Постанова № 47075954, 16.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6023/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГубської О.А.суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.при секретарі судового засіданняНечай Ю.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до фізичної особи ОСОБА_5 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до фізичної особи ОСОБА_5 про стягнення заборгованості в сумі 304 738,25 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, та ухвалити постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, прийняте в порядку скороченого провадження, то колегія суддів приходить до висновку про розгляд справу у порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної податковим органом документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_5 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 складено акт від 28.02.2014 № 1116/26-58-17-01-17-НОМЕР_2 на підставі якого контролюючим органом 17.04.2014 прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000411701, яким визначено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 169512,50 грн. (в т.ч. 135610,00 - за основним платежем та 33902,50 грн. - штрафні санкції), а також № 0000421701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДФО на 135225,75 грн. (в т.ч. 107772,60 грн. за основним платежем та 27453,15 грн. - штрафні санкції).

Відповідач перебуває на обліку в ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС м. Києві (податковий номер НОМЕР_2), про що свідчить довідка 4-ОПП №1526581401604 від 03.02.2015.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 11.11.2014 до реєстру внесено запис 20730100002013864 про припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем на підставі судового рішення.

Поряд з цим, за змістом другого абзацу пункту 97.3 статті 97 Податкового кодексу України у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

У зв'язку із наведеним, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми податкового боргу, що виник на підставі наведених податкових повідомлень-рішень.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що податкові зобов'язання визначені названими вище податковими повідомленнями-рішеннями є неузгодженими, оскільки строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і цей строк не сплив.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду попередньої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду зазначає таке.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 ПК України визначено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Отже, необхідною умовою для надіслання (вручення) податкової вимоги є наявність не сплаченої в установлені законодавством строки узгодженої суми грошового зобов'язання.

Пунктом 54.3 ст. 54 ПК України визначені випадки, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

За правилами п. 54.5 ст. 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Положеннями п. 58.3 ст. 58 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу..

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.2 ст. 56 ПК України визначено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Строк, наданий платникові податків для реалізації права на адміністративне оскарження рішень контролюючих органів визначено в пунктах 56.3., 56.12. ст. 56 Податкового кодексу України, згідно з якими скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.

Згідно п. 56.18 . ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З аналізу наведених норм слідує, що отримавши податкове повідомлення-рішення, платник податків повинен або ініціювати процедуру оскарження рішення контролюючого органу в адміністративному або судовому порядку протягом 10-ти календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, або у цей же строк сплатити визначену контролюючим органом суму грошового зобов'язання. У разі, якщо платник податків не сплатить визначену контролюючим органом суму податкового зобов'язання або ж не ініціює процедуру оскарження такого рішення контролюючого органу, то після сплину десятиденного строку з дня отримання податкового повідомлення-рішення, сума, визначена контролюючим органом, вважається узгодженою.

Матеріалами справи підтверджується, що податкові повідомлення-рішення позивача від 17.04.2014 №0000411701 та № 0000421701 направлялися на податкову адресу платника рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення і отримані останнім 07.05.2014 (а.с. 52).

Поряд з цим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин оскарження відповідачем зазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку і судом таких обставин не встановлено, так само відсутні докази щодо сплати платником визначених цими податковими повідомленнями-рішеннями сум коштів.

За визначенням пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За таких обставин, з системного аналізу положень пп. 14.1.175, п. 57.3 та п.59.1 Податкового кодексу України, враховуючи що протягом 10 днів з моменту отримання податкових повідомлень-рішень їх не оскаржено та не сплачено визначені ними суми грошових зобов'язань, такі зобов'язання набули статусу податкового боргу платника.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог статті 59 ПК України відповідачу виставлено та направлено на податкову адресу платника податкову вимогу форми «Ф» від 11.11.2014 № 8525-25 про необхідність сплати податкового боргу за узгодженими зобов'язаннями у розмірі 304738,25 грн. (в т.ч. з ПДВ у сумі 169512,50 грн. та з ПДФО у розмірі 135225,75).

В установленому законом порядку позивач вимогу не оскаржив, грошові зобов'язання, визначені нею, не сплатив.

Пунктом 95.2 ст.92 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

За таких обставин, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується існування у відповідача податкового боргу у розмірі 304738,25 грн., який не погашено та існує більше 60 днів з моменту надсилання платникові податкової вимоги, судова колегія вважає вимоги позивача про стягнення суми податкового боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом першої інстанції всупереч вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, в силу яких судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, оскільки ухвалена судом з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254, 267 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до фізичної особи ОСОБА_5 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2015 року скасувати.

Ухвалити постанову, якою позовні вимоги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві задовольнити.

Стягнути податковий борг з фізичної особи ОСОБА_5 (податковий номер НОМЕР_2): з податку на додану вартість у розмірі - 169 512,50 грн. на бюджетний рахунок № 31110029700010 (одержувач: УДКСУ у Солом'янському районі міста Києва, код одержувача 38050812, банк одержувача ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019 (код платежу 14010100); з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі - 135 225,75 грн., на бюджетний рахунок №33119341700010 (одержувач: УДКСУ у Солом'янському районі міста Києва, код одержувача

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України).

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає (ч. 10 ст. 183-2 КАС України).

Головуючий суддя Судді

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.