Рішення № 4710618, 23.04.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.04.09 р. Справа № 1/33

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський хлібокомбінат» м. Маріуполь Донецької області

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_1

м. Маріуполь Донецької області

про стягнення 1 141 грн. 25 коп.

Суддя Азарова З. П.

При секретарі судового засідання: Розум А.С.

Представники:

Від позивача: Бондаренко О.Л. - представник

Від відповідача - не з'явився

В засіданні брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський хлібокомбінат» звернулось з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1

про стягнення боргу в сумі 986 грн. 07 коп., річних в сумі 155 грн. 18 коп.

В обґрунтування позову позивач посилається на: договір постачання хлібобулочних виробів № 122-1403 від 15.04.2008р., товарно-транспортні накладні №№ 20731042 від 27.05.2008р., 20731417 від 28.05.2008р., 20731840 від 29.05.2008р., претензію № 107 від 07.11.2008р., карточку-розшифровку за травень, липень, серпень 2008р., розрахунок позову.

В судове засідання 18.03.2009р. відповідач не з'явився, вимоги суду не виконав, не зважаючи на те, що був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення № 11037409. Розгляд справи був відкладений.

Однак в наступне судове засідання відповідач також не з'явився, вимоги суду не виконав, не скористався своїм процесуальним правом на захист інтересів, не надав відзив, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив, що 15.04.2008р. між сторонами був укладений договір на постачання хлібобулочних виробів № 122-1403, відповідно до якого постачальник (позивач) зобов'язався передати у власність покупця (відповідача) хліб, хлібобулочні та кондитерські вироби, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти замовлену продукцію і оплатити її вартість.

 Відповідно до пункту 1.2 договору кількість хлібобулочної продукції, яка підлягає постачанню, визначається замовленням покупця, зробленому у встановленому договором порядку.

Пунктом 2.2 договору визначено, що постачання продукції здійснюється на підставі добового замовлення, яке покупець зобов'язаний повідомити за телефонами до 20.00 годин або надати письмово у відділ збиту не пізніше 16.00 години дня перед днем постачання, а пунктом 2.3 договору передбачено, що покупець може змінити добове замовлення, попередивши про це постачальника не пізніше, ніж за 5 годин до замовлення (відпустка у експедиційній службі в разі самовивозу). Про зміну замовлення постачальник може бути повідомлений як у письмовій формі, так і за допомогою телефонного зв'язку уповноваженим представником покупця. Відповідно до пункту 2.4 договору постачання хлібобулочних виробів здійснюється за узгодженим сторонами графіком.

 Розділом 6 договору сторони передбачили ціни та порядок розрахунків, відповідно до якого ціни на поставлену продукцію та послуги по доставці вказуються у товарно-транспортних накладних. В разі зміни оптово-відпускних цін на продукцію та доставку постачальник зобов'язаний повідомити покупця за 2 дня до введення нових цін. Покупець здійснює розрахунки за хлібобулочну продукцію і транспортні послуги за товарно-транспортними накладними шляхом попередньої оплати і проведення кінцевого розрахунку не пізніше 3-х днів з моменту отримання продукції.

Загальні умови виконання зобов'язань визначені нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Позивач виконав свої зобов'язання та поставив хлібобулочну продукцію на суму 986 грн. 07 коп., про що свідчать товарно-транспортні накладні №№ 20731042 від 27.05.2008р. на суму 425 грн. 64 коп., 20731417 від 28.05.2008р. на суму 342 грн. 28 коп., 20731840 від 29.05.2008р. на суму 218 грн. 15 коп. У вказаних накладних визначені кількість товару, ціна та загальна сума до оплати. Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписом його уповноваженого представника, скріпленого печаткою підприємця.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Однак, відповідач за отриманий товар не розрахувався у встановлений договором строк, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 986 грн. 07 коп.

12.11.2008р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 107 за вих. № 890 від 07.11.2008р. з вимогою оплатити борг, проте вона була залишена відповідачем без задоволення, тому позивач правомірно звернувся з позовом до суду.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте пунктом 7.3 договору сторони передбачили, що покупець, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою постачальника зобов'язаний сплатити 30 % річних від простроченої суми. Факт порушення зобов'язань за договором мав місце, тому позивач правомірно нарахував річні в сумі 155 грн. 18 коп.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень

(стаття 33 Господарського процесуального кодексу України). Позивач довів позовні вимоги і вони підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський хлібокомбінат» задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців НОМЕР_2) на користь Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський хлібокомбінат» (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Кафайська, буд. 69, ЗКПО 20390753, МФО 334970, податковий № 203907505816, рах. № 26005480004001 в Центральному відділенні ЗАТ «Донгорбанк» в м. Маріуполі) борг в сумі 986 грн. 07 коп., річні в сумі 155 грн. 18 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Рішення оголошено у судовому засіданні та набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя