Ухвала суду № 47027341, 02.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2015 рокусправа № 804/4390/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року по справі № 804/4390/15 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням доповнення до позовної заяви від 21.04.2015 року, просив визнати протиправними та нечинними податкові повідомлення-рішення відповідача від 30.11.2010 року № 0002271720/2, від 08.02.2011 року № 0002271720/3.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем правомірно без порушення чинного законодавства сформовано валові витрати за 2009 рік, до яких враховано сплачені суми збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства 3347,00 грн., орендну плату за земельні ділянки, що належать громаді м. Нікополя, в загальній сумі 14342 грн. та суму амортизаційних нарахувань в розмірі 20879,48 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2015 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 30.11.2010 року № 0002271720/2, від 08.02.2011 року №0002271720/3.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового та іншого законодавства фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р.

За результатами перевірки складено акт від 04.06.2010 року №1156/172.2225712532, в якому зафіксовано порушення ст. 13 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92 від 26.12.1992 року «Про прибутковий податок з громадян»; пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, пп.7.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»; п.2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні; п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001331720/0/29052 від 12.07.2010, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 233 146,63 грн.

11.08.2010 р. позивач направив скаргу на податкове повідомлення-рішення від 12.07.2010 р. № 0001331720/0/29052 до Нікопольської ОДПІ.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 27.08.2010р. № 35431/10/17-216, в задоволенні скарги позивачу було відмолено.

У зв'язку із розглядом первинної скарги позивача, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.08.2010р. № 0001331720/1 на суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 233 146,63 грн.

06.10.2010 р. позивач оскаржив рішення від 27.08.2010р. № 35431/10/17-216 та податкове повідомлення-рішення відповідача №0001331720/0/29052 від 12.07.2010 р. до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області.

Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 23.11.2010 р. № 32706/10/25-008 ДПА у Дніпропетровській області визнано, що Нікопольською ОДПІ неправомірно зроблено висновок про не підтвердження скаржником факту оплати постачальникам товарів, робіт, послуг на загальну суму 1425809,39 грн., витрат по сплаті відсотків за користування кредитними коштами у загальній сумі 83804,83 грн., витрат по сплаті послуг банку з обслуговування розрахункових рахунків в загальній сумі 6128,12 грн.

В результаті розгляду скарги скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 12.07.2010 р. № 0001331720/0/29052 у частині донарахування зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності в сумі - 227361,35 грн., та залишено без змін зазначене податкове повідомлення-рішення в частині, донарахування зобов'язання з податку з фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності в сумі 5785,28 грн., пов'язаній із віднесенням до складу валових витрат амортизаційні витрати на утримань основних засобів в сумі 20879,48 грн., сплаченого збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства в сумі 3347,00 грн., а також орендної плата за земельні ділянки в загальній сумі 14342 грн.

За результатами розгляду повторної скарги до ДПА в Дніпропетровській області, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.11.2010 р. №0002271720/2 на іншу суму зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 5785,28 грн.

03.01.2011 р. позивач оскаржив рішення ДПА у Дніпропетровській області про результати розгляду повторної скарги від 23.11.2010 р. № 32706/10/25-008 в частині донарахування зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності в сумі 5785,28 грн., та податкове повідомлення-рішення відповідача від 12.07.2010 р. № 0001331720/0/29052 до Державної податкової адміністрації України.

Рішенням ДПА України від 24.01.2011 р. № 409/К/25-0315 про результати розгляду повторної скарги залишені без змін рішення ДПА у Дніпропетровській області №32706/10/25-008 від 23.11.2010 р. та податкове повідомлення-рішення Відповідача №0001331720/0/29052 від 12.07.2010 р. з урахуванням зазначеного рішення ДПА у Дніпропетровській області.

За результатами даної скарги винесено податкове повідомлення-рішення №0002271720/3 від 08.02.2011р., яким визначено до сплати податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 5 785,28 грн.

У зв'язку із прийняттям податкового повідомленням-рішенням від 08.02.2011р. № 0002271720/3 про визначення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності в сумі 5785,28 грн., прийнятим на підставі рішення про результати розгляду повторних скарг ДПА у Дніпропетровській області від 23.11.2010р. № 32706/10/25-008, яким скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача від 12.07.2010р. № 0001331720/0/29052 та від 27.08.2010р. №1331720/1 в частині визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності у сумі 227361,35 грн., зазначені податкові повідомлення-рішення відповідача від 12.07.2010 р. та від 27.08.2010р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності в сумі 233146,63 грн. вважаються відкликаними.

Податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.11.2010 р. № 0002271720/2 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності в сумі 5785,28 грн. не вважається відкликаним, оскільки воно не скасоване та не змінене контролюючим органом внаслідок його адміністративного оскарження, а також відсутні інші підстави для його відкликання, передбачені п.п.6.4.1 пункту 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Отже, на час розгляду справи судом чинними є податкові повідомлення-рішення від 30.11.2010 року № 0002271720/2, від 08.02.2011 року №0002271720/3 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності в сумі 5785,28 грн.

Підставою для прийняття зазначених ППР слугувало, на думку податкового органу:

порушення позивачем податкового законодавства - до валових витрат позивачем включений сплачений збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства в сумі 3347,00 грн., який через відсутність у позивача бухгалтерського обліку не повинен включатися до складу валових витрат та безпосередньо не пов'язаний з одержанням доходів;

в порушення податкового законодавства до валових витрат позивачем включена орендна плата за земельні ділянки в загальній сумі 14342,08 грн., як не пов'язаних з веденням фінансово господарської діяльності;

в порушення законодавства позивачем віднесено до складу валових витрат амортизаційні витрати на утримання основних засобів в загальній сумі 20879,48 грн., оскільки фізична особа-підприємець не має обов'язку вести бухгалтерський облік.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо протиправності прийняття податкових повідомлень-рішень від 30.11.2010 року № 0002271720/2, від 08.02.2011 року №0002271720/3 та наявності підстав для їх скасування.

Відповідно до ч.1-3 ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Фізична особа - платник податку не є юридичною особою і платником податку на прибуток, не має обов'язку вести бухгалтерський облік, тому формує витрати за переліком статті 5 «Валові витрати» і відповідно до статті 8 «Амортизація» вказаного Закону з деякими особливостями. Положення статті 5 («Валові витрати») застосовуються в частині підтвердження первинними документами витрачених сум згідно із операціями (які відповідають переліку статті 5), за результатами або за участю яких у податковому періоді (у звітному кварталі) безпосередньо отриманий дохід.

Проаналізувавши викладене, колегія суддів зазначає, що позивач не зобов'язаний вести бухгалтерський облік, разом з тим, він не позбавлений права на віднесення до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) в частині підтвердження первинними документами витрачених сум згідно з положеннями Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Як вбачається з матеріалів справи:

сплата позивачем у 2009 році збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в загальній сумі 3347,00 грн. не заперечуються відповідачем та підтверджується копіями платіжних доручень, долучених до матеріалів справи;

факт сплати позивачем у 2009 році орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у комунальній власності громади міста Нікополя, в загальній сумі 14342,08 грн. документально підтверджено копіями платіжних доручень. Вказана оплата пов'язана із фінансово-господарською діяльністю позивача, оскільки, використовуючи у своїй господарській діяльності об'єкти нерухомості, позивач сплачував власнику земельних ділянок, на яких розміщені ці об'єкти нерухомості - громаді міста Нікополя, визначену відповідно до Закону України «Про плату за землю» плату за землю у вигляді орендної плати на підставі договору оренди земельної ділянки від 15.09.2008 р. та Договору оренди земельної ділянки від 15.09.2008 р.

Крім того, позивачем надано копії документів, що свідчать про ведення ним бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92 (зареєстровано в Мінюсті України 18.05.2000 р. за № 288/4509) та про нарахування в 2009 році амортизаційних відрахувань на вартість основних засобів (основних фондів) в загальній сумі 20879,48 грн. відповідно розділу «Амортизація основних засобів», пунктів 22-30 цього Положення (стандарту), а також за групами основних фондів відповідно до п-п. 8.2.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, висновки відповідача щодо порушення позивачем законодавства шляхом безпідставного завищення витрат на суму сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства, на суму витрат по оплаті орендної плати за земельні ділянки і земельного податку та амортизації основних засобів, суперечать матеріалам справи та нормам законодавства.

Враховуючи, що позивачем при формуванні витрат за 2009 рік враховано витрати, які безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю на підставі належним чином складених первинних документів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами по справі норми права, що регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 16 липня 2015 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов