Ухвала суду № 4705461, 18.03.2008, Апеляційний суд Херсонської області

Справа № 11а-280 Головуючий в 1 інстанції Василенко В.В.

Категорія ст. 121 ч.1 КК Доповідач Грушицький А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2008 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі

головуючого судді Годуна В.А.,

суддів Вороненко Т.В., Грушицького А.,

з участю прокурора Литвиненко О.О.,

розглянула в судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 вирок місцевого Скадовського районного суду від 09 листопада 2007 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Скадовська Херсонської області, Україна, українця, громадянина

України, що має середню спеціальну освіту, неодруженого, не працюючого, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, засуджено за ст. 121 ч. 1 КК України на 5 років б місяців позбавлення волі з поміщенням до кримінально-виконавчої установи.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 1000, 00 грн. та моральну шкоду в розмірі 40 000, 00 грн., а також витрати на проведення судово-медичної експертизи №102/К-к від 29 серпня 2006 року в розмірі 43, 35 грн. на користь держави через УДК по Херсонській області МФО 852010, код 02009933, Р/р №3524004001461 ОСОБА_3 судові витрати в сумі 164, 73 грн.

Відповідно до вироку суду ОСОБА_1, 30 липня 2006 року приблизно о 16.00 годині, знаходячись на пасіці біля Зонального зрошувального каналу, що розташований на відстані 600 м від насосної станції №14 від с. В. Андронівка Цюрупинського району Херсонської області, на грунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків між ним та потерпілим ОСОБА_2, наніс йому один удар держаком лопати в ділянку тулуба зліва чим спричинив останньому згідно висновку комісійної судово - медичної експертизи №46 від 26 березня 2007 року закриту травму внутрішнього органу черевної порожнини - розрив селезінки, забій грудної клітини, синець на грудях, які супроводжувалися травматичним шоком і виникли від одного удару тупим продовгуватим предметом в ліву бокову ділянку тулуба і за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

У своїй апеляції засуджений ОСОБА_4, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту та однобічність досудового та судового слідства, стверджуючи, що діяв у стані необхідної оборони, ставить питання про скасування вироку та направлення справи на додаткове розслідування.

Потерпілий ОСОБА_2 у своїх запереченнях на апеляцію засудженого, посилаючись на законність вироку, просить залишити його без зміни.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.

Як встановлено матеріалами справи, органами досудового слідства і судом дотримано вимог ст. 22 КПК України, спрямованих на встановлення у справі об"єктивної істини. Викладені у вироку висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину за обставин, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами. І, зокрема, його винність підтверджується особистими поясненнями; показаннями потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, висновками експертиз.

Твердження у апеляції про те, що суд невірно встановив фактичні обставини справи, а також про невірну оцінку судом зібраних у справі доказів є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи.

Згідно з висновками комісійної судово - медичної експертизи, багаточисленний розрив селезінки у ОСОБА_2, знаходиться у прямому причинному зв'язку з ударом нанесеним засудженим. Видалення селезінки як нежиттєздатного органу потягло за собою стійку втрату працездатності потерпілого на 30 %, отже доводи апеляції з цього приводу, не відповідають дійсності.

Давши належну оцінку доказам, які були перевірені в судовому засіданні, суд правильно кваліфікував злочинні дії ОСОБА_1 за ст. 121 ч. 1 КК України.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що під час досудового і судового слідства не допущено порушень кримінально - процесуального закону, які б ставили під сумнів достовірність доказів та висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено.

Підстав для скасування вироку та направлення справи на додаткове розслідування з мотивів, наведених у апеляції засудженого, колегія суддів не вбачає.

З урахуванням наведеного, і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок місцевого Скадовського районного суду від 9 листопада 2007 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.