Ухвала суду № 47076519, 14.07.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2015 р.Справа № 818/474/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Корнієнко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини А0563 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.04.2015р. по справі № 818/474/15

за позовом Військової частини А0563

до Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю

про визнання неправомірними та скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Військова частина А0563 (далі за текстом - позивач) звернулась до суду з позовом до Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю (далі за текстом - відповідач), в якому просила суд:

- визнати неправомірними та скасувати: пропозицію (рекомендацію), викладену в п. 7 Аудиторського звіту №234/1/31/79 Територіального Північно-Східного управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України від 24.12.14р. щодо прийняття рішення щодо відшкодування завищення вартості наданих послуг з перевезення пасажирів та їх багажу за договором №30 від 06.12.2013 року на суму 5027,00 грн., пропозицію (рекомендацію), викладену в п. 8 зазначеного Аудиторського звіту щодо прийняття рішення щодо відшкодування завищення вартості наданих послуг з автоперевезень при виконанні договору №25 від 21.10.2013 року на суму 20090,30 грн., пропозицію (рекомендацію), викладену в п. 22 зазначеного Аудиторського звіту щодо прийняття рішення щодо ризику завищення вартості наданих послуг з автоперевезень на суму 4105,50 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 30.04.2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також зазначає, що підрозділи внутрішнього аудиту та фінансового контролю ЗС України під час здійснення своїх функцій діють як суб'єкти владних повноважень, а рекомендації (пропозиції) аудиторського звіту носять характер вимоги і підлягають виконанню. При цьому, як зазначає апелянт, пропозиції (рекомендації), викладені в п. 7, 8, 22 Аудиторського звіту є суб'єктивними та не підтверджені жодним нормативно-правовим актом, тому є неправомірними, необгрунтованими та підлягають скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Північно-східним територіальним управлінням внутрішнього аудиту та фінансового контролю на підставі рішення Міністра оборони України від 21.11.2014 р. №1766/з в період з 24 листопада по 24 грудня 2014 року проведено позаплановий внутрішній фінансовий аудит та аудит фінансово-господарської діяльності військової частини А0563 за період з 01.06.2013 року по 24.11.2014 року.

За результатами проведеного позапланового внутрішнього фінансового аудиту та аудиту фінансово-господарської діяльності військової частини А0563 за період з 01.06.2013 року по 24.11.2014 року складено Звіт №234/1/31/79 від 24.12.2014 року (а.с.135-181).

Відповідно до зазначеного Звіту дослідженням при проведенні аудиту було встановлено завищення вартості наданих послуг з перевезення пасажирів та їх багажу за договором №30 від 06.12.2013 р. на загальну суму 5027 грн., виявлено ризик завищення вартості наданих послуг з автоперевезень за договором №25 від 21.10.2013 р. на суму 4105,5 грн. та встановлено завищення вартості наданих послуг з автоперевезень при виконанні договору №25 від 21.10.2013 р. на загальну суму 20090,3 грн.

На підставі зазначеного Звіту прийнято пропозиції та рекомендації стосовно прийняття рішень щодо відшкодування завищення вартості наданих послуг з перевезення пасажирів та їх багажу за договором №30 від 06.12.2013 р. на загальну суму 5027 грн., відшкодування завищення вартості наданих послуг з автоперевезень при виконанні договору №25 від 21.10.2013 р. на загальну суму 20090,3 грн. та прийняття рішень щодо ризику завищення вартості наданих послуг з автоперевезень на суму 4105,5 грн.(а.с.180-181).

08.01.2015 р. позивач надав відповідачу обґрунтовані коментарі по результатах позапланового внутрішнього фінансового аудиту та аудиту фінансово-господарської діяльності військової частини А0563 за період з 01.06.2013 року по 24.11.2014 року, в якому просив пропозиції та рекомендації, викладені в п.8, 22 Аудиторського звіту виключити з переліку (а.с.18-19).

За наслідками розгляду вказаних коментарів 19.01.2015 р. начальником Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю було затверджено висновки, відповідно до яких надані коментарі визнані необґрунтованими (а.с.21-22).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності порушеного права позивача, оскільки пропозиції та рекомендації, викладені в Звіті за результатами проведеного фінансового аудиту та аудиту фінансово-господарської діяльності військової частини А0563, не породжують для позивача жодних правових наслідків та не мають обов'язкового характеру, оскільки не містять обов'язкового припису для позивача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як вбачається з наведеної правової норми, рішення суб'єкта владних повноважень можуть бути виражені у формі нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії.

Так, нормативно-правовий акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що стосується актів ненормативного характеру (актів індивідуальної дії), то вони породжують права та обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними кола суб'єктів), якому вони адресовані.

З матеріалів справи встановлено, що предметом оскарження по справі є визнання неправомірними та скасування пропозицій (рекомендацій), викладених в п. 7, 8, 22 Аудиторського звіту №234/1/31/79 Територіального Північно-Східного управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України від 24.12.14.

Відповідно до Стандартів внутрішнього аудиту, затверджених наказом Міністерства фінансів України 04.10.2011 року №1247, аудиторський звіт - документ, складений за результатами внутрішнього аудиту, який містить відомості про хід внутрішнього аудиту, стан системи внутрішнього контролю, аудиторський висновок.

До аудиторського звіту додаються рекомендації щодо удосконалення діяльності установи залежно від характеру виявлених проблем.

Відповідно п. 7.1 Порядку проведення внутрішнього аудиту підрозділами Служби внутрішнього аудиту Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністра оборони України №753 від 14.11.2012 року, документальне оформлення аудиторських завдань складається з двох видів документів - офіційних та робочих. Робочі документи - це записи (довідки, форми, таблиці), за допомогою яких аудиторська група фіксує проведені прийоми та процедури аудиторського завдання, тести, отриману інформацію та висновки. До робочої документації вноситься інформація, яка підтверджує висновки, викладені в офіційному документі. Офіційними документами є аудиторський звіт та довідка.

Аудиторський звіт складається за результатами аудиту та містить відомості про хід аудиторського дослідження, стан системи внутрішнього контролю, аудиторський висновок і рекомендації (пропозиції) щодо діяльності підконтрольного суб'єкта залежно від характеру виявлених проблем.

Отже, рекомендації за результатами внутрішнього аудиту - це додаток до аудиторського звіту, який містить конструктивні пропозиції про удосконалення тих аспектів діяльності установи, щодо яких проводився внутрішній аудит.

Таким чином, аудиторський звіт та рекомендації є документом диспозитивного характеру, які не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

При цьому, колегія суддів зазначає, що вищезазначеними Стандартами не передбачено оскарження ні аудиторського звіту, ні рекомендацій до суду. Пунктом 6.20 Стандартів передбачено можливість звернутися з обґрунтованими коментарями протягом 15 днів до керівника аудиторської групи.

Таким чином, пропозиції та рекомендації аудиторського звіту за правовою природою не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не мають владної управлінської ознаки.

Отже, оскільки спірні пропозиції а рекомендації не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні пункту 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, тому вони не можуть бути визнані протиправними та скасованими в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що пропозиції (рекомендації) аудиторського звіту носять характер вимоги та підлягають обов'язковому виконанню, з огляду на те, що доказів щодо пред'явлення Військовій частині А0563 будь-яких вимог за результатами проведення позапланового внутрішнього фінансового аудиту та аудиту фінансово-господарської діяльності за період з 01.06.2013 року по 24.11.2014 року, на підставі якого складено Звіт №234/1/31/79 від 24.12.2014 року, позивачем не надано, та з матеріалів справи колегією суддів не встановлено.

Враховуючи, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер, а пропозиції та рекомендації, викладені в Звіті за результатами проведеного фінансового аудиту та аудиту фінансово-господарської діяльності Військової частини А0563 не породжують для позивача юридичних наслідків та не містять обов'язкового припису для позивача, колегія суддів дійшла висновку про відсутність порушеного право позивача.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, переглянувши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Військової частини А0563 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.04.2015р. по справі № 818/474/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений 20.07.2015 р.