Ухвала суду № 47076650, 20.07.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2015 р.Справа № 816/1226/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2015р. по справі № 816/1226/15

за позовом Виробничо - комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплектсервіс"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

16 квітня 2015 року позивач, Виробничо - комерційне товариство з обмеженою відповідальністю "Техкомплектсервіс" (далі по тексту - ВК ТОВ "Техкомплектсервіс"), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту ДПІ у м. Полтаві), в якому просив суд:

- визнати дії відповідача щодо прийняття висновків акту камеральної перевірки про сплату 77009 грн. податку на прибуток та нарахування 15401,80 грн. штрафної санкції за несвоєчасне сплачення податкового зобов'язання з податку на прибуток застосованої за пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI протиправними;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 грудня 2014 року №0065491503.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно зараховано суми, сплачені за грошове зобов'язання з податку на прибуток за 2013 рік, оскільки дані суми були спрямовані в рахунок погашення податку на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення №0003632310 від 12 жовтня 2012 року. Стверджував, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків згідно черговості його виникнення. Зазначав, що податковим органом невірно визначена черговість виникнення податкового боргу.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.15 року позов Виробничо - комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплектсервіс" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 17 грудня 2014 року №0065491503.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Колегія суддів вважає за можливе, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ВК ТОВ "Техкомплектсервіс" (код ЄДРПОУ 32636107) зареєстровано як юридична особа 19 вересня 2003 року (а.с. 60).

ДПІ у м. Полтаві, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, проведено камеральну перевірку з податку на прибуток Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплектсервіс" з питань своєчасності сплати податку на прибуток за 2013 рік. При перевірці використано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (вх. №9091128235 від 03 березня 2014 року), уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (вх. №9091301889 від 10 квітня 2014 року) та дані АІС "Облік податків і платежів".

За результатами перевірки складено акт від 04 грудня 2014 року №7194/16-01-15-03/32636107 (а.с. 10), за висновками якого встановлено порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового законодавства.

Позивач, не погодившись із висновками, викладеними податковим органом в акті перевірки від 04 грудня 2014 року №7194/16-01-15-03/32636107, направив до податкового органу заперечення на вказаний акт (а.с. 11-12) за результатами розгляду якого ДПІ у м.Полтаві акт перевірки залишила без змін, а заперечення без задоволення (а.с.13-14).

На підставі акту перевірки від 04 грудня 2014 року №7194/16-01-15-03/32636107, ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 грудня 2014 року №0065491503 (а.с. 15), яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 15401,80 грн.

Позивач, не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 17 грудня 2014 року №0065491503, направив до ДПС в Полтавській області скаргу (а.с. 17-18), за результатами розгляду якої податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення (а.с. 19-20). Повторна скарга подана до Державної фіскальної служби України також залишена без задоволення (а.с. 19-24).

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що податковим повідомленням-рішенням від 17 грудня 2014 року №0065491503 порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

26 листопада 2013 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду по справі №816/6427/13-а (а.с. 70-71) адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплектсервіс" про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом задоволено, стягнуто з рахунків Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплектсервіс" (ідентифікаційний код 32636107) кошти по податковому боргу з податку на прибуток підприємств в розмірі 476842,73 грн. (чотириста сімдесят шість тисяч вісімсот сорок дві гривні 73 копійки) на р/р 31115009700002, код бюджетної класифікації платежу 11021000, одержувач: УДКС у місті Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року по справі №816/6427/13-а (а.с. 68-69) апеляційну скаргу Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальності "Техкомплектсервіс" залишено без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року по справі №816/6427/13-а залишено без змін.

В силу положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України зазначене судове рішення набрало законної сили 26 лютого 2014 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року по справі №816/6427/13-а (а.с. 107) заяву Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплектсервіс" про розстрочення виконання постанови від 26.11.2013 року у справі № 816/6427/13-а задоволено, розстрочено виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року у справі № 816/6427/13-а строком на 24 місяці з квітня 2014 року по березень 2016 року включно шляхом сплати щомісячно суми податкового боргу по податку на прибуток рівними частинами по 15279,25 грн., в останній місяць 15279,20 грн.

В силу положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України зазначене судове рішення набрало законної сили 22 квітня 2014 року.

03 березня 2014 року до ДПІ у м. Полтаві позивачем подано податкову декларацію з податку на прибуток приватних підприємств (а.с. 44-45), якою самостійно нараховано до сплати податкове зобов'язання у розмірі 226247 грн. Граничний строк сплати податкового зобов'язання 11 березня 2014 року.

09 квітня 2014 року ВК ТОВ "Техкомплектсервіс" до контролюючого органу подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства (а.с. 48-49), якою податок на прибуток зменшено на 149238 грн., у зв'язку із чим податок на прибуток за звітний період складає 77009 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач вчиняв дії щодо погашення грошових зобов'язань, на підтвердження чого останнім надано платіжні доручення:

- від 11 квітня 2014 року №1049 на суму 99456 грн., призначення платежу податок на прибуток за 2013 рік (а.с. 33);

- від 30 квітня 2014 року №1180 на суму 15279,20 грн., призначення платежу податок на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення №003632310 від 12 жовтня 2012 року (а.с. 25);

- від 23 травня 2014 року №1396 на суму 15279,20 грн., призначення платежу податок на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення №003632310 від 12 жовтня 2012 року (а.с. 26);

- від 29 травня 2014 року №1492 на суму 1300 грн., призначення платежу податок на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення №003632310 від 12 жовтня 2012 року (а.с.27);

- від 25 червня 2014 року №1800 на суму 15279,20 грн., призначення платежу податок на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення №003632310 від 12 жовтня 2012 року (а.с. 28);

- від 30 липня 2014 року №2106 на суму 650 грн., призначення платежу податок на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення №003632310 від 12 жовтня 2012 року (а.с. 29);

- від 30 липня 2014 року №2107 на суму 15279,25 грн., призначення платежу податок на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення №003632310 від 12 жовтня 2012 року (а.с. 30);

- від 28 серпня 2014 року №2328 на суму 650 грн., призначення платежу податок на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення №003632310 від 12 жовтня 2012 року (а.с. 31);

- від 28 серпня 2014 року №2329 на суму 15279,25 грн., призначення платежу податок на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення №003632310 від 12 жовтня 2012 року (а.с. 32).

По обліковій картці платника податків ВК ТОВ "Техкомплектсервіс" (а.с.82-98) платежі проведені наступним чином:

- сума згідно платіжного доручення від 11 квітня 2014 року №1049 в розмірі 99456 грн. зарахована в рахунок погашення податкового боргу визначеного податковим повідомленням рішенням №0003632310;

- сума згідно платіжного доручення від 30 квітня 2014 року №1180 в розмірі 15279,20 грн. зарахована в рахунок погашення грошового зобов'язання визначеного податковою декларацією з податку на прибуток підприємств від 03 березня 2014 року;

- сума згідно платіжного доручення від 23 травня 2014 року №1396 в розмірі 15279,20 грн. зарахована в рахунок погашення грошового зобов'язання визначеного податковою декларацією з податку на прибуток підприємств від 03 березня 2014 року;

- сума згідно платіжного доручення від 29 травня 2014 року №1492 в розмірі 1300 грн. зарахована в рахунок погашення грошового зобов'язання визначеного податковою декларацією з податку на прибуток підприємств від 03 березня 2014 року;

- сума згідно платіжного доручення від 25 червня 2014 року №1800 в розмірі 15279,20 грн. зарахована в рахунок погашення грошового зобов'язання визначеного податковою декларацією з податку на прибуток підприємств від 03 березня 2014 року;

- сума згідно платіжного доручення від 30 липня 2014 року №2107 в розмірі 15279,25 грн. зарахована в рахунок погашення грошового зобов'язання визначеного податковою декларацією з податку на прибуток підприємств від 03 березня 2014 року;

- сума згідно платіжного доручення 28 серпня 2014 року №2329 в розмірі 13468,80 грн. зарахована в рахунок погашення грошового зобов'язання визначеного податковою декларацією з податку на прибуток підприємств від 03 березня 2014 року;

- сума згідно платіжного доручення від 28 серпня 2014 року №2328 в розмірі 650 грн. зарахована в рахунок погашення грошового зобов'язання визначеного податковою декларацією з податку на прибуток підприємств від 03 березня 2014 року.

Відповідно до пункту 87.1. статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно пункту 87.9. статті 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Отже, з моменту вступу в дію Податкового кодексу України законом закріплений обов'язок податкового органу щодо зарахування коштів, які сплачує платник податків в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати.

Проте, законодавцем не визначено повноваження податкового органу щодо перерозподілу платежів в умовах сплати платежів платником податків відповідно до рішення суду про розстрочення чи відстрочення його виконання.

При прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення податковим органом не було враховано принцип обов'язковості виконання судових рішень на всій території України, що закріплений у статті 124 Конституції України та кореспондує із приписами статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судові рішення є джерелом права, а правові наслідки за судовими рішеннями наступають для певного кола осіб.

Відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З вищезазначеного вбачається, що податковий орган неправомірно здійснив перерозподіл платежів, які сплачуються платником податків відповідно до рішення суду про розстрочення податкового боргу та який виник у попередньому періоді.

Посилання відповідача на пункт 100.1 статті 100 Податкового кодексу України, як на підставу зміни черговості сплати податкових зобов'язань, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи у суді першої інстанції, оскільки даною нормою передбачено саме перенесення строків сплати податкового боргу, а не зміни черговості чи виникнення боргу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення адміністративного позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 грудня 2014 року №0065491503.

Враховуючи те, що оскаржуване податкове повідомлення рішення є актом індивідуальної дії, суд першої інстанції, обираючи належний спосіб захисту прав позивача, відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтовано вийшов за межі позовних вимог, скасувавши податкове повідомлення-рішення та визнавши його протиправним.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання дій відповідача щодо прийняття висновків акту камеральної перевірки про сплату 77009 грн. податку на прибуток та нарахування 15401,80 грн. штрафної санкції за несвоєчасне сплачення податкового зобов'язання з податку на прибуток застосованої за пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI протиправними не є предметом апеляційного перегляду.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 04.06.15 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2015р. по справі № 816/1226/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Рєзнікова С.С.Судді Бегунц А.О. Старостін В.В.