Ухвала суду № 47028045, 26.06.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-кп/796/1220/2015 Головуючий у першій інстанції - Швиденко В.А.

Суддя-доповідач - Стрижко С.І.

У Х В А Л А

26 червня 2015 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Стрижко С.І., перевіривши на відповідність вимогам ст. 396 КПК України апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_3 на вирок Подільського районного суду м. Києва від 14 квітня 2015 року щодо ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 222, ч. 2 ст. 222, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 та ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 366 КК України, та вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Подільського районного суду м. Києва від 14 квітня 2015 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358 (в редакції КК України станом на час вчинення злочину), ч. 1 ст. 366 (в редакції КК України станом на час вчинення злочину) , ч. 1 ст. 222 КК України (в редакції КК України станом на час вчинення злочину), ч. 2 ст. 222 КК України (в редакції КК України станом на час вчинення злочину), ч. 5 ст. 27 та ч. 1 ст. 366 (в редакції КК України станом на час вчинення злочину), ч. 3 ст. 358 (в редакції КК України станом на час вчинення злочину), ч. 3 ст. 191 КК України, ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 3 ст. 190 України, та йому призначено покарання:

- за ч. 1 ст. 358 КК України (в редакції КК України станом на час вчинення злочину) у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить шістсот вісімдесят гривень, звільнивши його від призначеного за ч. 1 ст. 358 КК України покарання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у зв'язку з закінченням строків давності;

- за ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Кримінального кодексу України станом на час вчинення злочину) у виді обмеження волі строком один рік з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності строком на один рік, звільнивши його від призначеного за ч. 1 ст. 366 КК України покарання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у зв'язку закінченням строків давності;

- за ч. 1 ст. 222 КК України (в редакції КК України станом на час вчинення злочину) у виді штрафу в розмірі п'ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить вісім тисяч п'ятсот гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності строком на один рік, звільнивши його від призначеного за ч. 1 ст. 222 КК України покарання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у зв'язку з закінченням строків давності;

- за ч. 2 ст. 222 КК України (в редакції КК України станом на час вчинення злочину) у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить п'ятдесят одну тисячу гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності строком на один рік шість місяців;

- за ч. 3 ст. 191 КК України у виді чотирьох років трьох місяців позбавлення волі;

- за ч. 5 ст. 27 та ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції КК України станом на час вчинення злочину) у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить вісімсот п'ятдесят гривень з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності строком на один рік два місяці, звільнивши його від призначеного за ч. 1 ст. 366 КК України покарання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у зв'язку з закінченням строків давності;

- за ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції КК України станом на час вчинення злочину) у виді штрафу в розмірі тридцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить п'ятсот дев'яносто п'ять гривень, звільнивши його від призначеного за ч. 3 ст. 353 КК України покарання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у зв'язку закінченням строків давності;

- за ч. 2 ст. 190 КК України у виді двох років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 190 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 222, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді чотирьох років трьох місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на всіх підприємствах, установах, організацій незалежно від форм власності строком на один рік шість місяців.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, якщо протягом двох років іспитового строку він не вчинить нового злочину та виконає, покладені нього обов'язки.

Згідно п. 2, п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 76 КК України на ОСОБА_4 покладено наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції

Цивільний позов задоволений в повному обсязі, а також з ОСОБА_4 стягнуто судові витрати на користь держави.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 12 червня 2015 року потерпіла ОСОБА_3 на адресу суду першої інстанції поштою направила апеляційну скаргу, яка одночасно містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Подана апеляційна скарга 23.06.2015 року разом з матеріалами кримінального провадження надійшла до суду апеляційної інстанції та передана судді-доповідачу.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, апелянт посилається на те, що у зв'язку із реєстрацією шлюбу 15.02.2013 року, зміни прізвища та фактичного місця проживання, вона не отримувала повідомлень про виклик до суду та копії ухваленого по справі вироку, які фактично направлялися на іншу адресу та прізвище, а тому вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження вироку Подільського районного суду м. Києва від 14.04.2015 року поважними та просить про його поновлення.

Розглянувши заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, та дослідивши матеріали провадження, суддя-доповідач вважає, що наведені потерпілою відомості щодо зміни прізвища та місця проживання, неотримання нею судових повісток та копії ухвалено у справі вироку є поважними причинами, а тому приходить до висновку про можливість поновлення потерпілій ОСОБА_3 строку на апеляційне оскарження вироку Подільського районного суду м. Києва від 14.04.2015 року.

Проте, під час перевірки змісту апеляційної скарги на відповідність вимогам, що визначені ст. 396 КПК України, встановлена невідповідність її прохальної частини положенням зазначеної норми Закону.

Відповідно ч. 2 ст. 396 КПК України, в апеляційній скарзі, у тому числі, зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Згідно п. п. 7, 8 ч. 1 ст. 393 КПК України потерпілий має право подати апеляційну скаргу у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції, а цивільний позивач - у частині, що стосується вирішення цивільного позову.

Як вбачається із прохальної частини апеляційної скарги, потерпіла просить вирок суду першої інстанції змінити, при задоволенні цивільного позову стягнути на її користь з ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 617.814 грн. (з огляду на курс НБУ долара США до гривні) та призначити обвинуваченому остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом складання призначених покарань, тобто фактично ставить питання про погіршення становища обвинуваченого, що згідно з КПК України, за наявності для цього підстав, не може бути вирішено шляхом зміни судового рішення.

А відтак, враховуючи положення ст. ст. 407-409, 420, 421 КПК України, апеляційна скарга потерпілої є суперечливою та такою, що не відповідає положенням ч. 2 ст. 396 КПК України.

За таких обставин, згідно з ч. 1 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга має бути залишена без руху, із наданням потерпілій строку для усунення виявлених недоліків, а саме для визначення конкретних апеляційних вимог.

Крім того, відповідно ч. 6 ст. 396 КПК України до апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів надаються копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга. Цей обов'язок не поширюється на обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом або тримається під вартою.

Звертаючись із апеляційною скаргою, потерпілою долучено лише дві копії апеляційної скарги, що суперечить вимогам ч. 6 ст. 396 КПК України, а тому в подальшому, усунувши недоліки апеляційної скарги та подаючи апеляційну скаргу в новій редакції, апелянту необхідно надати її копії з урахуванням усіх учасників провадження, а саме для вручення для ознайомлення прокурору прокуратури м. Києва, прокурору прокуратури Подільського району, обвинуваченому та його захиснику, потерпілому ОСОБА_5 та представнику потерпілого.

З огляду на наведене, керуючись ст. 117, ст. ст. 396-399 КПК України, суддя апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання потерпілої ОСОБА_3- задовольнити та поновити їй строк на апеляційне оскарження вироку Подільського районного суду м. Києва від 14.04.2015 року щодо ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 222, ч. 2 ст. 222, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 366 КК України.

Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_3 на вирок Подільського районного суду м. Києва від 14.04.2015 року щодо ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 222, ч. 2 ст. 222, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 366 КК України - залишити без руху.

Надати потерпілій строк для усунення недоліків апеляційної скарги - 7 (сім) днів з дня отримання копії ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.

Суддя Апеляційного суду м. Києва -

доповідач по справі СтрижкоС.І.