про відшкодування шкоди у розмірі 10 731, 83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про відшкодування шкоди, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, у розмірі 9 731,83 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2015 у справі № 910/2575/15-г позовні вимоги задоволено.

На підставі рішення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» підлягає стягненню на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» 9 731,83 грн. - страхового відшкодування та 1 827,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2015 у справі № 910/2575/15-г скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, висновки суду, викладені в рішенні не відповідають дійсним обставинам справи, а отже оскаржуване рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 у зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя: Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Тищенко А.І.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та без участі представника позивача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

10.10.2012 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Український страховий стандарт» та Моісеєнко Дмитром Ігоровичем укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 0111-0404-0031, відповідно до якого, було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - «Geеly», державний номер НОМЕР_1.

25.07.2013 по вул. Купріна в м. Кривому Розі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Geеly», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1. та автомобіля «Ssang Yong Rexton», державний номер НОМЕР_2, під управлінням ОСОБА_2.

При цьому, в результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Український страховий стандарт» автомобіль «Geеly», державний номер НОМЕР_1.

Згідно постанови Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 21.08.2013 р. ОСОБА_2. визнано винним у скоєнні правопорушення, що сталось 25.07.2013 р. по вул. Купріна в м. Кривому Розі за участю автомобіля «Geеly», державний номер НОМЕР_1 та автомобіля «Ssang Yong Rexton», державний номер НОМЕР_2.

Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження № Д12/08/13 від 09.08.2013 р., вартість відновлювального ремонту автомобіля «Geеly», державний номер НОМЕР_1 склала 11 486, 95 грн., а відповідно до рахунку - фактури № 1666 від 05.08.2013 р., наданого Іноземним підприємством «АІС-КРИВИЙ РІГ», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Geеly», державний номер НОМЕР_1 становить 11 400, 83 грн.

15.08.2013 р. позивачем було складено страховий акт № 1197-1121/13, згідно якого виплата страхового відшкодування складає 10 731, 83 грн.

Відповідно до зазначеного вище висновку, рахунку та страхового акту позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 10 731, 83 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 13173 від 29.08.2013 р. (копія в матеріалах справи).

24.09.2014 р. позивачем на адресу відповідача направлялась вимога про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу №2282 від 24.09.2014 р., в якій позивач просив сплатити суму страхового відшкодування у розмірі 10 731, 83 грн. на розрахунковий рахунок позивача, яка отримана відповідачем 06.10.2014 р. р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Однак, відповідач вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу у розмірі 10 731, 83 грн. не виконав.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Положеннями ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до пунктів 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Статтею 4 Закону України «Про страхування» визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

У відповідності до ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Враховуючи, що позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 10 731, 83 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 13173 від 29.08.2013, а згідно постанови Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 21.08.2013 р. ОСОБА_2. визнано винним у скоєнні правопорушення, що сталось 25.07.2013 р., а також враховуючи, що цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного «Ssang Yong Rexton», державний номер НОМЕР_2 застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» за полісом №АС/92705, до позивача перейшло право регресної вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку - до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта».

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню грошові кошти в сумі 9 731,83 грн. (з урахуванням франшизи) в порядку регресу.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2015 року по справі № 910/2575/15-г залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/2575/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

А.І. Тищенко