Рішення № 4710117, 09.04.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.04.09 р. Справа № 34/19пн

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

При секретарі судового засідання Котельніковій Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом - Відкритого акціонерного товариства „Інститут Южніігіпрогаз”, м. Донецьк

до відповідача - Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Новоазовськ

за участю третьої особи - Сєдовської селищної ради, м. Сєдово

про зобов'язання відповідача усунути перешкоди у ВАТ „Южніігіпрогаз” у користуванні земельною ділянкою; знести самовільно зведене кафе, розташоване на земельній ділянці у с. Сєдове, Новоазовського району, Донецької області по вул. Комсомольській, 12, що знаходиться на території бази відпочинку „Азовье”, що належить ВАТ „Южніігіпрогаз”.

за участю представників сторін:

від позивача - Панкова Г.С. (за довіреністю)

від відповідача - ОСОБА_1. (паспорт серії НОМЕР_1), ОСОБА_2 (за довіреністю)

від третьої особи - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Відкритим акціонерним товариством „Інститут Южніігіпрогаз”, м. Донецьк до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Новоазовськ, за участю третьої особи - Сєдовської селищної ради, м. Сєдово про зобов'язання відповідача усунути перешкоди у ВАТ „Южніігіпрогаз” у користуванні земельною ділянкою; знести самовільно зведене кафе, розташоване на земельній ділянці у с. Сєдове, Новоазовського району, Донецької області по вул. Комсомольській, 12, що знаходиться на території бази відпочинку „Азовье”, що належить ВАТ „Южніігіпрогаз”.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач незаконно використовує земельну ділянку, законним користувачем якої є позивач.

Відповідач у відзиві від 31.03.2009року (вхід. №02-41/13693) (т.1, а.с. 87-92) проти позову заперечує та посилається на те, що нею вжито заходи щодо оформлення в установленому порядку передачі в оренду спірної земельної ділянки, рішенням від 26.04.2006року №V/2-31 Сєдовської селищної ради Новоазовського району, продовжено ПП ОСОБА_1. строк оренди земельної ділянки площею 277кв.м. для розміщення кафе „Євгенія” у сел. Сєдово по вул. Комсомольській строком на п'ять років .

Третя особа у листі від 25 лютого 2009року (вхід.№02-41/7979) проти позову не заперечує та просить розглянути справу без її участі.

При розгляді справи здійснювалася фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив :

Наказом Державного комітету України по нафті і газу „Держкомнафтогаз” від 11 березня 1994року №87 на базі державного науково-дослідного і проектно-розвідувально інституту „ПівденНДІдіпрогаз” Відкрите акціонерне товариство „ПівденНДІдіпрогаз”.

Відповідно до Свідоцтва про право власності №126 від 25.03.1998року ВАТ „Інститут Южніігіпрогаз” є правонаступником Державного науково-дослідного і проектно -розвідувального інституту „Південндідіпрогаз”. Підставою для видачі Свідоцтва є наказ Донецького регіонального відділення Фонду державного майна від 10 лютого 1998року №247.

Згідно акту на право користування землею від 28.10.1976року Інститут Южніігіпрогаз була виділена у постійне користування земельна ділянка площею 1,7га.

Рішенням Новоазовської районної ради народних депутатів від 30.08.1995року та додатку №1 ВАТ „Южніігіпрогаз” була виділена земельна б/о „Азовье” на 5 років площею 1,0га, та в постійне користування 0,7га.

05 лютого 1996року був виданий акт №11ДН№003873 на постійне користування земельною ділянкою площею 0,7га.

Позивач звернувся до голови Сєдовської селищної ради листом від 25.03.2004року №06-01/09-1205 з проханням переоформити право користування земельною ділянкою, зайнятою під пансіонат „Азовье” ВАТ „Южніігіпрогаз” в селищі Сєдово . Рішенням від 26.03.2004року №74-р був наданий дозвіл на виготовлення технічної документації на право користування земельною ділянкою пансіонату „Азовье” с. Сєдово.

Відповідно Довідки про правовий статус земельної ділянки станом на 11.04.2004року за ВАТ „Інститут Южніігіпрогаз” обліковується земельна ділянка 1,6188га для розміщення бази відпочинку на підставі розпорядження Сєдрвської селищної ради від 26.03.2004року №74/р. Актом від 30.08.2004року були встановлені та погоджені межі земельної ділянки наданої позивачу.

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Інститут Южніігіпрогаз”, зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради (а.с.48, т.1) 10.07.1997року .

Рішенням Сєдовської селищної ради від 26.04.2007 року № У/12-402 затверджено технічну документацію із землеустрою на складання документів що підтверджують право на земельну ділянку ВАТ „Інститут Южніігіпрогаз” для розміщення бази відпочинку „Азовье” у сел. Сєдово по вул. Комсомольській, 12. Передати ВАТ „Інститут Южніігіпрогаз” в оренду строком на сорок дев'ять років земельну ділянку площнею 1,6188га у сел. Сєдово по вул. Комсомольська, 12 для розміщення бази відпочинку „Азовье” із земель реакції Сєдовської селищної ради.

На виконання п.4 рішення Сєдовської селищної ради від 26.04.2007 року № У/12-402 між Сєдовською селищною радою та Відкритим акціонерним товариством „Інститут Южніігіпрогаз” укладено договір оренди землі від 25 червня 2007року відповідно до умов якого, орендодавець - Сєдовська селищна рада згідно рішення від 26.04.2007року надає, а орендар - Відкрите акціонерне товариство „Інститут ЮжНІІГіпргаз” приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування бази відпочинку „Азовье” яка знаходиться на території Сєдовської селищної ради в межах населеного пункту с. Седове по вул. Комсомольська, Новоазовського району.

Відповідно до п.2 договору оренди, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,6188га. Договір оренди укладено строком на 49 років.

Договір зареєстрований у Новоазовському районному відділі Донецької регіональної філії ДП „Центр ДЗК”, про що в державному реєстрі вчинено запис від 25.06.2007 року № 040716400015.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - ОСОБА_1зверталася до господарського суду Донецької області з позовом до Сєдовської селищної ради Новоазовського району Донецької області, Відкритого акціонерного товариства „Інститут „ЮжНІІГіпрогаз”, м. Донецьк про визнання права власності на об'єкти: №1 - торговий павільйон, площею 108,0кв.м.; №2 - бетонну площадку, площею 9,0кв.м.; №3 - бетонне огородження; №4 - склад, площею 10,0кв.м.; №5 - барну стійку, площею 6,0кв.м.; №6 - службові приміщення, площею 21,0кв.м.; №7 - підсобні приміщення (типовий металевий 20 футовий контейнер) 2.4х6.0х2.5м.; №8 - відкриту площадку, що складається з бетонних плит розміром 0.9х 0.9м., площею 116кв.м., розташовані на земельній ділянці площею 0,027га по АДРЕСА_1

Рішенням господарського суду Донецької області від 12 лютого 2009року по справі №2-684/08 відмовлено ОСОБА_1. у задоволенні позову повністю. Рішення господарського суду по справі №2-684/08 набрало законної сили 23 лютого 2009року та є чинним.

Рішення суду вмотивовано тим, що ОСОБА_1на даний час не являється законним користувачем земельної ділянки, де розташовані спірні об'єкти.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін господарський суд дійшов до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Cтаттею 2 Земельного Кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Стаття 12 Земельного кодексу України встановлює повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин. Зокрема, до їх повноважень належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності; додержання земельного та екологічного законодавства.

Підстави набуття права на землю передбачені статтею 116 Земельного кодексу України. У цій статті врегульовані відносини щодо набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Підставою набуття права на землю у таких випадках є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах установлених цим Кодексом повноважень.

На підставі рішень сільських, селищних, міських рад, а в окремих випадках -районних і обласних рад, земельні ділянки передаються у власність громадян і юридичних осіб із земель комунальної власності шляхом відведення їх в натурі (на місцевості) та оформлення відповідних правовстановлюючих документів.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок встановлений статтею 123 Земельного кодексу України за проектами відведення цих ділянок. Умови і строки розроблення проектів визначаються договором після звернення зацікавленої особи з відповідним клопотанням, до якого додаються документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.

Відповідна рада розглядає клопотання і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Цей проект погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органом, органами архітектури і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи, подається до відповідної ради, яка його розглядає та приймає рішення про надання земельної ділянки.

Згідно з пунктом 1 статті 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, територіальним громадам міст належить право комунальної власності на землю. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Отже, відповідно положень Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та Земельного Кодексу України, повноваження щодо розпорядження земельними ділянками, які є комунальною власністю належать виключно Сєдовській селищній раді.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Лише така реєстрація надає документам легітимності.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Як зазначалось, Рішенням Сєдовської селищної ради від 26.04.2007 року № У/12-402 позивачу передано в оренду строком на сорок дев'ять років земельну ділянку площнею 1,6188га у сел. Сєдово по вул. Комсомольська, 12 для розміщення бази відпочинку „Азовье” із земель реакції Сєдовської селищної ради. ; 25.06.2007 року між Сєдовською селищною радою та позивачем було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки площею 1,6188 га. Договір зареєстрований у Новоазовському районному відділі Донецької регіональної філії ДП „Центр ДЗК”, про що в державному реєстрі вчинено запис від 25.06.2007 року № 040716400015.

Відтак позивачем у встановленому законом порядку набуто право користування земельною ділянкою площею 1,6188 га, що розташована у с. Сєдово, Новоазовського району, по вул. Комсомольська,12

Таким чином, порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача , як належного землекористувача доводяться матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Позивачем до відповідача заявлено вимоги про усунення перешкоди у ВАТ „Южніігіпрогаз” у користуванні земельною ділянкою; знести самовільно зведене кафе, розташоване на земельній ділянці у с. Сєдове, Новоазовського району, Донецької області по вул. Комсомольській, 12, що знаходиться на території бази відпочинку „Азовье”, що належить ВАТ „Южніігіпрогаз”.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Підприємства, установи, організації та громадяни, винні у самовільному зайнятті земель, зобов'язані самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання, відновити порушені межові знаки, знести самовільно зведені будівлі.

Визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок” наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”. За приписами цієї статті, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Судом не приймається до уваги посилання відповідача на те, що рішенням №V/2-31 від 26.04.2006року було продовжено строк оренди земельної ділянки площею 277кв.м. за тих підстав, що у зазначеному рішенні (т.1, а.с.97) ОСОБА_1. була зобов'язана укласти з Сєдовською селищною радою договір оренди земельної ділянки. Відповідачем не надано доказів укладення такого договору.

Крім того Рішенням Сєдовської селищної ради Новоазовського району від 16.07.2008року №V/23-711 - було визнане таким, що втратило силу, рішенням від 26.04.2006року № V/2-31, за тих підстав, що не був виконаний п.3 цього рішення та договір оренди земельної ділянки не був переукладений.

Матеріалами доданими до відзиву (т.1, а.с.93-149, т.2., а.с. 1-28) підтверджується, що відповідачем земельна ділянка надавалася у тимчасове користування, рішенням суду по справі №2-684/08 ОСОБА_1. було відмовлено у визнанні права власності на об'єкти: №1 - торговий павільйон, площею 108,0кв.м.; №2 - бетонну площадку, площею 9,0кв.м.; №3 - бетонне огородження; №4 - склад, площею 10,0кв.м.; №5 - барну стійку, площею 6,0кв.м.; №6 - службові приміщення, площею 21,0кв.м.; №7 - підсобні приміщення (типовий металевий 20 футовий контейнер) 2.4х6.0х2.5м.; №8 - відкриту площадку, що складається з бетонних плит розміром 0.9х 0.9м., площею 116кв.м., розташовані на земельній ділянці площею 0,027га по АДРЕСА_1 Зазначене рішення набуло законної сили 23 лютого 2009року, в апеляційному та касаційному порядку рішення оскаржене не було.

Будь-яких документів щодо права власності або права користування спірною земельною ділянкою відповідачем не надано та, навпаки, матеріали справи містять у собі докази того, що зазначена земельна ділянка надана у встановленому законом порядку позивачу на праві користування.

Тобто, матеріалами справи підтверджується самовільне користування відповідачем спірною земельною ділянкою, що не спирається на закон і відбувається з порушенням визначеного порядку землекористування.

Заходів щодо усунення порушень земельного законодавства відповідачем не вжито, самостійно земельну ділянку не звільнено.

Відповідно до ч.3 ст.212 Земельного Кодексу України повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.

У судовому засіданні 09 квітня 2009року за згодою сторін було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 13 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 116, 123, 125, 126, 152, 212 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України „Про оренду землі”, ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”, ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Інститут Южніігіпрогаз”, м. Донецьк до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Новоазовськ, за участю третьої особи - Сєдовської селищної ради, м. Сєдово про зобов'язання відповідача усунути перешкоди у ВАТ „Южніігіпрогаз” у користуванні земельною ділянкою; знести самовільно зведене кафе, розташоване на земельній ділянці у с. Сєдове, Новоазовського району, Донецької області по вул. Комсомольській, 12, що знаходиться на території бази відпочинку „Азовье”, що належить ВАТ „Южніігіпрогаз”, задовольнити повністю .

Зобов'язати Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1, НОМЕР_1) усунути перешкоди ВАТ „Южніігіпрогаз” у користуванні земельною ділянкою, знести самовільно зведене кафе, розташоване на земельній ділянці у с. Сєдове, Новоазовського району, Донецької області по вул. Комсомольській, 12, що знаходиться на території бази відпочинку „Азовье”, що належить ВАТ „Южніігіпрогаз”.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1, НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства „Інститут Южніігіпрогаз” (83121, м. Донецьк, вул. Артема, 196-г, ЄДРПОУ00158741) витрати на сплату державного мита у розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Видати накази після набранням рішенням законної сили.

Повний текст рішення складений та підписаний 14 квітня 2009року.

Суддя