Ухвала суду № 47023615, 14.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 5011-61/11768-2012 14.11.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Верес»

До Відкритого акціонерного товариства «Капітал Лізинг»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «Уні ОСОБА_1»(1)

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (2);

Відділ державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві (3)

Про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

Суддя Івченко А.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_3 дов. від 21.12.2011 № Д-329;

Від відповідача: ОСОБА_4 дов. № б/н від 04.10.2012;

ОСОБА_5 заст. гол. Правл., протокол № 2 від 10.11.2008

Від третьої особи 1: ОСОБА_6 дов. № б/н від 04.10.2012;

Від третьої особи 2: не зявився;

Від третьої особи 3: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Верес»з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Капітал Лізинг», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_7 акціонерного товариства «Уні ОСОБА_1»(1) та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (2) та Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві (3) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В зазначеному позові позивач просив суд вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом винесення ухвали про зупинення стягнення Відділом державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві на підставі виконавчого напису нотаріуса, що оспорюється.

Ухвалою суду від 29.08.2012 порушено провадження у справі № 5011-61/11768-2012, розгляд справи призначено на 24.09.2012.

В судовому засіданні 24.09.2012 суд відклав вирішення питання щодо заяви позивача про вжиття заходів щодо забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2012 розгляд справи було відкладено на 29.10.2012.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 29.10.2012 у звязку із відпусткою судді Івченка А.М., справу № 5011-61/11768-2012 передано для подальшого розгляду судді Чебикіній С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2012 суддею Чебикіною С.О. прийнято справу № 5011-61/11768-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено на 14.11.2012.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 14.11.2012 у звязку із виходом судді Івченка А.М. із відпустки, справу № 5011-61/11768-2012 передано для подальшого розгляду судді Івченко А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2012 суддею Івченком А.М. прийнято справу № 5011-61/11768-2012 до свого провадження.

В судовому засіданні 14.11.2012 представником позивача було повторно подано на розгляд суду заява про вжиття заходів щодо забезпечення позову. Представник відповідача проти задоволення даної заяви заперечив. Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача підтримав цю заяву.

Судом було розглянуто заяву позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення Відділом державної виконавчої служби Подільського районного управління в м. Києві на підставі виконавчого напису нотаріуса, що оспорюється.

Свою заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що станом на дату подачі даної позовної заяви, за заявою відповідача та на підставі виконавчого напису нотаріуса, який позивачем оспорюється, органами Державної виконавчої служби (третьою особою, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору на стороні відповідача-3) порушено виконавче провадження і накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно позивача, а також арештовані всі рахунки позивача на суму заборгованості, що задля забезпечення можливості виконання майбутнього судового рішення у справі, з метою захисту прав учасників процесу, суд має вжити заходів для забезпечення позову, шляхом винесення постанови про заборону органу Державної виконавчої служби вчиняти будь-які дії стосовно майна та грошових коштів, належних позивачу, до вирішення судового спору за даною позовною заявою.

У відповідності до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до постанови пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у звязку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими повязується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобовязання після предявлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобовязання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обгрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

Враховуючи те, що визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню призводить до скасування правових підстав для вчинення виконавчих дій, направлених на його виконання, а отже, зупинення виконавчих дій є необхідною та адекватною мірою для попередження порушення законних прав та інтересів заявника, таким чином, суд вбачає обґрунтованість доводів заявника з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності його вимог та повязаність заходів забезпечення позову з предметом спору, таким чином заява позивача про забезпечення позову визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарський процесуальний кодекс України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Верес»про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.

2. Відділу державної виконавчої службі Подільського районного управління юстиції у м. Києві зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 03.07.2012, зареєстрованого в реєстрі за № 2787.

3. Ця ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її прийняття, тобто з 14 листопада 2012 року та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Ця ухвала підлягає обовязковому виконанню на всій території України з моменту її прийняття.

4. Строк предявлення цієї ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову до виконання становить один рік, тобто до 14 листопада 2013 року. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

5. Стягувачем у виконавчому провадженні за цією ухвалою про вжиття заходів до забезпечення позову є Товариство з обмеженою відповідальністю «Верес»(04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, 15; код 30108718).

6. Боржниками у виконавчому провадженні за цією ухвалою про вжиття заходів до забезпечення позову є Відділ державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві (04208, м. Київ, просп. Г.Гонгадзе, 5-Б).

Суддя А.М.Івченко