Рішення № 47079332, 16.07.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/689/15-ц Провадження № 22-ц/773/1108/15 Головуючий у 1 інстанції: Лесик В.О. Категорія: 27 Доповідач: Русинчук М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Русинчука М.М.,

суддів - Осіпука В.В., Мудренко Л.І.,

при секретарі Губарик К.А.,

з участю: представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про повернення вкладу,

за апеляційною скаргою відповідача на рішення Ковельського міськрайонного суду від 15 травня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся в суд з даним позовом, який обґрунтований тим, що 05.11.2014 року між ним та публічним акціонерним товариством (далі ПАТ) "Дельта Банк" було укладено договір банківського вкладу (депозиту) Найкраща пропозиція № 007-02505-051114 на строк, що почався із моменту зарахування вкладу на рахунок 05.11.2014 року по 03.02.2015 року. На виконання умов даного договору (п. п. 1.2, 1.8) позивач передав банку готівкою грошову суму у розмірі 47 000 грн., а відповідач згідно п. п. 1.4, 1.4.1, 1.9 зобовязався на дату закінчення строку повернути суму вкладу та виплатити вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі 25 % річних разом із поверненням суми вкладу по закінченню строку розміщення вкладу.

Вказує на те, що 04.02.2015 року він звернувся до банку з письмовою заявою про повернення вкладу готівкою на загальну суму 47 000 грн. та виплату відсотків. Працівники банку відповідача Ковельського відділення ПАТ Дельта Банк, де були відкриті і обслуговувались його рахунки, де він фактично вносив гроші, відмовили в видачі вкладу, відмовили йому також у прийнятті заяви. Тобто, йому було відмовлено в задоволенні його законних вимог.

Позивач з врахуванням уточнених позовних вимог просив суд ухвалити рішення про стягнення з відповідача тіла вкладу, що становить 47 000 грн. При цьому залишає за собою право на звернення до суду з повторним позовом про стягнення відсотків та пені.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 15.05.2015 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з ПАТ "Дельта Банк" на користь ОСОБА_2 суму боргу банку за договором банківського вкладу (депозиту) Найкраща пропозиція № 007-02505-051114 від 05.11.2014 року в розмірі 47 000 грн. та стягнуто з банку в користь держави 470 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «Дельта Банк», покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржуване рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові, виходячи з такого.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції свої висновки обґрунтовував тим, що банк порушив свої зобовязання за укладеним з ОСОБА_2 05.11.2014 року договором банківського вкладу щодо повернення грошових коштів після спливу встановленого договором строку, а тому стягнув суму вкладу (депозиту) в розмірі 47 000 грн. з банку на користь позивача.

Проте, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та не узгоджуються з нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.11.2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір банківського вкладу (депозиту) Найкраща пропозиція № 007-02505-051114 на строк, що почався із моменту зарахування вкладу на рахунок 05.11.2014 року по 03.02.2015 року (а.с.5).

Згідно із п. п. 1.4, 1.4.1, 1.9 вказаного договору банк зобовязався на дату закінчення строку повернути суму вкладу та виплатити вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі 25 % річних разом із поверненням суми вкладу по закінченню строку розміщення вкладу. Сума вкладу і відсотки виплачуються шляхом зарахування на поточний рахунок вкладника, операції за яким можуть здійснюватись з використанням електронних платіжних засобів № 26204701521651, відкритий в установі банку. В подальшому ніяких змін та доповнень до договору сторони не укладали та не підписували.

Квитанцією № 41246944 від 05.11.2015 року підтверджено факт внесення позивачем коштів в сумі 47 000 грн. на вкладний рахунок згідно договору банківського вкладу (депозиту) від 05.11.2014 року за № 007-02505-051114.

04.02.2015 року позивачем надіслано на адресу відповідача вимогу про видачу вкладу в сумі 47 000 грн. з відсотками із суми вкладу у звязку з закінченням строку банківського вкладу.

Проте, станом на 15.05.2015 року ОСОБА_2 не може отримати вкладені кошти, що підтверджується квитанцією від 15.05.2015 року А6207771, в якій зазначено транзакцію не дозволено.

Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Частиною 2 даної статті передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду, банк зобовязаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про банки і банківську діяльність вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Пунктом 1.10. договору банківського вкладу (депозиту) передбачено, що вклад виплачується по закінченню строку розміщення вкладу, зазначеного в п. 1.3. даного договору, шляхом зарахування на поточний рахунок вкладника, операції за яким можуть здійснюватись з використанням електронних платіжних засобів № 26204701521651, відкритий в установі банку.

Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження права клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, які перебувають на його рахунку, не допускаються, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Оскільки строк на який укладався договір між сторонами по справі сплив, банк у відповідності до п 1.10. договору виплатив належний позивачу вклад шляхом зарахування грошових коштів в розмірі 47 000 грн. на поточний рахунок вкладника, про що вказував сам позивач у своїй позовній заяві, і це підтверджується випискою із згаданого поточного рахунку позивача (а.с.68). При цьому банк не обмежував останнього у праві щодо розпорядження його власними коштами.

Крім того, як встановлено вже в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_2 включений до списку виплат, що здійснює Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, і йому 11.06.2015 року виплачені кошти в розмірі 83664,77 грн., що свідчить про те, що банком у повному обсязі виконано його зобовязання перед вкладником, і фактично спір між сторонами відсутній.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції, у звязку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи, підлягає відповідно до положень ст. 309 ЦПК України скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити.

Рішення Ковельського міськрайонного суду від 15 травня 2015 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про повернення вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкраща пропозиція", укладеного 05 листопада 2014 року між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» і ОСОБА_2, відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: