Ухвала суду № 47098637, 16.07.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 654/5154/14ц Головуючий в І інстанції Ширінська О.Х.

Провадження №22-ц/791/1322/15 Доповідач: Ігнатенко П.Я.

Категорія 45

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року липня місяця 16 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:ОСОБА_1Суддів:ОСОБА_2 ОСОБА_3При секретарі: За участю прокурора:ОСОБА_4 ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 31 березня 2015 року у цивільній справі за позовом прокурора Голопристанського району Херсонської області в інтересах держави до Старозбурївської сільської ради, ОСОБА_6 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобовязання повернути земельну ділянку,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року прокурор Голопристанського району в інтересах держави звернувся до суду із вказаним вище позовом, посилаючись на те, що на підставі рішення Старозбурївської сільської ради №504 від 04 жовтня 2010 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в оренду гр. ОСОБА_6В.» між відповідачами укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,2033 га для сінокосіння із земель запасу Старозбурївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, яка розташована поблизу земельної ділянки по вул. Леніна, 2 А в с. Стара Збурївка. Згідно інформації відділу Держземагенства у Голопристанському районі передана в оренду земельна ділянка розташована за межами населеного пункту с. Стара Збурївка Голопристанського району поблизу річки ОСОБА_7, а отже Старозбурївська сільська рада не мала повноважень щодо розпорядження цими землями, що є порушенням вимог земельного законодавства та підставою для визнання вказаного вище договору оренди недійсним.

Враховуючи викладене, після збільшення позовних вимог, прокурор просив поновити строк для звернення до суду з позовною заявою, визнати незаконним (недійсним) та скасувати рішення, прийняте на ХХХХVІІІ сесії V скликання Старозбурївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області № 504 від 04.10.2010 року; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки; зобовязати ОСОБА_8 повернути у державну власність вказану земельну ділянку до земель запасу Стразбурївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 31 березня 2015 року позовні вимоги прокурора Голопристанського району Херсонської області задоволено.

Поновлено строк позовної давності для подачі позову.

Визнано недійсним та скасовано рішення ХХХХVІІІ сесії V скликання Старозбурївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області № 504 від 04.10.2010 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в оренду гр. ОСОБА_6».

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 23.11.2011 року загальною площею 0,2033 га (кадастровий номер 6522385300:01:001:1518) для сінокосіння із земель запасу Старозбурївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

Зобовязано ОСОБА_6 повернути у державну власність земельну ділянку, загальною площею 0,2033 га (кадастровий номер 6522385300:01:001:1518), яка розташована поблизу земельної ділянки по вул. Леніна, 2/а в с. Стара Збурївка, до земель запасу Старозбурївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, шляхом складання акту прийому-передачі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст.173 ЗК України межа району, села, селища, міста, району у місті це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів.

Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельнихділянокукористуванняізземель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч.1 ст.124 ЗК України).

Як передбачено ч. ч. 1, 3 ст. 122 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Районні державні адміністраціїнаїхтериторіїпередають земельні ділянки ізземельдержавноївласностіувласність або у користування у межах сіл,селищ,міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства,крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл,закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо). (на 02.2011)

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України«Про планування і забудову територій» сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених законом, відповідно до генеральних планів населених пунктів, у тому числі, вирішують питання вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи в користування земельних ділянок.

Відповідно до п. 12 розділу X «Перехідні положення» ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Старозбурївської сільської ради №504 від 04.10.2010 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в оренду гр. ОСОБА_6В.» з ОСОБА_6 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,2033 га із земель запасу Старозбурївська сільської ради Голопристанського району Херсонської області, яка розташована поблизу земельної ділянки по вул. Леніна, 2 А в с. Стара Збурївка (а.с.63,65-67).

З відповіді відділу Держземагенства у Голопристанському районі Херсонської області від 12.02.2015 року вбачається, що згідно даних Національної кадастрової системи спірна земельна ділянка розташована за межами населеного пункту с.Стара Збурївка, поблизу річки ОСОБА_7. На період 2008-2010 років розпорядником земель сільськогосподарського призначення була районна державна адміністрація (а.с.64).

Технічна документація про встановлення меж населених пунктів Старозбурївської сільської ради, що міститься в матеріалах справи, в установленому законом порядку не затверджена, в звязку з чим, колегія суддів вважає, що передача землі Старозбурївською сільською радою в оренду ОСОБА_6 у межах наданих їй повноважень у галузі земельних правовідносин є передчасним (а.с.135-147).

Окрім того, в ході апеляційного розгляду прокуратурою Голопристанського району Херсонської області надано ситуаційний план земельної ділянки за кадастровим номером 6522385300:01:001:1518 та викопіювання з Державного земельного кадастру з нанесенням меж с.Стара Збурївка та земельної ділянки ОСОБА_6, з яких вбачається, що місце розташування вказаної земельної ділянки поза межами с.Стара Збурївка (а.с.158-161).

Допитані в якості свідків в суді апеляційної інстанції працівник Державного земельного кадастру ОСОБА_9 та працівник Держземагенства ОСОБА_10 пояснили, що на момент виникнення спірних правовідносин електронної бази і координат земельних ділянок не існувало, а тому у 2010 році спірна земельна ділянка погоджувалась за приблизним схематичним планом оформленим селищною радою. Після внесення відомостей до Державного земельного кадастру в системі координат стало очевидним, що земельна ділянка знаходиться поза межами с.Стара Збурївка. Номерація кадастрового номеру, присвоєного цій земельній ділянці свідчить про те, що вона відноситься до земель Старозбурївської сільської ради хоч в межах села, хоч поза його межами.

За висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах № 6-67цс14 від 25 червня 2014 року, № 6-146цс14 від 24 вересня 2014 року,№ 6-22цс15 від 11 березня 2015 року, факт відсутності на час прийняття селищною радою рішення про надання громадянину земельної ділянки затвердженої у встановленому законом порядку документації, яка б встановлювала межі селища, відповідно ст. ст. 116, 122, ч. 1 ст. 155, п. 12 Перехідних положень ЗК України свідчить про перевищення селищною радою повноважень щодо розпорядження землями, які знаходяться за межами населеного пункту та недійсність такого рішення селищної ради.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Строзбурївської сільської ради №504 від 04.10.2010 року прийнято з перевищенням селищною радою повноважень щодо розпорядження землями, в звязку з чим, договір оренди, укладений на підставі цього рішення, є недійсним.

Посилання апелянта на те, що на момент виділення в оренду Строзбурївською сільською радою в 2010 році земельна ділянка перебувала в межах с.Стара Збурївка не приймаються до уваги, оскільки згідно розділу ІІІ Перехідних положень ЗУ «Про розмежування земель державної та комунальної власності» у разі якщо межі сіл, селищ, міст не встановлені відповідно до вимог ст.ст.174-176 ЗК України, розмежування земель державної та комунальної власності проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до меж, прийнятих для обліку земель у складі державного земельного кадастру. При цьому, з відомостей Державного земельного кадастру вбачається, що спірна земельна ділянка розташована поза межами с.Стара Збурївка.

Сама по собі наявність у ОСОБА_6 погоджень при оформленні оренди земельної ділянки висновки суду не спростовують.

Інші доводи апеляційної скарги позбавлені правового обґрунтування і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.

Оскільки порушень норм матеріального і процесуального права, що можуть слугувати підставою для скасування чи зміни судового рішення, колегією суддів не встановлено, а перевірені доводи апелянта висновків суду не спростовують, тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи викладене та згідно вимог ст. 308 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, - відхилити.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 31 березня 2015 року, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: