Постанова № 47022674, 17.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 липня 2015 року письмове провадження № 826/9582/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., вирішив у порядку письмового провадження адміністративну справу

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро 2000»

до

Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області

про

визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро 2000» (надалі – позивач або ТОВ «Євро 2000») з позовом до Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області (надалі – відповідач або Відділ), в якому просило суд:

1. Визнати протиправними дії Відділу щодо невидачі позивачу містобудівних умов та обмежень на забудову орендованої земельної ділянки житлової та громадської забудови по вул. Святошинська в м. Вишневе згідно поданого пакету документів.

2. Зобов’язати Відділ вчинити дії щодо видачі ТОВ «Євро 2000» містобудівних умов та обмежень на забудову орендованої земельної ділянки житлової та громадської забудови по вул. Святошинська в м. Вишневе згідно поданого пакету документів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем протиправно не видано позивачу містобудівні умови та обмеження, чим порушені його права та законні інтереси на отримання містобудівних умов та обмежень для здійснення житлової та громадської забудови по вул. Святошинська у м. Вишневе.

Представником відповідача надані суду письмові пояснення відносно заявлених позовних вимог, в яких він наголосив на неможливості надати позивачу містобудівні умови та обмеження за відсутності будь-якої розробленої та затвердженої містобудівної документації, а також просив суд провести судове засідання за його відсутності.

Керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, за клопотанням представників сторін, суд перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються їх позиції, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням ХV сесії V скликання Вишневої міської ради від 29.05.2007 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки терміном 25 років ТОВ «Євро 2000» для житлової та громадської забудови по вул. Святошинська загальною площею – 10,2516 га( ріллі) з земель запасу міської ради та надано ТОВ «Євро 2000» в користування, на умовах оренди терміном 25 років земельну ділянку для житлової та громадської забудови по вул. Святошинська площею – 10,2516 га (ріллі, з земель запасу міської ради).

На виконання зазначеного рішення між Вишневою міською радою та ТОВ «Євро 2000» укладено договір оренди земельної ділянки від 21.06.2007 року та за актом приймання-передачі передано товариству відповідну земельну ділянку в користування на 25 років для житлової та громадської забудови.

З огляду на зазначене, позивач звернувся до відповідача з заявою від 14.04.2015 року щодо видачі містобудівних умов і обмежень на забудову земельної ділянки, кадастровий номер 3222410600:01:009:0007 загальною площею 10,2516 га по вул. Святошинській в м. Вишневому (додаючи до неї необхідні документи).

Листом від 17.04.2015 року № 108 відповідач повідомив позивача, що на дану територію не розроблено та не затверджено згідно з чинним законодавством детальний план території, тому Відділ не може надати містобудівні умови і обмеження на забудову даної земельної ділянки.

Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, оскільки порушені його права на забудову орендованої земельної ділянки житлової та громадської забудови по вул. Святошинська в м. Вишневе, що стало підставою для його звернення до суду з відповідним адміністративним позовом.

При цьому, позивач також наголосив на відсутності у відповідача правових підстав для відмови у наданні йому містобудівних умов і обмежень, покладених в основу спірного рішення, оскільки на відповідну територію розроблено та затверджено Генеральний план, а також детальний план території 9-поверхового житлового будинку з об’єктами соціальної інфраструктури.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності” (надалі - Закон).

Статтею 1 Закону закріплені терміни, що в ньому вживаються, зокрема:

містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об’єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно пункту 8 частини 1 статті 2 Закону, планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови та територій.

Інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів (частина 2 статті 2 Закону).

Відповідно до статті 26 Закону, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

За положенням пункту 1 частини 1 статті 29 Закону, містобудівні умови та обмеження є основними складовими вихідних даних.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва (частина 2 статті 29 Закону).

Згідно частини 3 статті 29 Закону містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (частина 4 статті 29 Закону).

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви (частина 5 статті 29 Закону).

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень (частина 6 статті 29 Закону).

Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури (частина 7 статті 29 Закону).

Так, процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, визначає Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року № 109 (надалі - Порядок).

Згідно пункту 1.2. Порядку, у ньому вживаються наступні терміни, зокрема:

замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву;

містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією;

містобудівний розрахунок - розрахунок щодо граничнодопустимих параметрів забудови, умови ув'язки архітектурно-планувального та об'ємно-просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою із дотриманням чинних нормативних документів.

Відповідно до пункту 2.1. Порядку, містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”.

За правилами п.2.2. Порядку, для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються:

засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою;

ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі);

викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності);

черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру);

фотофіксація земельної ділянки (з оточенням);

містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об’єкта будівництва.

Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні (абзац 2 пункту 2.4. Порядку).

Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений пунктом 2.1 цього розділу (абзац 3 пункту 2.4. Порядку).

Виходячи з наведених норм містобудівного законодавства, підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Будь-яких інших підстав містобудівним законодавством не закріплено.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подавалися відповідачу необхідні документи для отримання містобудівних умов та обмежень.

При цьому, посилання відповідача на неподання позивачем детального плану території сприймається судом критично, оскільки Законом та Порядком обов’язку його подання не передбачено.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що рішеннями Вишневої міської ради від 18.01.2007 року та 21.05.2009 року затверджено генеральний план населеного пункту та коригування до нього, згідно з якими орендовану позивачем земельну ділянку передбачено використовувати в межах категорії земель житлової та громадської забудови.

Більше того, згідно висновку науково-правової експертизи при Інституті держави і права НАН України щодо можливості реалізації орендарем права забудови земельної ділянки,наданої йому в оренду для будівництва, за відсутності детального плану території від 11.06.2015 року № 126/56-с, тільки невідповідність намірів (планів) щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні можуть служити єдиною підставою для відмови у наданні забудовнику містобудівних умов та обмежень.

Наведене свідчить про наявність у позивача права освоювати та використовувати орендовану землю відповідно до її цільового призначення.

Відповідачем же не подані суду належні та допустимі докази невідповідності намірів позивача щодо забудови відповідної земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в зв'язку з відсутністю доказів невідповідності намірів позивача щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, позивач має право на отримання містобудівних умов та обмежень на забудову орендованої земельної ділянки житлової та громадської забудови по вул. Святошинська в м. Вишневе за умови дотримання вимог містобудівного та іншого законодавства.

Виходячи з наведеного в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відмови позивачу в отриманні містобудівних умов та обмежень та, відповідно, про протиправність оскаржуваної відмови відповідача у їх наданні позивачу.

Відповідачем по справі не наведено додаткових перешкод, для вирішення поставленого ТОВ «Євро 2000» питання про видачу містобудівних умов та обмежень на забудову орендованої земельної ділянки житлової та громадської забудови по вул. Святошинська в м. Вишневе згідно поданого пакету документів

Щодо позовних вимог позивача про зобов’язання відповідача вчинити дії щодо видачі позивачу містобудівних умов та обмежень на забудову орендованої земельної ділянки житлової та громадської забудови по вул. Святошинська в м. Вишневе згідно поданого пакету документів, суд зазначає наступне.

Відповідно до листа Відповідача № 108 від 17.04.2015 р. пакет поданих документів повернуто позивачу. Повноваження надання містобудівних умов та обмежень, або відмови у їх наданні, належать виключно спеціально уповноваженому органу містобудування та архітектури, тобто відповідачу у даній справі, який, у разі відмови у наданні містобудівних умов та обмежень приймає відповідне рішення, отже наділений дискреційними повноваженнями.

Таким чином відповідач має отримати відповідну заяву позивача та прийняти відповідне управлінське рішення, з урахуванням рішення суду.

Згідно частин 1,2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про: визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов’язання відповідача вчинити певні дії.

Таким чином, вимога позивача про зобов’язання відповідача вчинити дії щодо видачі позивачу містобудівних умов та обмежень на забудову орендованої земельної ділянки житлової та громадської забудови по вул. Святошинська в м. Вишневе згідно поданого пакету документів не підлягає задоволенню, оскільки у відповідача на розгляді документи позивача не знаходяться.

При цьому, за правилами частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи, що відповідачем не взято до уваги положення чинного містобудівного законодавства, якими передбачено засади і порядок розгляду заяв про надання містобудівних умов та обмежень, з метою захисту прав та законних інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов’язати Відділ містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області вчинити дії щодо розгляду пакету документів та видачі ТОВ «Євро 2000» містобудівних умов та обмежень на забудову орендованої земельної ділянки кадастровий номер 3222410600:01:009:0007 загальною площею 10,2516 га по вул. Святошинській в м. Вишневому, відповідно до норм містобудівного законодавства житлової та громадської забудови по вул. Святошинська в м. Вишневе.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, належним чином не виконаний обов’язок щодо доказування з урахуванням вимог встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Приймаючий до уваги викладене в сукупності, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро 2000» задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області щодо невидачі ТОВ «Євро 2000» містобудівних умов та обмежень на забудову орендованої земельної ділянки житлової та громадської забудови по вул. Святошинська в м. Вишневе згідно поданого пакету документів.

Зобов’язати Відділ містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області вчинити дії щодо розгляду пакету документів та видачі ТОВ «Євро 2000» містобудівних умов та обмежень на забудову орендованої земельної ділянки кадастровий номер 3222410600:01:009:0007 загальною площею 10,2516 га по вул. Святошинській в м. Вишневому, відповідно до норм містобудівного законодавства житлової та громадської забудови по вул. Святошинська в м. Вишневе.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій