Ухвала суду № 47027253, 15.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1149/15 Головуючий у 1-й інстанції: Каліновська А.В. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Доценку О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фортекс» до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фортекс» (далі Товариство або позивач) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі ДПІ або відповідач), у якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0001052301 від 30.04.2015 року в частині застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 55 733 грн. 84 коп. відповідно до статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство належним чином веде облік товарних запасів, оскільки товари обліковані підприємством на субрахунку 28.3 «Товари в торгівлі-поточні надходження товару», однак ревізори не взяли даний факт до уваги. Крім того, відображення господарських операцій, в тому числі облік товару на баланс підприємства, повинно бути здійснено в тому звітному періоді (рік, квартал, місяць), в якому здійснені дані господарські операції, тобто протягом звітного періоду. При цьому відповідність даних аналітичного та синтетичних рахунків бухгалтерського обліку повинні відповідати станом на перше число кожного місяця. Враховуючи, що перевірка здійснювалась 17.04.2015 року, а товари які на думку ревізорів були не обліковані у встановленому порядку надійшли на підприємство в період з 07.04.2015 року по 11.04.2015 року, що в свою чергу унеможливлює застосування до позивача відповідальності, визначеної статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ДПІ посилається на те, що фактичною перевіркою позивача встановлено факт порушення порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме на рахунку 28.2 «Товари в торгівлі» на момент перевірки не здійснено облік товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу, чим порушено статті 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Фортекс» зареєстроване як юридична особа 25.08.1994, ідентифікаційний код 21384364, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Головним управлінням ДФС у Черкаській області проведено фактичну перевірку магазину, бухгалтерії, що розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. Малайського/Ільїна, 60/54; м. Черкаси, вул. Ільїна, 55, суб'єкта господарської діяльності ТОВ «Фортекс».

За результатами перевірки складено Акт перевірки №14/23/23/22/21384364 від 17.04.2014 року, яким встановлено що Товариством не обліковано товарні запаси у порядку, визначеному відповідним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, а саме на рахунку 28.2 «Товари в торгівлі» на момент перевірки не здійснено облік товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу в період з 07.04.2015 по 11.04.2015 на загальну суму 27 866 грн. 92 коп. за накладними: №4р15-000022430 від 10.04.2015 на суму 10 496 грн. 90 коп., №170481 від 11.04.2015 на суму 1 840 грн., №10104 від 10.04.2015 на суму 1 293 грн. 05 коп., №159254 від 07.04.2015 на суму 2 471 грн. 50 коп., №157922 від 07.04.2015 на суму 912 грн., №159650 від 07.04.2015 на суму 488 грн. 25 коп., №159773 від 07.04.2015 на суму 2 542 грн. 90 коп., №4р15-0000213559 від 07.04.2015 на суму 7 822 грн. 32 коп., чим порушено статтю 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі Акт перевірки ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0001052301 від 30.04.2015 року, згідно з яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 56 075 грн., в тому числі штрафна санкція у розмірі 55 733 грн. 84 коп. відповідно до статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Як слідує із розрахунку фінансових санкцій, за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, на суму 27 866 грн. 92 коп. до позивача застосовані фінансові санкції у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів в сумі 55 733 грн. 84 коп. (27 866 грн. 92 коп. х 2 = 55 733 грн. 84 коп.).

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що облік товарних запасів Товариством вівся відповідно до вимог чинного законодавства України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон №265/95-ВР) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно зі статтею 6 Закону №265/95-ВР облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку, відображення господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках і субрахунках у бухгалтерському обліку, та ведення бухгалтерського обліку в аналітичному розрізі, передбачено «Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій» № 291 від 30.11.1999 року (далі Інструкція № 291).

Бухгалтерський облік товарних запасів на підприємстві, ведеться згідно з вимогами Інструкції № 291, на рахунку 28.2 «Товари», на якому ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування. На промислових та інших виробничих підприємствах рахунок 28 «Товари» застосовується для обліку будь-яких виробів матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу, або тоді, коли вартість матеріальних цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах, не включається до собівартості готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо.

План рахунків бухгалтерського обліку застосовується підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб (далі - підприємства).

Субрахунки до синтетичних рахунків уводяться підприємствами самостійно виходячи з потреб управління, контролю, аналізу та звітності.

Підприємства, які застосовують Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №893/4186, використовують субрахунки, визначені цією Інструкцією. За кодом « 28» синтетичного рахунку застосовуються всі види діяльності.

Частиною 5 статті 8 Закону №265/95-ВР передбачено, що підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, а також, для забезпечення ведення бухгалтерського обліку, підприємство самостійно обирає форми його організації з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до наказу по підприємству позивача від 23.12.2014 року «Про облікову політику на підприємстві», затверджено розроблений на підставі «Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій» №291 від 30.11.1999 року, робочий план рахунків із використанням рахунків першого, другого та третього порядку.

Так, відповідно до вказаного плану рахунків, на ТОВ «Фортекс» використовується субрахунок 28.3 «Товари в торгівлі-поточні надходження товару», на якому станом на час здійснення контролюючим органом перевірки товари обліковувались підприємством позивача за відповідними накладними: №4р15-000022430 від 10.04.2015 на суму 10496 грн. 90 коп., №170481 від 11.04.2015 на суму 1840 грн., №10104 від 10.04.2015 на суму 1293 грн. 05 коп., №159254 від 07.04.2015 на суму 2471 грн. 50 коп., №157922 від 07.04.2015 на суму 912 грн., №159650 від 07.04.2015 на суму 488 грн. 25 коп., №159773 від 07.04.2015 на суму 2542 грн. 90 коп., №4р15-0000213559 від 07.04.2015 на суму 7822 грн. 32 коп.

Статтею 20 Закону №265/95-ВР передбачено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наведена норма Закону передбачає відповідальність за реалізацію товару, який не облікований належним чином, тобто відповідач повинен встановити одночасну наявність декількох умов: відсутність обліку товарів та реалізація необлікованих товарів.

Проте, під час проведення перевірки контрольної закупки товару відповідачем не здійснювалось. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази щодо реалізації позивачем товарів, вказаних у вищезазначених накладних.

Отже, доводи відповідача про порушення позивачем законодавства у вигляді реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, оскільки позивачем здійснено облік товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу в період з 07.04.2015 по 11.04.2015 на субрахунку підприємства 28.3 «Товари в торгівлі-поточні надходження товару».

Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що відображення господарських операцій (в т.ч. облік товару на баланс підприємства) повинно бути здійснено в тому звітному періоді (рік, квартал, місяць), в якому здійснені дані господарські операції, тобто протягом звітного періоду, при цьому відповідність даних аналітичного та синтетичних рахунків бухгалтерського обліку повинні відповідати станом на перше число кожного місяці.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Аналогічна правова позиція з даного питання викладена в рішенні Верховного суду України від 20.01.2015 по справі 21-275а14.

Виходячи з наведеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що облік товарних запасів Товариством вівся відповідно до вимог чинного законодавства України, та як наслідок скасував в частині оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.