Рішення № 47024103, 13.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2015Справа №910/12581/15За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго"

До Публічного акціонерного товариства Страхова компанія

"Укргазпромполіс"

Про відшкодування шкоди у розмірі 8 330,07 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники сторін:

від позивача Курочкін О.О. - представник (дов. № 50 від 31.01.2015 р.)

від відповідача Ніколаєнко Н.А. - представник (дов. № б/н від 15.01.2015 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Страхова компанія "Укргазпромполіс" про відшкодування шкоди у розмірі 8 330,07 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2015 р. порушено провадження у справі №910/12581/15 та призначено справу до розгляду на 16.06.2015 р.

У судове засідання 16.06.2015 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з нез'явленням у судове засідання 16.06.2015 р. представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 06.07.2015 р., про що виніс відповідну ухвалу.

06.07.2015 р. відділом діловодства суду отримано від відповідача відзив на позов із викладеними запереченнями з підстав того, що в матеріалах справи відсутня автотоварознавча експертиза з визначення розміру матеріального збитку, а також з тих підстав, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки спірна дорожньо-транспортна пригода трапилася 31.07.2010 р., а отже відповідач просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності.

У судовому засіданні 06.07.2015 р. оголошено перерву до 13.07.2015 р.

10.07.2015 р. відділом діловодства суду отримано від позивача письмові пояснення із викладеними доводами на підтвердження позовних вимог.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 13.07.2015 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2009 р. між ТзДВ «Страхова компанія «Індіго» та Востровою С.В. (страхувальник) укладено договір страхування наземного транспорту № 206-П0312-09 від 22.12.2009 р. (далі - Договір), згідно з яким на страхування був прийнятий автомобіль «Ford», державний номер АА 7469 ЕР.

Згідно з постановою Оболонського районного суду міста Києва від 30.08.2010 р., 31.07.2010 р. о 13 год. 55 хв., в м. Києві по проспекту Оболонському 1-Б трапилась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу «Ford», державний номер АА 7469 ЕР, що належить Востровій С.В., та транспортного засобу «Mercedes» державний номер АА 2252 ВО, під керуванням Мерхеж Т.В.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Мерхеж Т.В. Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Оболонського районного суду міста Києва від 30.08.2010 р.

До ТзДВ «Страхова компанія «Індіго» звернувся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору є страховим випадком.

Відповідно до Ремонтної калькуляції № 03092010/1 від 03.09.2010 р., сума матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля «Ford», державний номер АА 7469 ЕР внаслідок ДТП, склала 8330,07 грн.

26.12.2013 р. ТзДВ «Страхова компанія «Індіго» на підставі Страхового акту № 13445/206 від 24.12.2013 р. здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 8330,07 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5199 від 26.12.2013 р.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У ч. 2 зазначеної статті вказано, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Таким чином, між винною та потерпілою особами виникло зобов'язання з відшкодування заподіяної майнової шкоди.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль «Mercedes» державний номер АА 2252 ВО, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю «Ford», державний номер АА 7469 ЕР, знаходився під керуванням Мерхеж Т.В.

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну будь-якою особою внаслідок експлуатації автомобіля «Mercedes» державний номер АА 2252 ВО була застрахована у ПАТ СК «Укргазпромполіс» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/7973055.

Вина водія Мерхеж Т.В., який керував автомобілем «Mercedes» державний номер АА 2252 ВО, підтверджується постановою Оболонського районного суду міста Києва від 30.08.2010 р.

Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Ford», державний номер АА 7469 ЕР, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВС/7973055), а до ТзДВ «Страхова компанія «Індіго» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Мерхеж Т.В. як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/7973055) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 25500, 00 грн., франшиза - 510,00грн.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Таким чином, враховуючи передбачений полісом № ВС/7973055 ліміт відповідальності за шкоду у розмірі 25500, 00 грн., франшизу у розмірі 510, 00 грн., а також розмір виплаченого позивачем страхового відшкодування - 8 330, 07 грн., то позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме у сумі 7 820, 07 грн.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.

Стосовно заперечень відповідача щодо невірного розрахунку розміру страхового відшкодування, розрахованого в межах фактичних витрат, без відповідного розрахунку експерта, суд зазначає, що відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Законами України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України, висновки якого викладені у постанові від 15.04.2015 р.

Доводи відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності є також необґрунтованими з огляду на таке.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Частиною шостою статті 261 ЦК України передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

За таких обставин за регресними зобов'язаннями перебіг строку позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання, а саме з дня виплати страхового відшкодування.

Зазначена позиція викладена у постанові Верховного суду України від 25.02.2015 р.

З матеріалів справи вбачається, що 26.12.2013 р. ТзДВ «Страхова компанія «Індіго» на підставі Страхового акту № 13445/206 від 24.12.2013 р. здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 8330,07 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5199 від 26.12.2013 р., а отже станом на час звернення до суду з позовом строк позовної даності не є пропущеним, а отже підстав застосовувати наслідки спливу строку позовної давності немає.

Таким чином, станом на день вирішення спору, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 7 820, 07 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Страхова компанія «Укргазпромполіс» (02098, м. Київ, Дніпровська набережна, 13, ідентифікаційний код 21664129) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» (01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 1, ідентифікаційний код 33831166) шкоду в розмірі 7 820 (сім тисяч вісімсот двадцять) грн. 07 коп. та судовий збір в розмірі 1715 (одна тисяча сімсот п'ятнадцять) грн. 14 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 20.07.2015 р.

Суддя Ю.В. Картавцева