Рішення № 47024413, 15.07.2015, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2015 р. Справа № 918/441/15

Суддя Романюк Р.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандмайстер"

про стягнення 42 158 грн. 27 коп.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: Прончук О.В. (довіреність №б/н від 13.07.2015р.).

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандмайстер" про стягнення 42 158 грн. 27 коп. з яких: 30 065 грн. 98 коп. заборгованість, 3 168 грн. 88 коп. пеня, 4 509 грн. 87 коп. штраф, 180 грн. 92 коп. - 3% річних та 4 232 грн. 62 коп. інфляційні.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач на умовах Договору фінансового лізингу №1051/04/13-В від 12.04.2013р. користується автомобілем, однак, обумовлені Договором лізингові платежі не вносить, а тому існуючу заборгованість з урахуванням пені, штрафу, 3 % річних та інфляційних, просить суд стягнути у примусовому порядку.

14.07.2015р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Грандмайстер" подано заяву, відповідно до якої відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій та розстрочити виконання рішення суду, посилаючись на тяжке матеріальне становище підприємства.

Позивач в судове засідання 15.07.2015р. не з'явився, однак надіслав суду клопотання про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника.

В судовому засіданні 15.07.2015р. представник відповідача існування заборгованості по лізингових платежах визнав.

Дослідивши зібрані у справі докази та заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" (Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грандмайстер" (Лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу №1051/04/13-В від 12.04.2013р., за яким Лізингодавець набуває у власність і передає на умовах фінансового лізингу в платне володіння і користування з правом викупу майно (далі по тексту «Предмет лізингу»), найменування і характеристики якого вказані в Специфікації (додаток №2 до Договору), а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти Предмет лізингу, оплатити лізингові платежі, зазначенні в Графіку внесення лізингових платежів (додаток №1 до Договору, далі - «Графік платежів»), а також інші платежі відповідно до умов даного Договору (п.1.1 Додатку №3 до Договору).

Згідно п.3.1 Договору, предметом лізингу є автомобіль RENAULLT Fluence.

Відповідно до п. 5 Договору, строк лізингу 60 місяців з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі.

Пунктом 2.1 Додатку №3 до Договору, передбачено, що всі платежі за Договором Лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати в національній валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця. Лізингоодержувач зобов'язаний оплачувати лізингові платежі незалежно від виставляння та отримання рахунків Лізингодавця. У разі необхідності рахунки на оплату можуть надаватися Лізингодавцем по факсу та/або на e-mail Лізингоодержувача. Лізингові платежі включають: платежі в погашення (компенсацію) вартості Предмета лізингу і винагороду (комісію) Лізингодавця за наданий в лізинг Предмет лізингу.

Згідно п. 2.4 Додатку №3 до Договору, всі чергові лізингові платежі Лізингоодержувач зобов'язаний оплачувати не пізніше за дату, встановлену для їх оплати відповідно до графи 2 Графіка платежів, в сумі, зазначеній у графі 6 Графіка платежів.

Відповідно до п. 2.6 Додатку №3 до Договору, встановлено, що у разі вказівки в п. 8.5. Договору на застосування при визначенні розміру лізингового платежу коригування курсу валют, Сторони погоджуються, що лізингові платежі, які підлягають виплаті згідно з даним Договором, розраховуються з використанням середньозваженого курсу української гривні до долара США на міжбанківському ринку (за офіційними даними НБУ, розміщеними на сайті: http://bank.gov.ua/control/uMndex) за наступною формулою:

Т=Т0*Кт /К0

Т - поточний лізинговий платіж, який підлягає оплаті в гривнях; Т0 - поточний лізинговий платіж, зазначений в Графі 6 Графіка платежів; К0 - офіційний курс української гривні до долара США на дату укладання Договору; Кт - середньозважений курс української гривні до долара США на міжбанківському ринку, збільшений на 1 (один) відсоток (за офіційними даними НБУ на дату, що передує дню сплати лізингового платежу). При цьому, якщо Кт, збільшений на 1 (один) відсоток, буде менше, ніж К0, перерахунок не проводиться. = - знак рівності; / - знак ділення; * - знак множення. Для погашення вартості Предмета лізингу відноситься сума, зазначена в графі 4 Графіка платежів на відповідну дату. Різниця поточного лізингового платежу, розрахованого за правилами цього пункту Загальних умов, і суми, що відшкодовує вартість Предмета лізингу, вважається комісією Лізингодавця.

Пунктом 3.4. Додатку №3 до Договору, передбачено, що приймання Лізингоодержувачем Предмета лізингу в лізинг оформлюється шляхом підписання Сторонами Акта прийому-передачі Предмета лізингу. Одночасно з Актом прийому-передачі Предмета лізингу Лізингоодержувачу передається реєстраційна, технічна документація, документи зі страхування, а також оформляється весь необхідний для цілей бухгалтерського і податкового обліку комплект документів (видаткова накладна, податкова накладна).

Перед підписанням Договору, у разі вказівки в п. 8.5. Договору на застосування при визначенні розміру лізингового - платежу коригування курсу валют, Лізингоодержувач попереджений Лізингодавцем про наявність з боку Лізингоодержувача валютного ризику, тобто ймовірності виникнення можливих збитків у Лізингоодержувача внаслідок зміни курсу іноземної валюти до національної валюти України. Підписанням цього Договору Лізингоодержувач підтверджує, що він усвідомлює можливе настання несприятливих для нього наслідків, спричинених коливанням курсів валют, і гарантує виконання взятих на себе зобов'язань своєчасно та в повному обсязі (п. 13.5 Додатку №3 до Договору).

Відповідно до п.13.1 Додатку №3 до Договору, Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами (в тому числі, обов'язкового підписання Сторонами всіх Додатків до Договору) і діє до повного виконання Сторонами зобов'язань за Договором.

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

Додатками №1 та №2 до Договору фінансового лізингу сторони погодили кількість, ціну і вартість предмету лізингу, а також графік сплати лізингових платежів (а.с 10-11).

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу Предмет Договору лізингу, що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом приймання-передачі предмету лізингу до договору фінансового лізингу №ДФЛ №1051/04/13-В від 12 квітня 2013р. (а.с.24).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно графіку сплати лізингових платежів, який є Додатком №1 до Договору відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, щодо оплати чергових платежів за період з 30.12.2014р. по 17.03.2015р. у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 30 065 грн. 98 коп.

Як вбачається з матеріалів справи 31.01.2015р. на адресу відповідача було направлено Лист-вимогу №1221-УПК від 31.01.2015р (а.с. 72, докази направлення відповідачу а.с.73-74), в якій позивач просив в двадцятиденний термін з дати направлення вимоги сплатити заборгованість або здійснити викуп предмета лізингу. Вказана вимога залишена відповідачем без задоволення та відповіді.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (чч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

За таких обставин, враховуючи, що наявність заборгованості в сумі 30 065 грн. 98 коп. по сплаті лізингових платежів обумовлених Договором №1051/04/13-В від 12.04.2013р., підтверджуються зібраними у справі доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Крім того, враховуючи, що відповідач припустився прострочення грошового зобов'язання, позивач на підставі частини 2 статті 625 ЦК України просить суд додатково стягнути з останнього інфляційні в розмірі 4 232 грн. 62 коп. та 3% річних в розмірі 180 грн. 92 коп.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання (Постанова Верховного суду України від 12.12.11 в справі №07/238-10).

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних та 3% річних, суд визнав їх арифметично вірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Крім того п.7.1.1 Додатку №3 до Договору, за несвоєчасну оплату лізингових платежів та інших платежів, передбачених Договором, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач припустився прострочення грошового зобов'язання, позивачем нараховано пеню за період з 31.12.2014р. по 24.04.2015р., розмір якої складає 3168 грн. 88 коп.

Подані позивачем розрахунки пені та період її нарахування перевірено судом та визнано їх обґрунтованими.

До того ж за умовами пункту 7.1.2 Додатку №3 до Договору, у разі несвоєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених Договором, крім пені, передбаченої п. 7.1.1. Договору, Лізингоодержувач оплачує штраф в залежності від терміну заборгованості: при затримці платежу від 2 до 10 днів -у розмірі 5% від суми простроченої заборгованості, від 11 до 20 днів - 10% від суми простроченої заборгованості, понад 20 днів - 15% від суми простроченої заборгованості

На підставі зазначеного пункту, враховуючи, що відповідач порушив строки оплати лізингових платежів, обумовлених Договором, позивач нарахував відповідачу штраф розмір якого складає 4 509 грн. 87 коп.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання

Перевіривши поданий позивачем розрахунок штрафу суд визнає його арифметично вірними та такими, що відповідає положенню укладеного між сторонами Договору.

Разом з тим, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно пункту 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Приймаючи до уваги вищезазначене, в тому числі те, що належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд вважає за можливе скористатись правом, наданим ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України, зменшивши суму неустойки (пені та штрафу), які підлягають стягненню на 30 %: пені - до 2 218 грн. 22 коп., а суму штрафу, яка підлягає стягненню до 3 156 грн. 91 коп.

Щодо розстрочення виконання рішення суду, то враховуючи, що відповідачем не надано жодних документальних доказів, які б дали можливість встановити розмір надходжень (доходів) і свідчили про можливість погашення заборгованості згідно визначеного останнім графіку та не подано доказів існування виключних обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, суд дійшов висновку про необгрунтованість заявленого клопотання.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандмайстер" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" 30 065 грн. 98 коп. заборгованості по оплаті лізингових платежів, 180 грн. 92 коп. - 3% річних, 4 232 грн. 62 коп. інфляційних, 2 218 грн. 22 коп. пені та 3 156 грн. 91 коп. штрафу, з покладенням судових витрат на відповідача у справі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандмайстер" (33009, м. Рівне, пров. Робітничий, 1, код ЄДРПОУ 35658872) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" (04205, м. Київ, пр-т Оболонський, 35-А, оф.301 код ЄДРПОУ 37859096) 30 065 грн. 98 коп. заборгованості; 180 грн. 92 коп. - 3% річних; 4 232 грн. 62 коп. інфляційних; 2 218 грн. 22 коп. пені; 3 156 грн. 91 коп. штрафу; 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "17" липня 2015 року

Суддя Романюк Р.В.