Рішення № 47063444, 15.07.2015, Франківський районний суд м. Львова

465/4965/13-ц

2/465/107/15

РІШЕННЯ

Іменем України

15.07.2015 Франківський районний суд м. Львова,

у складі:

головуючого судді - Ванівського Ю.М.

при секретарі- Буюклі В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія-НЛ» до ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», ОСОБА_2, Відділу приватизації житла Франківського району, з участю третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ЛКП «Затишне»,ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання приватизації квартири частково недійсною,

ВСТАНОВИВ:

09.08.2011 року представник позивача - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія-НЛ» звернувся в суд з позовом до відповідачів - ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», ОСОБА_2, з участю третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ЛКП «Затишне»,ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання приватизації квартири частково недійсною.

В обґрунтування позову покликається на те, що у листопаді 2008 року ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради передано громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у приватну власність на підставі свідоцтва про право власності № 234 квартиру №3а в будинку №19 по вул. Нечуя-Левицького у м. Львові. Свідоцтво зареєстроване Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 04 листопада 2008 року, реєстраційний за №25293623. Одночасно з приватизацією вказаної квартири приватизовано два приміщення в підвальному поверсі будинку відповідно до поверхового плану підвалу будинку за 1988 рік - (літ. ХІІ), площею 12,8 кв.м., у якому знаходяться чистки («кишені») димових каналів квартир 2, 4 та 6 та (літ. ХІІІ та ХІV) та площею 5,4 кв.м., у якому знаходяться мережі вентиляції, водопостачання та водовідведення вище перелічених квартир. Вказує, що на сьогодні частина коридору загального користування підвального приміщення, що позначена на поверховому плані літ. ХІІІ та ХІV неправомірно приватизована разом з квартирою №3а, а інша частина (літ. ХV - ХVІІ) захоплена та протягом 19 років утримується гр. ОСОБА_2, який 11 листопада 2008 року придбав квартиру №3а в будинку №19 по вул. Нечуя-Левицького у м. Львові. Внаслідок відсутності цілодобового доступу представників ОСББ до допоміжних приміщень, позначених літ. ХІІ та ХІV для обслуговування інженерних мереж, їх аварійного відновлення та ремонту, ОСББ позбавлене можливості виконувати покладені на нього функції управителя будинку у повному обсязі. Вважає вищенаведені дії з приводу приватизації неправомірними, оскільки така проведена в порушення вимог Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», Цивільного кодексу України.

05.02.2013 року заочним рішенням Франківського районного суду по справі № 2-2887/11 даний позов було задоволено частково: визнано незаконним наказ ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 03.11.2008 року за № 2138-Ж-Ф в частині передачі у приватну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 приміщень у підвальному поверсі, позначених на поверховому плані будинку №19 по вул. Нечуя-Левицького у м. Львові літ. ХІІ, ХІІІ та ХІV, площею 18,2 кв.м.; визнано незаконним свідоцтво про право власності на квартиру №3а на вул. Нечуя-Левицького, 19 № 234969 від 03.11.2008 р. в частині приватизації нежитлових приміщень позначених на поверховому плані літ ХІІ, ХІІІ та ХІV, площею 18,2 кв.м.; визнано незаконним договір купівлі - продажу квартири №3а буд. №19 по вул. Нечуя-Левицького за № 2357 від 11.11.2008 року в частині продажу нежитлових приміщень, позначених на поверховому плані підвалу літ ХІІ, ХІІІ та ХІV, площею 18,2 кв.м.

26.02.2013 року відповідач ОСОБА_2 звернувся у Франківський районний суд м. Львова із заявою про перегляд заочного Рішення Франківського районного суду м. Львова від 05.02.2013 року посилаючись на те, що 04.02.2013 року ним було скеровано клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з перебуванням з 23 січня 2013 року у відпустці, а також обґрунтовуючи поважність неприбуття у судове засідання смертю близького родича, що підтверджується відповідним клопотанням з відміткою канцелярії суду. Окрім цього, ОСОБА_2 у своїй заяві вказує на те, що рішенням Франківського районного суду м. Львова від 26.02.2013 року у справі

№ 2-2887/11 порушуються його права як власника квартири №3а по вул. Нечуя-Левицького, 19 у м. Львові, оскільки оспорювані підвальні приміщення розміром 18,2 кв.м. є невідємною складовою квартири №3а, були ним придбані у 2008 році разом із зазначеною квартирою та не були передані на баланс ОСББ, що підтверджується Актом приймання-передачі від 02.09.2008 року.

26 квітня 2013 року ухвалою Франківського районного суду м. Львова скасовано заочне рішення Франківського районного суду м. Львова від 26.02.2013 року у справі № 2-2887/11 та призначено справу до розгляду в загальному порядку.

05 лютого 2014 року позивачем подано доповнення до позовної заяви, у яких Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія-НЛ», посилаючись на норми Цивільного кодексу України, вказує на неправомірність видачі ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради Наказу від 03.11.2008 року за № 2138-Ж-Ф та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

16 вересня 2014 року у судовому засіданні за клопотанням представника Позивача у якості співвідповідачів залучено ОСОБА_10, ОСОБА_4 та Відділ приватизації житла Франківського району.

15 жовтня 2014 року Відділом приватизації житла Франківського району подано відзив на Позов, у якому підтвердижено правомірність приватизації сімєю ОСОБА_4 квартири №3а по вул.. Нечуя-Левицького, 19 у м. Львові, а також вказав на підримку позиції ОСОБА_1 комунальної власності Львівської міської ради при винесені рішення.

13.11.2014 року у судовому засіданні за клопотанням позивача у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено ОСОБА_9.

09.12.2014 року Франківським районним судом м. Львова постановлено окрему Ухвалу, якою начальника ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради повідомлено про неодноразову неявку представника ОСОБА_1 комунальної власності ДЕП ЛМР та зобовязано вжити відповідних заходів для виправлення цієї ситуації.

16.02.2015 року у судовому засіданні за клопотанням позивача у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено ОСОБА_8

27 травня 2015 року відповідачем ОСОБА_2 подано заперечення на позовну заяву Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія-НЛ» від 09.08.2011 року. В обґрунтування власної позиції вказує на те, що справді у листопаді 2008 року ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради передано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у приватну власність на підставі свідоцтва про право власності № 234 квартиру №3а в будинку №19 по вул. Нечуя-Левицького у м. Львові. Свідоцтво було зареєстроване Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 04 листопада 2008 року, реєстраційний за №25293623. Одночасно з приватизацією вказаної квартири приватизовано було і підвал загальною площею 18,2 кв.м. Поряд з цим, ОСОБА_2 зазначає, що 11.11.2008 року згідно договору купівлі-продажу укладеного між ним та ОСОБА_11, ОСОБА_12, він, став власником квартири №3а та підвальних приміщень площею 18,2 кв.м по вул. Нечуя-Левицьокого, 19 у м. Львові. Окрім цього, підтвердженням відсутності у ОСББ права власності на оспорювані підвальні приміщення Відповідач вважає Акт приймання-передачі від 02.09.2008 року, згідно якого нежитлові приміщення площею 78,2 кв.м., серед яких і підвал загальною площею 18,2 кв.м. було залишено у комунальній власності. Враховуючи наведене ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія-НЛ».

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали, надали пояснення аналогічні мотивам позовної заяви.

Представники відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечили із підстав викладених у письмовому запереченні на позовну заяву.

Представник Відповідача ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради у судовому засіданні заявлений позов заперечив у повному обсязі, вважає такий безпідставним, просить відмовити у задоволенні такого.

Представники Відповідачів ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» та Відділу приватизації житла Франківського району у судове засідання не зявилися, про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія-НЛ» до ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ЛКП «Затишне» про визнання приватизації квартири частково недійсною не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду та вбачається з матеріалів справи, у 2008 році частиною мешканців будинку №19 по вул. Нечуя-Левицького у м. Львові було створено Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія-НЛ», яке зареєстровано ОСОБА_1 державної реєстрації ЛМР 18.07.2008 року за № 117.

02.09.2008 року на підставі акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, будинок №19 по вул. Нечуя-Левицького у м. Львові передано з балансу ЛКП «Затишне» на баланс Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія-НЛ», а розташовані у ньому нежитлові приміщення площею 78,2 кв.м. залишено у комунальній власності.

При цьому, у листопаді 2008 року ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради передано громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у приватну власність на підставі свідоцтва про право власності № 234 квартиру №3а в будинку №19 по вул. Нечуя-Левицького у м. Львові. Свідоцтво зареєстроване Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 04 листопада 2008 року, реєстраційний за №25293623. Одночасно з приватизацією вказаної квартири приватизовано два приміщення в підвальному поверсі будинку відповідно до поверхового плану підвалу будинку за 1988 рік загальною площею 18,2 кв.м.( за літ. ХІІ площею 12,8 кв.м.; за літ. ХІІІ та ХІV площею 5,4 кв.м.), які, як випливає із матеріалів інвентаризаційної справи на будинок за адресою: м. Львів, вул. Нечуя-Левицького, 19, а саме допоміжної таблиці №1 від 30.12.2008 року експлікацій внутрішніх площ до плану будівлі від 30.12.2008 року належать до нежитлових.

11 листопада 2008 року між громадянином ОСОБА_2 та громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу квартири №3а по вул. Нечуя-Левицького, 19 у м. Львові, згідно якого до квартири також належить підвал площею 18,2 кв.м. Право власності зареєстроване ОКП ЛОР ««БТІ та ЕО» 12.11.2008 року.

Наведені вище обставини справи знаходять своє відображення і у Рішенні Франківського районного суду м. Львова від 13 вересня 2011 року по справі № 2-156/11, яке залишено без змін Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 10 липня 2013 року та Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 вересня 2013 року. Окрім цього, Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 16.10.2014 року по справі № 465/156/11, також підтверджено, що оспорювані приміщення площею 18,2 кв.м. є нежитловими а не допоміжними, відтак і їх власником виступала саме Львівська міська рада, яка мала право розпоряджатися ними на власний розсуд.

Відповідно до ст. 382 Цивільного кодексу України власникам квартир у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Згідно з ч. 1-3 ст. 19 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку. Неподільне майно не підлягає відчуженню. Загальне майно перебуває у спільній частковій власності співвласників багатоквартирного будинку.

У ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» дано визначення низки термінів, зокрема:

допоміжні приміщення багатоквартирного будинку це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення);

нежиле приміщення - приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.

неподільне майно - неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку;

Як випливає із змісту статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 № 4-рп/2004 щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 10 вищезгаданого Закону, власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення передаються у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків безоплатно і окремо приватизації не підлягають. Власники неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласниками допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

Разом з тим, приватизація комунального майна, втому числі нежитлових приміщень що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі положень ЗаконуУкраїни«Про приватизацію державного майна». Відчуження майна, що є комунальною власністю, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється, відповідно до частини 4 статті 3 Закону,органами місцевого самоврядування. Продаж такого майна здійснюють органи, створені відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та, відповідно до пункту 7 статті 7 Закону, є їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними.

Пунктом 30 частини першої статті 26 Закону України«Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема, встановлено, що прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна, затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку обєктів комунальної власності, які не підлягають приватизації, визначення доцільності, порядку та умов приватизації обєктів права комунальної власності віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до частини пятої статті 60 цього Закону органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження обєктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати обєкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Враховуючи наведені обставини справи та законодавчі положення суд приходить до висновку що оспорюванні приміщення загальною площею 18,2 кв.м. (за літ. ХІІ площею 12,8 кв.м.; за літ. ХІІІ та ХІV площею 5,4 кв.м.) що знаходяться по вул. Нечуя-Левицького,19 у м. Львові належать до нежитлових приміщень і на момент їх приватизації громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у комунальній власності. Відтак розпорядження даним нерухомим майном належало до компетенції Львівської міської ради, а тому, при приватизації вказаних нежитлових приміщень у 2008 році Відповідачами було повністю дотримано норм чинного на той момент законодавства України.

У звязку з наведеним суд не знаходить підстав для задоволення позову Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія-НЛ» щодо:

- визнання незаконними наказу ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 03.11.2008 року за № 2138-Ж-Ф, в частині передачі у приватну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 приміщень у підвальному поверсі, позначених на поверхневому плані будинку №19 по вул. Нечуя-Левицького у Львові літ ХІІ, ХІІІ, ХІV площею 18,2 кв.м.

- визнання незаконним свідоцтва №234969 від 03.11.2008 року про право власності на квартиру №3а, по вул. Нечуя-Левицького, 19 в частині приватизації нежитлових приміщень позначених на поверховому плані літ ХІІ, ХІІІ, ХІV площею 18,2 кв.м.

- визнання незаконним договору купівлі-продажу квартири №3а по вул. Нечуя-Левицького, 19 у м. Львові за №2357 від 11.11.2008 року в частині продажу нежитлових приміщень позначених на поверховому плані літ ХІІ, ХІІІ, ХІV площею 18,2 кв.м.

Вимога позивача про призначення комісії фахівців у складі представників ОСББ та ЛКП «Затишне» для підтвердження наявності інженерних комунікацій у приміщеннях (літ ХІІ, ХІІІ, ХІV) шляхом складання відповідного акту не підлягає задоволенню, оскільки при розгляді справи № 2-156/11 та винесені Рішення Франківського районного суду м. Львова від 13 вересня 2011 року уже встановлена відсутність інженерних комунікацій необхідних для експлуатації приміщення в оспорюваних приміщеннях, про що також зазначено і в Ухвалі Апеляційного суду Львівської області від 16.10.2014 року по справі № 465/156/11.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 Цивільного-процесуального кодексу України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Щодо вимоги Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія-НЛ» про зобовязання обласного КП Львівської обласної ради «БТІ та ЕО» встановити нові розміри приміщення (літ XII) за виключенням його частини де знаходяться інженерні мережі чистки «кишені» димових каналів квартир 2,4 та 6 з метою безперешкодного доступу до них фахівців ОСББ для проведення їх обслуговування та організації чистки, то вона також не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано жодних доказів щодо обмеження відповідачами доступу до димових каналів квартир 2, 4 та 6 та не обґрунтовано належним чином необхідність зміни площі приміщення за літерою XII.

Керуючись статтями 10, 60, 61, 169, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія-НЛ» до ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», ОСОБА_2, Відділу приватизації житла Франківського району, з участю третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ЛКП «Затишне»,ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання приватизації квартири частково недійсною відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Ванівський Ю.М.