Вирок № 46999716, 17.07.2015, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

дата документу :

Справа 1КП/359/53/2015

Провадження 359/12227/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2015 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Туманової К.Л.,

за участю прокурора Маркицького А.М.,

за участю обвинуваченого ОСОБА_1,

за участю захисника обвинуваченого ОСОБА_2,

за участю потерпілої ОСОБА_3,

за участю цивільного позивача ОСОБА_4,

при секретарі судового засідання Поліщук А.О.

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Валява Городищенського району Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, на утриманні малолітніх дітей не має, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

встановив:

ОСОБА_1, керуючи автомобілем, порушив правила безпеки дорожнього руху та спричинив потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження за таких обставин.

14.07. 2015 року в порядку ст. 338 КПК України,з метою змінення обсягу обвинуваченого акту , прокурор замінив обвинувальний акт.

Так, 01.06.2014 року близько 18 години водій ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1 рухався по автошляху Бориспіль - Діпропетровськ, на території Бориспільського району Київської області в напрямку м. Бориспіль. Проїжджаючи 17 км + 925м зазначеного автошляху ОСОБА_1 грубо порушуючи вимоги Правил дорожнього руху, під час руху не діяв таким чином, щоб не загрожувати життю та здоров'ю громадян, чим порушив вимоги п.1.5 ПДР України, проявив неуважність та безпечність, чим порушив вимоги п. 2.3 б) ПДР України.

В порушення вимог дорожнього знаку 3.25 "обгін заборонено" розділу 33 ПДР, розпочав маневр обгону автомобіля, який рухався в попутному напрямку та не переконавшись в безпечності маневру виїхав на зустрічну смугу руху, чим порушив вимоги п. 10.1. ПДР України, та допустив зіткненням з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3.

Внаслідок даної пригоди, водій автомобіля ТОYОТА AVENSIS ОСОБА_3, згідно висновку експерта № 213д від 25.11.2014 року отримала тілесні ушкодження, у вигляді струсу головного мозку, забоїв головного мозку, забоїв м'яких тканин лоба, шийного та поперекового відділів хребта, грудної клітки справа, верхніх та нижніх кінцівок, надголовчатого перелому У плюснової кістки з незначним зміщенням уламків, які за своїм характером тягнуть тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 день, і за цією ознакою відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Таким чином, порушення водієм ОСОБА_1 вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р. та введених в дію 01.01.2002 р., перебуває в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками у вигляді спричинених середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_3

ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений показав, що він 01.06.2014 року він рухався за кермом автомобіля НОМЕР_1 по автошляху Бориспіль-Дніпропетровськ в напрямку м. Бориспіль, разом з ним в автомобілі знаходилась його дружина ОСОБА_5, яка сиділа на передньому пасажирському сидінні. В цей час були опади у вигляді дощу, проїзна частина асфальтобетонна в мокрому стані, була світла пора доби, в автомобілі було ввімкнено ближнє світло фар. Проїжджаючи 17 км + 925 м по автошляху Бориспіль-Дніпропетровськ в напрямку м. Бориспіль, з швидкістю близько 80 км/год, дорога мала заокруглення в лівий бік, відносно його напрямку руху, та на проїзній частині нанесена суцільна лінія розмітки, а на узбіччі знаходився дорожній знак обгін заборонено. В цей час він наздогнав попутній автомобіль, який рухався із меншою швидкістю руху, ніж його автомобіль та вирішив його обігнати. Після чого виїхав на зустрічну смугу руху та розпочав маневр обгону. Коли він обганяв автомобіль, то помітив, що по зустрічній смузі руху йому рухається зустрічний автомобіль і він почав приймати праворуч, щоб закінчувати маневр обгону. Але коли передня частини його автомобіля заходилась на смузі руху в напрямку м. Бориспіль, а задня частина на смузі руху до м. Дніпропетровськ, то він відчув удар в задню ліву частину автомобіля від чого автомобіль втратив керування і його занесло в кювет, який прилягає до смуги руху в напрямку м. Бориспіль. Після чого автомобіль зупинився, та він вийшов з нього і помітив, що на смузі руху до м. Дніпропетровськ стоїть автомобіль з яким він зіткнувся, даний автомобіль стояв в такому положенні як на момент зіткнення.

Також, в судовому засіданні обвинувачений попросив пробачення у потерпілої та цивільного позивача, та зобов'язався прикласти всі зусилля для відшкодування шкоди завданої його злочинними діями.

Обвинувачений та інші учасники кримінального провадження не оспорюють обставини вчинення злочину. На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд вважає недоцільним досліджувати докази відносно цих обставин та обмежується допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу,матеріали цивільного позову, судових витрат, речових доказів.

Судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

При цьому розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Не зважаючи на те, що ОСОБА_1 повністю визнав себе винним, його вина у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами.

Таким чином, суд дійшов до переконання, що у кримінальному провадженні зібрана достатня кількість належним та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення.

Його дії кваліфікуються:

-за ч.1 ст.286 КК України, як порушення під час керування транспортним засобом правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Таку кваліфікацію дій ОСОБА_1 суд вважає правильною.

Адже обвинувачений під час керування автомобілем допустив злочинну недбалість, яка виразилось у діях які загрожували життю та здоров'ю громадян, проявив неуважність та безпечність при виконанні маневру обгону автомобіля, який рухався в попутному напрямку, не переконався, у тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з іншим транспортним засобом, який рухався по ній. Така бездіяльність заборонена ПДР України. Її допущення потягло за собою зіткнення з іншим транспортним засобом, яким керувала ОСОБА_3 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла зазнала середньої тяжкості тілесні ушкодження. Додаткові обставини, які сприяли настанню такого наслідку, не встановлені. Тому між бездіяльністю обвинуваченого та тілесними ушкодженнями ОСОБА_3 існує безпосередній причинно-наслідковий зв'язок. Обвинувачений не передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх діянь, хоча повинен був і міг їх передбачити. Це свідчить про наявність в його діяннях злочинної недбалості. Вчинене кримінальне правопорушення є закінченим.

З огляду на ці обставини суд дійшов до переконання, що ОСОБА_1, повинен бути засуджений:

-за ч.1 ст.286 КК України, за порушення під час керування транспортним засобом правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Обираючи ОСОБА_1, кримінальне покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, судом враховується те, що ОСОБА_1, вчинив злочин невеликої тяжкості. Обвинувачений повністю розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення. Тому дана обставина, пом'якшує його покарання. В той же час, суд враховує, що обтяжуючих обставин не встановлено.

Разом з тим, аналіз даних про його особу вказує на те, що ОСОБА_1 раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває(а.с.149), за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 150). Обвинувачений проживає разом з непрацездатною матір'ю ОСОБА_6 1939 р., яка потребує постійного догляду в силу свого похилого віку . (а.с. 224).

Шкоду завдану кримінальним правопорушенням, під час судового розгляду, обвинуваченим не відшкодовано.

З урахуванням цих обставин в сукупності суд вважає, що ОСОБА_1 належить призначити покарання у виді штрафу в певному розмірі. Також, позбавити права керувати транспортними засобами на певний строк.

Суд вбачає підстави та необхідність для застосовування, до обвинуваченого ОСОБА_1 додаткового покарання, в виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів, так як він вчинив кримінальне правопорушення, яке хоча і було скоєно у тверезому стані, однак спричинило середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілій, та сильні довготривалі душевні хвилювання їй особисто та членам її родини. Крім того, прокурор, сама потерпіла та цивільний позивач наполягали на позбавленні обвинуваченого права керування транспортними засобами на певний строк.

Крім того, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати на проведення експертиз у розмірі 491 гривень 40 копійок (а.с.138).

Речові докази: транспортний засіб - автомобіль марки "MERCEDES-BENS SPRINTER 311 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_1 належить залишити у володінні власника - ОСОБА_5; та автомобіль марки "ТОYОТА AVENSIS" реєстраційний номер НОМЕР_2, слід залишити у володінні власника - ОСОБА_4

Заявлений у справі потерпілою ОСОБА_3 та цивільним позивачем ОСОБА_4 цивільний позов про стягнення завданої матеріальної шкоди, яка складається з вартості пошкодженого автомобіля, витрат на лікування та моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Цивільним позивачем ОСОБА_4, власником транспортного засобу "ТОYОТА AVENSIS" реєстраційний номер НОМЕР_2, заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди до обвинуваченого ОСОБА_1 та ПАТ "СК "Універсальна", в якому він просить стягнути з ОСОБА_1 суму матеріальних збитків у розмірі 69 280, 43 грн. (різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою) та відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000,00 грн., з ПАТ "СК "Універсальна" просить стягнути страхову суму за шкоду, яка була завдана пошкодженням транспортного засобу у розмірі 49 490,00 грн.

Потерпілою ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди до обвинуваченого ОСОБА_1 та ПАТ "СК "Універсальна", в якому вона просить стягнути з ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 30 000 грн., з ПАТ "СК "Універсальна" просить стягнути страхову суму за шкоду, яка була заподіяна здоров'ю в результаті ДТП, а саме витрати на лікування в розмірі 1 960,00 грн., розмір страхового відшкодування за шкоду пов'язаної із стійкою втратою працездатності у розмірі 1 583, 68 грн. та моральну шкоду в розмірі 177, 20 грн.

Обвинувачений в судовому засіданні визнав цивільні позови потерпілої та цивільного позивача частково, в частині стягнення матеріального збитку в повному обсязі, в частині моральної шкоди частково.

Відповідач ПАТ "СК "Універсальна" в судове засідання свого представника не направила, повідомлялась про розгляд справи належним чином, причини неявки представника відповідача в судове засідання суду не відомі.

У відповідності зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.1187 ч. 2 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як роз'яснив Вищій спеціалізований суд у своїй постанові від 01.03.2013 р. № 4 " Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" у п. 6 особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Обвинувачений ОСОБА_1 керував транспортним засобом на відповідній правовій підставі, освідчення водія , та наявність свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тому ,саме він, має нести цивільну відповідальність по факту ДТП.

Згідно ст.1188 ЦК України - шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", страховим випадком є дорожньо - транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" N 1961-IV від 01.07.2004р., а п.9.1. Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

п. 9.2. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

У разі якщо загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п'ятикратну страхову суму, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується.

п. 9.3. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» N 1961-IV від 01.07.2004р., п. 24.1. у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/0291188 цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "MERCEDES-BENS SPRINTER 311 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_1 застрахований у ПАТ "СК "Універсальна", який діяв станом на день скоєння ДТП 01.06.2014 р.

Відповідно до ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Оскільки цивільна правова відповідальність автомобіля "MERCEDES-BENS SPRINTER 311 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував обвинувачений ОСОБА_1М, що належить на прав власності ОСОБА_5. застраховано, тому і відповідно ПАТ "СК "Універсальна" має нести відповідальність, тому суд вважає, що витрати потерпілої ОСОБА_3 пов'язані з її лікуванням підлягають стягненню з ПАТ СК "Універсальна". Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди було завдано шкоди здоров'ю потерпілій ОСОБА_3, внаслідок чого вона понесла вимушені матеріальні витрати на невідкладну медичну допомогу, придбання ліків, що підтверджується наданими чеками та квитанціями в заявленій сумі 1 960, 35 грн.

У відповідності до ст.25 обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкоду, пов'язану з тимчасовою втратою працездатності потерпілим, а саме - для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - недоотримана середня заробітна плата, відшкодовується страховою компанією.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності на земних транспортних засобів" у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілою ОСОБА_3 відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - не отримана "середня заробітна плата", обчислена відповідно до норм законодавства України про працю. Відповідно до Довідки Подільської районної в м. Києві Державної Адміністрації №130 від 11.09.2014 року ОСОБА_3 працює в Київській дитячій музичній школі №1 ім. Я. Степового на посаді викладача. У період з 02.06.2014 року по 23.06.2014 року в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (закрита черепномозгова травма, струс головного мозку, забій м яких тканин лба, забій м'яких тканин шийного та поперекового відділів хребта, закрита травма грудної клітини, забій м'яких тканин верхніх та нижніх кінцівок через ДТП) ОСОБА_3 не отримувала заробітну плату. Оскільки потерпіла ОСОБА_3 не отримувала доходи у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в наслідок ДТП, то підлягає виплаті потерпілій ОСОБА_3 не отримана середня заробітна плата, яка становить (16 днів х (1979 грн. 58 коп. середньомісячного заробітку/20 днів), ця сума становить 1 583 грн. 68 коп.

В ст. 26.1 Закону № 1961-1У визначено, що страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Згідно п. 22.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону.

Тому моральна шкода в сумі 177, 20 грн. (1 960, 35 +1 583,68 грн.=3 544, 03 грн. *5%) також підлягає стягненню з відповідача ПАТ СК "Універсальна" на користь потерпілої ОСОБА_3

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Відповідно до вимог ст. 22 зазначеного Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну в результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з висновком звіту №1287 від 09.12.2014 року проведеної оцінювальною компанією "Expert Group" по визначенню вартості матеріальної шкоди, вартість матеріального збитку, завданого власнику даного автомобіля внаслідок пошкодження автомобіля ТОYОТА AVENSIS реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 150 797,15 грн. Відновлювальний ремонт є недоцільним з економічної точки зору (а.с.28-32).

Згідно ст.28 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди пов'язана, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

У відповідності до п. 30.1 ст.30 вказаного Закону транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.

У відповідності до п. 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" від 01.03.2013 р. № 4, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок відшкодування шкоди, пов'язаний з фізичним знищенням транспортного засобу регламентовано ст. 30 Закону № 1961-1.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до ст. 28 Закону № 1961-1У, визнається шкодою, заподіяною майну потерпілого.

Статтею 32 Закону № 1961-1У передбачено, що відповідно до цього Закону страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зобов"язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася в період дії договору і є страховим випадком, внаслідок якого настає цивільно-правова відповідальність, ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну здоров'ю становить 100000 грн., а за шкоду, заподіяну майну потерпілого - 50000 грн.

Визначаючи розмір та порядок відшкодування матеріальної шкоди, суд виходить з положень статей 22-24, 28-30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" і приходить до висновку, що страхова компанія в межах ліміту відповідальності має нести витрати відшкодування шкоди заподіяну майну цивільного позивача ОСОБА_4 у зв'язку з фізичним знищенням транспортного засобу на суму 49 490, 00 грн. (50 000 ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну потерпілого - 510,00 грн. франшиза).

Згідно з висновком звіту №1287-зал. від 09.12.2014 року проведеної оцінювальною компанією "Expert Group" по визначенню утилізаційної вартості автомобіля НОМЕР_2 після ДТП становить 32 026, 72 грн. (а.с.48-54).

Таким чином, з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягає стягнення на користь цивільного позивача ОСОБА_4 69 280, 43 грн. завданої матеріальної шкоди, що становить різницю між встановленим судом розміром матеріальної шкоди та страховою виплатою, а саме 69 280, 43 грн. (150 797, 15 грн. - 49 490 - 32 026, 72 грн. = 69 280, 43 грн.).

Щодо вимоги потерпілої ОСОБА_3 та цивільного позивача ОСОБА_4 про відшкодування завданої моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню.

Згідно з п.3 ч.2, ч.3 ст.23, ч.1 ст.1167 ЦК України особа, яка зазнала душевних страждань у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна, має право на відшкодування моральної шкоди. Її розмір визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілої або позбавлення її можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Внаслідок пошкодження автомобіля, який втратив товарний вигляд і перебуває в технічно несправному стані, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 зазнали душевних страждань, що виразились у нервовому потрясінні, та порушенні укладу їхнього життя без транспортного засобу. У зв'язку з отриманими травмами ОСОБА_3 відчувала сильний фізичний біль, що приносив моральні страждання. Змушена була ходити на костилях. У зв'язку з поганим самопочуттям не могла приділяти належної уваги вихованню малолітніх дітей.

Суд виходить з характеру та тривалості фізичних і моральних страждань потерпілих, їх стану здоров'я, морально-психологічного стану після вчинення ДТП та отриманих пошкоджень і їх наслідків, виходячи з принципу розумності та справедливості, однак при визначенні розміру моральної шкоди враховує матеріальний стан обвинуваченого, стан його здоров'я, а також з огляду на засади розумності і справедливості, а тому приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 моральної шкоди на користь ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню у розмірі 5 000 грн. 00 коп., на користь ОСОБА_3 - 15 000 грн.00 коп.

Керуючись ст. 22, ч. 9 ст. 100, ч. 2 ст. 124, ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, ч. 2, ч. 3 ст. 373, ст.ст. 374-376 КПК України, ст.ст. 50, 65-66, ч. 1 ст. 286 КК України, ст. 1166,1187,1188,1194 ЦК України, суд,-

присудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить на час винесення вироку 5 100 гривень в дохід держави, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Цивільний позов ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" та ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" на користь ОСОБА_4 (проживає за адресою: АДРЕСА_2) матеріальну шкоду у розмірі 49 490 гривень 00 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" на користь ОСОБА_3 (проживає за адресою: АДРЕСА_2) матеріальну шкоду у розмірі 3 544 гривень 00 коп. та моральну шкоду у розмірі 177 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_3(проживає за адресою: АДРЕСА_2) моральну шкоду у розмірі 15 000 тисяч гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_4 (проживає за адресою: АДРЕСА_2) матеріальну шкоду у розмірі 69 280 грн. 43 коп. та моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, на користь держави України (розрахунковий рахунок: 31111115700008, МФО: 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код: 37975298) витрати на проведення експертиз у розмірі), - 491 грн. 40 коп. документально підтверджених процесуальних витрат пов'язаних із залученням експерта.

Речові докази: транспортний засіб - автомобіль марки "MERCEDES-BENS SPRINTER 311 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_1 передати у володіння власнику ОСОБА_5; та автомобіль марки "ТОYОТА AVENSIS" реєстраційний номер НОМЕР_2, залишити у володінні власника - ОСОБА_4.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду К.Л. Туманова