Постанова № 47069714, 18.10.2010, Сумський окружний адміністративний суд

< Копія >

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2010 р. Справа № 2а-4528/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.

за участю секретаря судового засідання - Вольської А.Г. ,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гасшин» до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гасшин» (далі-позивач, ТОВ «Гасшин») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми (далі-відповідач, ДПІ в місті Суми) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000252305/0/28993 від 22.04.2010 р.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток в розмірі 388681грн. 00коп. в тому числі: за основним платежем в розмірі 259121грн. 00коп., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 129560грн. 00коп., не відповідає чинному законодавству, оскільки посадовими особами ДПІ в місті Суми безпідставно були не враховані до валових витрат ТОВ «Гасшин»суми витрат за договорами: від 01.12.2008 року № 01\12-8 про надання посередницьких послуг; від 01.09.2008 року № 01\09-8 про надання юридичних послуг; від 18 березня 2009 року б\н про надання консультаційних та бухгалтерських послуг, договору оренди нежитлового приміщення від 30.05.2008 року; договору б\н, б\д про надання маркетингових та посередницьких послуг, укладеному між позивачем та ФОП ОСОБА_4

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги з вищезазначених підстав підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача з позовними вимогами не погодився, податкове повідомлення-рішення вважає законним та обґрунтованим і просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши повноважних представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі направлень №1096 від 23.03.2010 р., №1301 від 07.04.2010 р., наказу №327 від 06.04.2010 р. посадовими особами ДПІ в м. Суми розпочато планову виїзну перевірку ТОВ «Гасшин»на предмет дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 р. по 31.12.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 31.12.2009 р.

За результатами перевірки складено акт від 16.04.2010 р. № 3174/235/32778992/24 (а.с.7-47).

На підставі висновків акту було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000252305/0/28993 від 22.04.2010 р., яким позивачеві визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток в розмірі 388681грн. 00коп. в тому числі: за основним платежем в розмірі 259121грн. 00коп., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 129560грн. 00коп. (а.с.6).

Підставою донарахування податкових зобовязань послугували наступні обставини.

ТОВ «Гасшин»включило до складу валових витрат вартість посередницьких послуг на загальну суму 200000 грн. в 4 кварталі 2008 року згідно договору від 01.12.2008 року № 01\12-8 про надання посередницьких послуг. При цьому посадові особи ДПІ в м. Суми зазначили, що в акті виконаних робіт по даному договору відсутня інформація про конкретні послуги надані замовнику, що позбавляє можливості дійти висновку про фактичне надання послуг та їх зв'язок з використанням у господарській діяльності. У звязку з викладеним, на підставі п.п. 5.1. ст.5, п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідачем зроблено висновок про завищення ТОВ «Гасшин»валових витрат на 200000 грн., що послугувало підставою для донарахування зобовязань з податку на прибуток в сумі 50000 грн.

Суд погоджується з даними висновками посадових осіб податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до договору від 01.12.2008 року № 01\12-8 про надання посередницьких послуг (т. 1 а.с. 65), що був укладений між ТОВ «Гасшин»(Замовник) та ФОП ОСОБА_5 (Виконавець), ФОП ОСОБА_5 виконує наступні зобовязання:

- здійснює пошук потенційних покупців;

- бере участь у підготовці та укладенні договорів з покупцями;

- надає допомогу щодо контролю за виконанням цих договорів;

- надає керівництву та іншим підрозділам Замовника поточну інформацію по виконанню цих договорів;

- виконує інші завдання керівництва ЗАМОВНИКА пов'язані з виконанням вищевказаних договорів.

Натомість, в акті виконаних робіт до даного договору від 30 грудня 2008 року № 1 (т.1 а.с. 66), серед іншого, зазначено, що Виконавцем вжито певних дій з метою знаходження оптимального контрагента (продавця) готового реалізувати продукцію для Замовника. В той же час, як було зазначено вище, договір про надання посередницьких послуг не передбачав обовязок Виконавця щодо встановлення контрагента (продавця) готового реалізувати продукцію для Замовника, натомість в даному договорі міститься положення про обовязок ФОП ОСОБА_5 здійснювати пошук потенційних покупців продукції, що реалізується ТОВ «Гасшин».

Крім того, в зазначеному вище акті виконаних робіт зазначено, що «після знаходження потенційних покупців надано допомогу у підготовці та укладенні договорів з ними: надано інформацію про найменування підприємств-продавців ТОВ «Укрпромізол»та ТОВ «Укрпроммаш». На переконання суду, в даному положенні акту міститься протиріччя, оскільки Виконавцем були вчинені дії щодо встановлення потенційних покупців однак, виконуючи ці дії було надано інформацію щодо підприємств-продавців. Крім того, як вбачається з пояснень директора ТОВ «Гасшин», наданих начальнику ДПІ в м. Суми листом від 12.04.2010 року № 12-04-10\1 (т. 1 а.с. 145), контрагент ТОВ «Укрпроммаш»був встановлений не ФОП ОСОБА_5, а ФОП ОСОБА_4

Підпунктом 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу визначаються як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Крім того, відповідно до ч. 4 п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З урахуванням викладених вище обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість включення до складу валових витрат коштів, сплачених позивачем ФОП ОСОБА_5 по договору від 01.12.2008 року № 01\12-8 про надання посередницьких послуг.

Ще однією з підстав донарахування податкових зобовязань позивачеві послугувало безпідставне, на думку відповідача, включення до складу валових витрат коштів, сплачених ФОП ОСОБА_5 за надані юридичні послуги згідно договору від 01.09.2008 року № 01\09-8 в сумі 365483,0 грн., що відбулось в 4 кварталі 2008 року.

При цьому посадові особи ДПІ в м. Суми зазначили, що в акті виконаних робіт по даному договору відсутня інформація про конкретні послуги надані замовнику, що позбавляє можливості дійти висновку про фактичне надання послуг та їх зв'язок з використанням у господарській діяльності. При цьому, посадові особи податкового органу зазначають, що укладення даної угоди не було направлено на реальне настання правових наслідків, а мало за мету отримання податкової вигоди. У звязку з викладеним, на підставі п.п. 5.1. ст.. 5, п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідачем зроблено висновок про завищення ТОВ «Гасшин»валових витрат на 365483,0 грн., що послугувало підставою для донарахування зобовязань з податку на прибуток в сумі 91370, 75 грн.

Суд не погоджується з даними висновками відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до договору № 01\09-8 від 01 вересня 2008 року про надання юридичних послуг (т. 1 а.с. 128-129), укладений між ТОВ «Гасшин»(Замовник) та ФОП ОСОБА_5 (Виконавець), Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надавати послуги в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором. Послуги згідно умов цього Договору поділяються на постійні та разові. Постійні послуги це: аналіз господарських договорів; надання письмових або усних довідок про відповідність господарських договорів чинному законодавству України; консультації стосовно застосування норм чинного законодавства України. Разові послуги надаються згідно заявок наданих Замовником.

На виконання даного договору укладались акти виконаних робіт із зазначенням чіткого переліку послуг, які були надані ТОВ «Гасшин». Даний перелік послуг, на переконання суду, є достатньо конкретизований та виключає неоднозначне тлумачення.

Крім того відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку серії Е № 400932 від 01 січня 2008 року (т. 1 а.с. 77), виданого ФОП ОСОБА_5, серед видів діяльності, що здійснюються ним із застосування спрощеної системи оподаткування значиться діяльність в сфері права. Крім того, ОСОБА_5 має відповідну вищу освіту за спеціальністю правознавство, кваліфікацією - юрист, що підтверджується копією диплому спеціаліста СМ № 26077896 (т. 1 а.с. 126). Від ТОВ «Гасшин»ОСОБА_5 було надано довіреність на представництво інтересів підприємства в судах та інших державних установах (а.с. 125).

Крім того, як випливає з пояснень представника позивача та письмових доказів, наявних в матеріалах справи (т. 1 а.с. 94-114) ФОП ОСОБА_5 приймав участь у юридичному супроводженні експортних операцій ТОВ «Гасшин».

Також варто зазначити, що відповідно до штатного розкладу ТОВ «Гасшин»(т. 1 а.с. 93), на підприємстві відсутня посада юрисконсульта.

Грошові кошти за вищезазначені договором були сплачені в повному обсязі, що підтверджується виписками по рахунку ТОВ «Гасшин»в ПАТ АБ «Приватбанк» (т. 1 а.с. 160-227) та проти чого не заперечував відповідач.

При цьому, варто звернути увагу, що відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

На переконання суду, позивач надав достатньо доказів того, що договір № 01\09-8 від 01 вересня 2008 року про надання юридичних послуг (т. 1 а.с. 128-129), укладений між ТОВ «Гасшин»та ФОП ОСОБА_5 фактично сторонами виконувався та був спрямований на настання реальних правових наслідків, а витрати, понесені позивачем у звязку з його виконанням, цілком відповідають положенням п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У звязку з викладеним суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків відповідача про завищення ТОВ «Гасшин»валових витрат в 4 кварталі 2008 року на 365483,0 грн.

Крім викладеного, посадовими особами ДПІ в м. Суми було зроблено висновок про завищення позивачем валових витрат в 1-3 кварталі 2009 року на суму 189000 грн. за рахунок коштів, сплачених по договору про надання консультацій та бухгалтерських послуг від 18 березня 2009 року б\н. (т.1 а.с. 78-79) , укладеного між ТОВ «Гасшин»та ФОП ОСОБА_6

При цьому, посадовими особами податкового органу зроблено висновок, що надані до перевірки акти виконаних робіт по вищезазначеному договору не містять повної та достовірної інформації щодо надання бухгалтерських послуг, оскільки в них відсутня інформація про конкретні послуги, їх перелік, вартість, одиницю виміру, що позбавляє можливості встановити зв'язок таких послуг з господарською діяльністю.

Посадові особи ДПІ в м. Суми в акті перевірки зазначають, що укладаючи зазначений договір, позивач не мав на меті здійснення господарської діяльності спрямованої на отримання прибутку, а мав намір отримати податкову вигоду у вигляді безпідставного формування валових витрат.

У звязку з викладеним, на підставі п.п. 5.1. ст.. 5, п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідачем зроблено висновок про завищення ТОВ «Гасшин»валових витрат на 189000 грн., що послугувало підставою для донарахування зобовязань з податку на прибуток в сумі 47250 грн. 00 коп.

Однак суд не погоджується з наведеними висновками посадових осіб податкового органу та вважає їх безпідставними, заснованими на субєктивних твердження, з огляду на наступне.

Згідно договору від 18 березня 2009 року б\н. (т.1 а.с. 78-79) , укладеного між ТОВ «Гасшин»(Замовник) та ФОП ОСОБА_6 (Виконавець), Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобовязання з надання наступних послуг:

- надання консультацій з ведення первинного бухгалтерського обліку;

- аналіз первинних документів;

- надання консультацій з організації та ведення аналітичного та синтетичного бухгалтерського обліку;

- надання консультацій з складання фінансової, статистичної,податкової та іншої звітності, передбаченої чинним законодавством;

- надання консультацій з оптимізації податків;

- надання консультацій з розрахунку заробітної плати, нарахування податків;

- поновлення бухгалтерського обліку та втраченої документації;

- супровід податкових та інших перевірок;

надання консультацій з користування програмним забезпеченням по веденню бухгалтерського обліку (1-С Підприємство, БЕСТ-Звіт та інш.);

- оперативне інформування про нові зміни в Законодавстві України стосовно ведення бухгалтерського та податкового обліку, надання розяснень.

На виконання даного договору укладались акти виконаних робіт (т.1 а.с. 80-89) із зазначенням чіткого переліку послуг, які були надані ТОВ «Гасшин». Даний перелік послуг, на переконання суду, є достатньо конкретизований та виключає неоднозначне тлумачення.

Крім того в відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 В02 № 754598 (т.1 а.с. 90) та свідоцтва про сплату єдиного податку серії Ж № 485160 від 01 березня 2009 року (т. 1 а.с. 91), виданого ФОП ОСОБА_6, серед видів діяльності, що здійснюються нею із застосування спрощеної системи оподаткування значиться діяльність в сфері бухгалтерського обліку та аудиту. Крім того, ОСОБА_6 має відповідну вищу освіту за спеціальністю «Облік і аудит», кваліфікацією економіст з бухгалтерського обліку, що підтверджується копією диплому спеціаліста СМ № 25933102 (т. 1 а.с. 92). Також варто зазначити, що відповідно до штатного розкладу ТОВ «Гасшин»(т. 1 а.с. 93), на підприємстві наявна посада лише бухгалтера із заробітної плати, натомість ФОП ОСОБА_6 надавала позивачеві послуги із ведення всіх видів бухгалтерського обліку та супутніх послуг.

Грошові кошти за вищезазначені договором були сплачені в повному обсязі, що підтверджується виписками по рахунку ТОВ «Гасшин»в ПАТ АБ «Приватбанк» (т. 1 а.с. 160-227) та проти чого не заперечував відповідач.

Враховуючи викладене, зважаючи на приписи ст. 627 Цивільного кодексу, а також положення п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», про які йшлося вище, суд дійшов висновку, що договір від 18 березня 2009 року б\н. (т.1 а.с. 78-79), укладений між ТОВ «Гасшин»та ФОП ОСОБА_6 фактично сторонами виконувався та був спрямований на настання реальних правових наслідків, а витрати, понесені позивачем у звязку з його виконанням, цілком відповідають положенням п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». В свою чергу висновки посадових осіб податкового органу, щодо зазначеного договору, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими та такими, що носять характер субєктивних припущень.

Однією з підстав донарахування податкових зобовязань відповідач зазначає безпідставне формування валових витрат позивачем за договором оренди нежитлового приміщення від 30.05.2008 року, укладеного між ТОВ «Гасшин»та ФОП ОСОБА_7 (т.1 а.с. 115-116).

Згідно даного договору ФОП ОСОБА_7 надає в оренду ТОВ «Гасшин»нежитлове приміщення площею 50 м2, розташоване за адресою м. Суми, вул. Горького, 4. Орендна плата складає 25000 грн. щомісяця.

На виконання даного договору сторонами були складені акти надання орендних послуг (т. 1 а.с. 117-123).

При проведенні перевірки, з метою встановлення вартості оренди квадратного метру нежитлового приміщення, посадовими особами ДПІ в м. Суми було зроблено запит до Управління майна комунальної власності Сумської міської ради. У відповіді зазначалось, що відповідно до методики затвердженої рішенням Сумської міської ради від 27.09.06р. № 182-МР, середня орендна плата за 1 кв.м. нежитлового приміщення комунальної власності розташованого за адресою - м. Суми , вул. Горького становить - 50,00 грн.

Згідно отриманої службової записки від ГВПМ ДПІ у м. Суми № 426/26-345 від12.04.2009р., ФОП ОСОБА_7 надавав в оренду власне нежитлове приміщення за адресою м. Суми вул. Горького, 4 (останні 4 роки магазин «Феєрія»загальна площа складає 91.4 м. кв. ). Згідно договору надано в оренду 50 м. кв. загальної площі з них 12 м2. підсобного приміщення. Зі слів орендодавця дана орендована площа використовувалась для виставки зразків тротуарної плитки та зразків слюсарних інструментів. В даному періоді був присутній реалізатор від ТОВ «Гасшин».

В цій же службовій записці зазначається, що громадян ОСОБА_8, який працював в магазині «Феєрія», повідомив, що за час його роботи (близько 4 років) ніяких стендів з будівельними матеріалами та інструментом в магазині не було.

Додатково при оперативному опрацюванні співробітниками ГВПМ ДПІ в м. Суми встановлено середню ціну, яка територіально склалась на теперішній час і становить 50-70 грн.

Згідно отриманої службової записки від ГВПМ ДПІ у м. Суми № 454/26-345 від 15.04.2009р., було проведено опитування підприємців, які займаються господарською діяльністю та орендують приміщення в м. Суми по вул. Горького. ФОП Товстенко орендував приміщення за адресою м. Суми вул. Горького, б 14/2. В зазначеному приміщенні займався роздрібною торгівлею меблевою фурнітурою, орендна плата в якому за 1 м2. нежитлового приміщення становила - 50,00 грн.

З урахуванням викладених обставин, посадовими особами податкового органу було зроблено висновок, що при проведені перевірки ТОВ «Гасшин»не було доведено звязку понесених витрат з його господарською діяльністю. Укладення даної угоди не було направлено на реальне настання правових наслідків, а мало за мету отримання податкової вигоди. У звязку з викладеним, на підставі п.п. 5.1. ст.. 5, п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідачем зроблено висновок про завищення ТОВ «Гасшин»валових витрат на 150000 грн., що послугувало підставою для донарахування зобовязань з податку на прибуток в сумі 37500,00 грн.

Однак суд не може погодитись з такими висновками відповідача з огляду на наступне.

Формуючи зазначені висновки відповідач посилався на завищену вартість оренди квадратного метра нежитлового приміщення, що використовувалось позивачем. При цьому відповідач виходив з даних, наданих йому Управлінням комунальної власності СМР, яке надало дані про середню вартість оренди квадратного метру нежитлових приміщень комунальної форми власності. При цьому, на переконання суду, дана інформація не може прийматись до уваги, оскільки вартість оренди нерухомого майна комунальної форми власності визначається відповідно до методики, затвердженої Сумською міською радою, яка не враховує особливостей конюнктури ринку, а вартість оренди нежитлового приміщення визначена на підставі даної методики не відповідає рівню справедливої ринкової вартості.

Крім того, як зазначалось вище, силами податкової міліції було проведено моніторинг орендних ставок по вул.. Горького в м. Суми. Однак, на переконання суду, інформація, зібрана в такий спосіб не може прийматись судом до уваги, оскільки був опитаний лише один підприємець, при чому в матеріалах перевірки не містяться дані про дослідження всіх суттєвих умов договорів оренди нежитлових приміщень, ідентичних тому, що було орендоване позивачем, що також виключає можливість достовірно встановити середню вартість квадратного метру оренди нежитлових приміщень в районі вулиці Горького в м. Суми та яка б відповідала рівню справедливої ринкової вартості.

Щодо показань громадянина ОСОБА_8 який працював в магазині «Феєрія»та повідомив, що за час його роботи (близько 4 років) ніяких стендів з будівельними матеріалами та інструментом в магазині не було, то суд ставиться до них критично, оскільки відповідно до листа ФОП ОСОБА_7 № 14 від 09 вересня 2010 року (т. 2 а.с. 2), зазначений громадянин працює продавцем з 01.10.2009 року, трудовий договір з ним зареєстрований в Сумському МЦЗ за № 2723-09 06.10.2009 року. При цьому правовідносини за вищезазначеним договором оренди мали місце в 2008 році.

На переконання суду, обставини, на які посилається відповідач, не дають підстав стверджувати, що договір оренди, укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_7 не пов'язаний з його господарською діяльністю та укладений без мети настання реальних правових наслідків.

Натомість, посилання відповідача на невідповідність вартості оренди, яку сплачував позивач, середній вартості оренди в цьому регіоні, може бути підставою для донарахування податкових зобовязань із застосуванням звичайних цін, в розумінні п.п. 1.20. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Натомість відповідач не застосував дану процедуру та не посилався на невідповідність рівню звичайних цін вартості оренди нежитлового приміщенням, яким користувався позивач.

Крім того, грошові кошти за вищезазначені договором були сплачені в повному обсязі, що підтверджується виписками по рахунку ТОВ «Гасшин»в ПАТ АБ «Приватбанк»(т. 1 а.с. 160-227) та проти чого не заперечував відповідач.

В якості обґрунтування правової позиції щодо безпідставності донарахування податкових зобовязань позивачеві внаслідок зменшення валових витрат по договору про надання юридичних послуг від 01.09.2008 року № 01\09-8, договору про надання консультацій та бухгалтерських послуг від 18 березня 2009 року б\н. та договору оренди нежитлового приміщення від 30.05.2008 року, про які йшлося вище, з огляду на спільну правову природу спірних правовідносин, слід зазначити наступне.

Законом України «Про державну податкову службу в Україні»та Наказом ДПА України від 10.08.2005 N 327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»передбачено, що факти виявлених порушень податкового законодавства повинні бути викладені в акті перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні та інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Не допускається відображення в акті перевірки будь-яких припущень та будь-яких необґрунтованих даних.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

При цьому, ні Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», ні правила ведення податкового обліку, які серед іншого визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, не передбачають вичерпного переліку документів, що підтверджують зв'язок понесених витрат платника податку з господарською діяльністю, а лише вказують на необхідність мати первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Для здійснення своєї господарської діяльності юридичні особи укладають договори, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права і обов'язки.

Укладення договору, який передбачає придбання послуг, вже є ознакою господарської діяльності. Зміст договору про надання послуг та їх особливість у цілому полягають в тому, що вони споживаються у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності. Тобто, результат послуг не має матеріального виразу та проявляється лише шляхом впливу на результати господарської діяльності замовника послуг.

При цьому, згідно статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

При цьому варто зауважити, що договір № 01\09-8 від 01 вересня 2008 року про надання юридичних послуг, укладений між ТОВ «Гасшин»та ФОП ОСОБА_9, договір про надання консультацій та бухгалтерських послуг від 18 березня 2009 року б\н. (т.1 а.с. 78-79) , укладений між ТОВ «Гасшин»та ФОП ОСОБА_6, а також договір оренди нежитлового приміщення від 30.05.2008 року, укладений між ТОВ «Гасшин»та ФОП ОСОБА_7, були виконані сторонами, претензій одна до одної які не мають. Договори не були визнані судом недійсними.

Варто зазначити, що відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В той же час, частиною 5 статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Посадові особи ДПІ в м. Суми наполягають, що правочини, укладені між ТОВ «Гасшин»та ФОП ОСОБА_5, ОСОБА_6 а також ФОП ОСОБА_7 не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а мали на меті отримання податкової вигоди шляхом безпідставного збільшення валових витрат.

З огляду на викладені норми цивільного права, а також враховуючи позицію посадових осіб податкового органу, можна дійти висновку, що ними фактично констатується недійсність вищенаведених правочинів.

При цьому, посадовими особами ДПІ в м. Суми не надано пояснень щодо підстав недійсності правочинів, про які йшлося вище, а також не надано рішення суду про визнання таких договорів недійсними. Крім того, на переконання суду, під час судового розгляду справи, представниками ДПІ в м. Суми не було надано достатніх доказів наявності умислу позивача на отримання податкової вигоди шляхом укладення договорів без мети настання реальних правових наслідків за ними.

В той же час, стаття 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якою визначені права органів державної податкової служби, не передбачає право посадових осіб податкового органу приймати рішення про недійсність правочину поза судовою процедурою.

Ще однією з підстав донарахування податкових зобовязань з податку на прибуток, викладених в акті перевірки, послугувало включення ТОВ «Гасшин»до складу валових витрат вартості маркетингових та посередницьких послуг на суму 132000 грн. в 4 кварталі 2008 року, згідно договору б\н, б\д, укладеному між позивачем та ФОП ОСОБА_4

Суд погоджується з даними висновками податкового органу, оскільки ні під час перевірки ні під час судового розгляду справи позивачем не було надано належних доказів укладення та виконання такого договору та повязаності отриманих послуг з господарською діяльністю підприємства.

Крім того, в судовому засіданні позивач погодився з правомірністю вищезазначених висновків посадових осіб податкового органу та донарахування податкових зобовязань в сумі 33000 грн. 00 коп. по правовідносинам з ФОП ОСОБА_4

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є частково обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення частково не відповідає вимогам ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає визнанню протиправними та скасуванню в частині донарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Гасшин»податкових зобовязань з податку на прибуток в сумі 176120,75 грн. основного платежу та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 88060,40 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 17, 71, 94, 161-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Гасшин»до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Суми № 0000252305\0\28993 від 22.04.2010 р. в частині донарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Гасшин»податкових зобовязань з податку на прибуток в сумі 176120,75 грн. основного платежу та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 88060,40 грн.

В задоволенні інших вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.М. Соколов

Повний текст постанови складений 22.10.2010 року.