Ухвала суду № 47064500, 14.07.2015, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/721/15-цГоловуючий у 1-й інстанції Черніцька І.М. Провадження № 22-ц/789/909/15 Доповідач - Загорський О.О.Категорія - 39

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2015 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Загорського О.О.

суддів - Козак І. О., Хома М. В.,

при секретарі - Танцюра О.В.

з участю сторін - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

15.01.2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом. Просить зобов'язати ОСОБА_2 і спростувати повідомлення про те, що його вигнали зі служби в міліції без звання і пенсії у судовому засіданні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в присутності судді Холяви О.І., секретаря суду ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника прокуратури ОСОБА_5, та адвоката ОСОБА_6

Просить стягнути 25000 моральної шкоди. В обгрунтування позовних вимог вказує, що під час відкритих судових засідань 06.11.2014 року і 05.12.2014 року в Тернопільському міськрайонному суді при розгляді кримінальної справи, ОСОБА_2 у своєму виступі з метою принизити та оговорити, повідомив присутнім, що він ОСОБА_1 бувший працівник міліції, якого вигнали зі служби без звання і пенсії, що є недостовірною та негативною інформацією, яка порушує його особисті немайнові права.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 червня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує, що помилковим є висновок суду про те, що інформація, спростування якої він вимагає є оціночним судженням, а тому не носить негативний характер і не принижує честь та гідність позивача.

В судовому засіданні ОСОБА_1 сказав що підтримує апеляційну скаргу з викладених в ній мотивів.

Будучи повідомленим про розгляд справи ОСОБА_2 в судове засідання не зявився.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що 06.11.2014 року у судовому засіданні при розгляді кримінального провадження №12014210010000916 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, потерпілий ОСОБА_2 у виступі зазначив, що ОСОБА_1 колишній працівник міліції, якого вигнали зі служби.

У судовому засіданні 05.12.2014 року ОСОБА_2 зазначав, що ОСОБА_1 виперли із служби без звання та пенсії.

Вироком Тернопільського міськрайонного суду від 05.12.2014 року встановлено, що ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 05.04.2014 року близько 14 год. перебуваючи у дворі будинку №70 по вул. Бандери в м.Тернополі, підчас словесного конфлікту із потерпілим ОСОБА_2, умисно наніс останньому три удари кулаком в обличчя і спричинив потерпілому крововилив у слизову оболонку правої щоки та садно слизової оболонки верхньої губи, які за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень.

Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з того, що не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірите на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практи Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судом зазначено, що висловлювання ОСОБА_2 по своїй суті є фактично критикою дій ОСОБА_1, щодо нанесення йому легких тілесних ушкодження, як особою, яка раніше працювала у правоохоронних органах.

Згідно ч. 1 ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу і дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши здобуті докази колегія приходить до переконання, що ні в суді першої інстанції, ні при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 не надано, а судом не здобуто доказів наявність підстав, з якими цивільне законодавство пов'язує можливість судового захисту честі, гідності, репутації чи соціального статусу.

Судом не встановлено, а ОСОБА_1 не надано суду належних доказів, що поширена про нього інформація є відомостями, які містять фактичні дані.

Як вбачається з п.19 постанови Пленуму Верховного Суду Укараїни № 1 від 27.02.2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України саме апелянт повинен довести належними доказами обставини, на які він посилається як на підставу для задоволення його вимог, що ним зроблено не було.

У відповідності до ч.1 ст.308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду постановлено у відповідності до чинних норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Позиція колегії суддів відповідає і правовій позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ викладеній, зокрема, в ухвалі від 13.07.2015 року у справі №6-22504ск15.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_7