Ухвала суду № 47026621, 17.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 червня 2015 рокусправа № 804/20016/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( далі - ФОП ОСОБА_1.) звернувся з позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області ( далі - Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області), у якому просив визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 26.05.2014 року № 000058404, № 000059404 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області форми "Ш" № 000058404 від 26.05.2014 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області форми "Ш" № 000059404 від 26.05.2014 року в частині щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 40,95 грн.

Вирішено питання про судові витрати по справі

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено що 29.04.2014 року Верхньодніпровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 за період з березня 2011 року по жовтень 2012 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, відповідно до висновків якого дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість, задекларованих в податкових деклараціях за період з березня 2011 року по жовтень 2012 року, відповідно до висновків якого було встановлено несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість, задекларованих в податкових деклараціях за період з березня 2011 року по жовтень 2012 року, тобто вставнолено порушення вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення форми „Ш" за № 000058404 від 26.05.2014 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 676,93 грн. за штрафними санкціями та № 000059404 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 120,51 грн.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду, виходить з наступного.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.( п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з частиною 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

За приписами підпункту 49.18.1, пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає, що визначено пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України.

Абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України закріплено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 87.9 статті 89 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків,в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що твердження Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про несвоєчасну сплату ФОП ОСОБА_1 податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з березня 2011 року по жовтень 2012 року через податковий борг у сумі 1106,33 грн., у зв'язку з застосуванням вимог пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України до податкового боргу, який виник в результаті несплати позивачем застосованих відповідачем у 2008 році штрафних санкцій є безпідставним, оскільки вищезазначений борг виник до набрання чинності Податкового кодексу України , тобто до 01.01.2011 року.

Отже, податковий орган вправі застосовувати пункт 87.9 статті 87 Податкового кодексу України лише щодо погашення податкового боргу, який виник після набрання чинності Податковим кодексом України, тобто з 01.01.2011 року, а на податковий борг, який виник до 01.01.2011 року, відповідно до статті 58 Конституції України дія вказаної норми Податкового кодексу України не розповсюджується, а тому застосування відповідачем пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України в даних правовідносинах є помилковим та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства України.

До того ж, відповідно до акта звіряння розрахунків платника податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 з бюджетом за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року станом на 01.01.2011 року обліковувався податковий борг позивача у сумі 1106,33 грн., який виник до 01.01.2011 року і був погашений позивачем добровільно в 2012 році. Копії платіжних доручень є належними та допустимими доказами, що підтверджують факт своєчасної та повної сплати позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з березня 2011 року по жовтень 2012 року.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай