Постанова № 47026490, 16.07.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2015 р.Справа № 923/1361/14Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Журавльова О.О., Шевченко В.В.,

при секретарі судового засідання: Ляшенко М.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 04.06.2015 про надання відстрочки виконання рішення

у справі № 923/1361/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Комунального підприємства «Новокаховське управління комунального господарства»

про стягнення 5 767 711,00 грн.,

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 16.07.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 07.10.2014 року позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - Компанія, позивач) - задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства «Новокаховське управління комунального господарства» (далі - Підприємство, відповідач) на користь позивача 4 525 125,41 грн. основного боргу, 549 809,82 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 133 308,20 грн. з урахуванням 3% річних, 559 467,57 грн. пені, 73 080,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

На виконання рішення суду 24.10.2014 року видано відповідний наказ.

26.05.2015 до господарського суду Херсонської області надійшла заява від відповідача в порядку ст. 121 ГПК України про розстрочку виконання вищевказаного рішення на строк до 31.12.2015.

В обґрунтування своєї заяви Підприємство посилається на те, що знаходиться в скрутному фінансовому становищі, що підтверджується балансом підприємства, податковою декларацію з податку на прибуток та фінансовим звітом за 2014 рік. Крім цього, 23 квітня 2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Херсонській області винесена Постанова ВП № 47282577 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду Херсонської області по стягненню з Підприємства на користь Компанії заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 5 840 791,00 грн. До цього, 03 квітня 2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Херсонській області винесена Постанова ВП № 47056958 про відкриття виконавчого провадження, щодо примусового виконання іншого наказу господарського суду Херсонської області по стягненню з Підприємства на користь Компанії заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 5 595 597,58 грн., згідно якої було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно відповідача. 17 квітня 2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Херсонській області була винесена Постанова ВП № 47056958 про арешт коштів боржника, згідно якої було накладено арешт на усі банківські рахунки відповідача. Отже, на даний момент на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Херсонській області знаходяться накази господарського суду Херсонської області щодо стягнення з Підприємства на користь Компанії на загальну суму (разом з виконавчим збором) близько 12 000 000,00 грн.

Підприємство у своїй заяві також зазначило, що відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 18 червня 2014 року № 217 «Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу» всі надходження на спеціальний рахунок, відкритий боржником в уповноваженому банку, розподіляються і першочергово перераховуються в частині вартості природного газу на спеціальний рахунок Компанії. Тобто, більша частина коштів, які надходять від споживачів як плата за надані послуги, автоматично банком зараховується на спеціальні рахунки Компанії.

З огляду на вищенаведені обставини, Підприємство вважає їх такими, що ускладнюють виконання рішення та підтверджують факт неможливості негайного його виконання, що є підставою для відстрочки виконання даного рішення.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 04.06.2015, заяву відповідача від 22.05.2015 про відстрочку виконання рішення по даній справі - задоволено, відстрочено виконання рішення по справі №923/1361/14 від 07.10.2014 року на строк до 31.12.2015 року.

До вказаного висновку місцевий господарський суд дійшов з огляду на отриману відповідь Підприємством від міського голови м. Нова Каховка, в якій вказано, що у випадку не вирішення питання погашення заборгованості з різниці в тарифах за рахунок державного бюджету при формуванні міського бюджету на 2016 рік буде розглянуто питання виділення з міського бюджету коштів відповідачу на погашення заборгованості за спожитий природний газ перед Компанією. Господарський суд, прийшов до висновку, що тільки на початку 2016 року у Підприємства виникнуть джерела для повного погашення заборгованості за спожитий природний газ перед позивачем, тобто виникнуть обставини, що зроблять виконання рішення суду можливим.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою господарського суду, Компанія звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу скасувати, прийняти постанову, якою відмовити Підприємству у задоволенні заяви повністю та покласти на відповідача судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору за подання цієї апеляційної скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що суд першої інстанції прийняв оскаржену ухвалу за відсутності доказів, підтверджуючих винятковість обставин або реальну неможливість виконання судового рішення. При цьому господарський суд надавши відстрочку виконання судового рішення не врахував не менш скрутне фінансове становище та матеріальні інтереси Компанії, тобто не дотримався балансу інтересів сторін. При прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції дослідив лише докази та обставини, наведені Підприємством.

На підтвердження скрутного фінансового становища Компанії скаржник надав до апеляційної скарги звіт про фінансові результати позивача за 9 місяців 2014 року.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

Представники сторін належним чином повідомлялись про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштових відправлень від 03.07.2015, проте їх представники в судове засідання не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили та правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористались.

Колегія суддів зазначає, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду скарги, оскільки, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.07.2015 про прийняття апеляційної скарги до провадження у даній справі явка представників сторін не визнавалась обов'язковою. Враховуючи вищевказані обставини та скорочений 15-денний строк перегляду судових ухвал місцевого суду в апеляційному порядку, судова колегія вважає, що матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, набувши законної сили, виконуються в порядку, встановленому цим Кодексом і Законом України «Про виконавче провадження».

Частиною 1 статті 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, якій є виконавчим документом.

Згідно приписів ч.1 ст. 121 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити або розстрочити виконання рішення суду. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення суду на новий строк, який визначається господарським судом. Розстрочка - це виконання судового рішення по частинам у вказані господарським судом строки.

Як вбачається зі змісту та суті ст. 121 ГПК України, задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення можливе у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому слід мати на увазі, що ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як вбачається із статуту Підприємства, останнє є комунальною власністю Новокаховської територіальної громади в особі Новокаховської міської Ради.

Згідно із звітом про фінансові результати відповідача та балансом Підприємства за 2014 рік, збитки останнього склали 4 911 000,00 грн., а розмір поточних зобов'язань - 13 594 000,00 грн., що свідчить про складний фінансовий стан боржника.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що несвоєчасне погашення заборгованості перед стягувачем сталося не з вини боржника, оскільки єдиним джерелом для оплати спожитого газу є кошти, отримані в якості оплати за спожиту теплову енергію з боку населення, бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств.

Заборгованість споживачів перед відповідачем станом на 01.05.2015 становить 7 361 258,50 грн. (а.с. 75), різниця в тарифах на теплову енергію, яка постачається бюджетним та госпрозрахунковим установам складає 15 582 240,00 грн. (а.с. 77).

Вказана заборгованість споживачів, за умови невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджені (погоджені) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, є об'єктивними обставинами, що і викликають недостатність у боржника коштів для погашення заборгованості одночасно і в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що боржник не уникає від виконання рішення, а навпаки шукає способи погашення заборгованості перед позивачем, а також враховуючи інтереси сторін, господарський суд дійшов правильного висновку щодо задоволення заяви відповідача, оскільки вина боржника у простроченні виконання грошового зобов'язання перед стягувачем пов'язана з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджені органами державної влади та місцевого самоврядування, відсутністю сучасних дотаційних напрямів у покритті збитків підприємства (ст. 20 Закону України «Про теплопостачання»); боржник має важкий фінансовий стан, у тому числі внаслідок несплати боргів населенням, бюджетними установами; діяльність боржника спрямована на забезпечення теплом учбових закладів, дитячих садків, оздоровчих санаторіїв, лікарень, інших об'єктів, а тому є соціально значимою та винятковою, особливо у зимовий період; існує нагальна необхідність спрямовування наявних коштів на здійснення поточних розрахунків за природний газ та забезпечення безперервного виробничого циклу з метою забезпечення безаварійного виробничого процесу.

В апеляційні скарзі Компанія зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята в судовому засіданні 04.06.2015 за відсутності позивача. Про прийняття останньої Компанії стало відомо в момент її отримання а, саме 12.06.2015.

Проте з матеріалів справи вбачається, що представник позивача належним чином повідомлявся про час і місце судового розгляду заяви боржника, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення отриманого позивачем 02.06.2015, проте його представник в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив та правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався, зокрема не надав до господарського суду докази на підтвердження свого скрутного фінансового становища та інших обставин, які б виключали неможливість надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення.

Надані скаржником фінансовий звіт його підприємства, судовою колегією не прийняті до уваги, оскільки Компанія, будучи належним чином повідомленою про розгляд вищевказаної заяви, всупереч вимогам ст.101 ГПК України не обґрунтувала та не надала відповідних доказів на підтвердження поважності причин ненадання вказаних доказів до суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що доводи скаржника щодо його скрутного фінансового становища, наявності значних збитків, інших обставин, які впливають на стан його підприємства і виключають можливість надання Підприємству відстрочки виконання судового рішення є голослівними і нічим не підтверджені.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про правомірність задоволення місцевим судом заяви Підприємства.

Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи про порушення і неправильне застосування господарським судом норм законодавства при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101- 106, 121 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 04.06.2015 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Журавльов О.О.

Шевченко В.В.