Вирок № 47061971, 21.07.2015, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 329/794/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2015 року Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Покопцевой Д.О.,

при секретарі - Синяк Л.П.,

за участю прокурора - Худзій Є.А.,

потерпілого - ОСОБА_1,

та обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Чернігівка кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Чернігівка Чернігівського району Запорізької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

24.10.2014 року, приблизно о 01 годині 15 хвилин, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «RENAULT 19», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 80-100км/г по автодорозі по вул. Радянській в смт. Чернігівка Чернігівського району. Під час руху водій ОСОБА_2, перед зміною напрямку не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, змінив напрямок свого руху праворуч, виїхав за межі проїжджої частини, де, при спробі повернутись на проїжджу частину, допустив занос керованого ним автомобіля та подальше його перекидання в лівий кювет.

Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги пп.1.10, 10.1, 12.2, 12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:

1.10 Узбіччя - виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів, крім випадків, передбачених цими Правилами;

10.1Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде небезпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасника руху;

12.2У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги;

12.4 У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.;

12.9 Водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену у пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

Внаслідок порушення вказаних пунктів Правил дорожнього руху України водій ОСОБА_2 допустив занос керованого ним автомобіля та подальше його перекидання в лівий кювет, внаслідок чого пасажир ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження: підвивих 4 шийного хребця вперед, переднього апофізу 5 шийного хребця, передньої повздовжньої зв'язки на рівні 4-5 шийних хребців з крововиливом та набряком її волокон, кваліфікованих висновком судово-медичної експертизи №186 від 15.11.2014 року як пошкодження середньої ступені тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, підтвердив викладені обставини справи.

Крім того, в судовому засіданні обвинувачений показав, що 24.10.2014 року, приблизно о 01 годині 15 хвилин, він, керуючи автомобілем «RENAULT 19», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався в західному напрямку по вул. Радянській в смт Чернігівка, зі швидкістю 80-100км/г. Спиртних напоїв не вживав. Вулиця була не освітлена, йшов дощ, дорожнє покриття з вибоїнами, мокре та частково обледеніле, видимість обмежена. В районі магазину «Вікторія», розташованого по вул.Радянській, він побачив вибоїну на дорозі, почав її об'їжджати. Через слизьке дорожнє покриття автомобіль занесло праворуч, він намагався вирівняти машину, «вильнув» рулем наліво, однак автомобіль потрапив у іншу вибоїну, юзом вилетів на узбіччя ліворуч, де перевернувся. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він та пасажир ОСОБА_1 отримали тілесні ушкодження. У скоєному розкаюється, просить суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи, і як встановлено судом, він правильно розуміє зміст цих обставин, будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції відсутні, заслухавши думку учасників судового розгляду та, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, що характеризують його особу.

Діяння, вчинене обвинуваченим, є суспільно небезпечним і підлягає кваліфікації за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження. Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, є його щире каяття у вчиненому.

Згідно ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При обранні міри покарання обвинуваченого суд враховує наступні обставини справи:

- ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, при цьому суд звертає увагу на наслідки та ставлення обвинуваченого до вчиненого.

- особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_3, 2014р.н.

Також суд враховує позицію потерпілого ОСОБА_1, який просив не карати обвинуваченого суворо, оскільки він не має до нього претензій матеріального та морального характеру, та не позбавляти його права керувати транспортними засобами.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність призначення міри покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", згідно з яким суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо, з метою перевиховання та виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Судові витрати у вигляді вартості проведення автотехнічної експертизи в розмірі 1179 гривень 36 копійок суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст.368, 370, 374 КПК України суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в сумі 3400 гривень, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Речовий доказ по справі - автомобіль марки «RENAULT 19», реєстраційний номер НОМЕР_1, який перебуває на зберіганні у ОСОБА_2, згідно його розписки - йому повернути.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, витрати на залучення експерта в кримінальному провадженні в розмірі 1179 гривень 36 копійок на користь держави: рахунок №31116115700009, одержувач - Управління казначейства у Шевченковському районі м.Запоріжжя /24060300, код банку 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області.

Заходи забезпечення кримінального провадження до набрання судовим рішенням законної сили - не застосовувати.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.2 ст.473 КПК України.

Вирок може бути оскаржений з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Запорізької області через Чернігівський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Д.О. Покопцева