Ухвала суду № 47088704, 09.07.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5449/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Ващенко Л. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого Ващенко Л.Г.

суддів Вадовської Л.М., Плавич Н.Д.

при секретарі Павлючук Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю Сонячна пальміра на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 квітня 2015 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Сонячна пальміра, ОСОБА_3 про стягнення майнових збитків,

ВСТАНОВИЛА:

28.04.2014 року, ОСОБА_2 звернувся із позовом про стягнення з відповідачів солідарно збитків у сумі 2 400 000 гривень.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.04.2015 року забезпечено позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно товариства з обмеженою відповідальністю Сонячна пальміра (далі-Товариство) у вигляді земельної ділянки.

В апеляційній скарзі представник Товариства просить ухвалу суду про забезпечення позову скасувати, постановити нову ухвалу про відмову у забезпеченні позову, посилаючись на незаконність ухвали, зокрема на те, що відсутні підстави для забезпечення позову майном Товариства, оскільки фактично має місце спір між двома фізичними особами.

У засіданні колегії суддів: представники Товариства і ОСОБА_3 скаргу підтримали; представник позивача скаргу не визнав.

Ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі ст. 312 ч.1 п.2 ЦПК України.

Згідно зі ст. 312 ч. 1 п. 2 ЦПК України, розглянувши скаргу не ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції і приймає ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

Суд, вживаючи заходи забезепеченя позову у вигляді арешту на нерухоме майно виходив з того, що невжиття таких заходів може утруднити виконання майбутнього рішення суду у справі (а.с.23).

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду виходячи із наступного.

За змістом ст. ст. 151 ч. 3, 152 ч.1 п.1, ч.3 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно , що належить відповідачу. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

2

Між тим, вирішуючи питання про забезпечення позову, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд повинен: пересвідчитися, у тому числі, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання майбутнього рішення у справі про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог; дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд також має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

З матеріалів справи вбачається, що між фізичними особами, позивачем ОСОБА_2Й.і відповідачем ОСОБА_4виникли відносини з договору від 05.11.2014 року (а.с.7-9).

Суду не надано доказів на підтвердження позовних вимог про стягнення збитків щодо існування договірних відносин між ОСОБА_2та Товариством.

Твердження позивача про те, що ОСОБА_3 - засновник Товариства, є припущеннями і належним чином не підтверджені.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, на яку накладено арешт у порядку забезпечення позову, є власністю Товариства. Матеріали справи не містять доказів того, що земельна ділянка є власністю ОСОБА_3 (а.с.13-16).

Зважаючи на те, що у заяві представника позивача про забезпечення позову (а.с.19) не наведено обгрунтованих доводів того, що у разі не забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки Товариства може бути ускладено виконання рішення у справі по спору між фізичними особами ОСОБА_2та ОСОБА_4, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про забезпечення позову.

Приймаючи до уваги, що питання про забезпечення позову вирішено з порушенням норм процесуального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з прийняттям нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.2 п.2, 312 ч.1 п.2, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю Сонячна пальміра задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 квітня 2015 року про забезпечення позову скасувати.

Відмовити представнику ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно товариства з обмеженою відповідальністю Сонячна пальміра.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області Л.Г. Ващенко

Л.М. ОСОБА_5 Плавич