Рішення № 47104742, 20.07.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

справа № 760/10622/15-ц

провадження № 2/760/4848/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2015 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі судді Шевченко Л. В.,

за участю секретаря судового засідання Бугайчука О. Р.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, ухвалив таке рішення.

Позиції осіб, які беруть участь у справі:

29.05.2015 позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03.10.2008 Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_3 (відповідач-1) уклали договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 028/740536-КN. За умовами цього договору позивач зобов'язався надати відповідачу-1 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності і цільового характеру використання грошові кошти в межах максимального ліміту в сумі 96 000 дол. США, з погашенням кредиту на умовах та в порядку, передбачених кредитним договором, з кінцевим терміном погашення заборгованості до 01.10.2018.

З метою забезпечення виконання кредитного договору 02.10.2008 банк та ОСОБА_2 (відповідач-2) уклали договір поруки № 028/740542-РО. За умовами цього договору відповідач-2 зобов'язався перед позивачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання відповідачем-1 зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій у розмірі, в порядку та у випадках, передбачених кредитним договором.

Відповідач-1 порушив свої зобов'язання в частині повернення кредиту та сплати процентів, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 08.04.2015 складає 124 503,48 дол. США, що еквівалентно 2 926 582,92 грн., з яких:

54 999,92 дол. США (1 292 829,93 грн.) - заборгованість за кредитом;

52 554,23 дол. США (1 235 341,37 грн.) - заборгованість за процентами;

4 748,84 дол. США (111 626,48 грн.) - пеня за несвоєчасне повернення кредиту;

12 200,49 дол. США (286 785,14 грн.) - пеня за несвоєчасне повернення процентів.

Зважаючи на те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у сумі 124 503,48 дол. США, що еквівалентно 2 926 582,92 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Відповідач-2, який одночасно є представником відповідача-1, проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Свої заперечення проти позову відповідач-2 обґрунтовував тим, що обумовлену кредитним договором суму у 96 000 дол. США відповідач-1 не отримав, однак з 02 по 08 жовтня 2008 року банк видав декілька траншів на загальну суму 55 000 дол. США. Але подальші звернення відповідача-1 до банку про видачу решти грошових коштів були залишені без задоволення. За таких обставин, має місце одностороння відмова банку від виконання своїх зобов'язань. Відповідачі демонстрували банку сумлінне виконання своїх обов'язків, сплативши грошові кошти за перший місяць користування кредитом. Проте, через відмову банку у видачі чергового траншу відповідачі зупинили виконання своїх обов'язків.

У судовому засіданні відповідач-2 додатково наголосив, що Святошинський районний суд м. Києва своїм рішенням визнав таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса, яким було звернуте стягнення на предмет іпотеки, що забезпечувала виконання умов кредитного договору. У зв'язку з цим, відповідач-2 вважав, що банк не має правових підстав на дострокове стягнення кредиту, тому просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд

встановив:

03.10.2008 Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_3 (відповідач-1) уклали договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 028/740536-КN. За умовами цього договору позивач зобов'язався надати відповідачу-1 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності і цільового характеру використання грошові кошти в межах максимального ліміту в сумі 96 000 дол. США, з погашенням кредиту на умовах та в порядку, передбачених кредитним договором, з кінцевим терміном погашення заборгованості до 01.10.2018 (а.с. 10-13).

Відповідно до кредитного договору надання кредиту здійснюється окремими траншами зі сплатою 15 % річних. Погашення траншів здійснюється до 20 числа кожного місяця, починаючи з листопада 2008 року. У разі прострочення строків сплати процентів та повернення кредиту позичальнику нараховується пеня.

З метою забезпечення виконання кредитного договору 02.10.2008 банк та ОСОБА_2 (відповідач-2) уклали договір поруки № 028/740542-РО. За умовами цього договору відповідач-2 зобов'язався перед позивачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання відповідачем-1 зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій у розмірі, в порядку та у випадках, передбачених кредитним договором (а.с. 8-9).

Позивач видав відповідачу-1 кредитні кошти на загальну суму 55 000 дол. США трьома траншами:

10 000 дол. США - на підставі заяви на видачу готівки № ав/2587557 від 02.10.2008 (а.с. 22);

10 000 дол. США - на підставі заяви на видачу готівки № ав/2722188 від 03.10.2008 (а.с. 20);

35 000 дол. США - на підставі заяви на видачу готівки № ав/3022526 від 08.10.2008 (а.с. 21).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 08.04.2015 у відповідача-1 виникла заборгованість за кредитним договором, яка складає 124503,48 дол. США, що еквівалентно 2 926 582 ,92 грн., з яких:

54 999,92 дол. США (1 292 829,93 грн.) - заборгованість за кредитом;

52 554,23 дол. США (1 235 341,37 грн.) - заборгованість за процентами;

4 748,84 дол. США (111 626,48 грн.) - пеня за несвоєчасне повернення кредиту;

12 200,49 дол. США (286 785,14 грн.) - пеня за несвоєчасне повернення процентів.

Встановивши усі обставини справи та здійснивши загальну оцінку доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково з таких підстав.

Частина перша статті 1054 ЦК передбачає, що «за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти».

Суд встановив факт укладення договору між сторонами.

Згідно з статтею 526 ЦК «зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Свої зобов'язання за договором позивач виконав, надавши відповідачу-1 кредит, в межах ліміту встановленого кредитним договором, у сумі 55 000 дол. США.

Відповідно до частини першої статті 527 ЦК «боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту».

Стаття 610 ЦК встановлює, що «порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)».

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК «боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом».

Так, кредитним договором передбачено, що погашення траншів кредиту здійснюється до 20 числа кожного місяця, починаючи з листопада 2008 року у розмірі 800 дол. США (пункт 1.1.1.2).

Суд встановив, що відповідач-1 з дня укладення кредитного договору здійснив лише два платежі, перший з яких 25.11.2008, тобто з порушенням строку, встановленого кредитним договором, у сумі 573 дол. США, тобто з порушенням розмірів, встановлених договором. Як випливає з розрахунку заборгованості 572,92 дол. зараховані у погашення процентів, а 0,08 дол. США - у погашення заборгованості за кредитом. Зазначена черговість зарахування грошових коштів передбачена пунктом 2.6 кредитного договору.

Пункт 2.9 кредитного договору передбачає, що кредитор припиняє надання траншів кредиту, зокрема, у разі наявності простроченої заборгованості за нарахованими процентами.

Таким чином, враховуючи те, що перший же платіж відповідача-1 був здійснений з порушенням строків, встановлених кредитним договором, та у меншій сумі, ніж передбачена кредитним договором, позивач припинив видачу траншів.

Твердження відповідачів про те, що вони не повинні виконувати свої зобов'язання за договором, допоки позивач не виконає свої зобов'язання в повному обсязі, є таким, що не заслуговує на увагу, оскільки у відповідачів виник обов'язок щодо повернення суми кредиту, отриманої ними в межах встановленого ліміту. Крім цього, відповідачі своїми діями визнали цей обов'язок, здійснивши 31.10.2013 другий і останній платіж у розмірі 1 300 дол. США.

Представник позивача у судовому засіданні не заперечував, що банк не видав відповідачу-1 за його заявами наступні транші, однак наголошував на тому, що предметом цього позову є заборгованість, яка виникла за фактично надані грошові кошти в межах встановленого ліміту.

Суд також не враховує посилання відповідача-2 на те, що позивач не має правових підстав на дострокове стягнення кредиту, оскільки Святошинський районний суд м. Києва своїм рішенням визнав таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса, яким було звернуте стягнення на предмет іпотеки, що забезпечувала виконання умов кредитного договору. Підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, було існування спору щодо розміру заборгованості, а не факту заборгованості, тому і позивач звернувся до суду із цим позовом для встановлення суми заборгованості.

Крім того, суд зважає на роз'яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України, викладені пункті 29 постанови № 5 від 30.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин», зокрема, «при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Передбачене статтею 1050 ЦК право кредитодавця вимагати від позичальника дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, є самостійним. Реалізація такого права жодним чином не залежить від пред'явлення кредитодавцем вимог про розірвання кредитного договору відповідно до положення статті 651 ЦК».

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач-1 порушив свої зобов'язання за договором щодо повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого виникала заборгованість. Розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості, складеним та завіреним позивачем (а.с. 6-7).

Частина перша статті 553 ЦК передбачає, що «за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником».

Відповідно до статті 554 ЦК «у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки».

Солідарний обов'язок боржників передбачений статтею 543 ЦК, згідно з якою «у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі».

Отже, суд констатує, що відповідач-2 також є зобов'язаним перед позивачем, як солідарний боржник.

З урахуванням викладеного суд робить висновок про необхідність захистити порушені права позивача в обраний ним спосіб судового захисту, що відповідає статті 16 ЦК.

Одночасно, суд відзначає, що відповідно до статті 533 ЦК грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. Станом на день ухвалення рішення за офіційним курсом НБУ (100 дол. США = 2210,7282 грн. (а.с. 52-53)) 124 503,48 дол. США складає 2 752 433,54 грн.

Зважаючи на обставини справи, досліджені у судовому засіданні докази та системний аналіз положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Розподіляючи судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд зазначає, що з відповідачів належить стягнути в рівних частинах на користь позивача судовий збір в розмірі 3 654 грн.

Керуючись статтями 16, 526, 527, 533, 543, 553, 554, 610, 612, 1054 ЦК, статтями 1, 4-11, 18, 57-66, 79, 88, 157-196, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК, суд

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (ідентифікаційний код 00039019, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29) заборгованість за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 028/740536-КN від 02 жовтня 2008 року у сумі 124 503,48 дол. США (сто двадцять чотири тисячі п'ятсот три долара США 48 центів), що еквівалентно 2 752 433,54 грн. (два мільйона сімсот п'ятдесят дві тисячі чотириста тридцять три гривні 54 копійки).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (ідентифікаційний код 00039019, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29) 3 654,00 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні 00 копійок) судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л. В. Шевченко