Вирок № 47049578, 16.05.2011, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 1-94/2011 рік

ВИРОК

Іменем України

16 травня 2011 року м.Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Лицура І.М.,

секретаря - Бойків В.П.,

з участю прокурора - Юсип М.Я.

та захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Долина справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, працюючого охоронником в ТзОВ «Нафтозахист Україна», що має середню освіту, українця, громадянина України, одруженого, несудимого,

за ст. 129 ч.І КК України,-

встановив :

ОСОБА_2 вчинив погрозу вбивством при реальних підставах побоюватися здійснення цієї погрози.

Злочин вчинено за таких обставин:

12 лютого 2011 року близько 11.30 год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в будинку по місцю свого постійного проживання, на побутовому грунті затіяв сварку зі своїм сином ОСОБА_3, під час якої став погрожувати йому вбивством та при цьому, маючи на меті залякати потерпілого та переконати його в тому, що він дійсно збирається позбавити його життя, взяв кухонний ніж, яким почав наносити йому удари в ліву руку та ліве стегно, заподіявши легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді колото-різаних ран лівого передпліччя та лівого стегна, внаслідок чого його син ОСОБА_3 сприйняв погрозу вбивством як реальну та побоювався її здійснення.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ст. 129 ч.І КК України, не визнав та пояснив, що в останній часом у нього із дружиною та синами на побутовому грунті часто виникають конфлікти та сварки. Дружина з синами проживають окремо в одній частині будинку, а він в іншій. 12.02.2011 року близько 11.00 год. він прийшов додому з нічної зміни, випивши по дорозі близько 120 грам горілки. Коли прийшов додому, його старший син ОСОБА_3 знаходився вдома. Він пішов на кухню, взяв кухонний ніж з білою ручкою і став різати картоплю, щоб зварити кашу для собаки. В цей час його син ОСОБА_3 почав висловлювати йому претензії за те, що він заніс свою ковдру в їхню кімнату. Ця розмова переросла у сварку і син прийшов до нього на кухню. На кухні сварка переросла у бійку і син ОСОБА_3 став наносити йому удари руками по голові та туловищу. Скільки ударів він встиг нанести, він не пам'ятає. Так як в цей час у нього в руці був ніж, то він відмахувався від сина цим ножем. Бійка тривала кілька хвилин, після чого син повернувся у свою кімнату і затих. Знаючи свого сина ОСОБА_3, що він дуже емоційний і просто так не припинив би сварку, він подумав, що з ним щось не так і зайшов до нього в кімнату. Коли він зайшов у кімнату, то побачив, що син сидить на дивані, хрипить і одяг на ньому в крові. Оскільки він не знав, що спричинив сину тілесні ушкодження, то подумав, що син порізав собі вени. Він зрозумів, що сину потрібна медична допомога і став телефонувати на швидку допомогу, але не додзвонився. Тоді він вирішив відвести сина пішки до пункту швидкої медичної допомоги в смт. Вигода. Коли він виводив сина ОСОБА_3 з будинку, під'їхали його дружина ОСОБА_5 зі своєю сестрою ОСОБА_6, її чоловіком ОСОБА_7 та їх сином ОСОБА_8 Він сказав, щоб вони викликали швидку медичну допомогу, але ОСОБА_7, сказав що вони на автомобілі. Тоді він та ОСОБА_7 повели ОСОБА_3 до їхнього автомобіля і посадили на заднє сидіння. ОСОБА_3 йшов самостійно, але нічого не говорив і на запитання не відповідав. Вони поїхали в смт. Вигода на пункт швидкої медичної допомоги, де ОСОБА_3 надали першу медичну допомогу і сказали, щоб вони їхали в Долинську ЦРЛ, оскільки на одну із ран потрібно накладати шви. В Долинській ЦРЛ сина ОСОБА_3 направити в травматологічне відділення, де надали йому медичну допомогу та госпіталізували на стаціонарне лікування. Стверджує, що він не наносив удари ножем синові, а відмахувався від його ударів. Оскільки у нього в правій руці був ніж, то, можливо, він зачепив декілька разів сина ножем.

Незважаючи на невизнання своєї вини підсудним ОСОБА_2, його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину, повністю доведена зібраними по справі доказами: показаннями потерпілого, свідків по справі, висновками експертів, письмовими та речовими доказами, фактичними даними, що містяться в протоколах слідчих та судових дій.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що його батьки перебувають у неприязних стосунках, оскільки батько є неврівноваженою людиною. Він з матір'ю проживав у одній кімнаті, а батько у трьох кімнатах. Батько часто обзивав його та матір нецензурними словами, він часто виходить із себе і зганяє злість на ньому та матері - кидає в них все, що потрапить під руку. Батько неодноразово говорив матері, щоб вона його не нервувала, бо він може зарізати і брався за ніж. Останнім часом батько говорив йому, що він його заріже і закопає, що він сам викопає для себе могилу. 12.02.2011 року близько 11.30 год. він відчинив двері з кімнати у кухню. На кухні в цей час був батько, який готував собаці їсти і мав в руках кухонний ніж. На кухню він не заходив, знаходився на порозі. Він побачив їхню спільну ковдру, яка знаходилась у їхній кімнаті і запитав у батька, чи це він приніс дану ковдру. Батько відповів, що у їхню кімнату він не заходить і звідки дана ковдра він не знає. Після цього він повернувся у свою кімнату, присів на дивані та складав свої речі. Батько з словесними погрозами в його адресу підійшов до нього і продовжував говорити, що може його вбити та зарізати, неадекватно поводився, розмахував ножем. Він сказав батькові, що не бажає його слухати та попросив, щоб він не розмахував перед обличчям ножем. Після цього батько замахнувся ножем йому в обличчя, і лезо ножа черкнуло йому по горлу з правої сторони та рукою вдарив у підборіддя. Після цього ОСОБА_2 замахнувся другий раз ножем та хотів нанести удар в живіт, але він прикрився лівою рукою і ніж попав зверху в руку, проколовши її і з рани пішла кров. Тоді він знову намагався нанести йому удар ножем в ділянку серця, але він знову закрився лівою рукою і удар знову прийшовся в ліву руку. Після цього ОСОБА_2 наніс йому ще три удари ножем в ліву руку, спричинивши поранення. Він не міг опиратись та і захищатись, так як був у шоковому стані і продовжував сидіти на дивані, з руки сильно текла кров. Коли батько побачив, що в нього і не виходить нанести удар ножем у живіт, він різко наніс удар ножем у і стегно лівої ноги, звідки сильно почала текти кров. Він сказав ОСОБА_2, що стікає кров'ю і не може встати, на що той нічого не відповів і продовжував наносити ножем прямі удари в праве плече. Під час цих дій він погрожував йому, що може його вбити та зарізати і ізамахувався ножем на нього, але він закрився руками та продовжував сидіти на дивані. Далі батько вийшов з кімнати на кухню. Через кілька хвилин він вийшов на кухню, щоб вийти з квартири, однак батько йому сказав, щоб він сидів в кімнаті і він залишився. На дивані він перемотав собі ногу та руку светрами і намагався зателефонувати по мобільному телефоні мамі, але втрачав свідомість і не зміг ні до кого зателефонувати. Коли він прийшов до свідомості, то побачив біля себе маминого брата ОСОБА_7, який виводив його з квартири. На той час вдома вже була його мати, тітка ОСОБА_6 та їх син ОСОБА_8 Його відвезли у Вигодську лікарню, де надали першу медичну допомогу, після чого відвезли в Долинську ЦРЛ, де він знаходився на стаціонарному лікуванні узв'язку з отриманими травмами. Разом з ним у лікарню їхав його батько, який жартував, ніякого співчуття не проявляв та ніякої допомоги не надавав. У будинку батько також йому ніякої допомоги не надавав, швидку допомогу не викликав, хоч бачив, як сильно у нього текла кров і він просив його про допомогу. На його, думку батько умисно не надавав йому ніякої допомоги, так як хотів, щоб він стік кров'ю і помер. Поведінку свого батька він пояснити не може. Останній постійно був неврівноважений, скандалив з ним та матір'ю. Фактично батькові він не чинив спротиву, оскільки сприйняв його погрози реально і налякався, що він його вб'є.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що до недавнього часу вона разом з 2 синами та чоловіком ОСОБА_2 проживала в АДРЕСА_2. Зі своїм чоловіком ОСОБА_2 вона ще не розлучена, справа про розлучення перебуває в суді. Останні декілька років вона та сини для чоловіка стали чужими людьми, ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями, знущається з неї та синів, практично все життя він був агресивним, кричав та обзивав її та дітей. З 21 січня 2011 року по 02 лютого 2011 року вона знаходилася на стаціонарному лікуванні в Івано-Франківській ОКЛ, де їй зробили операцію, після якої вона тимчасово проживала у будинку своєї сестри ОСОБА_6 в АДРЕСА_3. 12 лютого 2011 року, .'близько 11.00 год. її сестра, разом з чоловіком та сином, повезли її додому в АДРЕСА_2. Близько 12.00 годи, вони під'їхали до будинку, сестра та родичі допомогли їй вийти з автомобіля і стали діставати її речі, після цього вони пішли до будинку. Коли вони зайшли в коридор, їм назустріч із кухні вибіг її чоловік ОСОБА_2, який тримав у руках мобільний телефон і став кричати, щоб вони викликали швидку допомогу. Чому було потрібно викликати швидку допомогу, він не пояснював. їй стало погано і вона сіла на стілець в коридорі, а родичі пішли далі в будинок. Через [декілька хвилин її родичі вивели з будинку її сина ОСОБА_3 і повели (його до автомобіля. ОСОБА_7 сказав, що ОСОБА_3 терміново потрібно в лікарню. Коли ОСОБА_3 виводили з будинку, його обличчя було дуже біле, |і коли вона його покликала, він повернув голову, але, як їй здалося, її не побачив. Ще вона помітила, що ОСОБА_3 тримається рукою за руку. Крові на одязі ОСОБА_3 тоді вона не помітила. Після цього ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повези її сина ОСОБА_3 в лікарню і ОСОБА_2 поїхав з ними. В кімнаті вона побачила на дивані, на покривалах та підлозі сліди крові. Хтось із присутніх сказав, що ОСОБА_2 порізав її ОСОБА_3 ножем і тому стільки крові. Потім вона поїхала в лікарню, де ОСОБА_7 сказав, що ОСОБА_3 тілесні ушкодження заподіяв ножем її чоловік ОСОБА_2 Зараз, зі слів сина, їй відомо, що її чоловік ОСОБА_2 12 лютого 2011 року безпідставно став чіплятися до нього, а потім взяв ніж і став наносити синові прямі удари в ліву частину туловища. Син ОСОБА_3 захищався від цих ударів ножем, підставляючи ліву руку і тоді ОСОБА_2, наніс йому удар ножем в ліву ногу. Після заподіяння синові тілесних ушкоджень, коли у нього з ран текла кров, ОСОБА_2 не тільки не надав сам йому ніякої медичної допомоги, але і не випустив сина з будинку, щоб він міг піти звернутися за медичною допомогою, а заставив його сидіти у своїй кімнаті. На її думку, коли б вона з родичами вчасно не приїхала і родичі не відвезли б сина в лікарню, він міг би померти від втрати крові.

Допитаний судом свідок ОСОБА_7 підтвердив, що рідна сестра його дружини ОСОБА_5 після операції в Івано-Франківській OKЛ на початку лютого 2011 року проживала в них в АДРЕСА_3, так як не могла ходити і вони за нею доглядали. 12.02.2011 року він разом зі своєю дружиною та сином ОСОБА_8 вирішили відвезти ОСОБА_5 додому в АДРЕСА_2, куди приїхали близько 12.00год. Він перший зайшов до будинку і в коридорі зустрів ОСОБА_2, який тримав у руці мобільний телефон і сказав, щоб вони викликали швидку медичну допомогу. Він спитав у ОСОБА_2, що трапилось і для чого йому потрібна швидка медична допомога. Далі він зайшов кімнати і побачив, що ОСОБА_3 сидів на дивані й не розмовляв. Він його питав, що трапилось, але той нічого не відповідав. Тоді він підняв ОСОБА_3 й почав відводити його до свого автомобіля та побачив, що із його лівої ноги по підлозі тече кров. В коридорі будинку ОСОБА_3 став втрачати свідомість. Він сів в автомобіль на переднє пасажирське сидіння, його син сів за кермо, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сіли на заднє сидіння і вони поїхали у напрямку Долинської ЦРЛ, але ОСОБА_2 сказав розвернути автомобіль і їхати в смт. Вигода у лікарню. Там на приймальному покої його оглянув лікар і тоді він також побачив, що у ОСОБА_3 на лівій нозі була глибока різана рана. Лікар обробив рану на нозі, а потім на лівій руці лікар виявив ще б ножових поранень. Лікар обробив усі рани, після чого ОСОБА_3 на швидкій допомозі відвезли у Долинську ЦРЛ. Він зрозумів, що ножові поранення ОСОБА_3 заподіяв його батько ОСОБА_2. У лікарні він спитав у ОСОБА_2 спитав, чому він таке зробив, на що той відповів, що до того все йшло.

Дані показання в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_8

Як вбачається з протоколу очної ставки від 23.02.2011 року (а.с. 33-35), потерпілий ОСОБА_3 повністю підтвердив свої показання на досудовому слідстві і вони є послідовними та узгоджуються з іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з висновком експерта № 31 від 21.03.2011 року (а.с.57-59), у ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження: колото-різані рани лівого передпліччя та лівого стегна. Описані тілесні ушкодження спричинені дією колючо-ріжучого предмета, могли утворитися при нанесенні ударів останнім в ділянку лівого передпліччя та лівого стегна, можливо в термін, вказаний у постанові і відносяться до легких тілесних ушкоджень, як таких, що викликали короткочасний розлад здоров'я.

З протоколу огляду місця події (а.с.9-15) вбачається, що в житловому будинку, де проживала сім'я ОСОБА_2, в спальній кімнаті на підлозі виявлено множинні нашарування речовини бурого кольору, схожої на кров, а на кухні на столі - кухонний ніж.

Даний ніж визнано речовим доказом та долучено до справи.

Згідно з протоколом № 71 медичного огляду для встановлення стану сп'яніння від 12.02.2011 року (а.с.20), ОСОБА_2 перебував встані алкогольного сп'яніння.

Видані Долинською ЦРЛ довідки від 12.02.2011 року, від 15.02.2011 року та від 17.02.2011 року (а.с.21-23),підтверджують, що 12.02.2011 року біля 13.20 год на приймальний покій Долинської ЦРЛ був доставлений ОСОБА_3, якому виставлено попередній діагноз: множинні різані рани лівого передпліччя та лівого стегна, госпіталізований в травматологічне відділення.

Суд вважає способом захисту та не приймає до уваги показання підсудного про те, що він не погрожував вбивством своєму синові ОСОБА_3, а тілесні ушкодження спричинив йому захищаючись від його нападу, оскільки вони є голослівними, нічим не підтверджені і спростовуються здобутими в судовому засіданні вище перечисленими доказами. Крім того, показання ОСОБА_2 не є послідовними. Так, в своїх першочергових письмових поясненнях від 12.02.2011 року (а.с. 16-17) ОСОБА_2 вказував, що син намагався його вдарити і він відмахувався ножем, а пізніше, на досудовому слідстві та в суді, він вже вказував, що під час бійки ОСОБА_3 став наносити йому удари по голові та туловищу. Показання ОСОБА_2 також спростовуються тим, що підсудний добровільно відшокодував потерпілому витрати на лікування.

Про те, що колото-ріжучі рану своєму синові ОСОБА_3 підсудний спричинив умисно, а не під час захисту від його ударів, свідчить множинність цих ран, їх характер, локалізація та глибина (до 6 см), що підтверджує показання потерпілого.

Оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні погрози вбивством при реальних підставах побоюватися здійснення цієї погрози, повністю доведена в судовому засіданні зібраними по справі доказами і його дії слід кваліфікувати за ст. 129 ч.І КК України.

Обираючи покарання підсудному, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, його особу та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

До обставин, що обтяжують покарання підсудного, належить вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, а до пом'якшуючих обставин суд відносить часткове відшкодування завданої шкоди.

Вивченням особи підсудного ОСОБА_2 встановлено, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше, на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінетах Долинської ЦРЛ не перебуває, по місцю проживання характеризується позитивно, працює охоронником в ТзОВ «Нафтозахист Україна».

При постановленні вироку суд також враховує те, що підсудний своєї вини не визнав, хоч і добровільно частково відшкодував завдану злочином шкоду, у вчиненому не розкаявся і потерпілий наполягає на призначенні йому найсуворішого покарання.

При таких обставинах суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_2 неможливе без ізоляції його від суспільства, а тому йому слід обрати покарання у виді арешту в межах санкції ст. 129 ч.І КК України, яке, на думку суду, буде необхідним й достатнім для його, виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів,

Потерпілий ОСОБА_3 по даній справі заявив цивільний позов про стягнення з підсудного ОСОБА_2 700 грн. відшкодування завданої злочином матеріальної та ЗО тисяч грн. моральної шкоди. В судовому засіданні позивач уточнив свої вимоги, вказавши, що матеріальна шкода в розмірі 700,00 грн. підсудним відшкодована добровільно, тому просив стягнути тільки моральну шкоду.

Даний позов належить до часткового задоволення, оскільки судом встановлено, що внаслідок вчиненого підсудним злочину, потерпілий переніс моральні страждання: змушений був терпіти фізичний біль, тривалий час лікувався, через що терпів незручності, не міг вести звичний спосіб життя. Визнаючи розмір відшкодування завданої моральної шкоди, суд враховує характер та тривалість моральних страждань потерпілого, ступінь вини та матеріальний стан підсудного і встановлює його в розмірі 7 тисяч гривень.

Заявлений Долинським міжрайонним прокурором позов про стягнення з ОСОБА_2 1616,45 грн. відшкодування вартості витрат, понесених його , державою за лікування в Долинській ЦРЛ потерпілого від злочину ОСОБА_3, слід задоволити та стягнути з нього вказану суму, оскільки вона підтверджується виданою Долинською ЦРЛ довідкою № 424/001-19/12 від 24.03.2011 року (а.с. 64).

Питання речових доказів суд вирішує згідно зі ст. 81 КПК України,

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину,передбаченого ст.129 ч.І КК України і призначити йому покарання у виді арешту на строк 4 (чотири) місяці.

Змінити засудженому ОСОБА_2 запобіжний захід з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши його під варту негайно в залі судових засідань.

Речові докази по справі (а.с.61): чоловічі футболку та штани - повернути власнику ОСОБА_3, кухонний ніж - знищити.

Цивільний позов ОСОБА_3 задоволити частково та стягнути на його користь із засудженого ОСОБА_2 7000,00 (сім тисяч) грн. відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 в дохід держави 1616,45 грн. відшкодування витрат на лікування в Долинській ЦРЛ потерпілого від злочину ОСОБА_3 які перерахувати на р/р 31414637800155 в Долинському відділенні Державного казначейства України, код 20568642, МФО 836014, код платежу 24060300 та стягнути з нього на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Івано-Франківській області 337,68 грн. відшкодування витрат за проведену експертизу.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з часу вручення йому копії вироку.

Суддя: