Ухвала суду № 47005239, 06.07.2015, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

_______________________

Справа № 520/4894/13-ц

Провадження № 2/520/1262/15

УХВАЛА

06.07.2015 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Петренка В.С.

за участю секретаря Сушко М.О., Гарнаженко Н.С.,

ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом

Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк

до ОСОБА_4, ОСОБА_5

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ПАТПроКредит Банк звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовом доОСОБА_4, ОСОБА_5, в якому просить суд стягнути у солідарному порядку з відповідачів заборгованість за кредитним договором №501.19901 від 03.10.2008року у розмірі 823978,67грн., та складається з: 522389,63грн. заборгованість за кредитом, 64813,72грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 236775,32грн. - пеня, а також просив суд стягнути з відповідачів судовий збір у розмірі 3441,00грн.

06.07.2015року від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 658,3кв.м., розташований за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Мізікевича, вул. Леонідівська, ж/м «Совіньйон», буд. 10, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4, а також шляхом накладення арешту на земельну ділянку, площею 0,1218га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна земельна ділянка), яка розташована за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Мізікевича, вул. Леонідівська, ж/м «Совіньйон», ділянка 10, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4

В обґрунтування наданої заяви представник позивача посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може значно утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду у випадку задоволення судом позовної заяви, оскільки відповідач - ОСОБА_4 може здійснити дії направлені на відчуження належного йому нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

У судове засідання 06.07.2015року представник позивача не зявився, але надіслав на адресу суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності та зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідачі у судові засідання не зявились, про час та місце судових засідань повідомлялися належним чином, в тому числі шляхом надання оголошення в газеті «Одеські вісті».

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, ПАТПроКредит Банк заявив до відповідачів майнові вимоги, тобто просить суд стягнути з них заборгованість за кредитним договором.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна від 03.07.2015року індексний номер: 40081934, вбачається, що майно, на яке представник позивача просить суд накласти арешт, а саме: житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 658,3кв.м., розташований за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Мізікевича, вул. Леонідівська, ж/м «Совіньйон», буд. 10, та земельна ділянка, площею 0,1218га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна земельна ділянка), яка розташована за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Мізікевича, вул. Леонідівська, ж/м «Совіньйон», ділянка 10, дійсно належить на праві приватної власності ОСОБА_4, однак знаходиться в іпотеці Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «УкрСоцбанк».

Крім того, з вказаного витягу вбачається, що на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 658,3кв.м., розташований за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Мізікевича, вул. Леонідівська, ж/м «Совіньйон», буд. 10, було накладено постановою Відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області від 03.03.2014року.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п.1 ч.1 та ч.3 ст.152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

ПленумВерховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 розяснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Враховуючи розяснення Пленуму Верховного Суду України, а також встановлені обставини відносно того, що майно, на яке представник позивача просить суд накласти арешт знаходиться в іпотеці Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «УкрСоцбанк», суд вважає, що в даному випадку наявність арешту на вищезазначеному майні істотним чином буде порушувати права Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «УкрСоцбанк», який не залучено до участі у справі.

Крім того, суд вважає недоцільним накладати арешт на вищезазначене майно, оскільки вже існує обтяження щодо вільного його розпорядження, тобто заборона відчуження, яка встановлена іпотечними договорами, та існує арешт на житловому будинку, у звязку з чим, відповідач ніяким чином не може здійснити його відчуження.

При викладених обставинах, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Петренко В. С.