Вирок № 47001861, 13.07.2015, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2015 р. Справа № 370/2993/14-к

13 липня 2015 року Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Устимчук М.Ю. , при секретарі Захарченко Т.М., , з участю прокурора Малашич Ю.Ю., захисника ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Макарова матеріали кримінального провадження № 12012100210000216 від 14 грудня 2012 року за яким обвинувачується :

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Термез Сухандарїнської області , Узбекистан, , українець, громадянин України, освіта середня - спеціальна , розлучений ,не працюючий , не маючий місця реєстрації, тимчасово проживаючий АДРЕСА_1, раніше не судимий,

- у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

08 червня 2012 року, близько 12 години, точного часу не встановлено, водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1 та рухаючись по вулиці Шевченка в селі Колонщина Макарівського району Київської області в напрямку автодороги «Київ-Чоп» зі швидкістю 63 км/год, тобто по населеному пункту, який позначений дорожнім знаком 5.45 ПДР України, не урахував дорожню обстановку та дорожні умови, не обрав безпечної швидкості, проявив неуважність та допустив виїзд на зустрічну смугу руху,де відбулось зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керування ОСОБА_4, який рухався у зустрічному напрямку.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження та був доставлений до Макарівської ЦРЛ.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 13/Е від 25.03.2014 року стало відомо, що згідно з даними представленої медичної документації та консультативних заключень рентгенолога у ОСОБА_4 мали місце такі тілесні ушкодження : багато уламковий перелом лівої вертлюгової впадини. розрив крижово-здухвинного зчленування зліва. Перелом лонної та сідничної кісток справа. Розрив лонного зчленування, закрита травма грудної клітки: перелом 5-го ребра справа. Перелом малогомілкової кістки справа в нижній третині, перелом медіальної кісточки справа. Множинні садна обох верхніх та нижніх кінцівок, забійні рани лівої гомілки та лівого ліктьового суглобу. На момент огляду травматологом у ОСОБА_4 внаслідок вищевказаних ушкоджень мають місце такі порушення функції опорно-рухового апарату: порушення статики, кульгаво-качинна хода, значне обмеження рухів у лівому кульшовому суглобі: згинання до 55 , розгинання до 5, відведення до 20, вкорочення лівої ноги до 2 см, атрофія м"язів лівого стегна до 1,5 см. Згідно «Таблиці відсотків втрати загальної працездатності в результаті різних травм» від 1986 року ст..134 «Порушення функції таза в результаті перелому кісток, розриву лонного або крижового -клубового зчленування»: (б) «значне порушення статики, ходи, помірне обмеження рухів в двох кульшових суглобах або значне обмеження в одному із цих суглобів» - відповідає 30% постійної втрати загальної працездатності. Отже у ОСОБА_4 стійка втрата загальної працездатності складає 30% що згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 року п.2.2.3 «Під стійкою втратою працездатності менш як на одну третину належить розуміти втрату загальної працездатності від 10% до 33 %» та відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Вищевказані тілесні ушкодження утворились від дії тупого (их) предмету (ів), можуть відповідати строку 08.06.2012 року та утворились внаслідок ДТП.

Згідно висновку інженерно-транспортної експертизи за видом експертної спеціальності 10.1 «Дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди» №782А від 18.09.2014 року слідує, що в даній дорожньо-тран6спортній ситуації, при заданих вихідних даних, слід гальмування залишений автомобілем «КАМАЗ 5320» на місці пригоди відповідає швидкості не менше 63 км/год. за даних дорожніх обставин, при заданих вихідних даних водій автомобіля «КАМАЗ 5320» д.н. НОМЕР_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.12.4, 12.1, 10.1 ПДР України. В заданій дорожній ситуації при виконанні вимог п.п. 12.4, 12.1 та 10.1 ПДР України водій автомобіля «КАМАЗ 5320» д.н. НОМЕР_1 мав технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем «МАЗДА» д.н. НОМЕР_2 на що у нього не було перешкод технічного характеру. За даних дорожніх обставин, при заданих вихідних даних, водій автомобіля НОМЕР_4 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 ПДР України. В заданій дорожньо-транспортній ситуації, при заданих вихідних даних,водій автомобіля «МАЗДА» не мав технічної можливості зупинитись до місця зіткнення шляхом застосування термінового гальмування в момент виникнення небезпеки для руху.

Отже, в даній дорожній ситуації водій ОСОБА_3 порушив наступні пункти правил дорожнього руху :

- п.1.3 ПДР України за якими учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими ;

- п.1.5 ПДР України згідно яких дії чи бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров"ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п.2.3 ПДР України за яким для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний :

а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу ,

б) бути уважним , стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

- п.10.1 ПДР України за яким перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись , що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

- 12.1 ПДР України де передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстав ноку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

- п.12.4 ПДР України, де вказано, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

Вказані порушення вимог Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року з урахуванням усіх змін ( Постанови кабінету Міністрів України №16 від 06.01.2005 року , №538 від 30.06.2005 року ,№263 від 21.02.2007 року , № 879 від 27.07.2007 року , № 634 від 09.07.2008 року , № 876 від 01.10.2008 року , № 76, 12 від 11.02.2009 року, № 395 від 22.04.2009 року, № 934 від 03.09.2009 року , № 435 від 20.04.2011 року, №620 від 09.06.2011 року, № 1029 від 26.09.2011 року, № 668 від 18.07.2012 року, № 111 від 11.02.2013 року та № 136 від 06.03.2013 року ) знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованому йому злочину визнав повністю та пояснив, що його водійський стаж складає з 1995 років, притягався до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості руху. Станом на 08 червня 2012 року він працював водієм автомобіля КАМАЗ 5320 у ПП «ОСОБА_5» і в цей день здійснював перевезення металу з смт. Макарів до міста Києва. Рухаючись по селу Колонщина Макарівського району зі швидкістю близько 63 км/год його обігнав джип , а потім раптово загальмував. він також почав гальмувати і його винесло у зустрічну смугу руху, де відбулось зіткнення з автомобілем Мазда під керуванням потерпілого ОСОБА_4 після ДТП він намагався надати допомогу потерпілому, були викликані МЧС та міліція, швидка. У добровільному порядку його родичами за його проханням було надано грошові кошти потерпілому ОСОБА_4 на лікування.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що дійсно родиною обвинуваченого ОСОБА_3 йому було надано грошові кошти в сумі 21 000 гривень, проте цього замало для відновлення здоров"я та відшкодування матеріальної шкоди яка була завдана пошкодженням його автомобіля МАЗДА, який ремонту не підлягає.

24.06.2015 року у підготовчому судовому засіданні представником потерпілого ОСОБА_2 було подано позовну заяву до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди на загальну суму 153 138 ,11 гривень.

У судовому засіданні представник потерпілого та потерпілий ОСОБА_4 в порядку статті 207 ЦПК України просили суд залишити позов ОСОБА_4 без розгляду.

У зв'язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини в скоєному злочині, визнання ним кваліфікації його дій та доказів, на які посилався орган досудового розслідування, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження зібраних по справі доказів за згодою учасників процесу було обмежене допитом обвинуваченого показання яких відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються, потерпілого та дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого .

За результатами судового розгляду суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому діяння знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження .

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує суспільну небезпечність вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, пом'якшуючі та обтяжуючі його покарання обставини.

Обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, до кримінальної відповідальності притягується вперше.

Обставин, що обтяжували б покарання обвинуваченому суд не знаходить.

Обставинами , що пом'якшують покарання обвинуваченому є щире каяття та часткове добровільне відшкодування завданого збитку.

На підставі викладеного суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах встановленої в санкції статті 286 ч.1 КК України у виді обмеження волі без позбавленням права керувати транспортними засобами .

При цьому, суд вважає , що при наявності пом'якшуючих обставин виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства , а тому до нього слід застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши його від покарання з випробуванням.

Що стосується не застосування судом такої додаткової міри покарання як позбавлення права керувати транспортними засобами, то до такого висновку суд прийшов виходячи з показань обвинуваченого, потерпілого та даних, що характеризують особу ОСОБА_3 Позбавлення його такого права може потягнути не спроможність заробляти грошові кошти для відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином. Крім того, як встановлено в судовому розгляді, вищевказаний злочин ОСОБА_3 вчинив в тверезому стані, за останній рік до адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не притягувався.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд ,-

з а с у д и в :

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю два роки .

Покласти на засудженого ОСОБА_3 обов"язки передбачені ст. 76 п. п. 2, 3, 4 КК України, а саме : не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з"являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції .

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертного дослідження на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області код 37975298, банк УДКСУ у Подільському районі міста Києва , МФО 820019, р\р 31111115700008 в сумі 589,68 гривень.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 змінити з тримання під вартою в СІЗО №13 на особисте зобов'язання, звільнивши його з під варти з залу суду.

Після набрання вироком законної сили автомобілі НОМЕР_1 та «Mazda Bongo Wagon» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , залишити власникам .

Вирок може бути оскаржено в порядку передбаченому статтею 393 КПК України з урахуванням особливостей встановлених ст. 394 КПК України в строки встановлені статтею 395 КПК України.

Суддя М.Ю. Устимчук