Рішення № 47105596, 14.07.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.07.15р. Справа № 904/5296/15

За позовом Прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС"

про стягнення заборгованості

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

Прокурор: Соколов Є.А., посв.№ 029247 від 01.10.2014 року;

від позивача: Синьогіна Я.В., дов. № 300 від 05.01.2015 року, представник;

від відповідача: не з'явився;

Суть спору:

Прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська звернувся з позовом в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради (далі - Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" про стягнення 24 016,32грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 15 963,30грн., пеня у розмірі 2 670,69грн., 3% у розмірі 152,47грн., інфляційні витрати у розмірі 5 229,86грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- відповідачем не виконані належним чином зобов'язання за договором №337/02-09 про поставку теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.09р.;

- заборгованість відповідача на час подання позовної заяви за період з листопада 2014р. по лютий 2015р. складає у розмірі 15 963,30грн., пеня у розмірі 2 670,69грн., 3% у розмірі 152,47грн., інфляційні витрати у розмірі 5 229,86грн

Ухвалою суду від 22.06.15р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 14.07.14р.

14.07.14р. в судове засідання з'явились прокурор та повноважений представник позивача.

Позивачем подано клопотання про зменшення позовних вимог та вказано на необхідність стягнення пені у розмірі 2 670,69грн., 3% у розмірі 152,47грн., інфляційні витрати у розмірі 5 229,86грн

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Сторони та прокурор належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями, які повернулися на адресу господарського суду з відмітками про отримання ухвал суду повноважними представниками сторін та відомостями відображеними в протоколі судового засідання.

Згідно зі ст. 75 ГПК України за результатами судового засідання справу було розглянуто за участю прокурора та повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог .

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення та прокурору і представнику позивача повідомлено про дату складення повного тексту рішення.

Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд -

встановив:

01.11.2009р. між КП "КОМЕНЕРГОСЕРВІС" Дніпропетровської міської ради (Теплопостачальна організація) та товариством з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" (Споживач) укладений договір №337/02-09 про поставку теплової енергії у вигляді гарячої води.

Відповідно до пункту 1.1 договору, теплопостачальна організація прийняла на себе зобов'язання поставляти Споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води в необхідних йому обсягах, а Споживач зобов'язався оплачувати отриману теплову енергію згідно з узгодженими тарифами в строки та на умовах, обумовлених даним Договором (п.1.1. Договору).

Теплопостачальна організація зобов'язалась здійснювати поставку теплової енергії у вигляді гарячої води в кількості згідно з Додатком №1 до договору на об'єкт Споживача за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Малиновського, 60/281 (п.2.2.1 Договору).

Відповідно до п.6.1. договору, за відпущену теплову енергію у вигляді гарячої води Споживач сплачує Теплопостачальній організації за діючими тарифами: за 1 Гкал теплової енергії 346,57 грн. (з ПДВ).

Згідно з п.6.4. договору, розрахунки за теплову енергію Споживач здійснює з Теплопостачальною організацією протягом 5 днів з моменту отримання рахунку.

Відповідно до п. 6.6. договору, якщо споживач є бюджетною організацією або підприємством, які здійснюють послуги тепловодопостачання населенню, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем за фактом відпуск теплової енергії, протягом 5 днів з моменту отримання рахунку.

Пунктом 10.1. Сторони погодили строк дії договору з 01.11.2009 по 31.10.2010 року.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як зазначалось вище, між сторонами укладено договір №337/02-09 про поставку теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.09р.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу теплову енергію за період з листопада 2014р. по лютий 2015р., що підтверджується наявними в матеріалах справи та підписаними сторонами актами про постачання теплової енергії № ТС02036 від 31.10.14р. на суму 980,69грн., № ТС02436 від 28.11.14р. на суму 2 949,66грн., №ТС02791 від 31.12.14р. на суму 4 273,61грн., №ТС00218 від 30.01.15р. на суму 4 526,99грн., №ТС00641 від 27.02.15р. на суму 4 213,04грн., на оплату якої позивачем виставлені рахунки для оплати: №ТС02036 від 31.10.14р. на суму 980,69грн., № ТС02436 від 28.11.14р. на суму 2 949,66грн., №ТС02791 від 31.12.14р. на суму 4 273,61грн., №ТС00218 від 30.01.15р. на суму 4 526,99грн., №ТС00641 від 27.02.15р. на суму 4 213,04грн., копії вказаних рахунків та докази отримання рахунків містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктом 6.4. договору, розрахунки за теплову енергію Споживач здійснює з Теплопостачальною організацією протягом 5 днів з моменту отримання рахунку.

Однак, відповідачем наведений обов'язок у передбачені договором строки не виконувався належним чином.

В судовому засіданні позивачем надано докази погашення основної заборгованості товариством з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" у розмірі 15 963,30грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з п.7.2.4 договору, у випадку порушення строків розрахунків за теплову енергію споживачем сплачується теплопостачальній організації пеня у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до розрахунку позивача розмір пені складає за загальний період з 11.12.14р. по 27.05.15р. (по кожному рахунку окремо) у розмірі 2 670,69грн.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем наданий розрахунок 3% річних за період 11.12.14р. по 27.05.15р. (по кожному рахунку окремо) складає у розмірі 152,47грн.

Позивачем наданий розрахунок інфляційних втрат за період з 11.12.14р. по 27.0515р. (по кожному рахунку окремо), що складає у розмірі 5 229,86грн.

Відповідно до пункту 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Так, з врахуванням положень, викладених у зазначеній вище Постанові ВГСУ, до стягненню підлягають інфляційні вртати за загальний період з січня 2015р. по травень 2015р. в сумі 4 729,54грн.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов'язання за договором є підставою для нарахування пені у розмірі 2 670,69грн., 3% у розмірі 152,47грн., інфляційні витрати у розмірі 4 729,54грн та задоволення позовних вимог у вказаній частині.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" (49000, м. Дніпропетровськ, вул.. Ширмова, б.18, офіс 407, код ЄДРПОУ 24427542) на користь комунального підприємства "КОМЕНЕРГОСЕРВІС" Дніпропетровської міської ради (49081, м Дніпропетровськ, вул. Артільна, буд. 66, код ЄДРПОУ 36639101) заборгованості у розмірі 2 670,69грн., 3% у розмірі 152,47грн., інфляційні витрати у розмірі 4 729,54грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" (49000, м. Дніпропетровськ, вул.. Ширмова, б.18, офіс 407, код ЄДРПОУ 24427542) в доход Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 37989269, рахунок 31214206783005 Банк одержувача: ГУДКУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155), МФО 805012, КБКД 220 300 01) судовий збір у розмірі 1713,50грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 20.07.2015 року

Суддя С.В. Мартинюк